Більшовик розбрату: Фонд держмайна зробив свою роботу. Те, що трапилося на аукціоні, не вина Сенніченка

Голова Фонду держмайна Дмитро Сенніченко написав заяву про звільнення за власним бажанням. Кажуть, що причина – приватизація заводу Більшовик. Знайшли крайнього.

І це сюрреалізм, бо з усіх органів влади лише Фонд держмайна виконав свою роботу. І те, що трапилося на аукціоні, вже точно не його вина.

Фонд підготував приватизацію, оцінювач встановив досить високу стартову ціну (якщо рахувати вартість за сотку землі). Конкурс не мав жодних інших обмежень. І продаж великого об'єкта – це вже позитив. Це рух уперед.

Але на конкурс прийшли лише три учасники, які змовилися між собою. Так принаймні виглядало. Для всіх, хто має очі. І в кого ще не атрофувалося почуття сорому. І те, що ми побачили, було дуже ганебним видовищем. Бісить і те, що люди навіть не намагалися це приховати.

Чому так сталося?

Тому що майбутній покупець налякав усіх потенційних конкурентів. Створив море проблем. Із судами. З орендою. З тітушками, зрештою. Показав усім, що купівля заводу Більшовик — це не інвестиція, а квиток на війну.

Чи міг Фонд держмайна щось зробити?

Та ні, вони слабші за цю олігархічну групу.

Хто міг щось зробити?

Запитання на пару мільярдів. Але давайте подумаємо, хто в нашій країні може все? Хто за все відповідає?

Приватизація — дуже важлива реформа. Так нам кажуть. І це правда. Хоч би що люди думали про процес, який у 90-х називали приватизація (але приватизацією це точно не було). І тут ключовий об'єкт приватизації виставляється, а продаж зривають. До того ж відкрито. Ті проблеми, які створювали навколо Більшовика, не виникли раптово. Усі знали. Навіть ті, кому належить взагалі все знати.

Що має зробити президент?

Вийти і сказати "Я буду інвестиційною нянею для будь-кого, хто придбає Більшовик. Імена мене не цікавлять. Хто заплатить найбільше, той молодець. І ми допоможемо з усіма проблемами, які, як ми бачимо, виникають штучно. Зуб даю.".

А після цього можна було б попросити Баканова розібратися, хто зриває стратегічний для держави продаж. А поки що замість цього СБУ пресує Криворіжсталь, єдиний приклад прозорої та чесної приватизації в Україні за всю історію.

Але ми про Більшовик. Про те, що мало б статися. Але не сталося. Чомусь.

І все. Тоді ми побачили б зовсім інший конкурс. Із зовсім іншим складом учасників. А чомусь звільняється голова Фонду держмайна. Який просто буде крайнім.

Оригінал