Нема пального – сиди вдома. Головне, що воно є у ЗСУ, муніципалітетів, бізнесу

Суботній залп з шести ракет по Кременчуцькому нафтопереробному заводу виявився лише першим того дня. Пізніше ворог вдарив "градами" по Шебелинському газопереробному заводу, а надвечір – по міні-НПЗ в селі Губиниха (в ЗМІ пройшло як нафтобаза). 

На відміну від двох перших, завод в Новомосковському районі працював. Про що зокрема свідчить й сильна пожежа з вибухами резервуарів. Це досить відоме підприємство в східноукраїнських "нафтових" колах". 

Таким чином, наочно бачимо нову атаку росіян на інфраструктуру постачання нафтопродуктів в Україні. Саме це призвело до дефіциту пального, який ми спостерігаємо вже понад місяць. 

Ця ситуація дає відповіді на дивне запитання, яке мені не втомлюються ставити: коли ж в країні буде пальне?!

Люди, відкрийте очі, йде війна, що можна взагалі прогнозувати та гарантувати? 

Ворог нищить виробництва, нафтобази, транспортні шляхи. На тому ж "мініку" в Губинисі виробляли бензин в досить непоганих обсягах, як для регіонального масштабу. Тепер ці ресурси треба чимось замістити, а з імпортом бензину є складнощі. 

Інша теза деяких розумників: а чому ми не відновлюємо НПЗ у Західній Україні? 

Таке враження, що люди, які це говорять, живуть в іншій крайні: російські ракети долітають до Львова та Івано-Франківська не гірше за Кременчук та Київ. Який сенс їх відновлювати в таких умовах? 

"Треба будувати міні-НПЗ!", – чуємо чергову пораду. Зауважу, що в Дніпрі зруйнували вже другий міні-НПЗ протягом війни. Перший заводик навіть не мав залізничної колії, настільки був незначним, але туди прилетіло чотири ракети вартістю в десятки разів більше, ніж саме виробництво. 

Тому професійні поради наступні: досить скиглити! Нема пального – сиди вдома. Головне, що воно є у військових, муніципалітетів, бізнесу – на них тримається країна. 

Постачання зростає. Поступово, але зростає. За газом не тільки немає черг, вже є випадки зниження цін окремими заправками. Сподіваюсь, наступним буде дизель, згодом – бензин. Але чіткого таймінгу немає й бути не може, оскільки окрім війни й непередбачуваності (на четвертий місяць багатьом це треба нарешті зрозуміти) є ще купа бар’єрів в Європі, і їм наплювати на наші проблеми з пальним (це теж треба усвідомити якнайшвидше). 

Що може зробити кожен? 

Економити пальне. Що більше відкривається заправок з пальним, то більше машин на дорогах. Тому зростання постачання не дуже й помітно. 

"Охрана-отмєна", пальне привезли, можна кататися?! 

Будь ласка, споживайте відповідально! Щонайменше, це звільнить більше ресурсів для тих, хто їх найбільше потребує. А щонайбільше, піде на створення запасів або елементарно дозволить зменшити імпорт. 

Кожен може долучитися до загальної справи!