Інвестор внутрішніх справ. З чим ексголова МВС Арсен Аваков залишив міністерське крісло

Сім років, чотири місяці і 16 днів – стільки ексголова Харківської області і нардеп від Народного фронту Арсен Аваков пропрацював міністром внутрішніх справ. Це рекорд серед усіх українських топчиновників від початку незалежності.

Змінювалися президенти, прем'єри, міністри і депутати, Аваков залишався. Про нього казали, що Аваков став "міністром усіх справ".

Міністерська історія закінчилася 15 липня. Після заяви про відставку і схвалення 291 депутатом Верховної Ради.

Аваков пішов, але без діла він точно не залишиться. Ще до походу в політику в 2004 році Аваков був великим харківським бізнесменом зі своїм банком, активами в нафтогазовій, будівельній, харчовій промисловості та медіа. У період правління Віктора Януковича, він покинув Україну і втратив значну частину бізнесу.

Але за роки в міністерському кріслі зумів відновити частину своєї бізнес-імперії. Чим він володів в нульових і що зараз належить його родині та найближчому оточенню?

"Інвестор"

Аваков займається бізнесом з кінця 1980-х. У багатопрофільної компанії Інвестор, яку він заснував разом зі своїм колегою з радянського НДІ Геннадієм Гаєвим, Аваков обійняв посаду президента.

До початку Помаранчевої революції 2004-го Інвестор зібрав під своєю парасолькою десятки підприємств із різних сфер економіки. Серед них – нафтогазові компанії Інвестор-Нафтогаз і Енергія-95, ТЕЦ-3 і чайна фабрика Ahmad, місцева мережа супермаркетів "Восторг", телекомпанія АТН, девелопер Інвестор Еліт Буд, готель Чічіков, Салтівський хлібозавод, 50% у впливовому місцевому "7 каналі", кілька радіостанцій. Італійське підприємство Інвестора займалося випуском моцарели. Був і власний банк – Базис.

Бізнес йшов під руку з політикою.

Аваков дружив з ексмером Харкова Володимиром Шумілкіним і був членом виконкому Харківської міськради. "На початку 2000-х Аваков був, якщо можна так сказати, регіональним олігархом, – згадує депутат Харківської облради і активіст-антикорупціонер Дмитро Булах. – Він багато чого контролював: медіа, нафтогазовий бізнес, готелі, був багатим і впливовим бізнесменом".

Наскільки багатим? Єдина відома оцінка активів Авакова початку 2000-х – рейтинг журналу Фокус 2007 року. Аваков на той момент вже був головою Харківської обласної адміністрації та входив у команду третього президента Віктора Ющенка, що пройшов до влади після Помаранчевої революції.

Зі стартом політичної кар'єри управління багатопрофільним бізнесом Авакова повністю перейшло до партнерів і менеджерів. Крім Гаєвого перші ролі відігравали віце-президенти Інвестора Ашот Амірян і Ігор Котвіцький, радник Авакова з економічних питання при Харківській обладміністрації і майбутній бізнес-партнер його сім'ї.

За підрахунками Фокуса, в 2007 році статки глави Харківської облдержадміністрації оцінювалися в $385 млн. У Харкові він поступався тільки ексспіввласникам Укрсиббанку Олександру Ярославському та Ернесту Галієву.

Втеча в Італію

Положення Авакова похитнулося в 2010-му. Перехід у команду Юлії Тимошенко, яка програла президентські вибори Віктору Януковичу, – точка відліку для майбутніх проблем бізнесмена.

За наступні два роки Аваков програв з мінімальним відривом Геннадію Кернесу боротьбу за крісло мера Харкова, переїхав до Італії і став фігурантом кримінальної справи – вже колишнього на той момент голову облради харківська прокуратура підозрювала в незаконному виведенні 55 га землі з державної власності.

Політичні невдачі погано позначилися на бізнесі. За словами самого Авакова, переїхавши за кордон, він розпродав майже весь бізнес, щоб "якимось чином існувати за кордоном".

"Мене атакували, репресували, співробітників доводили до самогубства (в 2012-му наклав на себе руки екстопменеджер Інвестора Олександр Мотилевскій. – Ред.). У нас тоді всі активи практично пішли", – розповідав Арсен Аваков в інтерв'ю УП у 2015-му, вже будучи головою МВС, про події тих років.

Наприклад, Салтівський хлібозавод перейшов до Lauffer Group Олександра Лещинського, а нафтогазова компанія Енергія-95 – пішла Марьям Сафіулліній, доньці колишнього міністра молоді та спорту Равіля Сафіулліна та трьом маловідомим офшорам D-teсh Gaz Energy Limited (Кіпр), Energy Ditek Limited (Британські Віргінські острови), Boston Industrial Corporation LP (Шотландія).

Нацбанк відібрав ліцензію у банку Базис, а харківська ТЕЦ-3 і готель Київський, який кількома роками раніше викупила компанія, пов'язана з менеджментом Інвестора, повернули в обласну власність.

Повернення

Восени 2012 року Аваков став депутатом Верховної Ради від Батьківщини і під захистом депутатської недоторканності повернувся в Україну. Майже відразу після приїзду він заявив про плани повернути втрачені активи.

Після Революції гідності боротьба за повернення власності стала приносити дивіденди: якщо не особисто Авакову, то його колишнім топменеджерам і партнерам. На деяких колишніх підприємствах Авакова розпочалася зміна власників.

