Разбор | Большая война за будущее украинской оборонки. Что означает смена главы Укроборонпрома

Третього грудня президент Зеленський призначив генеральним директором Укроборонпрому вже ексголову Херсонської обласної адміністрації – Юрія Гусєва. Він змінив в.о. голови концерну Ігоря Фоменка, який пропрацював на цій посаді менше двох місяців. 

Призначення Гусєва стало несподіванкою навіть для експертного середовища. Двоє співрозмовників LIGA.net з оборонної галузі, які виявили бажання спілкуватись за умов анонімності, називають Гусєва "людиною Арахамії" (глава фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, – LIGA.net): мовляв, президент саме за його порадою призначив Гусєва, і його першочергове завдання – врегулювати конфлікт між УОП та Міністерством стратегічних галузей промисловості та гарантувати вчасне забезпечення української армії. Сам Гусєв під час першої пресконференції підтвердив давнє знайомство з головою владної фракції, але його вплив нас своє призначення заперечив, додавши, що є "людиною президента".

10% неспівпадіння: за що воюють концерн та Мінстратегпром

Гусєв очолив Укроборонпром у дуже непростий час: концерн і створене влітку Міністерство стратегічних галузей промисловості зайшли у глибокий конфлікт. В УОП щонайменше п'ять суттєвих претензій до міністерства: бажання підпорядкувати собі "найласіші" компанії, намагання призначити своїх керівників, блокування реформи і тощо. Проблема не в тому, що два держоргани ділять владу, а в тому, що на кону доля державного оборонного замовлення та загалом обороноздатність України, яка знаходиться у стані війни.

Читайте також: Юрий Гусев – новый глава Укроборонпрома. Худел на всю страну, дарил детям гусей. Что еще?

В Офісі президента воліють не помічати конфлікту. "Погляди Фоменка, борду Укроборонпрому та Уруського щодо реформування галузі співпадають на 90%. Чому ж відбувся конфлікт? Був брак стратегічних комунікацій. І моя посада, і пана Юрія (Гусєва, – Liga) виникли одночасно для того, щоб подолати цю проблему", – заявив на пресконференції Олексій Арестович,  другого грудня його призначили радником керівника Офісу президента Андрія Єрмака. 

Чи правда, що погляди між очільниками відомств різняться лише на 10% та на чию сторону пристане новопризначений очільник Укроборонпрому? 

Читайте також: Почему уходит Абромавичус. Борьба "реформаторов" и "консерваторов" в Укроборонпроме

Війна №1: Забрати авіапідприємства та спецекспортерів

У середині листопада 2020 року команда Укроборонпрому публічно заявила про порушення міністерством "червоних" ліній. У заяві представників концерну зазначалося, що команда віцепрем’єра та очільника Мінстратпрому Олега Уруського нав’язує УОП "своїх" людей на посади та вже три місяці блокує реформу підприємства. Але конфлікт почався раніше.

Ще у вересні віцепрем’єр Уруський подав уряду проєкт постанови, у якій пропонував забрати в Укроборонпрому шість авіаційних підприємств та передати їх на баланс міністерства, розповідає LIGA.net Гліб Канєвський, голова галузевої громадської організації StateWatch. На той час у штаті міністерства було чотири працівники. За словами Канєвського, тоді проти цієї ідеї виступили РНБО, Мінфін та Мінекономіки.

У міністерстві назвали інформацію про спроби підпорядкувати собі авіабудівні підприємства маніпуляцією:

"Ми не плануємо залишати в себе ці шість авіабудівних підприємств і керувати ними в ручному режимі", – зазначив заступник міністра Валерій Іващенко. За його словами, ці підприємства повинні увійти до окремої холдингової компанії.

Ще одна конфліктна галузь – підприємства-спецекспортери, які минулого року принесли УОП $908 млн, це – 70% усіх доходів. 

Згідно з публічними пропозиціями віце-прем’єра, їх слід відділити від структури Укроборонпрому та передати на баланс міністерства. Абромавічус в інтерв’ю LIGA.net заявив, що вбачає в цьому "колосальні корупційні ризики".

