Розбір | "Це була війна і дискусія". Як Зеленський підкорив ціни на газ. Олігархи знову програли?

Економічна політика команди Володимира Зеленського на третій рік його президентства набуває ознак лівого популізму. Навесні уряд встановив ціновий контроль над дизелем та бензином, а у грудні-січні – над природним газом та "соціальними" продуктами харчування.

Так Кабмін реагував на високу інфляцію, яку спричинив світовий стрибок цін на енергоресурси у 2021 році. Ці заходи виглядають рятівним колом для деяких галузей. Наприклад, виробників курятини, молочників, хлібозаводів, які опинились перед загрозою зупинки після чотириразового подорожчання газу.

Щоправда їхній порятунок коштуватиме мільйони доларів і відбуватиметься коштом приватних газових компаній, які тепер мають продавати паливо виробникам "соціальних" продуктів за цінами нижче ринку. 

Інший бік: поспіх, із яким уряд запроваджував державне регулювання цін на приватний газ, призвів до курйозів. У попередній список компаній, які мають право на дешевий газ, потрапили декілька фірм-експортерів, газовий трейдер Дмитра Фірташа та підприємства з ОРДЛО та Криму.

LIGA.net з’ясувала, як відбувалися переговори, які варіанти зниження цін на газ для бізнесу обговорювали їхні учасники та хто тепер претендує на регульовану ціну газу приватного видобутку?

"Це збентежило всю галузь". Як уряд вводив регулювання цін на приватний газ

Ціни на газ приватного видобутку потрапили під державне регулювання з січня 2022 року. Про це свідчить постанова Кабінету міністрів №1435 від 30 грудня 2021 року. Згідно з документом, приватний бізнес має продавати не за ринковою ціною 20% свого місячного видобутку через Українську енергетичну біржу. Мова йде про 1 млрд кубометрів газу на рік, уточнює LIGA.net старший аналітик Dragon Capital Денис Саква.

"Нас просто кинули", – жаліється не під запис керівник однієї з приватних газових компаній. І в нього є підстава так думати. Постанова Кабміну ввела так званий "граничний рівень постачальницької надбавки" – не більше 24% від собівартості видобутку газу для видобувачів, 1% – для трейдерів. Простими словами, уряд обмежив максимальну маржу компаній, пояснює Саква. І це не єдине, що непокоїть бізнес.

Напередодні ухвалення постанови урядовці понад тиждень шукали компроміс з бізнесом. За словами трьох співрозмовників LIGA.net, які знайомі з деталями переговорів, обмеження маржі дозволило уряду зекономити. Мова йде про мільйони доларів із держбюджету. Річ у тім, що згідно зі статтею 11 закону про ринок природного газу, у разі введення регулювання цін на паливо Кабмін має компенсувати бізнесу недоотриманий дохід – різницю між ринковою та фіксованою ціною. Регулювання маржі під дію цього закону не підпадає. 

"Нам цієї компенсації ніхто не обіцяв", – підтверджує LIGA.net СЕО компанії Західнадрасервіс Степан Козицький. Таку саму позицію озвучили LIGA.net в пресслужбі компанії Укрнафтобуріння. На думку трьох співрозмовників, які знайомі з деталями переговорів, Кабмін навмисно так обмежив ціни на газ для приватних компаній, щоб не виплачувати компенсацію.

"Переговори тривали півтора тижні. Це була війна і дискусія. Спочатку був діалог. Ми були готові продавати газ за певною ціною, яка нижче ринку, Кабмін казав, що він не хоче регулювати ціни. Але згодом діалог припинився", – розповідає один із представників бізнесу.

Слова співрозмовника підтверджує Козицький із Західнадрасервісу. За його словами, 29 грудня приватні видобувачі мали підписати з Кабміном меморандум про порозуміння. Ним бізнес погоджувався продавати частину свого видобутку за ціною 25 грн за кубічний метр з ПДВ (ринкова ціна тоді перевищувала 70 грн). Мова йшла про фіксацію цін на 30 млн кубометрів газу з лютого до березня 2022 року, уточнюють у пресслужбі Укрнафтобуріння. 

