Скандал с IKEA и украинским буком: почему так случилось и кто виноват

Декілька днів тому український інформпростір сколихнула новина про те, що шведский ритейлер IKEA продає стільці Terje з буків, отриманих шляхом незаконних рубок в Карпатах. 

Давайте розглянемо цю ситуацію з точки зору комплаєнсу. 

Отже, що ми маємо. IKEA - найбільший споживач деревини у світі (майже 1% усієї деревини у 2019 році). І орієнтується на ринки розвинених країн, для споживачів яких важливі екологія і sustainability.

IKEA в цьому дуже проактивна. Вона постійно працює в напрямку зменшення витрати енергії та води, оптимізує кількість деталей, матеріалу та пакування (звідси й назва розслідування британців "Flatpacked forests"). Цьогоріч IKEA має повністю перейти на деревину, що підтверджено добувається у сталий (sustainable) спосіб (див. графік), а до 2030 - на відновлювальну сировину та джерела енергії.

Джерело - earthsight.org.uk

Це все означає, що процес закупівлі деревини несе для компанії багато ризиків: порушити законодавство тої чи іншої юрисдикції; що зміни в законодавстві поламають ланцюги постачання; співпраці з екологічно недобросовісними контрагентами, чиї практики не відповідають політиці компанії та її публічним обіцянкам і можуть вдарити по репутації.

В комплаєнсі це називається 3rd party risks - тобто ризики нон-комплаєнсу, пов'язані з третіми особами, з їх незаконними та/чи неетичними діями.

Частину з цих ризиків IKEA закриває/зменшує, працюючи з глобальною некомерційною організацією Forest Stewardship Council (FSC, Лісова опікунська рада), яка сертифікує, тобто посвідчує, що деревина була добута з лісів, які управляються відповідально, екологічно та стало.

Це стандартна практика в управлінні ризиками та комплаєнсі - покладатися на незалежний сертифікаційний орган, який має спеціалізацію, компетенції і певний рівень довіри у світі. Зазвичай такі органи мають незалежні наглядові ради та проходять зовнішній аудит.

FSC сертифікує 1/4 всієї деревини у світі. І ще з 2017-го року вся деревина для IKEA з високоризикових країн (Україна, РФ, Китай) сертифікується FSC.

Що знайшли британські розслідувачі? 

Що український постачальник IKEA - ТОВ "ВГСМ" - займався лісозаготівлею у недозволені для цього періоди тиші, які встановлюють на час розмноження диких звірів. І дозволи на це давав Великобичківський лісгосп. Санітарна вирубка, українська класика.

Чому? Можливо тому, що в Держлісагентстві є конфлікт інтересів "by design" - вони відповідальні і за захист лісів, і за лісозаготівлю. Але це наші проблеми, давайте далі до проблем IKEA.

А проблема компанії, яка стала основою звіту Earthsight в тому, що формально легальна, але точно не добросовісно та не екологічно добута в Україні деревина, отримувала сертифікацію FSC та закуповувалася IKEA (оце доречі ілюстративно про різницю між юридичною функцією і комплаєнсом. Юристи орієнтуються на формальну законність, це важливо, але цього недостатньо).

Чому таке сталося? 

Розслідувачі пишуть про системне ігнорування FSC конфліктів інтересів та небажання змінювати процеси та контроль, які цьому не запобігають. Процитую:

"Аудиторські органи FSC – це фірми-конкуренти, які змагаються за отримання роботи у лісозаготівельних компаній, що їм платять. Це спричиняє «перегони по низхідній», знижуючи якість аудитів. Інспектори мали б виконувати роль неупереджених незалежних спостерігачів. Натомість [...] ті поводяться радше як адвокати державних лісозаготівельних підприємств.

У жовтні 2019 року досвідчений лісівник [...] розповів Earthsight про надзвичайно теплі стосунки між аудиторами FSC та керівництвом державних лісозаготівельних підприємств, які ті перевіряють. Він сказав, що як тільки закінчується обов’язкова частина «показухи» під час інспекції, аудитори та керівництво лісгоспу усамітнюються у лісовій альтанці і бенкетують, споживаючи алкогольні напої, шашлики і бограч."

Такі проблеми у FSC не лише в Україні, їх виявляли раніше і в інших країнах. Це може вказувати на те, що аудит/комплаєнс IKEA надто поверхнево оцінювали ризики в процесі закупівель деревини та ігнорували публічно доступну інформацію, яка вказувала на недоброчесність FSC. А це погано для репутації та вартості бренду IKEA. І може зацікавити регуляторів.

Що робитиме IKEA? 

Впевнений, вони уже проводять позаплановий аудит процесів і цільове розслідування паралельно. Контрагенти з України та контрагенти контрагентів з України отримають ще вищий рівень ризику і їх тепер перевірятимуть, як чумних. Процеси в закупівлях перебудують.

Можливо за результатами аудиту і розслідувань вживуть заходів до когось з менеджерів, хто недооцінив ризики. Можливо почнуть тиск на FSC для його зовнішнього аудиту та реформування, або шукатимуть інший орган сертифікації. Але це навряд - масштаб виявленої проблеми незначний. IKEA уже заявила, що купувала в Україні менше 1% деревини.

Наслідки для України - закупівель українських лісоматеріалів IKEA поменшає. Але не будемо тішити себе, що це зменшить вирубки. Просто на ринок зайдуть менш перебірливі та менші відповідальні покупці деревини. 

А ще, як стверджують розслідувачі, нелегальну українську деревину купував Egger, один з найбільших постачальників IKEA (плити, ламінат).

* Матеріал є особистою позицією автора і не пов'язаний з його роботодавцем