LIGA.net публікує серію колонок про те, як бізнесу протистояти коронавірусу та працювати в умовах жорсткого карантину, слабкої договірної дисципліни, кризи довіри, нерозвиненого електронного документообігу, відсутності цифрового нотаріату та електронного суду.

Колонку про те, як в умовах карантину налагодити електронний документообіг та договірні правовідносини, читайте тут. Про ефективне управляння компанією, командою та процесами з дому - тут. Про зміну законодавства в період карантину - тут.

Розглянемо нові правила, прийняті антикризовим Законом України №530-IX від 17 березня 2020 року для запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та оцінимо їхній вплив на поточну діяльність компаній.

Глобальний форс-мажор

Закон розширив формальний перелік форс-мажорних обставин, додавши до них "введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України". Новела додає ясності щодо теми, хоча насправді форс-мажорної революції не відбулося.

По-перше, в одній з попередніх статей ми зазначали, що і раніше були підстави посилатися на карантин (за сукупністю обставин) як на форс-мажор. Відповідно до ст. 1 Закону "Про захист населення від інфекційних хвороб", карантин – це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Карантин вводився постановою КМУ від 11 березня 2020 року № 211, тому є підстави кваліфікувати цей адміністративний захід як ті самі "обмежуючі дії влади", або "нормативні акти, рішення, вимоги державних органів", що згадуються у договірних пунктах про форс-мажор. І ця позиція зберігає актуальність, адже Закон №530-IX набув чинності з дня опублікування (17 березня, через шість днів після запровадження карантину) та не має зворотної сили.

Читайте також - Не хочеться нерозумно померти: влада повинна рятувати не тільки людей, а й економіку

По-друге, ця зміна (внесена у визначення форс-мажору у ст. 14--1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні") буде мати вирішальне значення, передусім для випадків, коли, відповідно до договору ТПП України, має засвідчити форс-мажорні обставини. Сама ТПП оцінює новелу як таку, що "спрощує посилання на форс-мажорні обставини суб’єктів господарювання".

Викликає хвилювання, що парламент, відкривши всім охочим двері до ТПП, не спростив процедуру отримання бажаних сертифікатів. Хоч би лавина звернень не стала форс-мажором для самої палати. Але вона реагує розумно та, під впливом поточних обставин (ніяк не раніше), приймає рішення у бік цифровізації процедури: "За рішенням керівних органів ТПП в Україні,  враховуючи складну ситуацію, в якій опинилась більшість суб’єктів господарювання на території України у зв’язку з уведенням карантину, з метою спрощення процедури подачі встановленої заяви з мінімальним пакетом документів (копія договору, копія наказу (розпорядження) та повідомлення (сповіщення іншої сторони) може здійснюватись відправлення в електронному варіанті на офіційні електронні адреси відповідних ТПП". Хоч і під впливом "складної ситуації", але ми все ж таки потроху діджиталізуємось.

Під згаданими наказом/розпорядженням розуміємо документи, якими, відповідно до іншої поради ТПП, слід оформлювати документальне призупинення діяльності у відповідній сфері суб’єктам господарювання, які не можуть виконувати зобов’язання у зв’язку з форс-мажорними обставинами, в тому числі карантином.

Правила про форс-мажор стали чіткішими, але наша принципова порада залишається незмінною: не доводьте до форс-мажору. Домовтесь про розумні зміни до умов договору, які зроблять їх більш гнучкими та дозволять виконати з відстрочкою, в інший спосіб.  

Читайте також - Карантин - великий форс-мажор для бізнесу. Але цим не варто зловживати

У стані форс-мажору, як правило, опиняється лише одна сторона договору, котра не може виконати свою частину зобов’язань за ним і має таким чином захиститись від претензій з боку іншої сторони. Але сьогодні форс-мажор настав для всіх суб’єктів господарювання на планеті Земля. Ситуація потребує консолідації зусиль на боротьбу зі спільним глобальним ворогом, а не їх розпорошення на договірні конфлікти.

Дистанційна робота, безперервно з 1981 року

Закон №530-IX встановив, що "роботодавець може доручити працівникові, у тому числі державному службовцю і службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома". Ця норма насправді є важливою зміною, яка формалізує фактичний стан багатьох компаній, що практикують віддалену роботу вже давно, а особливо – впродовж карантину. Лише він виявив для багатьох чергову відсталість нашого пострадянського трудового законодавства: ситуативна робота з дому, яку сьогодні змушені виконувати багато хто з нас, не була передбачена законом!

