18.02.2019, 10:00

А теперь спокойно! Трезвый разбор идеи Минсоца штрафовать за ФОПы

А теперь спокойно! Трезвый разбор идеи Минсоца штрафовать за ФОПы

заместитель исполнительного директора Центра экономической стратегии

Почему без полной количественной оценки влияния инициативы Минсоца на бизнес и бюджет, реформировать упрощенку - бесполезно (укр.)

Міністерство соціальної політики нещодавно опублікувало проект закону, який вже охрестили як антифопівський. Законопроект покликаний закрити внутрішній офшор, що дозволяє співробітникам замість сплати 18% податку на доходи фізосіб (НДФЛ), 1,5% військового збору та 22% соціального внеску (ЄСВ), реєструватися як фізичній особі-підприємцю та платити лише 5% єдиного податку від доходів. 

Найперше, Мінсоц повинен надати статистику та кількісний прогноз впливу законопроекту на бізнес та бюджет. Прогноз має враховувати українські реалії - корупційні ризики та зарплати в конвертах. Без кількісних даних обговорення чергової спроби реформувати спрощену систему оподаткування немає сенсу.

Ціна питання

На жаль, оцінка прогнозу впливу законопроекту не містить кількісних оцінок. Скільки саме підприємців можуть бути легалізовані та перейти в штат? Який ефект для бюджету від збільшення надходжень від ЄСВ та ПДФО це дасть? Як це вплине на витрати бізнесу, чи скоротять вони випуск продукції?

Легалізація насамперед торкнеться тих, хто отримує гроші від юридичних осіб, - третя група платників єдиного податку. Це більше 400 000 із майже 1,3 млн ФОПів-спрощенців.

Держстат публікує загальну виручку ФОПів, що у 2017 році склала 604 млрд або 7% із 8,3 трлн грн виручки всього бізнесу.  Але ми не знаємо, скільки саме складає виручка ФОПів 3-ої групи, що дало б можливість оцінити додаткові надходження.

Ми знаємо, що надходження від ПДФО та ЄСВ склали в 2018 році 215 та 228 млрд грн відповідно, надходження від єдиного податку - 28 млрд грн. Але ми не можемо оцінити ефект зростання надходження від цих податків після легалізації ФОПів, оскільки невідомо, скільки саме ФОПи третьої групи сплачують єдиного податку та ЄСВ зараз.

Саме ця статистика повинна була б міститись у пояснювальній записці та прогнозі впливу нового закону на економіку.   

Які корупційні ризики?

Законопроектом пропонується сім критеріїв наявності трудових відносин, наявність мінімум трьох з яких - підстава перевести ФОПа в штат. На мою думку, лише два з них - періодичність отримання виплат (два та більше) та 75% доходу від одного підрядника є об'єктивними. Решта п’ять - неоднозначні. Наприклад, якщо один підприємець надає іншому місце для роботи в коворкінгу, чи є це наданням робочого місця. Або якщо компанія вирішила віддати на аутсорс прибирання в офісі, чи буде найнятий ФОП в даному випадку виконувати роботу, подібну до роботи, що виконують штатні співробітники.

Потрібно конкретизувати критерії, щоб мінімізувати корупційні ризики. Формулювання більш конкретних критеріїв дозволить краще спрогнозувати вплив проекту - оцінити кількість ФОПів, які перейдуть у штат, збільшення надходжень до бюджету.

Які ризики тінізації бізнесу?

Існує великий ризик, що замість легалізації частина доходів піде в тінь. Готівка замість ФОПів піде у конверти під дахом корумпованих чиновників. В цьому випадку надходження від податків та соціального внеску не зростуть, а навпаки зменшаться. Цей ризик потрібно врахувати при прогнозуванні впливу реформи на бізнес та бюджет.

Як зробити все правильно - послідовність дій

Мінсоц повинен надати повну статистику та зробити розрахунки по впливу законопроекту на витрати та випуск бізнесу та надходження до бюджету. Розрахунки мають відображати українські реалії - високу частку зарплат в конвертах та корупційні ризики. Після публікації статистики та прогнозів варто повернутись до публічного обговорення ініціатив із реформування спрощеної системи оподаткування.

Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ
Загрузка...