Коли президент України Володимир Зеленський на зустрічі з великим (переважно міжнародним) бізнесом каже: "Ми очищуємо країну від бруду", малий бізнес сприймає це на свій рахунок.

В усьому світі: і в розвинених країнах, і в тих, що розвиваються, розуміють просту річ - основні соціально-економічні функції малого бізнесу полягають у забезпеченні зайнятості, самозарадності (хто не знає такого слова, це від "сам собі дає раду", тобто сам відповідає за своє життя), створенні інфраструктури життя, боротьбі з бідністю. Але зовсім не у наповненні бюджету.

Читайте також - Зустріч бізнесу із Зеленським. Говорили довго, але чи буде пуття?

Малий бізнес заслуговує на подяку і визнання вже тим, що створює робочі місця, знімаючи людей із шиї держави і суспільства.

Багато українських політиків бачать економічну модель України іншою: ринки поділені між монополістами - олігархами та транснаціональними корпораціями, а всі робочі місця створені ними.

Цей неофеодальний лад має для них одну велику перевагу: немає вільних громадян. Всі або працюють на великих роботодавців, або сидять на соціальних виплатах від держави. Таку економіку легше адмініструвати, а головне - такою країною легше керувати.

Але така модель суперечить українським культурним і психологічним традиціям волі, незалежності, хуторянства, "садка вишневого коло хати".

Щоб запровадити таку модель, доведеться кудись подіти всіх українців (примусити до еміграції?) і завезти когось іншого.

Врешті, найбільш інноваційний і сталий розвиток ми бачимо саме там, де є схожі культурні традиції: США, Велика Британія, Німеччина, Північна Італія, Франція, Ізраїль, Швейцарія, Скандинавські країни.

Читайте також - Економіку України дуже недооцінюють. Все тільки починається

Хотите стать колумнистом LIGA.net - пишите нам на почту. Но сначала, пожалуйста, ознакомьтесь с нашими требованиями к колонкам.

Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net
ФОПВладимир Зеленксиймалый бизнесэкономическая модель Украины