Заступник міністра цифрової трансформації про реформу грального бізнесу. Чого чекати?

Українські чиновники вирішили вкотре реформувати гральну індустрію ― в парламент внесли законопроєкт, який ліквідовує два роки тому створений регулятор ― Комісію з питань регулювання азартних ігор та лотерей (далі — КРАІЛ). Серед аргументів на користь ліквідації ― блокування роботи комісії через складнощі збору кворуму (5 з 7 осіб) та постійна плинність кадрів у регуляторі. 

Законопроєкт №9256 пропонує ліквідувати Комісію КРАІЛ і створити замість неї новий орган протягом місяця після ухвалення нормативного акта. Нормативну базу для учасників ринку мають підготувати за три місяці (за два роки після легалізації азартних ігор депутати цього не зробили). На думку чиновників Мінцифри, ліквідація КРАІЛ прибере людський фактор під час видавання ліцензій гральному бізнесу. 

Уряд пропонує нівелювати колегіальність регулятора, призначивши відповідальним за ухвалення рішення керівника нового органу, до якого перейде бюджет КРАІЛ. Про зміни умов ліцензування в  тексті законопроєкту не йдеться. Однак пропонують можливість подавати заяви на отримання ліцензії через держпортал електронних послуг "Дія".

LIGA.net у Мінцифри повідомили, що повноваження щодо сфери грального бізнесу наразі Михайло Федоров передав своєму заступнику ― Олександру Борнякову. Ми записали бліцінтерв’ю з чиновником.

Близько місяця тому відбулася зустріч депутатів податкового комітету парламенту та гемблінгових компаній, які раніше надіслали відкритого листа до влади щодо оподаткування та регулювання роботи індустрії. Йдеться, зокрема, про автоматизовану систему електронного адміністрування. На якому етапі розв'язання цих питань, чи є розуміння, дорожня карта щодо роботи гральної індустрії у майбутньому та коли плануєте її впровадити? 

Мене на цій зустрічі не було. Тож детально розповісти про напрацьовані рішення я не можу. Ми як Мінцифри працюємо над цифровізацією сфери грального бізнесу, оскільки вважаємо, що це ― ключ до прозорості та ліквідації корупції у галузі. 

Зараз розробляємо дорожню карту, яка передбачає максимальну автоматизацію процесів, включно з видаванням ліцензій для гравців ринку. Ми хочемо автоматизувати цей процес через портал "Дія". 

Кабмін також проголосував за проєкт закону, який передбачає ліквідацію Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ). Замість неї планується створити нову, ефективнішу інституцію, що працюватиме прозоро та без корупційних схем. Чекаємо на розгляд цих змін у парламенті. 

У березні 2023-го міністр озвучив концепцію нової реформи грального бізнесу: ліквідація КРАІЛ, автоматизоване списання податків, закриття сайтів нелегальних компаній, автоматичні перевірки ліцензіатів тощо. Нині в парламенті вже зареєстрований відповідний законопроєкт. За які кошти відбуватиметься трансформація та побудова оновленої системи управління галуззю? 

Реформування грального бізнесу в Україні починається з процесу ліквідації КРАІЛ. Видавання ліцензій ― один з найкорумпованіших етапів у гральній сфері. А автоматизація процесів знизить корупційні ризики. "Ми плануємо змінити підхід надання дозволів і ліцензій на декларативне подання заявки", ― каже Борняков.

Замість неї створюємо сервісну організацію, яка зробить видавання ліцензій автоматичним, заснованим на чітко визначених критеріях. Компетентні органи перевірятимуть всі подані заявки. Якщо вони не відповідають законодавству, ліцензію відкликають, а гроші, сплачені за неї, залишають в бюджеті і не повертають. 

Водночас вони зможуть перевірити компанію на предмет бенефіціарів та походження статутного капіталу. Це дозволить повністю прибрати корупцію, зробити цю сферу прозорою і залучити до України міжнародні компанії. Ми хочемо, щоб ці компанії зареєструвалися в Україні та сплачували тут податки. Додаткові кошти на трансформацію не передбачаються – все має бути у межах наявного бюджету. 

За два роки роботи КРАІЛ не вдалось запустити Державну систему онлайн-моніторингу (ДСОМ) за діяльністю організаторів азартних ігор. Іван Рудий, голова української Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, каже, що технічне рішення у комісії є. Що робить Мінцифри, аби цей процес прискорити? 

Є технічні рішення, які розробили приватні компанії. Для того, щоб прискорити їх впровадження, необхідно знайти гроші в бюджеті або ж донора, оголосити тендер та прозоро його  провести, а також визначитися, хто буде адміністратором системи. Після цього система моніторингу може запрацювати.

Чи бачите ви позитивний ефект в тому, що ігорці заборонили працювати за спрощеною системою ― платити 2% податку замість загальної системи оподаткування?

Наскільки мені відомо, компанії-представники грального ринку не стали платити більше грошей в український бюджет із введенням зниженої ставки. Тобто зменшення рівня оподаткування не спричинило, як очікувалось, виходу з тіні частини ринку.  Тому негативу з поверненням до загальної системи податкування я не бачу. 

Ігорка дуже лобіює голосування законопроєкту 2713-д, і саме впровадження онлайн-системи моніторингу може цей процес пришвидшити. Цей документ пропонує встановити для онлайн-платформ ставку у розмірі 10% від загального доходу замість 18%, як було раніше. Як ви ставитесь до таких змін, та чи напрацьовує Мінцифри, Мінфін та КРАІЛ альтернативні варіанти? (Чи жива історія про  законопроєкт із 2% від депозитів гравців?)

Моніторинг нічого не пришвидшує, це виключно інструмент контролю. Що стосується законопроєкту 2713-д, за нашою інформацією, депутати не бачать підстав для зменшення спеціального "грального податку". 

Водночас запропонований нами законопроєкт перезапустить орган регулювання. Саме він  має запропонувати податкову модель функціонування грального бізнесу і показати розрахунки до неї. 

Питання оподаткування депозитів чи системи моніторингу належать виключно до площини технічної реалізації. Обидві моделі мають право на існування. Переваги оподаткування депозитів будуть очевидними тільки за наявності банку-податкового агента і швидкості реалізації цього засобу контролю.

Чи розглядали ви варіанти бенчмарку для організації легальної роботи гральної індустрії? Досвід яких країн Україна могла перейняти  та що нам для цього потрібно?

Ми вивчаємо досвід інших країн. Дивимось, зокрема, на Велику Британію, Нідерланди та Данію, які мають регульовані гральні ринки. Вони створили системи, які захищають споживачів, забезпечують прозорість та активно борються з проблемою азартної залежності. Їхній досвід може бути цінним для нас. 

Однак наш підхід до реформи повинен бути адаптований до унікальних умов України. Тобто, нам необхідно врахувати нашу економічну ситуацію, наші інституційні можливості, а також наші культурні та соціальні особливості.