RU

Газ по $1100 за тисячу кубометрів. Чому росте ціна та як виживе Европа без газу з Росії

Газ по $1100 за тисячу кубометрів. Чому росте ціна та як виживе Европа без газу з Росії

експерт Центру Разумкова
29.01.2022, 08:36

Енергетична криза крокує Європою. Винна не лише Росія. Країни намагаються знайти нові джерела забезпечення енергоресурсами

Протягом поточного тижня спотові ціни газу на європейських хабах здорожчали на 11,5%, пройшовши коридор з $974 до $1100 за тисячу кубометрів.

На зростання котирувань вплинуло два фактори

Перший – це різке зростання попиту через зміну структури генерації.

Через безвітряну погоду – зменшився обсяг генерації ВЕС, зокрема у Німеччині частка вітрової генерації у балансі зменшилась з 33,7% до 11,5%. Власне це призвело до зростання попиту на блакитне паливо, і як наслідок частка газової генерації збільшилась з 13,2% до 22,4%, що стало передумовою для зростання спотових котирування на хабах.

Другий – це вплив Газпрому, російського газового монополіста, через інформаційний простір. Подібна ситуація траплялась у серпні та вересні 2021 року, лише тоді на фоні новин про статус Північного потоку-2. На початку тижня Газпром намагався нагнати паніку на ринок через свої "акценти" стосовно заповненості сховищ. Насправді загальний рівень наповненості сховищ ЄС становить 40,9%, що далеко від критичного рівня, про який говорять у РФ.

Стосовно запасів газу в сховищах України, з урахуванням поточних прогнозів погоди їх вистачить до завершення опалювального сезону, але за умови додаткових поставок із країн ЄС. Також на достатність газових запасів впливатиме стан суміжного ринку електроенергії, тобто потреба генерації у вугіллі та їх рівень запасів.

Утім, існують форс-мажорні ризики: зміна режимів руху газу через різке падіння обсягів транзиту, що призводитиме до падіння тисків і знизить маневреність системи. Однак, такий розвиток подій малоймовірний, оскільки ЄС обговорює варіанти введення санкцій щодо Газпрому на фоні штучного обмеження поставок російського газу на європейський ринок.

На це вже відреагував російський монополіст – за останні три дні обсяги транспортування блакитного палива через газотранспортну мережу України зросли на 27% до 67,7 млн кубометрів на добу.

Диверсифікація поставок

Загалом, сценарій повної зупинки російських газових поставок на європейський ринок малоймовірний, адже це призведе до $200 млн щоденних збитків, які РФ намагатиметься зберегти. Водночас, формат "холодної війни" через штучне обмеження поставок продовжуватиметься, і про це свідчить бездіяльність віртуального торгового майданчика Газпрому, що триває вже понад три місяці. До цього, наприклад у 2020 році, через нього було реалізовано 27,5 млрд кубометрів газу.

На фоні безпрецедентного зниження поставок російського газу (-41%), союзники по блоку НАТО підтримують один-одного.

Станом на 28 січня, з початку січня на європейський ринок надійшло 10,3 млрд кубометрів зрідженого газу, що на 10% більше за минулорічні показники на цю саму дату. Окрім цього, Норвегія збільшила поставки газу вдвічі.

Одночасно з цим, США шукають джерела заміщення російського газу. Чи вдасться здійснити задумане стане зрозуміло після зустрічі президентів США та Катару, яка має пройти 31 січня.

До слова, Катар, який входить у трійку лідерів-виробників зрідженого природного газу, законтрактував 20% від обсягів свого видобутку для європейського газового ринку, а саме для Великої Британії, Італії, Нідерландів, Бельгії, Польщі й Іспанії. Порівняно з минулорічними обсягами поставок, у 2022 році відвантаження катарського газу до Європи зросте лише на 1%. Натомість найбільший приріст збуту (63% у 2022 році проти 59% у 2021-му) припаде на ринок азіатсько-тихоокеанського регіону.

Такий розподіл продажу катарського газу свідчить про можливі проблеми, з якими доведеться стикнутись європейським трейдерам, шукаючи альтернативу російському газу.

Дефіцит може бути врегулюваний за рахунок поставок зрідженого газу із Австралії, втім це призведе до збільшення спотових цін, через логістичну складову. Незначні обсяги можуть бути імпортовані із Бразилії, яка учора заявила про свою готовність підтримати європейських споживачів.

Варто також врахувати, що європейським споживачам буде складно здійснити повне заміщення трубопровідного газу із РФ, оскільки встановлена потужність LNG-терміналів складає лише 189 млрд кубометрів на рік. Проте, у найближчі три роки – це цілком ймовірний сценарій.

Водночас, важливу роль гратиме вартість зрідженого газу в портах відправки, адже ф'ючерси на природний газ у США на торгах Нью-Йоркської товарної біржі 27 січня зросли на 72% через повідомлення метеорологів про настання тривалих холодів на американському континенті. Це рекордний приріст ціни за всю історію з моменту запуску контрактів на газ із 1990 року. Одночасно ціна газу з поставкою у лютому скоригувалась і закрилася зростанням на 46,5% – $225,5 за тисячу кубометрів.