Наочний приклад – компанія Енергія-95, яка за часів Януковича перейшла Сафіулліній і "нічийним" офшорам. Зараз Енергія-95 належить екстопменеджеру Авакова бізнесмену Ігорю Котвіцькому і народному депутату від Батьківщини Віталію Данилову.

Їм належить і ТОВ "Сахалінське", чиїм керівником в реєстрі юросіб вказана Валентина Хачатурова – бенефіціарка двох інших нафтогазових компаній: ТОВ "Газоконденсатне родовище Денисівське" і ТОВ "Мар'їнске", закрите в 2016 році. Назви компаній співзвучні з назвами газових родовищ в Харківській області, якими раніше володів Аваков.

Ще одна показова історія – банк Базис. Як з'ясували журналісти Слідство.Інфо, через три роки після анулювання банківської ліцензії, суд задовольнив позов дружини колишнього глави МВС Інни Авакової, анулювавши рішення НБУ.

Після цього з банку оперативно вивели і розпродали нерухомість, яка перебувала на балансі Базису. За оцінками журналістів Bihus.Info, ринкова вартість проданих квадратних метрів – від 100 до 150 млн грн. Кому дісталося майно Базису? Це запитання довгий час залишалося без чіткої відповіді.

Але пізніше з'ясувалося: покупцем виявився офшор Zumaville Holding Limited, який через ланцюжок інших офшорів має зв'язок з Геннадієм Гаєвим і Ашотом Аміряном – колишніми топменеджерами та партнерами ексголови МВС, а нині – бізнес-партнерами сина Авакова Олександра.

А банк у підсусмку ліквідували в 2020-му.

Навіть за готель Київський колишньому інвестору за рішенням суду виплатили 35 млн грн компенсації.

Будівельний бізнес, котрий колись належав Авакову (фірми Інвестор Фонд і Інвестор Еліт Буд), зараз оформлені на Дениса Шорстакова, який за сумісництвом є головою девелоперської компанії Сандор, що належить тим самим Аміряну і Гаєвому.

Тепер офіційно

Чим зараз офіційно володіє Аваков? Судячи з його декларації за 2020 рік, крім прав на книги власного авторства, колишньому очільнику МВС також належить компанія Avitalia SRL – виробник сиру і власник вілли в Італії, площею 566 кв. м.

У членів сім'ї Арсена Борисовича список активів довший. Інна Авакова і його син Олександр, який став знаменитим через кримінальну справу НАБУ про "рюкзаки сина Авакова", володіють трьома відносно невеликими сонячними електростанціями (СЕС) на 3-10 МВт в Київській, Одеській і Херсонській областях, телекомпанією АТН, фінансовою компанією Форсайт, інвестиційним фондом Верона, а також 25% пакетом акцій готелю Голосіївський і будівельною компанією Бізнес Біл.

Як і раніше, один з головних активів Авакова – компанія Інвестор, під чиїм крилом зібрані харківський телеканал і кілька електростанцій, які Олександр Аваков ділить з уже згаданими Гаєвим і Аміряном, як з міноритарними акціонерами Інвестора.

Чи може це свідчити про участь Арсена Авакова в справах власного сина? Колишній глава МВС неодноразово цю версію спростовував. "Мій син... займається власним бізнесом і тими активами, що перейшли до нього після того, як я перейшов на держслужбу. Його бізнес розташований в Італії, Литві та Україні", – писав Аваков в березні 2015 року на своїй сторінці в Facebook.

Сім'я і друзі

Журналіст-розслідувач Ігор Ніколов (Наші гроші) і харківський депутат Дмитро Булах вважають, що Аваков може мати стосунок і до активів, які контролюють його колишні топменеджери і бізнес-партнери (вагомих доказів вони не наводять). "Де є Котвицький – там точно є інтереси Арсена Борисовича", – стверджує Булах. Колишній журналіст і член наглядової ради Укрзалізниці Сергій Лещенко називав Котвицького "гаманцем Авакова".

Якщо вони мають рацію, то Аваков пов'язаний з дуже диверсифікованою бізнес-групою Котвіцького з інвестиціями в харківський готель Чічіков, Артемівський спиртзавод (24% акцій), мережу тютюнових магазинів Кисет (30%), у виробника бойових автомобілів Мед Номад (25% акцій) і чотири СЕС у Миколаївській і Черкаській областях на 2-23 мВт. В енергетичному бізнесі Гайовий і Аміран – головні бізнес-партнери Котвіцького.

Останнім, крім частки в декількох активах Котвіцького-Авакова, також належить рекламне агентство Мультимедіацентр, сміттєпереробна компанія "ПХР" Переробний завод" і дві девелоперські компанії – Харків-Будіндустрія і Енседра.

Перелічені активи – непогана фінансова подушка. За бажання її можна використовувати на виборах в мери Харкова, які відбудуться в жовтні цього року, та виборах до Верховної Ради в 2023 році. Втім, чи буде він брати в них участь – Аваков поки не говорив.

"Арсен Борисович, найімовірінше, вже досяг такого рівня і положення, коли не йдуть у мери, а ставлять когось на посаду мера. Це нормально, так і має бути. Він давним-давно переріс", – розповів в інтерв'ю харківському телеканалу Simon давній знайомий Авакова, місцевий бізнесмен Олександр Давтян.