RU

Тарифи | Зеленський переміг тарифи на електроенергію, газ і тепло. Хто за це заплатить? Розбір

Зеленський переміг тарифи на електроенергію, газ і тепло. Хто за це заплатить? Розбір - Фото
Володимир Зеленський (колаж: Емма Ванченко/LIGA.net)
19.10.2021, 12:12

Україна входить в опалювальний сезон зі стабільними цінами на газ, електроенергію і тепло. Ринок поступився місцем політиці

Гучні тарифні майдани, які накрили Україну минулої зими, змусили Офіс президента перестрахуватися. В опалювальний сезон 2021/2022 українці заходять без сюрпризів – з низькими тарифами на тепло, газ і електроенергію.

Ще до президентських виборів навесні 2019 року, за словами "тарифи" і "комуналка" у Зеленського йшли "конкуренція" і "боротьба з монополією". У своєму передвиборчому ролику команда майбутнього президента обіцяла навести жорсткий порядок в сфері комунальних послуг: збільшити видобуток газу і знизити споживання енергоресурсів завдяки програмам енергоефективності.

За два роки концепція змінилася. На зміну "конкуренції" та "ефективності" прийшли "інтереси громадян". Так конкурентні ціни на газ для населення виявилися "занадто великими", а тарифи на тепло і електроенергію – "високими" і "не до снаги".

Обережність Зеленського виправдана: світові ціни на газ і електроенергію на конкурентних ринках Європи б'ють рекорди. Зниження цін і тарифів допомагає уникнути цієї зими комунальних шоків для українців і водночас дає президенту політичні дивіденди.

Є і зворотний бік медалі: утримання цін відбувається коштом самих міст і держкомпаній. І мова йде про сотні мільярдів гривень щороку.

Хто і скільки заплатить за "комунальний комунізм"?

Контекст. З травня до жовтня 2021 року в Україні відбулися три важливі події, які, по суті, відкотили назад ринкові зміни останніх років.

• У травні велика частина домогосподарств перейшла на річні контракти з постачальниками газу. Це дозволило заморозити ціни на газ для населення до травня 2022 року. Відтоді залежно від постачальника один кубометр газу коштує від 7,8 до 13,5 грн. У порівнянні з бізнесом, домогосподарства купують газ в 2-3,5 рази дешевше. За даними Української енергетичної біржі (УЕБ), в жовтні один куб газу для бізнесу коштує 33,6 грн.

• У вересні Асоціація міст, Офіс президента, Кабінет міністрів і НАК Нафтогаз України підписали меморандум, який передбачає фіксацію тарифів на тепло до кінця опалювального сезону. Це вже другий меморандум за останні дві зими. Він дозволив уникнути зростання тарифів на тепло через високі ціни на газ на 40-70% залежно від міста.

• З жовтня з подачі РНБО Кабінет міністрів ввів для населення два тарифи на електроенергію: 1,44 грн/кВт-год (для тих, хто споживає до 250 кВт-год електроенергії за місяць) і 1,68/кВт-год (чиє споживання понад 250 кВт-год протягом місяця). За даними Кабміну, під найменший тариф підпадає 80% домогосподарств в Україні. Так, з жовтня проти вересня енерготариф для переважної більшості українців скоротився на 16,7%.

Угода на мільярди: тарифи на тепло залишаться незмінними. Якою ціною?

Тарифи на тепло – найбільша стаття витрат населення в оплаті комуналки. На неї припадає від 60% до 75% від усіх платежів. За даними Держенергоефективності, середній тариф на тепло в Україні на вересень – 1,428 грн/Гкал (без ПДВ і даних з окупованих міст).

Могло бути більше. Востаннє, попри триразове зростання цін на газ, тарифи для більшості ТКЕ збільшувалися ще 2018 року. Це сильно вдарило по економіці підприємств – що більші витрати тепловиків на газ, то вищим має бути їхній тариф на тепло.

Щоб не зірвати цієї зими опалювальний сезон і компенсувати всі витрати тепловиків, їхні тарифи повинні були підскочити на 40-70%. Тільки в Києві через високі ціни на газ КМДА запропонувала підвищити тариф на опалення на чверть.

Уникнути зростання тарифів поки що дозволив меморандум між Асоціацією міст з одного боку та Офісом президента, Кабінетом міністрів і Нафтогазом – з іншого. Ініціатор угоди – Офіс президента.

За умовами угоди, міська влада пообіцяла не підвищувати тарифи на тепло для населення до кінця опалювального сезону. Натомість вона повинна отримати від Кабміну і Нафтогазу низку "компромісних" бонусів:

  • Бюджети всіх міст, окрім Києва, повинні отримати компенсацію з держбюджету на 11 млрд грн, плюс в бюджетах міст на 2022 рік також залишаться 13,44% доходу від акцизу на паливо.
  • Нафтогаз зі свого боку пообіцяв списати для ТКЕ до 30 млрд грн боргу за газ (з 46,5 млрд грн), відкликати клопотання про арешт рахунків деяких тепловиків і підписати з ними трирічний контракт на постачання газу за ціною від 7,4 до 13,7 грн за кубометр без передоплати.

