10 жовтня 2018 року Американська торговельна палата в Україні презентувала добірку рекомендацій "Керівні принципи для митної справи в Україні" для органів державної влади України, що було розроблено спільно з фахівцями EY в Україні.

Бізнес зацікавлений в ефективній роботі митниці. Це включає в себе і належний контроль, і боротьбу з порушеннями, і сприяння міжнародній торгівлі. Як вдосконалити митне регулювання в Україні? Для реформ потрібна злагоджена і скоординована робота органів виконавчої та законодавчої влади, чітке і єдине бачення концепції розвитку митниці.

Представники бізнес-спільноти систематизували свої рекомендації та зауваження за 12 найважливішими аспектами: від здійснення митних процедур до боротьби з порушеннями та корупційними проявами.

Автоматизація та електронна митниця

Одним із найбільш актуальних для бізнесу питань є максимальна "діджиталізація" митниці. Це передбачає відмову від використання паперових документів, переведення всіх комунікацій між декларантом та митницею в електронну форму, оптимізацію кількості документів та інформації, необхідних для оформлення.

Новітні інформаційні технології є передумовою для автоматизації бізнес-процесів митної галузі. До прикладу, запровадження автоматичної реєстрації та перевірки декларацій дає можливість оформлення у повністю автоматичному режимі, без участі митника. На жаль, у цьому напрямі Україна суттєво відстає від сусідніх держав – не тільки від розвинених країн ЄС, але і від сусідніх Молдови і Білорусі.

Автоматизація вимагає впровадження автоматизованих митних формальностей на всіх етапах оформлення. Для того, щоб досягнути цього, необхідно переглянути і перепроектувати бізнес-процеси. Розвиток нових технологій робить можливим автоматизацію митного оформлення. До таких технологій, наприклад, можна віднести повноцінне попереднє декларування, при якому митна служба зможе у повному обсязі проводити контроль та, здійснюючи аналіз ризиків, приймати рішення щодо можливості випуску товару ще до моменту фізичного перетину кордону.

Багато із запропонованих бізнесом ідей вже реалізовані світовими практиками та довели свою ефективність на глобальному рівні. Так, наприклад, "електронна митниця" робить можливою централізацію оформлення, за якою контрольні процедури щодо товару проводяться віддалено спеціально виділеними підрозділами. Така технологія дозволила Митно-прикордонній службі США сконцентрувати висококваліфіковані кадри в 10 галузевих "центрах компетенцій та експертизи".

Удосконалення процедур митного контролю

Повноцінне впровадження "електронної митниці" вимагає перегляду процесів митного оформлення та порядку виконання відповідних формальностей.

Багато компаній-членів Американської торгової палати вбачають основну проблему не у частоті митних оглядів, а саме у надмірній інтенсивності документального контролю. Перевірки документів на етапі випуску товарів збільшують часові, адміністративні та фінансові витрати бізнесу на проходження митниці.

Згідно коментарів українських компаній, максимальний час митного оформлення при запиті додаткових документів міг досягти 80 годин, а при відборі проб та зразків – до 336 годин. У той же час, у країнах ЄС митне оформлення при імпорті у 63% випадків займає менше 5 хвилин, ще у 28% випадків триває до 1 години, і тільки в 9% випадків перевищує 1 годину (і може тривати не більше 48 годин).

На нашу думку, скорочення часових рамок митного оформлення (а отже і затримок товарів) можна досягти через узгоджене запровадження нових методів діяльності митниці:

  • Сучасні процеси в сфері управління ризиків з використанням багатоканальної системи оформлення декларацій
  • Максимально широке застосування методик пост-митного контролю (після випуску товарів)
  • Поступовий перехід від транзакційного контролю до контролю на основі аудиторських методів
  • Самостійний контроль учасниками зовнішньо-економічної діяльності за дотриманням законодавства шляхом запровадження інституту авторизованих економічних операторів.

Комунікації та оскарження

Важливим виявився також блок питань щодо доступності інформації та налагодження комунікації між бізнесом і митницею, адже для того, щоб вимагати дотримання вимог закону, його потрібно зробити доступним і зрозумілим.

Так, державні органи, як правило, задовольняються публікацією текстів нормативних актів на офіційних ресурсах, а у роз’ясненнях обмежуються простим цитуванням норм законодавства. Однак представники бізнесу потребують саме простих, чітких, практичних і зрозумілих консультацій з митного законодавства.

Окрім цього компанії-члени Палати вважають за доцільне призначення окремих контактних осіб з боку митниці, до яких бізнес міг би звертатися напряму. Прикладом цього є програма Account Management, що діє у США з 1997 року. Вона передбачає призначення спеціальних співробітників митниці, які відповідають за взаємодію з найбільшими підприємствами. Ці особи досконало знають особливості бізнесу конкретної компанії, специфіку галузі та є первинними контактами для будь-яких консультацій, скарг чи запитів.

Оскарження рішень митних органів також є одним із специфічних видів комунікацій бізнесу з державою. Для бізнесу адміністративне оскарження є більш дешевшим та швидшим способом вирішення спору, ніж звернення до суду. Проте переважна більшість компаній наразі вважає адміністративне оскарження неефективним саме через відсутність реальної незалежності та об’єктивності при розгляді скарг. Вирішення даної проблеми бізнес вбачає у створенні незалежного органу для розгляду скарг та запровадження персональної відповідальності посадових осіб державних органів за нанесену ними шкоду.

Як підсумок, під час роботи над публікацією фахівці EY та Палати ідентифікували цілий ряд існуючих проблем і недосконалостей митного регулювання. І ще більше - можливостей вирішення проблем та пропозицій щодо подальшого розвитку галузі.

Передбачуваність та ефективність роботи митниці мають вирішальне значення для того, чи зможе Україна скористатись всіма перевагами, що дають їй географічне становище, розгалужена мережа угод про вільну торгівлю та інші фактори. На думку міжнародного бізнесу, уряду варто сфокусуватись саме на цьому напрямі і вжити заходів, які б дозволили у майбутньому перетворити Україну на державу, де митні процедури є сучасними, швидкими та ефективними.

Роберт Зелді, менеджер практики непрямого оподаткування EY в Україні

Антон Мельник, провідний спеціаліст практики непрямого оподаткування EY в Україні