Стоп большой приватизации, или Как 12 млрд грн в бюджет Украины оказались под угрозой

Стоп большой приватизации, или Как 12 млрд грн в бюджет Украины оказались под угрозой

глава Фонда государственного имущества Украины
09.10.2020, 17:03

Нам больше не нужна приватизация? Что случилось? Все просто – в Украине запретили проводить аукционы по продаже объектов большой приватизации (укр.)

Фонд державного майна України не покидає надія, що нам вдасться продовжувати процес великої приватизації і у 2021 році. 

Цього року ми уп’ятеро перевиконаємо плановий обсяг надходжень від продажів – на початок жовтня було виконано майже в чотири рази більше. Тож у нас є всі шанси залучити до державного бюджету 12 млрд грн від приватизації наступного року. 3 млрд з цієї суми принесе мала приватизація, 9 млрд – велика.

Проте є один нюанс… Проведення великої приватизації потрібно законодавчо розблокувати. 

Виправдати очікування

Очікування від роботи Фонду держмайна величезні. Успішний продаж об’єктів малої приватизації (стартова вартість яких на аукціоні менша за 250 млн гривень) наштовхує на логічне питання: чому, відпрацьований на малих об’єктах приватизаційний процес, не можна вже зараз застосувати на об’єктах великої приватизації? 

Недоброзичливці вважають, що Фонд саботує цей процес, доброзичливці – чекають раціональних пояснень. І вони є. 

30 березня 2020 року, Верховна Рада внесла зміни до Закону про приватизацію. Тепер до завершення карантину проводити аукціони з продажу об’єктів великої приватизації заборонено. Більше того, зміни до Закону зупиняли будь-які дії навіть з підготовки об’єктів на приватизацію до завершення періоду активності обмежувальних заходів. 

Парадоксальна ситуація. З одного боку, політику приватизації в країні дуже підтримують, зокрема, президент і прем’єр-міністр, а інвестори готові вкладати свої кошти. З іншого боку, приватизаційний процес фактично заблоковано. 

Іншими словами, усі очікують прозорої приватизації великих об’єктів, але всі дії щодо її якнайшвидшого проведення – заборонені. Нагадує сумнозвісну фразу "Стій там, іди сюди!" з найгірших традицій дідівщини у радянській армії. 

Та і це ще не все. Крім законодавчих обмежень на велику приватизацію, зняли також усі видатки на заходи, пов’язані з підготовкою об’єктів як великої, так і малої приватизації. 

Тобто, на приватизацію, що принесе до держбюджету мільярди, просто-напросто "немає" десятків мільйонів на інвентаризацію, аудити та оформлення прав власності на об’єкти, що готуються до аукціонів. 

Частковий успіх 

На початку 2020 року, на спеціальні видатки на заходи з підготовки об’єктів до приватизації Фонду держмайна виділили 258 млн грн. Проте вже у березні, 243 гривень грн з цієї суми забрали та перенаправлено до фонду боротьби з COVID-19. Фонду залишили тільки фактично понесені витрати за перші три місяці цього року – 15,3 млн гривень. 

Нам вартувало шість місяців зусиль, аби відстояти принаймні критично необхідні 48,4 млн гривень на забезпечення своєї роботи. Вони включають оплату послуг радників, забезпечення маркетингових заходів, оцінку об’єктів, оформлення правоустановчих документів, численні аудити та інші невід’ємні складові приватизаційного процесу. Без цих грошей наша подальша робота з приватизації просто неможлива. 

Документи з численними запитами та клопотаннями Фонду щодо повернення фінансування пройшли через 128 ітерацій, перш ніж Кабінет міністрів прийняв відповідну постанову, а бюджетний комітет Верховної Ради погодив відповідне рішення про виділення коштів. 

Аби отримати ці гроші не на папері, а фактично, ми чекали ще місяць з часу прийняття рішення про їх повернення Фонду. Загалом було втрачено сім місяців безцінного часу. Крім того, лише нещодавно законодавці дозволили нам повернутися до підготовчих робіт з приватизації. 

А от, власне, проведення аукціонів ще досі не розблокували. 