У "докарантинну" епоху для цього необхідно було укладати архаїчний трудовий договір із надомником (ми все ще зустрічаємо його на практиці, а Державна служба України з питань праці продовжує "рекламувати" цей вид договору як єдиний спосіб оформити дистанційну роботу). Ще один варіант – цивільно-правовий договір (айтішники виявились найбільш підготовленими до карантину?).     

Тобто, з консервативної точки зору, масове відрядження працівників офісів "додому" потрібно було оформлювати змінами до чинних трудових договорів або їх переукладенням на договори про надомну працю. Але це "беззаконня" якщо і мало місце, то тривало декілька днів. Вищезгадана зміна прямо узаконила поточну ситуацію.

Читайте також - Коронавірус, карантин, офіс закритий: як скорочують персонал в різних країнах

Невизначеним залишається питання про те, наскільки обов’язковий характер носить "доручення" роботодавця. Якби в новому Законі застосували більш імперативний термін "наказ /розпорядження" (як у решті норм Кодексу законів про працю), це давало б можливість рішучіше звільняти офіси та притягувати працівників до дисциплінарної відповідальності (ст. 139, 147 КЗпП) за можливий вчинок, який вже став інтернет-мемом: за самовільну появу на роботі. У випадку з "дорученням" дисциплінарна відповідальність за його невиконання залишається під питанням.

Якщо ж ви вирішили попрактикувати трудовий договір з надомниками, він є цілком легальним та детально регулюється Положенням про умови праці надомників, затвердженим Постановою державного комітету СРСР з праці та соціальних питань від 29 серпня 1981 року №275/17-99.

Ми перевірили: цей нормативний акт (який зберігає свою чинність в Україні з 1981 року) жодним чином не обмежує працівників у виборі засобів зв’язку для спілкування з роботодавцем (фактично урівнює популярний Whatsapp з більш формальним Skype for business), а також не містить жодних заборон щодо соціальних мереж. 

Ніхто цього не побачить: заборона планових перевірок бізнесу

Можливі формальні помилки бізнесу при прийнятті термінових рішень у перші дні карантину, в трудовій сфері зокрема, можуть бути знівельовані мораторієм на державні перевірки. На період карантину закон заборонив проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Читайте також - Податковий карантин для малого бізнесу: штрафи і перевірки скасовуються. Що ще?

Деякі органи вирішили "не діяти" рішучіше. Так, більшість регіональних управлінь Держпраці повідомили про тимчасове призупинення на період карантину не лише планових, але й позапланових інспекцій. Однак, підкреслюємо, що формально позапланові перевірки ніхто не забороняв. Хоча їх фактичне проведення під час карантину під сумнівом, адже контролери, в принципі, теж мають сидіти вдома.

"Експати" мимоволі

Карантин суттєво вплинув на міжнародну мобільність талантів. Тепер до іноземців, які не змогли виїхати з України або подати документи на продовження строку перебування в Україні чи обмін посвідки на тимчасове/постійне проживання, не застосовується адміністративна відповідальність, якщо такі порушення настали в період чи внаслідок встановлення карантину.

Мова йде про штрафи, встановлені ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також про відповідальність за статтями 26, 30 Закону "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" – примусове повернення і видворення. Як би хто не хотів, щоб його "примусово" повернули на батьківщину.

Із дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних послуг та строків їх надання. Це стосується отримання/подовження посвідки, візи, дозволу на працевлаштування тощо. За поданими документами до строку очікування тепер додається час карантину. Але ми всі чекаємо, не лише "експати".

Бізнес потребує більшого

Закон №530-IX надав бізнесу деякі послаблення, але насправді вони фрагментарні та недостатні. Другою хвилею регулятори мають вжити рішучіші "антивірусні" заходи. Серед них – тотальна легалізація цифрових процесів, лібералізація трудового законодавства та його адаптація до умов карантину, відкладення другорядних вимог корпоративного комплаєнсу. Детально про це розповіли в попередньому матеріалі серії "Антивірусні" заходи для бізнесу" на LIGA.net.

Автор висловлює подяку всій юридичній групі "Делойт" в Україні, зокрема Олександрі Нікуловій, Анастасії Чуткій, Нікіті Варшавцю, Марії Скибі за вагомий внесок та спільну віддалену роботу над статтею в умовах карантину.

Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net
кабминкарантинфорс-мажорзаконопроект 3220закон про коронавирус