Війна №2: Кадрові призначення

Наприкінці жовтня уряд звільнив з наглядової ради "Укроборонпрому" Олега Прохоренка, ексдиректора "Укргазвидобування". Замість нього до наглядової ради увійшов Валерій Іващенко, перший заступник очільника Мінстратпрому Олега Уруського. 

"Систематично надходять вимоги та рекомендації [від Міністерства стратегічних галузей] щодо призначення сторонніх осіб директорами підприємств-учасників концерну, а саме компаній  "Укрспецекспорт", "Спецтехноекспорт", "Укроборонсервіс", ДП "Київський бронетанковий завод", ПАТ "Київський завод Радар", Івано-Франківського котельно-зварювального заводу та підприємств у Львівській області",- йдеться у заяві концерну.  У неформальних бесідах топменеджер Укроборонпрому говорить, що всі ці компанії поєднують або великі доходи, або привабливі активи. Наприклад, у заводу "Радар" – це земля у центрі Києва.  

У Міністерстві відповіли, що "здивовані демаршем" керівництва УОП, однак питання призначень на підприємства концерну не прокоментували.

Війна №3: Можливий конфлікт інтересів у заступника міністра

У серпні міністр Уруський назвав прізвища чотирьох своїх заступників: Валерій Іващенко, Віталій Немілостівий, Тарас Коваленко та Юрій Петровський. 

У одного з них – Віталія Немілостівого – команда Укроборонпрому бачить можливий конфлікт інтересів з підприємствами концерну, розповідає Канєвський зі StateWatch. Організація досліджувала зв’язки заступника Уруського та стверджує, що низка компаній родини Немілостівого – давні контрагенти підприємств "Укроборонпрому". 

Немілостівий був заступником міністра промислової політики України в урядах Юлії Тимошенко (2007-2010 роки) та Миколи Азарова (2010-2011 роки), а також депутатом від Батьківщини. Також він керував танковим заводом ім. Малишева, де працював у 2006-2007 роках. Нині завод входить до Укроборонпрому. 

У декларації заступника міністра за 2019 рік на сайті НАЗК на кінець липня є 50% частка у приватній компанії ТОВ "ПРАТ Харківський завод транспортного устаткування". Інші 50% належать сину Євгену Немілостівому.  

За інформацією StateWatch, дві фірми чиновника: ПрАТ "Харківхолодмаш" та ПрАТ "Харківський завод транспортного устаткування", починаючи з 2014 року, підписали контракти з різними підприємствами концерну на постачання запчастин до військової техніки на понад 100 млн грн. 

У новоствореному міністерстві це наразі ніяк не коментували. Згідно з інформацією на сайті Кабміну, з середини серпня Немілостівого перевіряють відповідно до вимог закону "Про очищення влади". 

Війна №4: Заблокований законопроєкт 

Укроборонпром звинувачує міністерство в блокуванні законопроєкту №3822, який визначає процедуру перетворення державних оборонних підприємств на акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю й має кінцевою метою залучення інвестицій в оборонну галузь. 

За словами заступника генерального директора концерну Мустафи Найєма, у міністерстві їм запропонували внести пропозиції до підготованого УОП документу, але впродовж чотирьох місяців не надали жодних. У концерні розраховували ухвалити законопроєкт ще у вересні.

3 грудня міністр Уруський повідомив у Facebook, що міністерство опрацювало документ "з урахуванням нових реалій" та подало його на розгляд до профільного комітету.

Також УОП звинувачує Мінстратегпром у блокуванні ухвалення Стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу, розробленої раніше Мінекономіки, та політики власності концерну.

Війна №5: Різне бачення реформи Укроборонпрому

Згідно з баченням команди Укроборонпрому, концерн слід ліквідувати, а 116 підприємств  розділити між шістьма спеціалізованими холдингами: бронетанкові, радарні та морські системи, високоточне озброєння, боєприпаси та спецхімія, авіаремонтні підприємства. Кожен холдинг матиме державну форму власності та наглядову раду. Частину підприємств планують передати до Фонду держмайна.

У Мінстратегпромі вважають, що "суб'єкт господарювання не може сам себе реформувати". В інтерв’ю Радіо Свобода міністр Уруський зазначив, що "керівництво "Укроборонпрому" бачить процес реформування концерну винятково як зміну вивіски", не бажає нічого змінювати або хоче затягнути реформу концерну.