Тож, яким чином забезпечити ефективність та неперервність приватизаційного процесу, коли фінансування на підготовку об’єктів до приватизації нестабільна, а сама велика приватизація знаходиться під законодавчою забороною – невідомо. 

В той час, як показує досвід, одна гривня, вкладена в приватизаційний процес цього року, повертається до бюджету 71-єю гривнею надходжень від приватизації. Але чомусь логіка "хочеш риби – дай вудку" не працює. 

Більше того, цю вудку зламали об коліно, ще й періодично тебе нею гамселять за те, що риби немає. А на голий хвіст ловити, знаєте, ідея не дуже розумна... 

Міжнародна відповідальність 

Нагадаю, що, підписавши Меморандум з Міжнародним валютним фондом, український уряд, серед іншого, засвідчив наміри до кінця 2020 року приватизувати два великих держпідприємства і ще три – до кінця першого півріччя 2021-го. 

Буремний 2020-й усіх нас вибив з колії, але не виконувати зобов’язання, свідомо створюючи (чи не усуваючи) перешкоди до їх втілення, – не надто коректна стосовно партнерів поведінка.

Тим часом, підготовка не зупиняється

Наразі радники затверджені Кабміном по п’яти об’єктах великої приватизації. При цьому, по трьох об’єктах вже провели значну частину роботи – це АТ "Об’єднана гірничо-хімічна компанія", ДП "Завод "Електроважмаш" та ПАТ "Одеський припортовий завод". 

Також по АТ "Перший київський машинобудівний завод" обрано радника, і його погодження буде винесено найближчим часом на Кабмін. 

Якщо говорити про терміни завершення підготовки об’єктів великої приватизації до продажу та проведення аукціонів, то серед перших ми бачимо Об’єднану гірничо-хімічну компанію, умови продажу на приватизаційному аукціоні якої уряд може затвердити ще до кінця 2020 року. 

Завод Електроважмаш, Одеський припортовий завод та ПрАТ "Президент-Готель" – у першому півріччі 2021 року. 

Також ми очікуємо, що радники зможуть підготувати Перший київський машинобудівний завод" до продажу вже у першому кварталі 2021 року.

Але раптом всі ці плани можуть залишитись тільки планами без внесення відповідних змін в законодавство та розблокування проведення аукціонів по об’єктах великої приватизації. 

Варто не забувати, щоб підготувати об’єкт до продажу, радник має провести значний обсяг робіт, підготувати документи, які необхідні потенційним інвесторам для прийняття рішень щодо участі в аукціоні. 

Коли ж радник завершує роботу, а в країні діє законодавча заборона на проведення аукціонів, напрацьовані матеріали можуть з часом втратити свою актуальність, і в майбутньому, для виведення цих об’єктів на приватизацію, потрібно буде виділяти додаткові кошти на актуалізацію його роботи.   

При цьому побоювання щодо можливості продажу активів у рамках максимально несприятливої кон’юнктури ринку є безпідставними, оскільки всі аукціони з приватизації об’єктів великої приватизації затверджуються Кабміном, який, під час прийняття рішення, має зважати також і на інтенсивність епідеміологічної ситуації та її вплив на той чи інший об’єкт приватизації.  

В часи кризи, коли український бюджет неабияк потребує постійних надходжень, велика приватизація – надійний інструмент, що може їх забезпечити. Бо це не лише про надходження від продажу об’єктів на приватизаційному аукціоні, а ще й про немалі регулярні податки з успішних підприємств до бюджетів усіх рівнів. 

Це мультиплікатор коштів, який розвиватиме українську економіку. 

Отже, чекаємо на розумне рішення – відміну законодавчої заборони на велику приватизацію та виділення мінімально необхідного ресурсу Фонду держмайна на 2021 рік. 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Вакансии
Больше вакансий
New business manager / New business director
Киев Ketchup Loyalty Eastern Europe
Керівник складу IT
Киев ЛІГА, Група компаній
Разместить вакансию
Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net

Комментарии

Последние новости

LIGA радниківНевидимая власть. Зачем руководству страны 500 советников и помощников