Карантин - это форс-мажор или нет?
У переважній більшості договорів передбачений розділ Force Majeure або обставин непереборної сили. На щастя, цей розділ настільки нечасто використовується на практиці, що на нього підприємці та правники майже роками не звертають увагу.
На жаль, теперішня ситуація змушує вдивлятися в ці умови уважніше – дуже багато господарських зобов’язань під загрозою зриву через карантин та пандемію COVID-19.
Найчастіша вимога договору – підтверджувати наявність обставин непереборної сили відповідним документом Торгово-промислової палати. Щоб отримати такий документ, слід керуватися Регламентом засвідчення форс-мажорних обставин Торгово-промислової палати України та регіональних торгово-промислових палат.
Документом передбачено:
- довідка (висновок, сертифікат) видаються після розгляду в строк до 10 днів, а терміновий – п’ять днів;
- для розгляду потрібно подати заяву з копією договору та відомості, які підтверджують стан виконання зобов’язань та тієї їх частини, яку неможливо виконати, а також документи на підтвердження форс-мажорних обставин;
- документ ТПП видається на платній основі (для договору між резидентами це 5180,40 грн з ПДВ, всі тарифи - на сайті ТПП).
Читайте також - Чужий проти хижака: карантин страшніший, ніж коронавірус
Як бачимо, процедура не з простих. Більш того, на сьогодні епідемічний стан не оголошено, діє лише карантин, тож далеко не у кожній ситуації він може бути гарантовано визнаний форс-мажорними обставинами.
Що робити, якщо в договорі відсутній розділ про Force Majeure?
Радимо клієнтам, у яких дійсно виникає загроза зриву виконання контрактів через карантин, звертатися до контрагентів з листами, в яких посилатися на ст.617 Цивільного кодексу України. Згідно з нею, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо доведе, що порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Читайте також - Жорсткий карантин: 10 тез про стан банківської системи та фінансових ринків
Якщо у вашому договорі немає розділу про Force Majeure чи немає посилання саме на документ від ТПП, як на доказ існування обставин непереборної сили, ситуація навіть дещо полегшується. Адже для доведення форс-мажору можна прямо посилатися на відповідні акти влади.
На сьогодні це - постанова Кабінету міністрів України від 11 березня 2020 року №211, а для Києва додатково ще й Протокол від 11 березня 2020 року №9 Постійної комісії з питань техногенно екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Київської міської державної адміністрації "Про додаткові заходи запобігання поширенню нової коронавірусної інфекції (COVID 19)".
Читайте також - "Антивірусні" заходи для бізнесу: договори та електронний документообіг
Водночас, слід вказувати на наявність причинно-наслідкового зв’язку між карантином та складнощами, що виникають при виконанні зобов’язань. Наприклад, орендарі у ТРЦ через значне падіння відвідування закладів можуть просити орендодавця відтермінувати на цій підставі орендні платежі та нарахування пені.
У випадку спірної ситуації у майбутньому, такий підхід та коректно оформлене звернення може забезпечити законне звільнення від відповідальності за затримку чи зрив виконання контракту.
P.S. За період публікації цього матеріалу ситуація у законодавчому полі змінилася. Завдяки оперативно прийнятому Проєкту Закону «про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» (проєкт № 3219 від 16.03.2020, який прийнято та підписано Президентом 18.03.2020), карантин, встановлений Урядом, офіційно визнається форс-мажорними обставинами. Тож, отримувати у ТПП відповідний документ про обставини непереборної сили або аргументувати щось у листуванні з контрагентами стане значно легше.