"Це велика перемога. Люди чекали на че, незважаючи на будь-які ринкові зміни", – сказав президент 30 вересня, оголошуючи про підписання меморандуму.

Але витрати все одно залишаються. За оцінкою глави аналітичного центру Асоціації міст Ярослава Рабошука, виконання меморандуму, попри всі компенсації з держбюджету, може коштувати містам додаткові 10 млрд грн. Ці гроші, за його словами, повинні будуть піти на докапіталізацію ТКЕ і бюджетних організацій, щоб ті змогли купити газ і не зірвати опалювальний сезон.

"Ми можемо пройти цей опалювальний сезон більш-менш стабільно. Але якою ціною? 10 млрд грн – це гроші міст на розвиток – ремонти будинків, вулиць, доріг і так далі. Як в такому разі місцевій владі розвивати свої міста?" – обурюється Рабошук.

Ціни на газ: стабільність за будь-яку ціну

Вартість газу – один з ключових чинників, від якого залежить проходження опалювального сезону. Головна роль в проходженні зими "без сюрпризів" покладена на Нафтогаз – найбільшого добувача газу в Україні з 70% часткою на ринку.

Ціни на газ у річних контрактах населення були заморожені до травня 2022 року. Діапазон цін – від 8 до 16 грн за кубометр залежно від постачальника. На 12 жовтня – їх близько 60.

Але до жовтня ці постачальники купували газ для своїх клієнтів у всіх учасників ринку на різних умовах. Якісь обсяги імпортували з Європи, якісь купували у Нафтогазу або інших внутрішніх видобувачів. Тепер ця модель в минулому.

За даними глави Нафтогазу Юрія Вітренка, з 1 жовтня майже всі постачальники газу для населення увійшли в так звану балансувальну групу держкомпанії.

Простими словами, НАК переуклав свої контракти з переважною більшістю постачальників для населення, і тепер вони купують у Нафтогазу весь необхідний їм обсяг газу за фіксованою до травня ціною – 7,4 грн за кубометр.

В рамках балансувальної групи НАК зобов'язався продавати постачальникам газ в будь-яких обсягах. Єдина умова – їм заборонено перепродавати цей газ за ціною ринку іншим користувачам – бізнесу, ТКЕ і бюджетним організаціям (школи, садочки, лікарні, військові частини тощо).

Але і там незабаром конкуренції у НАКу не буде. За словами Вітренка, підписавши меморандум з Асоціацією міст, Нафтогаз фактично погодився постачати до кінця 2022 року газ бюджетним організаціям і ОСББ за ціною нижчою ніж ринкова – 13,7 грн за кубометр (без ПДВ і вартості доставки).

"Ми їх прирівняли до тепловиків і дали фіксовану ціну", – говорив Вітренко 14 жовтня на зустрічі з журналістами. Отже, коштом Нафтогазу уряд вирішив ще одну важливу для країни проблему – відмова приватних трейдерів продавати газ ОСББ та бюджетним організаціям за ціною нижчою ніж ринкова.

У конкурентних умовах ринку ця ситуація могла б зробити Нафтогаз надприбутковою компанією. Якби не прив'язка рентної ставки на видобуток газу в Україні до імпортного паритету. Відповідно, чим нижче ринку Нафтогаз продає свій газ, тим менше держкомпанія отримує доходу.

"Нафтогаз працює не в збиток, але і не в прибуток. Оскільки ми враховуємо в ціні для оптового сегменту – 7,4 грн – фінансові витрати, інвестиції та, власне, собівартість природного газу", – говорив директор інтегрованих комунікацій НАКу Максим Білявський в інтерв'ю телеканалу Еспрессо.

Тарифи на електроенергію: хитко і дорого

Електроенергія – третій ключовий вид комунальних послуг. В Україні діє викривлена модель ринку електроенергії, де вартість електрики для бізнесу в 2-3 рази вища за тариф для населення, каже глава Бюро комплексного аналізу та прогнозів Сергій Дяченко.

Цей феномен енергетики називають "перехресним субсидуванням". Його розмір, за оцінкою Міністерства енергетики, – 65-70 млрд грн на рік. Ці гроші, по суті, оплачує бізнес, закладаючи свої витрати в собівартість своїх товарів і послуг.

Спочатку Кабмін планував скорочувати цю різницю. Аж до серпня 2021 року міністр енергетики Герман Галущенко неодноразово попереджав: населенню не уникнути підвищення тарифів на електроенергію. Але від планів довелося відмовитися.

