Почему АРМА не проводит публичных конкурсов? Потому что не должно

Це якесь ходіння по колу. Щоразу, коли Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) продає або передає в управління щось "смачненьке", одразу чекайте на хвилю обвинувачень. Бізнес питає: "А чому ми не чули про конкурс? Чому обраний саме цей претендент?".

Як десь казали, час відповідати. 

Трохи історії 

Перші в Україні конкурси на обрання управителів арештованим майном стартували наприкінці 2017 року. І саме тоді медіа та підприємці ніби знайшли нову "зрадо-нішу": мовляв, ці конкурсні процедури відбуваються всупереч шанованому Закону України "Про публічні закупівлі".

Цікавились питанням й інші гравці: АМКУ, НАБУ, Департамент захисту економіки НПУ, Уповноважений ВРУ з прав людини та Офіс бізнес-омбудсмена. Це був лише початок. Пізніше інтерес до теми неодноразово спалахував в Секретаріаті КМУ, Адміністрації президента України, МЕРТ, ГПУ, окремих комітетах ВРУ й навіть деяких народних депутатів минулого скликання.

Розберемось у закупівлях разом. Базова інформація про фінанси: вони поділяються на публічні, приватні та міжнародні (світові). В нашій країні публічні фінанси ототожнюються з державними (тобто коштами Держбюджету).

Як ці державні фінанси витрачаються, регулює ЗУ "Про публічні закупівлі" (далі – Закон). При цьому, існує пряма залежність: якщо не відбувається витрат з Держбюджету, то відсутнє й використання публічних (державних) фінансів, а отже, інструментарій цього Закону не застосовується.

Зі свого боку, АРМА витрачає публічні кошти лише на виконання основних функцій. При цьому жодної копійки - на закупівлю послуг управління арештованими у кримінальних провадженнях активами. 

Чому нуль гривень і без ProZorro 

Якби хтось спритний з АРМА захотів скористатись коштами платників податків для фінансування конкурсних витрат, він би зухвало порушив Спеціальний закон. Просто нагадаю: Агентство, по суті, є сервісним цивільним органом, який сприяє діяльності слідчого, детектива, прокурора, слідчого судді та суду. Також важливо те, що наша установа повинна генерувати надходження до Держбюджету, а не видатки з нього.

Коли Агентству передають активи в управління, воно самостійно не управляє ними (якщо не реалізує), а обирає професійного управителя і передає йому активи в управління. Хто дає "зарплату" управителю і покриває його витрати? Сам управитель, якщо його майбутня діяльність виявиться прибутковою.

Але це розмова про винагороду і витрати на управління. Бізнесменів, як правило, цікавить питання, як дізнаватись про конкурси і як вони проходять. Щомісяця в АРМА відбувається до 5 конкурсів на управління арештованим майном. Що передане Агентству в управління, можна легко дізнатись з онлайн-переліку арештованих активів на сайті АРМА (оновлюється до 5-го числа кожного місяця включно; до кінця року замість нього з’явиться повноцінний державний Реєстр арештованих активів, який буде оновлюватись щодня).

Будь-яка компанія, яка зараз чи у майбутньому хоче на них заробити, проходить предкваліфікацію, включається до Переліку потенційних управителів і після того періодично отримує персональну розсилку з пропозицією долучитись до конкурсу.

Далі, уявімо, що відбувся конкурс і обраний управитель (на щастя, це стандартна для АРМА ситуація). Результати цих комерційних змагань (звіт про кожен укладений договір) Агентство оперативно передає до ProZorro, де вивішуються дані про конкурс. Більше того, усі такі договори обов’язково нотаріально посвідчуються і в сканованому вигляді завантажуються до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (якщо мова про нерухомість).

Чому ж і сам конкурс не йде через ProZorro? Судова практика адміністративних судів першої та другої інстанцій єдина у тому, що ч. 1 ст. 2 ЗУ "Про публічні закупівлі" надає право АРМА, а не встановлює його обов’язок використовувати системи електронних закупівель.

Єдина умова - вартість предмета закупівлі має бути менше за 200 000 грн. Якщо це так, АРМА ухвалює незалежне рішення. Бо на руках має залізний аргумент: відбір управителів - це конкуренція не цінових пропозицій, а саме змісту програм управління. У роботі електронної системи закупівель, на жаль, ще не використовується штучний інтелект, який би міг проаналізувати зміст програм управління конкурсантів. Система віддає перевагу найдешевшому варіанту, що для управління арештованими активами не є важливим критерієм, оскільки на закупівлю послуг управителів АРМА з Держбюджету витрачає аж нуль гривень. 

Третя влада "за"

Діючи так, АРМА користується одноголосною підтримкою судів. Приміром, у рішенні ОАСК від 5 березня 2019 року (справа № 826/17153/18), підтриманому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2019 року у справі № 826/17153/18, чорним по білому написано: оскільки АРМА під час закупівель послуг управителя не здійснює жодних витрат з Держбюджету (вартість = 0,00 грн), то у такій ситуації установа не зобов’язана звертатись до електронної системи закупівель.

Крім того, ОАСК доходить до ідентичного висновку про право, а не обов’язок АРМА використовувати ProZorro, коли коментує роз’яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (МЕРТ) № 3302-06/31462-06 від 30 вересня 2016 року "Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим та третім частини першої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі". У ньому – нічого для читача нового: якщо очікувані витрати на закупівлю є менше за 200 000 грн, то застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі – Порядок), який затверджено наказом ДП "Зовнішторгвидав України" (наказом Мінекономрозвитку від 26 липня 2016 року № 1220 перейменоване в ДП "Прозорро") від 13 квітня 2016 року № 35. А у пункті 6.4 цього Порядку взагалі сказано, щоб трималися подалі від ProZorro ті, хто хоче торгувати нижче 3 000 грн.

Підсумую для тих, хто вже втомився: і суди адміністративної юрисдикції, і МЕРТ згодні, що закупівля Агентством послуг управителів арештованих активів, під час якої не зачіпається Держбюджет (адже вартість предмета відповідної закупівлі становить 0,00 грн), не лише може відбуватися без ProZorro, а й що використання такої системи взагалі небажане.

Ця допорогова закупівля здійснюється через укладання прямого договору, що не заборонено ЗУ "Про публічні закупівлі". Крім того, до нього закликають усі органи влади, зокрема, МЕРТ.

І наостанок. За два роки проведення наших конкурсів (понад 60 закупівель), результати жодного з них не були визнані незаконними й не були скасовані. Крім того, ніхто зі згаданих вище органів влади не надавав негативних висновків щодо роботи АРМА.

На мою думку, це результат сумлінної поваги до принципів публічних закупівель АРМА: наявність двох і більше учасників; добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

P.S. Замість висновку: підприємці, ми вас дуже чекаємо на конкурсах. Без перебільшень.