ZeУніверситет за 7 млрд грн. Що відомо про великий проєкт на ВДНГ: фото

Наступного тижня Держкомпанія зі створення університету (займається проєктом), має офіційно представити концепт будівництва Президентського вишу на території Експоцентру (ВДНГ) у Києві. Цей проєкт минулого літа анонсував особисто Володимир Зеленський, а у січні цього року вже розпочалися підготовчі роботи. 

Старт не був безхмарним. Для майбутнього будівництва на території Експоцентру будівельники знесли частину павільйону, в якому проводили популярний серед киян аукціон Кураж-базар. Ця подія викликала обурення і резонанс (деталі).

Безпосередньо будівельні роботи розпочнуться вже у травні. 

LIGA.net поговорила з ключовими особами, причетними до проєкту. Вони розповіли, яким буде університет, який матиме вигляд і коли його збудують.

Яким буде університет

Загалом університет матиме 14 будівель, йдеться у концепції проєкту, схваленій Кабінетом міністрів 16 червня 2021 року. Це – шість навчально-лабораторних корпусів, дослідницький центр, медична клініка, адміністративний корпус, бізнес-центр, два апарт-готелі для викладачів та студентів, заклад дошкільної освіти, супермаркет.

Це буде комплекс складних будівель з двох черг, розповів LIGA.net керівник проєктної групи зі створення Президентського університету Дмитро Єрьомін. До цього проєкту Єрьомін займався створенням комплексу Unit.City. Зовнішньо проєкт нагадує сучасну китайську архітектуру.

Загальна площа комплексу становитиме 16 га. З них 3 га – території університету, ще 13 га стануть ландшафтним парком, пояснили LIGA.net у пресслужбі Експоцентру. 

Наразі ведуться тільки підготовчі роботи з будівництва, кажуть в Експоцентрі. Сам проєкт почнуть будувати у травні 2022 року, додає Єрьомін. Першу чергу реконструкції (павільйон №19) мають завершити восени 2023-го, зазначають у ВДНГ. Другу чергу проєкту збудують 2024 року. 

Зараз на території проєкту розміщено два павільйони. Один (№19) частково демонтували через аварійність, пояснював архітектор університету Віталій Молочко. У другому (№17) функціонує приватна школа. У павільйоні №19 розмістять лабораторні блоки з динамічною поверховістю (чотири-шість поверхів), пояснив LIGA.net архітектор проєкту Молочко. Павільйон №17 інтегрують з університетом, додав він.

Офіційно архітектурний проєкт презентують наприкінці лютого, додали у пресслужбі Експоцентру.

Яким буде навчання

Це має бути освітній та науковий центр, який готуватиме фахівців та дослідження у шести галузях, свідчить документ Кабміну. Кожна сфера матиме свій навчальний корпус:

- IT, кібербезпека, штучний інтелект;

- нанотехнології;

- аерокосмічні технології;

- енергетичні технології;

- біотехнології та науки про здоров'я;

- глобалізація та міжнародні комунікації.

Щонайменше 20% усіх викладачів та науковців будуть іноземцями. Ще 20% – практиками з бізнесу та державного сектору. Співвідношення теорії та практики складе 30/70. Основною мовою навчання має бути англійська. 

Університет передбачатиме лише бюджетну форму навчання, каже Єрьомін. Після закінчення навчання випускники мають відпрацювати у державному секторі стільки ж років, скільки вони навчалися, йдеться у документі Кабміну. Водночас практика "обов’язкового працевлаштування" заборонена законодавчо, стверджувала народна депутатка й колишня заступниця голови МОН Інна Совсун.

Умова вступу на бакалавріат – ЗНО з трьох предметів хоча б на 190 балів, йдеться у концепті Кабміну. На магістратуру – за відкритим конкурсом.

Виш має прийняти студентів вже у 2023 році, додав Єрьомін. Спочатку університет запустить одну-три бакалаврські програми (120-600 студентів), йдеться у документі Кабміну. За п'ять років роботи університет матиме 1500 студентів, очікують у Кабміні. 

Скільки це все коштуватиме

Заявлена сума проєкту – 7,2 млрд грн, за словами Єрьоміна. Але вона була сформована гіпотетично, підкреслює він. Вартість будівництва стане відома після формування проєкту та його експертизи, додали у Експоцентрі.

Будівництво фінансуватиме державний бюджет, донори та партнери, зазначив Єрьомін. Зараз у державному бюджеті на університет закладено 500 млн грн.

За п’ять років роботи річний бюджет закладу має досягти 2,5 млрд грн, очікують у Кабміні. Це трохи менше за бюджет університету Шевченка 2021 року (2,66 млрд грн).

Чи потрібен цей університет взагалі?

Причина створення Президентського університету – низькі показники успішності серед українських вишів, випливає з розпорядження Кабміну. Мовляв, українських університетів немає навіть серед 500 вишів світу.

В Україні – 281 університет. Шість із них – у третій сотні найкращих у Європі (QS World University Rankings). Чи не було б краще розвивати їх замість нового закладу?

Народна депутатка і координаторка проєкту університету Юлія Гришина не погодилась і навела свої аргументи. За її словами, інфраструктура наших університетів – застаріла. Через це на її базі неможливо створити новий інноваційний простір, збудований за міжнародними стандартами, додала вона.

Нові знакові освітні проєкти краще будувати з нуля, додає перший проректор УКУ Тарас Добко. Україна вже має низку таких вишів – зокрема УКУ та Київська школа економіки.

Іншої думки депутатка та колишня заступниця голови МОН Інна Совсун. За її словами, новий університет – просте рішення замість складних реформ системи освіти. Також 7 млрд грн на університет – надто багато, як для одного відносно невеликого закладу, зауважила вона. Такі видатки контрастують з великими проблемами інших вишів, де часом немає опалення та змоги утримувати лабораторії.

Читайте також: "Філософський камінь". Чи вийде з університету Зеленського на ВДНГ український Гарвард?