"Хтось має зобов’язання перед іноземними партнерами, а я маю зобов’язання перед українським народом", – обґрунтував різницю у поглядах з командою УОП Уруський.  

Згідно з баченням віцепрем’єра Уруського, підприємства концерну слід розділити на три категорії: 

• Ті, які повністю втратили зв’язок з оборонною промисловістю та не мають "серйозних" активів – передадуть Фонду держмайна з подальшою приватизацією.

• Підприємства, які теж вже не мають стосунку до оборони, але з цікавими активами, – таких близько 40. Активи варто передати до спеціально створеного фонду (під чиєю егідою поки незрозуміло), а самі підприємства – під приватизацію.

• "Кістяк" з понад 60 підприємств підлягає корпоратизації у державній власності. Їх розділять між шістьма холдингами за напрямками й вони потраплять до державної холдингової компанії "Оборонні системи України". Авіаційні підприємства спільно з частиною підприємств Державного космічного агентства утворять іншу холдингову компанію – "Аерокосмічні системи України". Обидва холдинги підпорядковуватимуться міністерству. Уруський запевняє, що на них теж утворять незалежні наглядові ради відповідно до стандартів OECD. 

Що змінить Гусєв

З презентації під час першої пресконференції Гусєва стратегія реформування концерну більше нагадує бачення Мінстратегпрому. Проте у коментарі LIGA.net новий очільник УОП зазначив:

"Це стратегія президента України Володимира Зеленського, спрямована на те, щоб уникнути будь-яких корупційних ризиків у майбутньому". 

За його попередніми планами, концерн припинить свою роботу вже у 2021 році. Зі 137 підприємств УОП через систему холдингів планують розвивати 67. 42 підприємства передадуть Фонду держмайна, дев’ять – ліквідують, 21 підприємство знаходиться на тимчасово окупованих територіях України. 

Замість УОП створять два холдинги. Перший – холдинг Оборонні системи України, до якого увійдуть акціонерні товариства, які опікуватимуться авіаремонтом, бронетехнікою, високоточним озброєнням, боєприпасами і спеціальною хімією, радарними системами, морськими системами. Ще одним холдингом стане аерокосмічний, який опікуватиметься авіабудуванням, аерокосмічними компонентами, космічними системами. 

"Питання спецекспортерів я запропоную розглянути на засіданні РНБО уже найближчим часом. 100% акцій холдингів належатимуть Кабінету міністрів України. Генеральних директорів для холдингів пропоную обирати на відкритих конкурсах", – прокоментував Гусєв.

В Укроборнпромі заявили, що призначення нового генерального директора не означає згортання реформи концерну. У день призначення заступник генерального директора УОП Мустафа Найєм повідомив, що відбувся "чесний" діалог з Мінстратегпромом: домовилися спільно допрацювати законопроєкт №3822 та винести на розгляд РНБО Стратегію розвитку ОПК. 

Але здається, що противник реформаторів з Укроборонпрому Уруський теж задоволений новим очільником концерну – повідомив, що вони здавна знайомі.  "Мали можливість обговорити й перспективи взаємодії. Тому що насправді ми повинні рухатися в одному напрямку, в одному контексті. І таке розуміння є", – зазначив він в інтерв'ю Радіо Свобода.  

З багатьма членами чинної команди Укроборонпрому Гусєв знайомий здавна, пояснив він сам у коментарі LIGA.net. Найближчими тижнями призначив співбесіди з усіма керівниками концерну, щоб підсумовувати 2020 рік та спланувати 2021 рік. 

"Планую, що всі, хто є ефективними, надалі працюватимуть на виконання доручень президента у баченні реформування Укроборонпрому. Усім, хто, на мою думку і за об'єктивними показниками, неефективний, запропонують або іншу роботу, або звільнення", – додав очільник УОП.

Вважаєте цей текст важливим? Підтримайте роботу редакції будь-яким щомісячним внеском. Мы продовжимо працювати для вас и створимо ще більше нових історий

Уляна Букатюк

корреспондентка LIGA.net, раздел Бизнес