Що сталося?
28 липня Євросоюз дозволив Україні збільшити експорт електроенергії в країни ЄС у 2,5 раза. З того дня сукупний обсяг доступного перетину між української та європейською енергосистемами становить 250 МВт.
На 1 серпня українську електроенергію купують всього чотири європейські країни: три – члени ЕС і одна країна-претендент до Євросоюзу. Мова йде про Словаччину, Польщу, Румунію та Молдову. Вони відновили імпорт української електроенергії впродовж березня-липня, після паузи з кінця лютого.
Угорщина, яка торік активно імпортувала з України електроенергію, поки що цього не робить. Країна призупинила постачання української електроенергії взимку 2022 року.
В Євросоюзі очікують, що українська електроенергія дозволить європейським країнам надалі зменшити споживання російського газу, тому не виключно, що це не останнє рішення Євросоюзу. У перспективі експорт електроенергії з України дозволить країнам ЄС замістити до 5 млрд кубів газу на рік, оцінює голова держкомпанії Укренерго Володимир Кудрицький.
26 липня Рада ЄС домовилася скоротити цієї зими споживання газу на 15%. Так Європа відповіла на суттєве скорочення газових постачань із боку Росії з початку року. РФ фактично розпочала газову війну з країнами Євросоюзу, що спровокувало стрімке підвищення цін на газ, вугілля та електроенергію для європейських споживачів.
Що дасть Україні ринок Європи
Чим більше Україна експортуватиме електроенергії в Європу, тим більше отримає коштів в умовах війни. Збільшення експорту дозволить краще підготувати країну до опалювального сезону: закупити вугілля, газ чи мазут, відремонтувати електростанції та енергомережі, стримати тарифи на електроенергію для населення.
Тільки одна держкомпанія Укренерго від продажу потужностей міжкордонних електромереж отримала в липні 500 млн грн доходу. Якщо країни ЄС не змінять для України умови експорту електроенергії, то тільки Укренерго до кінця цього року може отримати до 2 млрд грн доходу від енергетичного експорту в країни Євросоюзу.
Найбільше виграють виробники. Щоб розуміти масштаб вигоди, слід порівняти ціни на електроенергію в Україні та країнах ЄС. Якщо в Україні електроенергія коштує близько 70-76 євро за МВт-год, то в країнах Євросоюзу стартові ціни набагато вищі.
Наприклад, у Польщі електрична енергія коштує до 295 євро за МВт-год, а в Словаччині та Румунії – від 466 євро до 542 євро, в залежності від часу доби. Згідно з даними Укренерго на 30 липня, щогодинно українські трейдери та виробники постачають у ці країни від 90 до 205 МВт-год електроенергії. Найбільше отримує Польща.
ДОВІДКА. МВт (або мегават) – це одиниця виміру потужності. МВт-год (мегават-година) – одиниця обліку електроенергії.
Якщо експорт електроенергії приносить Україні шалені кошти, то хто їх отримує?
Україна відновила комерційний експорт електроенергії в Євросоюз у березні цього року, після синхронізації української та європейської енергетичних систем. Спочатку українські мегавати отримала Польща, потім – Молдова, а згодом – Румунія та Словаччина.
Це відносно старі ринки збуту для України. До цього українські виробники також постачали електроенергію в ці країни, але за інших умов: українська енергосистема була складовою енергосистеми Росії та Білорусі.
В Україні десятки помітних гравців на ринку електроенергії. Втім, через технічні та адміністративні обмеження для більшості з них доступ до європейських країн був обмежений. Водночас ринки Росії та Білорусі для України були закриті. Єдиною компанією, яка довгі роки мала найбільший доступ до енергоринку ЄС, була ДТЕК Ріната Ахметова.
Енергетичний бізнес українського мільярдера міг експортувати до 650 МВт електроенергії. Тепер все інакше. Приєднавшись до європейського енергоринку, Україна відкрила доступ до європейських споживачів для всіх українських енергокомпаній. Зокрема й для найбільших в країні виробників – державних Енергоатому та Укргідроенерго.
Україні вистачить своєї електроенергії, якщо ми її експортуємо?
Сезонно в літні періоди в Україні спостерігається профіцит електроенергії. Це означає, що українські виробники повністю закривають своїми силами споживання у країні. Водночас у них ще є вільний запас потужності, яка фактично простоює.
Війна цей профіцит посилила. Через бойові дії споживання електроенергії на 30-35% менше звичайного, писав у травні директор Енергетичного співтовариства ЄС Янез Копач у колонці для польського видання Biznes Alert.
Його оцінка: тільки атомні електростанції Енергоатому мають до 5 ГВт "вільних потужностей". Навіть сьогодні, якщо Україна встановить на своїх електростанціях системи Statcom, вона може збільшити сукупний обсяг доступного міжкордонного перетину до 2,5 ГВт.
Statcom – це спеціальні пристрої, які мають балансувати українську та європейську системи, унеможливлюючи великі коливання напруги. Їхнє установлення – одна з технічних умов, які має виконати Україна, перш ніж ЄС повноцінно відкриє свій енергетичний ринок для нас. Ціль українського Міненерго – довести обсяги експорту до 6 ГВт.
За оцінкою прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, якщо Україна збільшить свій енергетичний експортний потенціал до 2,5 ГВт, то країна, за таким сценарієм, може отримувати додатково більше ніж 70 млрд грн на рік виторгу.
А що буде зимою, коли споживання електроенергії в країні зросте?
Катастрофи не станеться. Навіть сьогодні, після рішення ЄС збільшити у 2,5 раза імпортні постачання електроенергії з України, українські трейдери та виробники все ще експортують в ЄС набагато менше електроенергії, ніж торік.
Різниця – майже у 2,5 раза.
У випадку форс-мажору Україна може обмежити експорт електроенергії задля своєї безпеки або, навпаки, вийти на європейський ринок і придбати там енергію для власних потреб.
Такого принципу уряд дотримається з газом: у червні Кабмін заборонив експорт українського газу, водночас Україна продовжує імпортувати його з Європи, щоб накопичити до опалювального сезону 19 млрд кубів блакитного палива.