Казино для археологів: в які азартні розваги грали у стародавньому світі

Свого часу азартні ігри були не просто розвагою, а способом виживання ― у давні часи, граючи в кості, тогочасні люди вирішували питання та суперечки. Навіть подекуди закінчували за гральним столом війни за території.

У XI столітті в Італії з’явилося таке явище, як гральні будинки ― з рулетками й іншими розважальними заходами. Вже тоді власники цих гральних осередків платили податки в державну казну. Саме в XI столітті керівництво тогочасних  європейських країн стало запроваджувати обмеження на азартні ігри. Втім, фінансовий зиск від такого заняття часом переважував моральні дилеми, і влада закривала очі на тогочасних "гемблерів". 

А перший автоматичний апарат для азартних ігор з'явився в США у 1884 році. Він мав проріз для монети номіналом 5 центів, а виграти в ньому максимально можна було 50 центів. У 1890 році американці показали перший автомат з колесом із різнокольоровими секторами ― пращура сучасної рулетки. Гравець повинен був вгадати колір, який випаде, і обернути колесо. Такі машини набули небувалої популярності, тому їх почали випускати масово.

Насправді ж історія азартних ігор дуже давня. Поринемо у неї на прикладі найвідоміших цивілізацій. 

У що грали в Давньому Єгипті 

У Давньому Єгипті найпопулярнішими були ігри тьяу, мехен та сенет. Точні правила цих забав невідомі, але є гіпотези. У тьяу, подібну на сучасні шахи, грали на компактній квадратній дошці, розкресленій на 20 секторів. За секторами в певному порядку пересували  різноманітні фігурки. Сенет більше нагадує шашки. На дошці для цієї гри було 30 квадратів, а фігури були схожі на сучасні фішки у настолках. Гра мехен найбільше нагадує рулетку ― на диск із виїмками єгиптяни кидали дрібні камінці чи кульки, вони рухалися за інерцією, а потім зупинялися у випадковому місці.

Ще одна гра єгиптян ― хаб-ем-хау ― являла собою мідну чашу, в яку треба було закидати спеціальні диски. Гравці кидали диски у чашу, з кожним разом збільшуючи відстань до цілі. 

Також у Єгипті грали в прототипи сучасних костей. Щоправда, вони були значно більшими, ніж сучасні кубики, та часто мали не кубічну, а багатогранну форму. Кості зазвичай виготовляли з астрагалів ― тазових кісток копитних або міжфалангових суглобів. 

Ігри Давньої Індії 

Трохи пізніше, приблизно в 3000 р. до н. е., в Індії винайшли шестигранні гральні кістки. Для їх виготовлення використовували кістки тварин, слонову кістку, баранячі роги, кераміку, дерево, метал, фруктові кісточки, насіння, гальку, горіхову шкаралупу і навіть зуби бобрів.

Із зародженням азартних розваг розпочалося і шахрайство, а також зародилася ігроманія, як надмірне захоплення грою. Перше застереження від азартних ігор було описано в давньоіндійській поемі "Скарги гравця". У ній засуджували бажання легкої наживи та закликали чесно працювати.

Тоталізатори давніх греків і римлян

Греки також були пристрасними гравцями: активно проводили час за грою в кості, й не тільки. Про азартність греків свідчать чисельні згадки у міфології. Один з міфів розповідає, що Зевс, Посейдон та Аїд домовилися про розподіл світу саме за азартною грою.

У великих грецьких містах вже тоді з’являлися перші гральні заклади, А святилище Афіни Скирадос було головним місцем для ігор греків, які грали у кості та барбут, які схожі на сучасний крепс, і телію, подібну на сучасні нарди. Втім, ставки на спорт у давньогрецькому світі теж мали місце, маючи дещо інший вигляд ― то були гонки колісниць та бої на аренах. 

А ось у Стародавньому Римі людина, яка програла гроші в азартній грі, мала право вимагати їх повернення. Тут асортимент ігор був чималим. Римляни любили щось відгадувати, підкидати монетку, грати в кості ― ці ігри не потребували тривалої підготовки та багато місця для реквізиту.

Беттингова складова у римлян також посідала важливе місце ― гладіаторські поєдинки та бої тварин мали неабиякий попит.