Укрнафтобуріння – новий квиток на війну. Як Коломойський втрачає ще один актив на $500 млн

2022 рік став для українського олігарха Ігоря Коломойського одним із найгірших. Зрештою, 2023-й теж не обіцяє йому хорошої перспективи. Після того як держава минулого року повернула під свій контроль аеропорт у Дніпрі, відібрала одну з найбільших мереж АЗС і відчужила нафтогазову компанію Укрнафта та Кременчуцький нафтопереробний завод, бізнесмен може втратити ще один свій важливий актив — компанію Укрнафтобуріння.

4 травня за клопотанням Офісу генпрокурора суд повторно арештував акції другої за розміром в Україні приватної газової компанії. Таким чином, акції Укрнафтобуріння знову передали на баланс Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА), а спроба акціонерів компанії скасувати арешт і повернути одне з найбільших родовищ газу в країні зазнала фіаско. Тепер акціонери Укрнафтобуріння погрожують Україні міжнародним судом.

Які претензії в правоохоронців до Укрнафтобуріння, хто вже претендує на компанію вартістю $500 млн і чи зможе держава нею ефективно користуватися — розбір LIGA.net.

Єдиний позитивний бізнес-кейс Коломойського

 

Укрнафтобуріння — компанія зі складною історією. З часів здобуття Україною незалежності за право доступу до родовища, яким володіє компанія, йде нескінченна війна. До 2009 року основним акціонером Укрнафтобуріння був колишній міністр екології та природних ресурсів Микола Злочевський. Втім, уже наприкінці 2009 року Злочевський продав свою частку неформальній групі Приват Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова. Угода дозволила Коломойському-Боголюбову сконцентрувати в своїх руках 90% акцій компанії.

Здавалося б, зміна власника пішла підприємству на користь. Вже на початку 2010-го Держгеонадра видало Укрнафтобурінню нову ліцензію на розробку Сахалінського родовища газу, яку компанія намагалася отримати чотири роки. Його запаси – близько 15 млрд кубів блакитного палива, що в підсумку дозволило Укрнафтобурінню стати другим після ДТЕК Нафтогаз Ріната Ахметова приватним видобувачем газу в країні. Однак ця угода відкрила шлях до війни за компанію між Коломойським і соратниками Віктора Януковича Едуардом Ставицьким і Андрієм Клюєвим, що тривала до листопада 2014 року.

Коломойському пощастило. Після Революції гідності колишні члени Партії регіонів втратили вплив, а ключовими бізнес-партнерами групи Приват в Укрнафтобуріння стали товариші олігарха — підсанкційний бізнесмен, що заробив капітал у Москві, Павло Фукс і екснардеп Віталій Хомутиннік. Згідно з даними Forbes, частка групи Приват в Укрнафтобуріння складає 25%, ще 10% належить компанії JKX Ukraine, акціонером якої також є олігарх Коломойський. Решта — частки офшорів у компанії Фукса та Хомутинніка.

Укрнафтобуріння — єдиний позитивний бізнес-кейс Коломойського в Україні, вважає засновник консалтингової компанії ЕнергоДжерела Андрій Закревський. За інформацією Youcontrol, у 2022 році компанія отримала 3,8 млрд грн прибутку, виторг Укрнафтобуріння складав 9,7 млрд грн. У квітні 2023 року, за оцінкою українського Forbes, нафтогазове підприємство коштувало $500 млн, що за курсом Нацбанку на п'яте травня — 18,5 млрд грн.

Справа дев’ятилітньої давності

 

Які претензії правоохоронних органів до Укрнафтобуріння не до кінця зрозуміло. Згідно з рішенням Печерського суду, який в квітні заарештував корпоративні права нафтогазової компанії, слідство визнало акції Укрнафтобуріння речовими доказами у провадженні Офісу генпрокурора.

Справа, яку слідство відкрило в 2014-му, стосується нібито незаконного заволодіння часткою державної НАК "Надра України" в проєктах спільної діяльності з компаніями-партнерами, що разом видобували блакитне паливо на Сахалінському газовому родовищі. Збитки держави ДБР оцінює в "десятки мільйонів" гривень.

Про які компанії говорять правоохоронці? За даними слідства, з 2000-х років Надра України співпрацювала з компаніями Сахалінське, Сіріус-1 та Девон, які ДБР пов’язує з бізнес-партнерами Коломойського Павлом Фуксом і соратником ексміністра Арсена Авакова Ігорем Котвіцьким. Сам Фукс свою причетність до цих підприємств не підтверджує, однак ще 10 лютого співробітники СБУ та ДБР приходили до нього з Котвіцьким із обшуками в межах цього самого провадження. Тоді силовики вилучили в бізнесменів чорнові записи та документи, комп’ютерну техніку, засоби зв’язку та майже 23 млн грн у різній валюті.

Претензії слідства — компанії нібито отримали можливість видобувати газ на родовищі з порушенням процедур і навмисно занижували обсяги видобутку, щоб зменшити частку держави. Більш того, як стверджує Офіс генерального прокурора, за умовами договору з державною Надра України, за приватними фірмами закріплювалася можливість розподіляти прибутки, а також контролювати видобуток газу на родовищі Харківщини. Водночас, як стверджує слідство, на розробку родовища держава витратила понад один млрд грн.