Не вийшло: проти угоди категорично виступив АМКУ. За словами одного із учасників газового ринку, комітет розцінив документ як антиконкурентну змову. За даними Козицького, 29 грудня, за день до ухвалення урядом відповідної постанови, аналогічне рішення ухвалила Рада нацбезпеки і оборони України (РНБО). Так вирішив президент, уточнює інший співрозмовник LIGA.net.

Трейдер Фірташа, ОККО, Kernel та МХП. Хто претендує на дешевий газ? 

Згідно з рішенням Кабміну, претендувати на "пільговий" газ приватних виробників може лише той бізнес, який виробляє товари із соціального кошика уряду – молоко, хліб, соняшникову олію, яйця, курятину та борошно. Також до торгів будуть допущені газові трейдери, які мають контракти із такими виробниками на постачання газу.

Попередній список підприємств-везунчиків складається із 6803 юридичних осіб – переважно малого та середнього бізнесу. Його автор – Міністерство аграрної політики та продовольства, яке сформувало цей список у межах меморандуму про взаєморозуміння з продуктовим бізнесом.

Не минуло і без сюрпризів. Наприклад, на соціальний газ, згідно з переліком міністерства, можуть претендувати підприємства холдингу МХП бізнесмена Юрія Косюка, олійний завод групи Kernel Андрія Веревського та компанія Хлібпром, виробник кави та хлібобулочних виробів мережі АЗС ОККО Віталія Антонова.

"Це експортно-орієнтований бізнес. Як вони туди потрапили? Таке враження, що список писали на колінках", – обурюється Саква із Dragon Capital. Але найцікавіше попереду. За підрахунками LIGA.net, в списку Мінагрополітики є щонайменше 585 юридичних осіб, які наразі зареєстровані на окупованій території Криму та Донецької й Луганської областей. Деякі з них ще працюють, наприклад, Криммолоко – в Сімферополі, завод Луганськ-Нива та Російських хліб, що розташований біля Донецька.

Є ще два цікавих казуси. Зокрема, у реєстрі є компанія Ві-Ді-Газ, яка, з одного боку, зареєстрована як виробник продуктів з борошна, а з іншого, -  має ліцензію на постачання газу. Крім цього, у переліку Мінагрополітики також є код ЄДРПОУ газової компанії Йе-Енергія Дмитра Фірташа – 38863790. У своєму реєстрі міністерство приписало цей код іншому підприємству Дельта-98 – виробнику хлібобулочних виробів із Західної України.

Чи справді вони можуть отримати дешевий газ приватних виробників? Співрозмовник LIGA.net в Мінагрополітики це виключає. За його словами, список формувався "за один день напередодні Нового року", тому там можуть бути неточності.

"Список формувався на основі пропозицій асоціацій виробників, до нього потрапили підприємства, згідно з їхніми КВЕДами. Це попередній список, хто буде отримувати газ залежатиме від рішення спеціального комітету, він ухвалюватиме рішення щодо кожного підприємства", – уточнює співрозмовник.

На думку міністра економіки Юлії Свириденко, обмеження цін на приватний газ зробить його доступним для виробників соціальних продуктів, "і, як наслідок, втримає від зростання ціни на продукцію для споживачів". "Рішення було ухвалене для захисту стратегічно важливих галузей економіки та найбільш вразливих категорій громадян", – відповіли LIGA.net в пресслужбі Мінекономіки.

Найгірші в плюсі. Що не так з рішенням Кабміну

Перші торги "пільговим газом" для виробників продуктових товарів відбулись 17 січня. У них взяли участь 31 трейдер та 100 підприємств соціальної сфери: Йе-Енергії Фірташа, концерн Хлібпром із групи ОККО, Київхліб та інші. 

Список можливих учасників оновлюватиметься щодня, обіцяють в міністерстві. Для запуску аукціонів Кабмін узгодив порядок їхньої роботи окремим рішенням: в документі детально розписано де, хто, як і кому має продавати газ за ціною нижче ринку.

"Аукціони відбуватимуться за принципом чесної конкуренції. Компанії братимуть участь у торгах на умовах анонімності, а торгові сесії проводитимуться виключно у робочі дні, щоб уникнути маніпуляцій та зловживань", – повідомила в Facebook Свириденко. 

