Приватизація готелю Дніпро от-от закине у держбюджет мільярд з гаком. Укрзалізниця заробила понад 87 млн грн, продавши металобрухт. Здавалося б - перемога… Але ні. Окружний адмінсуд Києва просять зупинити дію наказу Фонду держмайна про результати аукціону з продажу готелю "Дніпро", а торги УЗ – згідно з заявою того, хто програв - начебто були нечесні.

Чому все так і коли ми перестанемо шукати зраду, якщо ніхто нікому не довіряє?

Кейс №1. Готель "Дніпро"

Це був мега аукціон, до якого була прикута увага сотень тисяч людей не лише в Україні, а й за межами. Запекла боротьба, рекордне зростання ціни - нарешті, прозора приватизація в дії. Навіть "російський слід" у фінансуванні дуже швидко зник. Адже торги відбулися за принципом "усі бачать усе": документи, учасників, ставки (звісно після завершення торгів).

Уже пройшли декілька перевірок та вже публічно доступний підписаний договір. 

І от до сумнозвісного ОАСК (це той, у якому суддя Вовк "намагався захопити владу") надійшов позов, за яким просять заборонити продаж готелю. Позивачка вважає, що "зазначений наказ був прийнятий Фондом держмайна із порушенням норм чинного законодавства, є протиправним та підлягає скасуванню".

Скажу, що подібні позови були і до аукціону, яким намагались заборонити його проведення. Тоді нічого не вдалось, не вдасться і зараз. 

Кейс №2. Аукціони Укрзалізниці

11 серпня відбулися дев’ять аукціонів Укрзалізниці із продажу 19 3000 тонн брухту. Загальний дохід від цих торгів склав 87,25 млн грн. Це дуже гарний результат, яким мали б бути задоволені усі, але чомусь не склалося. Один з учасників програв і от з’явилась "зрада".

Інтерпайп скаржиться, що УЗ продало багато металобрухту якомусь трейдеру по високих "неринкових" цінах, тому краще на аукціони УЗ трейдерів не пускати. По-перше, подивіться як далеко ми пройшли. Раніше скаржились, що УЗ комусь продає дуже дешево, тепер що дуже дорого. Це точно вже більше схоже на перемогу. По-друге, цей аукціон ви можете теж подивитись в системі, там буде видно, що ціну під час аукціону кілька разів підвищував Інтерпайп, тому вочевидь вона не така вже і "неринкова". 

Але якщо глянути, як відбувалися торги, то не бачимо проблеми. Відкрита боротьба, за лот боролися три учасники. Фірма-переможець одразу зробила найвищу ставку - 31,5 млн грн. Я, до речі, вважаю, що це вірний шлях до перемоги - одразу зробити великий крок. Наступний учасник не перебив ставку, от і програв. Це і суть аукціону.

Крім того, переможець - неоднократно брав участь у торгах на Прозорро.Продажі, викупав свої лоти і щодо цього теж підтвердив свої наміри викупити його. 

І що дуже важливо, ми тут бачимо гарне зростання ціни, завдяки конкуренції: коли боролися два учасники в аукціонах металобрухту - ціни зросли несуттєво, а тут було три - зростання 21%.

Наче ж усе чесно.

Прозорість захищає 

Випадок із Дніпром  чітко показує, навіщо потрібна прозорість процесу. В країні де ніхто нікому не довіряє можна оскаржити та заблокувати будь-що, сподіваюсь всім вже очевидно, що дуже часто це питання на мільярди. Для цього і є прозорість, бо оскаржити повністю регламентований та прозорий процес, навіть по корупційним або політичним мотивам значно складніше ніж процес мутний-непрозорий. Ось такою технологією ми з цим боремось. Переможемо і цього разу.

Крім того, аукціон - це завжди конфлікт. Буде завжди хтось, хто програє і буде невдоволений і матиме мотиви оскаржити аукціон. Це нормально. Від намагань забрати перемогу в Україні може захистити саме прозорість. Причому без додаткових витрат для бізнесу.

Не втомлюся повторювати, що головний принцип системи електронних аукціонів - "усі бачать усе". Це означає, що пересічний громадянин, або президент, або інвестор, - будь-хто з вас, читачі, може побачити хід торгів. Так було і з Дніпром, і з УЗ, і з іншими аукціонами, що відбулись чи відбудеться.

Певен, що без прозорості та рівного доступу, взагалі б ніколи нічого не продали. Тут було б усе заблоковано в нескінченних суперечках. А так, ми вже заробили для  бюджетів різних рівнів більше 28 млрд грн. І плануємо заробити ще більше: чесно та прозоро.