1. Чи існують проблеми з роздрібною торгівлею книжками в Україні? 

Так, ринок падає дуже швидко, і все більше книгарень зачиняються під тиском безгрошів’я.

2. Чи повинна держава терміново втрутитись? 

Ні. Держава повинна відпрацювати систему адресної підтримки місцевою владою на оренду книгарень (сума повинна залежати від площі та місця книгарні, а не від статусу власника приміщення - приватний чи державний).

3. Які проблеми призвели до такого стану? 

Відсутність скоординованої політики держави в книжковій галузі - з бібліотеками, видавництвами, електронним, паперовим піратством та контрабандою.

4. Чи допоможе книга з Росії підтримати книжкову торгівлю в україномовній книгарні? 

Ні, не допоможе настільки, щоб суттєво підняти обсяги продажів. Вона просто замінить частину книжок українських видавців, але навряд чи додасть нових клієнтів.

5. Що потрібно терміново зробити для книжкового ринку, щоб всі ланки запрацювали прибутково? 

Провести бібліотечну реформу, наповнити бібліотеки новими книгами згідно міжнародних норм, завдяки цьому суттєво підняти асортимент на ринку. 

Заставити працювати соціальні нормативи по книготорговельних послугах для населення (так, прийняті Кабміном Арсенія Яценюка). 

Прийняти антипіратське законодавство, яке діє в Євросоюзі або Росії.

6. Чи у нас переважно російськомовний попит? 

Так було до 2013 року, коли не було масової пропозиції українською (75% книг з Росії, 80% книг російською). 

Тепер я би оцінив долю книг на ринку з Росії в 25%, включно з старими залишками, книжок російською в 40%. Думаю, попит російською вище на 10%, ніж пропозиція.

7. Чи переможуть інтернет-книгарні книжковий оффлайн? 

Протягом найближчих п’яти років в великих містах - ні. В населених пунктах менше 100 000 вже перемогли.

8. Чи достатньо назв книжок видається в Україні? 

Ні, це приблизно третина того, що мінімально повинно бути в країні такого рівня. Олександр Афонін, президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, запропонував стратегію підняття рівня видання книг з 1 до 2,5 на душу населення на рік.

9. Чи у нас читаюча країна? 

Так, ми зберегли читацький потенціал, але пропозиція сучасних та класичних книжок набагато менше, ніж навіть в країнах рівня Фінляндії  або Словаччини.

10. Чи існує українська масова література, без якої не можна створити справжній масовий ринок?

Так, за останні 20 років зроблено багато. Але це приблизно 1/5 від ринку власної масової літератури у Польщі.