У Украины есть все: мозги, руки и земля. Где же инвесторы

Всі ми чули приказку "Розголос поганим не буває", суть якої ще раніше сформулював Оскар Уайльд: "Не страшно, коли про вас говорять, набагато гірше, коли про вас мовчать".

Якщо погодитись з цим твердженням, Україні слід скористатися значної увагою ЗМІ, яку вони останнім часом їй приділяли.

Чи викорінила Україна усю корупційну спадщину, яка отруювала її ще в дорадянські часи? Ні. Чи в останні роки в Україні були відкриті знакові антикорупційні установи, мета яких - запобігати, розслідувати та притягувати до кримінальної відповідальності за корупцію? Так.

Чи був минулого вересня створений антикорупційний суд, який зараз посилено працює для того, щоб карати порушників закону та стримувати корупцію? Звісно. Чи має Україна унікальні перспективи для ціннісно-орієнтованих інвесторів, які не бояться поглянути на країну з широкої перспективи? Безумовно.

Встановити відповідність між створеним образом України і реальним станом справ доволі непросто, особливо для інвесторів світового рівня. Ті, хто вже веде тут бізнес, зустріли 2020 рік з обережним оптимізмом. 

Нормандський формат переговорів відновився із поновленими зобов'язаннями. ВВП зростав протягом 15 кварталів поспіль, резерви центрального банку зросли до рекордно високих показників і перевищують $25 млрд, МВФ у грудні затвердив нову трирічну програму кредитування на $5,5 млрд, інфляція сповільнилася до 4-6%, гривня стала першою в світі валютою за темпами зміцнення, була досягнута макроекономічна стабільність. 

Прагнучи надприбутків, інвестори вкладаються у державний борг у місцевій валюті (збільшення надходжень з 200 млн до понад $4 млрд протягом одного року). Світові компанії не шкодують коштів для придбання економічно вигідних українських платформ (зокрема Fairfax, Stada, Sarantis), а гравці міжнародного ринку інвестують у нові промислові підприємства, щоб використати стратегічне розташування України як транспортного вузла між ЄС, Близьким Сходом та Азією (Jabil, HEAD, Bayer, Fujikura, Prettl Kabel).

Опитування, проведене в жовтні Американською торговельною палатою в Україні, показало, що 82% її членів планують розширити свій бізнес у цьому році, 88% розраховують на збільшення доходів, а 85%, 73% та 45% вважають сільське господарство, ІТ та, відповідно, енергетику, найбільш привабливими галузями для інвестування.

Моє бачення України ґрунтується на власному досвіді експатріантки, яка вже 26 років проживає і працює в Україні..  Horizon Capital інвестує в понад 150 компаній, наразі вклавши понад $700 млн в Україну і сусідні регіони. У світі рекордної ліквідності та астрономічних оцінок, ціннісно-орієнтованим інвесторам, які прагнуть довгострокових доходів, варто звернути погляди на Україну.

Політичне перезавантаження 2019 року  ознаменувалося переконливою перемогою на президентських виборах Володимира Зеленського, який отримав 73% голосів виборців, та його партії, що здобула абсолютну більшість в українському парламенті. 

На фоні цих політичних подій на діловій арені України запанував настрій "зараз або ніколи". Ключові реформи, які були надто важкими або політично складними – зокрема земельна реформа, масштабна приватизація, напрацювання основ державно-приватного партнерства та концесійних проєктів й ряду інших ініціатив – зараз уже впроваджуються.

У жовтні 2019 року прем'єр-міністр Олексій Гончарук оголосив про урядовий план економічного зростання, що має бути реалізований до 2024 року і передбачає залучення прямих іноземних інвестицій на суму $50 млрд. Структурні реформи були прискорені та наразі впроваджуються у швидкісному режимі.

Розпочалася приватизація близько 2900 державних підприємств – невдовзі, після прийняття відповідних законів та проведення презентацій для інвесторів, має завершитися перший блок з 21 великої приватизації через Фонд державного майна. Продаж менших активів буде проводитися через електронну платформу ProZorro, де лоти переходитимуть у власність того учасника торгів, який запропонує найвищу ціну. 

Також не можна оминути увагою прийняття нового закону про концесію, який створить необхідні умови для масштабний інвестицій в інфраструктуру. Два морські порти, "Ольвія" та "Херсон", стануть першими об’єктами для концесії; зацікавленість висловили уже понад 40 сторін у понад десяти країнах. В подальшому до концесійних проєктів буде залучено чотири регіональних аеропорти, п’ять залізничних станцій, київську приміську залізницю, два нові мости та багато інших об’єктів.

Ми хочемо, щоб інвестори поглянули на Україну з широкої перспективи і зрозуміли, що вкладати кошти там, де інші роблять це неохоче, може бути вигідно за рахунок перспективних інвестиційних можливостей з високим прибутковим потенціалом. Інвестори, що не бояться йти проти тенденцій ринку, шукають цінність та можливості незалежно від бізнес-клімату і часто "йдуть непротореним шляхом", оскільки низький рівень конкуренції стає серйозною запорукою успіху.

Зі статусом найбільшої країни Європи, Україна справді пропонує безпрецедентні можливості для ground floor-інвестицій, маючи потужну базу у вигляді інтелектуального, трудового та аграрного ресурсів – "мізків, рук та зерна" країни.  Номінальний ВВП України у 2008 році становив близько $180 млрд, однак скоротився до $120 млрд, а потім і до $90 млрд у 2015 році. Відтоді номінальний ВВП країни лише зростає, наразі маючи потенціал для досягнення рівня, вищого за показники 2008 року. 

Якщо Україна правильно скористається своїм шансом, зможе наслідувати приклад післяреформеного економічного відродження Колумбії – зі щорічним приростом 13% протягом 10 років, починаючи з 2004 року; або Філіппін – зі щорічним приростом 9% з 2001 по 2014 рік; чи Словаччини – зі щорічним приростом 17% в період з 2000 по 2014 рік. Ці та інші історії успіху стали можливими за рахунок зосередження на структурних реформах, залучення значних прямих іноземних інвестицій та істотного зростання експорту.

Тож чи слід втрачати одну з останніх великих інвестиційних можливостей у Європі? Зараз або ніколи – вирішувати вам.

Horizon Capital є співорганізатором Українського Дому в Давосі, і пані Кошарна є членом Організаційного комітету Українського Дому в Давосі