Але все може бути не так оптимістично. Наприклад, у Дениса Сакви із Dragon Capital є сумніви, що створений  комітет при Міненерго зможе контролювати торги й запобігати зловживанням.  

"Як відслідкувати, що пекар використав куплений газ саме на виробництво хлібу, а не для випікання чогось іншого?", – риторично запитує аналітик. Друга претензія – не менш важлива. За його словами, ініціатива уряду "стимулюватиме неефективність": від неї найбільше виграють ті компанії, які мають найвищу собівартість видобутку газу. 

Прямий шлях до суду 

Проти регулювання цін на видобутий газ, LIGA.net заявили всі опитані приватні видобувачі газу – ДТЕК Нафтогаз, Smart Energy, Укрнафтобуріння та Західнадрасервіс. Також проти цієї ініціативи виступила Полтавська газонафтова компанія та Асоціації газовидобувних компаній України. Компанія Geo Alliance на запитання LIGA.net залишила без відповіді.

На думку гендиректора Smart Energy Сергія Глазунова, втручання в роботу ринку заради короткострокових цілей матимуть зворотній ефект у перспективі. За його словами, газовидобуток – інвестоємна галузь, яка потребує безперебійних, значних фінансових вкладень, які можливі лише за умови зрозумілих та стабільних правил роботи ринку. В іншому разі компанії заморозять інвестиції, впаде нафтогазовий видобуток, прогнозує Козицький.

Як альтернатива, уряд мав би зменшити ціни на газ для українського бізнесу ринковим методом: скасувати ПДВ, знизити ренту, ввести податкові пільги, як це зробили в країнах Європи, вважає Саква. "Україна перетворюється на Венесуелу. Ні одна цивілізована країна не обмежила у себе ціни на газ, попри кон’юнктуру ринку. Чому? Тому що це сильний удар по галузі. Інвестиції йдуть тільки тоді, коли ціни на газ високі", – додає СЕО Західнадрасервісу.

Схожої думки дотримуються і у ДТЕК Нафтогаз. В компанії зазначили, що застосування неринкових інструментів може негативно вплинути не тільки на українську газовидобувну галузь, а й на економіку країни загалом. "Щоб врегулювати складну ситуацію на ринку, ми сподіваємось, що державні органи влади повернутся до діалогу", – відповіли в компанії.

Що з озвученого вже в планах бізнесу? Про подібні наміри публічно поки ніхто не говорить. Згідно з рішенням Кабміну, регулювання маржі на приватний газ має діяти тимчасово – до 30 квітня 2022 року. "Далі попит на газ зменшиться і, відповідно, ціни будуть знижуватися", – наголошують в Мінекономіки.

Але в цьому є певні сумніви. За словами Козицького, уряд їм не давав "гарантії, що не продовжить дію обмеженої ціни на газ ще на пів року-рік". "Ми не чули від уряду, що регулювання скасують, коли ціни на газ почнуть падати", – додає інший співрозмовник з нафтогазового бізнесу.

Ще більше сумнівів у них викликають дві інші законодавчі ініціативи від Слуги народу. У грудні два депутати від президентської партії зареєстрували два законопроєкти, які мають внести зміни в роботу ринку природного газу та закріпити роботу "наглядового комітету" при Міненерго. "Перший – надто складний, щоб його ухвалили. Але другий фактично узаконює прописаний урядом механізм", – вважає один із представників нафтогазового бізнесу.

Це зі свого боку ще більше нервує бізнес. За словами двох співрозмовників з галузі, деякі компанії вже навіть готують свої юридичні претензії до уряду: одні планують оскаржити рішення Кабміну в суді, інші, як Західнадрасервіс, - звернутись до АМКУ і Європейського енергетичного товариства. 

"Я чув, що Укрнафтобуріння та JKX Oil&Gas вже готуються", – розповідає не під запис співрозмовник одного з холдингів, який входить у трійку найбільших приватних видобувачів газу. Проте офіційно ці компанії про такі плани поки що не заявляють.

Богдан Заїка

спеціальний кореспондент