Борьба с игорщиками: плюсы и минусы скандального законопроекта

19 грудня 2019 року Верховна Рада провалила в першому читання Законопроект 2285-д "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" і відправило його на доопрацювання в комітет. Негативна реакція президента спричинила кардинальні зрушення в ігорному бізнесі: по всій Україні пройшли масові рейди СБУ і МВС. Результат - закриття сотні ігорних закладів. На наступний день Кабінет міністрів видав розпорядження, яке фактично заборонило під виглядом лотерейного бізнесу функціонування ігорних закладів. Цьому передував емоційний виступ депутатки Ольги Белькової, яка розповіла про негативні наслідки від лудоманії (ігрової залежності).

У світі є багато міст, в яких ігорний бізнес є центрами світового туризму. Зокрема, Лас-Вегас (США), Лондон (Велика Британія), Ріо-де-Жанейро (Бразилія), курорти Баден-Баден (Німеччина), Ніцца (Франція), Сан-Ремо, Венеція, Рим (Італія), Есторіль (Португалія), Зальцбург (Австрія). Його цивілізована організація позитивно впливає на економіку цих країн, забезпечує значні інвестицій, створює робочі місця тощо.

Читайте также - Зеленский показал характер, или Почему в Украине закрывают все игровые залы

В той же час, неконтрольований ігорний бізнес, який фактично зараз є в Україні, є джерелом фінансування криміналітету, корупції, збільшує кількість хворих на лудоманію, сприяє збільшенню кримінальних злочинів тощо. Хаотично, фактично на кожній вулиці, в районах де переважно проживає бідне населення, стоять заклади, які обіцяють за один раз вирішити всі фінансові проблеми. Алгоритми побудовані таким чином, що, фактично, це грабунок тих, хто вирішив спробувати виграти у таких закладів. Занепокоєння також викликає суттєве поширення грального бізнесу у віртуальному просторі, реклама якого переважно спрямована на молодь, а з боку держави взагалі відсутній будь-який контроль.

Завдання, що стояли перед законопроектом, були не легалізувати існуючий стан речей, а вирішити наступне: встановити чіткі межі розміщення цих закладів, обмежити доступ неповнолітніх до них, обмежити кількість закладів, врегулювати рекламу та розміщення зовнішніх вивісок, забезпечити належний державний контроль за їх діяльністю, перекрити фінансові потоки для криміналітету і корупціонерів, забезпечити додаткові надходження до державного бюджету тощо.

Чи були ці питання вирішені? Аналіз законопроекту свідчить, що лише частково.

Зокрема, позитивним в законопроекті є:

- формування спеціального органу, що буде контролювати ігорний бізнес, проте не встановлений належний суспільний контроль за його діяльністю;

- врегульовано питання ліцензування, обмежена їх кількість, проте не забезпечена достатня прозорість конкурсів на їх отримання;

- встановлення створення реєстрів організаторів грального бізнесу, запроваджується принцип "відповідальної гри", що передбачає здійснення організатором азартних ігор заходів щодо попередження та мінімізації негативних наслідків від участі фізичних осіб в азартних іграх та створюються механізми боротьби із ігровою залежністю (лудоманією);

- запроваджується система онлайн моніторингу. Це дозволить здійснювати державний контроль за діяльністю організаторів азартних ігор шляхом отримання даних від грального обладнання та програмного забезпечення організаторів азартних ігор, що підключені до єдиної системи;

-  обмежено розташування ігорних закладів, проте залишається можливість розміщувати ігорні заклади достатньо близько від шкільних закладів, закладів вищої освіти;

- встановлена вимога щодо ідентифікації гравців, проте залишається відкритим питання належної ідентифікації гравців через мережу інтернет. Також спірним залишається вік обмеження, 18 років (доцільно його збільшити до 21);

- є врегулювання реклами ігорних закладів і ігорного бізнесу, проте обмеження щодо впливу на неповнолітніх є лише формальним;

- посилюється фінансова, адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення законодавства України у сфері грального бізнесу тощо.

Найбільшим недоліком є законодавча можливість під виглядом букмекерських пунктів продовжувати хаотично розміщувати гральні заклади і здійснювати ставки на віртуальні події, що дозволить і далі працювати гральним закладам "під прикриттям".

Є недоцільним створювати окремий фонд щодо фінансування охорони здоров’я, спорту та культури. Доцільно передбачити збільшення фінансування відповідних бюджет програм.

Закон про легалізацію грального бізнесу є необхідним, від його відсутності виграють лише корупціонери-чиновники і криміналітет. Але він має забезпечити ефективне обмеження негативного впливу на суспільство та забезпечувати належний суспільний контроль за сферою ігорного бізнесу.