Нещодавно Українське товариство економічних свобод провело дослідження в 13 столичних супермаркетах. В результаті порівняння 40 видів продуктів, найдорожчою виявилася торгова мережа МегаМаркет, а найдешевшою - Varus. 1461 грн у Varus та 1833 грн у Мега Маркеті – така вартість 55,5 кг їжі - місячної норми харчування однієї людини. Різниця у ціні набору продуктів споживчого кошика в найдорожчому та найдешевшому супермаркетах сягає 25%, відмічають експерти УТЕС.

Чому ж в українських торговельних мережах настільки відрізняються ціни на одні і ті ж продукти харчування?

Значно гірше було бачити в усіх супермаркетах одну і ту ж вартість товарів, як це було раніше. Дрібні роздрібні магазини переймали цей досвід і таким чином ці ціни поширювалися на весь ринок. З точки зору ведення бізнесу, це - не найкраща ситуація. Тому що у кожного продавця – свої власні витрати. До того ж, це давало можливість картельних або монопольних домовленостей на ринку, які згодом виявив Антимонопольний комітет.

Користуючись великими об’ємами закупівель, супермаркети могли отримувати великі знижки на товар від виробника і таким чином дозволяли собі продавати його споживачам по найнижчим цінам. Згодом, з огляду на те, що платоспроможність – не найсильніша сторона торговельних мереж, виробники та імпортери почали продавати їм товари по ціні вищій, ніж магазинам з нормальною платіжною дисципліною. Тому останні роки торговельні мережі не є найдешевшою ланкою сфери роздрібної торгівлі. Наразі, найдешевші ціни на товари на ринках.

Головна причина – в Україні величезна тінізація економіки.

По-перше, розрахунок між продавцями і виробниками тут відбувається за готівку в день поставки, іноді – без сплати податків. За рахунок цього продавці отримують величезну знижку на товар від виробника. Потрібно розуміти, що приблизно із 40-50% продукції, яка виробляється в Україні, податки не сплачуються.

По-друге, у великих торговельних мережах відтермінування платежу може сягати 30-90 днів. І цей термін весь час збільшується. Така ситуація, звичайно, негативно складається як на відносинах супермаркет/виробник, так і на стані української економіки.

На ціни в супермаркетах впливають різноманітні чинники: собівартість торгівлі в конкретному магазині, платоспроможність покупців певного району, в якому розташована точка продажу, націленість на конкретного покупця. Супермаркет, який орієнтується на споживача з великими статками, буде мати більшу рентабельність.

По-третє, покупець із рівнем доходів вище за середній, хоче мати широкий асортимент дорогих продуктів та товарів, вищу безпечність, ніж у конкурентів, та високий рівень сервісу. А за це готовий плати більшу ціну. Саме тому в такому магазині один і той же товар може коштувати на 20% дорожче, а то і більше.

Але час змінюється. Будь-яке підвищення цін приводить до зниження попиту. Якщо раніше платоспроможний споживач не звертав увагу на різницю в цінах на товари, то зараз супермаркетам, в тому числі і преміум-сегменту, доводиться боротися за покупців. Наразі торговельні мережі, які продовжують реалізувати товари з великою маржею, - останні, хто вижив після льодовикового періоду.