Імпорт лакофарбових розчинників до України у 2021 році зріс на 86%. До чого тут бензин?

Початок року – час підбиття підсумків. На паливному ринку вони дуже різні. Обсяг споживання зростає: понад 12 млн т автобензинів, дизельного палива та зрідженого газу було використано у 2021 році. Зростання за рік склало 6% і такого обсягу споживання моторних палив історія спостережень у незалежній Україні ще не знала.

Так, ринок дизпалива та автобензинів збільшився на 7% – до 7,97 млн т та 2,29 млн т відповідно, а скраплений газ вперше за останні вісім років продемонстрував негативну динаміку, падіння на 1%, до 1,96 млн т.

Але є й інша статистика. У 2021 році на 86% до 132 000 т зріс імпорт розчинників для лакофарбової промисловості (код УКТЗЕД 3814 00 90 90).

Якщо хтось думає, що у країні бум лакофарбової промисловості, це не так. У країні справді бум, але кустарної промисловості з виробництва бензину.

Як випливає з митних документів на розчинники, що ввозяться переважно з Росії та Білорусі, близько 90% з них є сумішшю октанопідвищуючих компонентів, що використовуються для виробництва нафтопродуктів, — МТБЕ, метанолу, толуолу, ортоксилолу, бутилового спирту, ацетону.

У чому "фішка"? Кожен із цих компонентів окремо обкладається акцизним збором за ставкою 245 євро/л (це вище, ніж автобензини з них 213 євро), але згідно із законодавством правильно приготовлені суміші цих компонентів акцизом не обкладаються.

Про характер використання цієї продукції говорять і її одержувачі, найбільші з яких є учасниками паливного ринку, що володіють міні-НПЗ та мережами автозаправних станцій.

Розчинники в нашому випадку – октанопідвищуючий компонент, який додається до базового низькооктанового бензину. У хорошому випадку він поєднується з бензином А-92, як правило, в обсязі не більше 15%. У результаті економіка такого "виробництва" складе близько 1,25 грн/л (це також стандартна маржа АЗС). Як правило, ця гривня йде на знижку, щоб залучити економного та не дуже вимогливого до якості клієнта.

Більший "вихлоп" буде у разі додавання розчинників до прямогонного бензину, який отримують на міні-НПЗ. Це продукт, зрозуміло, також безакцизний. Оператори так званих "мініків" у документах позначають продукцію, що випускається за тією ж групою 3814, а не підакцизною 2710. За документами у них виходить, що імпортні розчинники вони використовують, щоб виробляти українські розчинники.

Таке от ноу-хау, яке, схоже, влаштовує податківців. У цьому випадку економіка лише за рахунок відсутності акцизу та ПДВ (основний обсяг такого дива бензину продається за готівку) становитиме до 14 грн/л.

Не дивно, що минулого року Держекоінспекція виявила найжахливіші зразки бензину та дизпалива у так званих економ-мережах, які торгують за мінімальними цінами.

Скільки ж "бодяжного" бензину на ринку?

Якщо прийняти "дозу" розчинників за 20%, а їх обсяг за 100 000 т (ще 30 000 т з великою ймовірністю дійсно йдуть на лакофарбові виробництва), то отримаємо близько півмільйона тонн бензину. Ця цифра співвідноситься і з оцінкою обсягу випуску прямогонного бензину на міні-НПЗ, які на рік переробляють практично весь видобуток нафти та газоконденсату приватних нафтовидобувних компаній – понад 500 000 тонн.

У результаті на тлі 2,4 млн т ринку легального бензину маємо мінімум 0,5 млн т фальсифікату або 20%. Сумарні втрати держбюджету у 2021 році лише на акцизі – понад 5,3 млрд грн на рік. І це без урахування ПДВ, оцінка цих втрат дуже складна.

Що робити?

Потрібно закривати лазівку з розчинниками за принципом – якщо у складі є хоч один підакцизний компонент, акцизом обкладається весь продукт. Легальні виробники завозять ті ж октанопідвищуючі компоненти з видачею векселя на суму акцизу та його погашення після виробництва нафтопродуктів.

Перше, що отримає бюджет, – це додаткові гроші. І питання не лише в акцизі та ПДВ під час випуску "лівого" палива. Це буде удар по всьому "тіньовому" фінансовому ринку, оскільки фальсифікат восновному продається за готівку.

Остання, у свою чергу, переважно тече з автозаправних станцій, де готівка від продажу нафтопродуктів не оприбутковується належним чином. Тобто мова йде про більш глобальний ефект у боротьбі з тіньовою економікою.

Паралельно бар'єр на шляху розчинників виб'є технологічний ґрунт з-під ніг "малої нафтопереробки". Без "октану" міні-НПЗ не зможуть забезпечити прийнятну якість свого бензину, отже, продати його буде складніше. Придбання ж легальних октанопідвищуючих компонентів зі сплатою акцизу змусить звітувати про їх цільове використання, а це рівнозначно викриттю цього нелегального бізнесу.