Як наголошує ДБР, схема нібито працювала під патронатом колишнього депутата. Імені екснардепа правоохоронці не розкривають, ймовірно йдеться про Котвіцького, який вперше потрапив у парламент у 2006 році. З огляду на звинувачення, суд також заарештував у квітні акції приватних компаній, які пов’язують із Фуксом-Котвіцьким.

До чого тут Укрнафтобуріння? За даними слідства, у 2013 році, після того як Надра України нібито незаконно продала компанії Голден Дерік (з 2017-го – Іст Юроуп Петролеум) свої частки в угодах із Сахалінське, Сіріус-1 та Девон, Укрнафтобуріння стало їхнім партнером.

Як стверджує Офіс генпрокурора, це могло статися за попередньою змовою, що дозволило приватним компаніям привласнити нафтогазові надра держави. За інформацією ЕП, до Революції гідності фірми Девон і Голден Дерік пов’язували зі Ставицьким, однак після його втечі в Росію, їх нібито викупив Фукс, який став паралельно акціонером ще й Укрнафтобуріння.

Читайте також: Між Москвою та Коломойським. Чим володіє і за що опинився під санкціями РНБО Павло Фукс

Дорога з поганою перспективою

Усі підозри на свою адресу в Укрнафтобуріння називають "абсолютно неправомірними". Дії силовиків там розцінюють "як спробу заволодіти ліквідними активами приватного бізнесу". За інформацією РБК-Україна, на активи компаній Коломойського та партнерів може претендувати компанія Укрнафта, яку минулого року відчужило в олігарха Міноборони."Якщо хтось вважає, що компанія завдала державі збитків, це треба в законний спосіб довести, порахувати та запропонувати акціонерам компанії відшкодувати такі збитки на користь держави", — заявили LIGA.net у пресслужбі Укрнафтобуріння.

Разом із тим там підкреслили, що компанії абсолютно не зрозуміло, чому суд заарештував акції підприємства, оскільки це рішення ухвалювалося без її безпосередньої участі, а станом на день, коли слідство ініціювало арешт, у справі правоохоронців навіть не було підозрюваних.

"Арешт базується виключно на припущеннях і передчасних висновках, не підтверджених жодними документами та обставинами", — наголошують у Укрнафтобурінні. 

Зрештою в цій історії стався й непередбачуваний поворот. Третього травня Печерський суд Києва за клопотанням компанії скасував арешт цінних паперів нафтогазового підприємства. Однак уже наступного дня, після того, як про це повідомили в ЗМІ, суд знову став на бік слідства.

Як зазначили в прокуратурі, їй невідомо, чому суд скасував арешт корпоративних прав Укрнафтобуріння, однак у ДБР тоді заявили, що будуть діяти швидко, якщо повторяться подібні історії. "Державні інтереси для ДБР завжди були пріоритетом", — підкреслили в бюро.

Утім, ця історія може мати й зворотний ефект. Ще в квітні міноритарний акціонер Укрнафтобуріння компанія JKX заявила, що збирається позиватися проти України, зокрема в судах міжнародної юрисдикції.

"Мабуть, саме таким чином, на думку певних державних органів, вирішуються питання з приватним бізнесом, щоб країна виглядала "привабливою" в очах потенційних інвесторів", — іронізують у пресслужбі Укрнафтобуріння. За їхньою інформацією, на момент арешту акцій компанії, на її рахунках зберігалося 1,2 млрд грн, було понад 160 млн кубів газу, закачаних у підземні сховища Укртрансгазу, та близько 16 млрд грн нерозподіленого прибутку. 

Чи зможе держава ефективно використати активи заарештованих нафтогазових підприємств, що перейшли в управління до АРМА? Опитані LIGA.net аналітики вважають це малоймовірним.

"Дії держорганів уже призвели до хаосу на ринку природного газу. Частину газовидобутку зупинено, а на компанії, чиї активи потрапили в управління АРМА, чекає невизначене майбутнє", — говорить LIGA.net редактор журналу Нафторинок Олександр Сіренко.

Як приклад неефективності АРМА він наводить заарештовану мережу АЗС Татнафти в Харківській і Полтавській області. За словами Сіренка, АРМА вже рік не може зайти управителя для цієї мережі. "Хто дасть гарантії, що свердловини Укрнафтобуріння так само не будуть стояти (як мережа Татнафти – Ред.)?", — риторично запитує аналітик.  

Його позицію поділяє й Андрій Закревський із компанії ЕнергоДжерела. На його думку, будь-які незаплановані зміни в структурі акціонерів компанії, можуть погано вплинути на її виробничі показники. За підрахунками Укрнафтобуріння, з 2010-го до 2022 року компанія інвестувала в Сахалінське родовище понад шість млрд грн. Це, зрештою, дозволило їй збільшувати обсяги видобування блакитного палива на 40-60% щороку, каже Сіренко. За його інформацією, компанія видобула в 2022 році, оперуючи 70 свердловинами, близько 700 млн кубів. Водночас оцінка Закревського менш оптимістична — до 400 млн кубів.

"Як на мене, Укрнафтобуріння не треба було чіпати. Цього року компанія збиралася побудувати дожимну компресорну станцію, яка коштує 500 млн грн. Це дозволило б збільшити видобуток на 15%, — каже Закревський. — Я не знаю, чи буде зараз у держави 500 млн грн на розвиток Укрнафтобуріння, але, якщо держава просто її собі забере та не продовжить розвивати компанію, у неї видобуток може впасти на 100 млн кубів на рік".