Таким чином, на сьогоднішній день немає очевидних сигналів на користь суттєвого зниження цін на природний газ у ЄС. Ба більше, найбільшим викликом стане пошук ресурсу в рамках підготовки до наступного осінньо-зимового періоду, адже поточний опалювальний сезон завершиться з мінімальними запасами в сховищах. Підтвердження цьому є ф’ючерсні контракти, порівняно з минулим тижнем, вони зросли для природного газу та вугілля на 24% та 8,6% відповідно.

Зростає попит на вугілля та атомну енергію

Незважаючи на майбутні виклики, від ринкової кон’юнктури вже сьогодні страждають соціально-незахищені європейські країни, наприклад в Боснії та Герцеговині через відсутність газу були відключені 60 000 домогосподарств від системи централізованого теплозабезпечення.

Енергетична криза в Європі змінює усталені практики галузі, наприклад на поточному тижні до Чехії прибуло перше за всю історію судно з кам'яним вугіллям для поповнення дефіциту вугілля на складах Остравського регіону.

Парадокс в тому, що Острава – центр вугільної промисловості Чехії, що історично склався: саме тут видобуваються основні обсяги кам'яного вугілля, що йдуть на експорт до Європи та країн АТР. Таким чином вперше маршрут відвантаження вугілля став точкою прийому імпорту із Австралії: тепер вугілля з суден, що прибули Ельбою, розвантажують у вагони для Чехії, а не навпаки, як було 40 років до цього.

Попит на вугілля в Європі збільшився, в тому числі за рахунок фактичної зупинки вітрової генерації у Великій Британії. Наприклад, з 20 до 24 січня, потужність функціонуючих ВЕС впала з 13 ГВт до 1 ГВт. Через такий погодній форс-мажор, довелось нарощувати теплову генерацію, що підштовхнуло ціни на вугілля та газ. Така зміна структури генерації призвела до безпрецедентно високої кінцевої ціни електроенергії в $700 за МВт год.

Ціни на вугільному ринку також підросли на фоні рішення уряду Франції підвищити ліміт використання вугілля під час генерації для обмеження зростання цін на електроенергію, – за чотири доби вдалось знизити на 30% до 210 Євро за МВт год. У той же час, в східноєвропейських країнах (Польща, Словачинна та Угорщина), відбулось зростання котирувань від 5,7% до 22,4%, порівняно з попереднім тижнем.

Cтаном на сьогоднішній день, залишки вугілля у хабі Амстердам-Роттердам-Антверпен (АРА) у січні 2022 року склали 4,06 млн т, що приблизно відповідає рівню грудня 2021 року (4,07 млн тон). Таким чином обсяг запасів повернувся на рівень липня-серпня минулого року. Незважаючи на зростання запасів, вартість енергетичного вугілля NAR 6000 ккал/кг з початку 2022 року зросла в середньому на $95/т, досягаючи нині рівня $200-215/т (СIF ARA).

У найближчі два тижні спотові котирування вугілля продовжать зростати через збільшення попиту в Японії. Така тенденція відобразиться на європейському ринку, адже США та Колумбія переорієнтують свої поставки на азіатський ринок.

На нестабільність відновлювальних джерел енергії реагують і промислові споживачі. Провідна європейська металургійна компанія KGHM (Польща) у своїй інвестиційній програмі передбачила спорудження малого модульного реактора. Уряд Словаччини також надає перевагу ядерній енергетиці – планує ввести в експлуатацію третій енергоблок АЕС "Моховце".

Енергетична криза проявила себе і у Туреччині, на поточному тижні оператор системи передачі Teias проінформував промислові підприємства про відключення електроенергії тривалістю до 72 годин.

Такі дії спричинені двома факторами: високі ціни на природний газ і як наслідок дефіцит блакитного палива, який додатково посилився через різке падіння поставок іранського газу в Туреччину.

Про відключення газу окремим секторам промисловості повідомив і оператор газотранспортної системи Botas. Високі ціни та переривання у постачанні енергоресуів додатково тиснутимуть на турецьку економіку, що спричинить нову хвилю інфляції, яка вже складає 40%.

Водночас на ринку електричної енергії України, в сегменті РДН торгової зони ОЕС України, спостерігався профіцит пропозиції, що наблизив ціну (29 січня – 2070,15 грн/МВт год) до нижнього price-cap. Незважаючи на зниження індикативу (-6,22% з початку місяця), вітчизняні промислові підприємства продовжують зупиняти своє виробництво через збиткову діяльність за поточної цінової кон’юнктури.

Другий зимовий місяць пройдено. За цей період температурних екстремумів в європейських країнах не спостерігалось, у Берліні температура не опускалася нижче -6°С, у Києві -11°С, Варшаві -8°С. Незважаючи на це, енергосистеми більшості країн продовжують працювати в критичному режимі, а ринки шукати рівновагу.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
Вакансії
Більше вакансій
Старший дизайнер
Киев Ligamedia
QA-спеціаліст
Киев LIGAZAKON
Розмістити вакансію

Коментарі

Останні новини