У серпні, з подачі РНБО, Кабмін повернув для населення два тарифи на електроенергію з 1 жовтня – 1,44 грн і 1,68 за кВт-год залежно від обсягів споживання. Ініціатор такого рішення – особисто президент Зеленський, розповів LIGA.net радник глави ОП Михайло Подоляк.

Знижена ставка, за задумом уряду, розповсюджується лише на ті верстви населення, чиє місячне споживання не перевищує 250 кВт-год. Це близько 80% побутових споживачів в Україні. Для всіх інших тариф залишиться незмінним – 1,68 за кВт-год.

Навіщо було переглядати енерготарифи? Очевидна причина – щоб знизити витрати українців на комуналку. Але є і більш складне пояснення.

Переглянувши тарифи для населення, Кабмін паралельно змінив усю модель роботи енергоринку. Головна мета – підвищити прибутковість двох джерел "дешевої" електроенергії для населення – Енергоатому й Укргідроенерго.

За підрахунками радника прем'єр-міністра Дениса Шмигаля Юрія Бойка, тільки Енергоатом через продаж електроенергії для потреб населення за дешевою ціною, недоотримав у 2020 році понад 50 млрд грн доходу.

Щоб це виправити, Кабмін зобов'язав ці держкомпанії субсидувати населення не електроенергією, а живими грошима через складну схему взаєморозрахунків між учасниками ринку.

За підрахунками заступника міністра енергетики Юрія Власенка, зі зміною правил на енергоринку, Енергоатом і Укргідроенерго повинні будуть віддавати від 30% до 50% свого річного виторгу. Для порівняння, за шість місяців 2021 року Енергоатом отримав 24,01 млрд грн доходу, а Укргідроенерго – 9,8 млрд грн.

До жовтня, щоб забезпечити населення електроенергією, Енергоатом і Укргідроенерго продавали частину свого виробництва нижче собівартості. До споживача ця електроенергія йшла через довгий ланцюжок компаній. Таким чином, на енергоринку відбувалися взаємозаліки: виробники продавали електроенергію ДП "Гарантований покупець" (Гарпок), а той перепродував її за тією самою ціною постачальникам для населення (ПУПам). ПУПи зі свого боку постачали отриманий обсяг електроенергії за фіксованою ціною населенню.

Тепер це працює по-іншому. Головна відмінність – виробники продають ПУПам своє виробництво без посередництва Гарпока. Практично весь необхідний їм ресурс постачальники купують безпосередньо у виробників. Вартість купівлі держава не регулює, однак різницю між доходами і витратами ПУРів тепер покривають Енергоатом і Укргідроенерго власним коштом. Взаєморозрахунки відбуваються через Гарантованого покупця.

Що про нововведення думають експерти? Той самий Дяченко, кажучи про нову модель енергоринку, не приховує скепсису. На його думку, нова конструкція ринку майже нічим не відрізняється від старої та сильно залежить від стабільності Енергоатому й Укргідроенерго.

Тут є ризики. 7 жовтня Енергоатом оголосив про арешт своїх рахунків за позовом американо-української компанії Укрелектроват на 127,3 млн грн. Як зазначили LIGA.net у пресслужбі Енергоатому, арешт рахунків поки що жодним чином не позначився на виконанні зобов'язань компанією.

Що далі? "Зараз усі розрахунки відбуваються вчасно. Однак ризики, звичайно, є. Якщо ми не зможемо виплатити аванси постачальникам універсальних послуг, у них виникне дефіцит коштів для закупівлі необхідного обсягу електроенергії", – зазначили LIGA.net в Гарантованому покупцеві.

Стимул стати краще

На думку опитаних LIGA.net експертів, соціально орієнтований підхід Кабміну до вирішення проблем в ЖКГ насправді їх не вирішує.

"Поки тарифи будуть політичні, проблеми будуть завжди", – визнавав 12 жовтня заступник міністра з розвитку громад і територій Едуард Кругляк на одному з круглих столів, присвячених опалювальному сезону і тарифам на тепло.

Що потрібно виправити? На думку Сергія Дяченка та директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченка, Кабміну слід переглянути свій підхід – не утримувати тарифи на комуналку, а збільшити субсидії завдяки дивідендам державних компаній і розвивати енергоефективність.

У перспективі це має скоротити витрати населення за комуналку і втілити в життя передвиборчі обіцянки команди Зеленського – наростити в Україні видобуток газу і забезпечити все населення всіма енергоресурсами за справедливою ціною.

"Ми як національна компанія готові підтримати соціально незахищені верстви населення. Але це не означає, що ми не повинні займатися енергоефективністю. Навпаки, у держави і Нафтогазу з'явився стимул інвестувати (в енергоефективність. – Ред.) власні гроші", – зазначав Вітренко 18 жовтня.

Богдан Заика
Богдан Заика
корреспондент
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Вакансії
Більше вакансій
Керівник служби охорони
Киев Група Компаній ЛІГА
Розмістити вакансію

Коментарі

Останні новини