Землевладельцы о рынке земли: 92% сельских жителей - за
В 2001 році в Україні був запроваджений мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення. З цього моменту він продовжувався десять разів, востаннє - до січня 2020 року. За цей час політики-популісти придумали безліч причин, чому в Україні не може функціонувати ринок землі: від відсутності законодавчої бази до недопустимості "продавати" землю під час війни.
При цьому, щоб підтвердити необхідність продовження мораторію, багато хто часто звертається до громадської думки. Дійсно, результати опитувань свідчать, що більшість українців не підтримує запуск ринку землі. Проте результати таких опитувань ні в якому разі не можуть виправдовувати продовження мораторію.
По-перше, думка українців про ринок землі дуже спотворена різноманітними міфами. Більшість українців не до кінця розуміють, що таке земельна реформа, та для чого вона потрібна.
По-друге, не зовсім правильно запитувати у всіх українців, про те, чи варто дозволяти 7 млн землевласників самостійно вирішувати, що робити зі своїм майном. Якщо Україна дійсно хоче бути цивілізованою країною з ринковою економікою, рішення про розпорядження будь яким активном повинен здійснювати виключно його власник.
Саме тому аналітичний центр EasyBusiness провів дослідження, аби виявити, що насправді думають українські землевласники про ринок землі. З цією метою було опитано 500 землевласників. Вибірка є репрезентативною за статтю, віком, регіоном та типом поселення.
Що українські землевласники думають про земельну реформу?
Ключовою проблемою із земельною реформою є те, що дуже мало українців (в тому числі тих, які мають земельні ділянки) розуміють, в чому її суть. Зокрема, лише 36% пайовиків розуміють, що земельна реформа - це перш за все усунення заборони продавати землю для чинних землевласників.
При цьому, майже 18% вважають, що під реформою мається на увазі приватизація земель державної власності, 12% думають, що земельна реформа означає продаж землі іноземцям, а ще 18% респондентів обрали варіант "Важко відповісти".
Таким чином, в більшості людей, які безпосередньо пов’язані з земельною реформою, відсутнє розуміння самої суті цієї реформи. З одного боку, це свідчить про неефективну державну комунікаційну політику щодо ринку землі (або й про відсутність комунікацій взагалі, як було до недавнього часу).
З іншого боку, розуміючи слабку проінформованість населення, досить важко дізнатися справжнє ставлення українців до теми. Саме тому доцільно запитувати землевласників не про те, чи підтримують вони земельну реформу або ринок землі. Запитання повинні звучати таким чином, щоб пояснювати, в чому власне суть пропонованих змін в законодавстві.
Не дивно, що на запитання про те, чи хотіли б землевласники самостійно вирішувати, як розпоряджатись своїм майном, більшість респондентів відповіли ствердно.
Таким чином, хоч українські землевласники в основній своїй масі не розуміють, що таке земельна реформа, ідейно 92% респондентів повністю підтримують її основну мету - повернення права розпоряджатись майном його власникам. Дана цифра (92%) краще за будь-які всеукраїнські референдуми показує, чи існує в Україні запит на відкриття ринку землі.
Чи мають підґрунтя міфи про землевласників?
Багато хто, побачивши цифру 92%, подумає, що на наступний день після відкриття ринку вся земля опиниться в руках транснаціональних корпорацій, а колишні пайовики залишаться без грошей та даху над головою.
Проте, як виявилось, українські землевласники підходять до питання розпоряджання власною землею більш відповідально, ніж нам намагалися довести з екранів телевізорів протягом 19 років.
Наприклад, існує міф, що селяни не зовсім розуміють цінність ресурсу, яким володіють, а тому продадуть свої ділянки першому зустрічному за копійки.
Проте результати нашого опитування доводять, що навряд чи українському селу загрожує "дерибан землі", адже 87% опитаних землевласників не готові продати власну земельну ділянку або її частину незалежно від ціни.
Ще одним розповсюдженим міфом є те, що після відкриття ринку землі вся земля опиниться в руках агрохолдингів та іноземців, адже землевласникам все одно, кому продавати землю. Результати нашого опитування свідчать про зворотнє: селяни досить ретельно підходять до продажу землі і для них важливо, хто буде покупцем ділянки.
Більше того, для землевласників важливо не лише те, хто купуватиме їхню землі, а й те, як майбутній власник збирається розпоряджатись своєю землею: 41% респондентів вказали, що саме ця характеристика покупця дя них є визначальною. Саме тому не варто очікувати, що після відкриття ринку земля стане спекулятивним товаром, який змінюватиме власника по кілька разів на тиждень.
Таким чином, проведене опитування дозволило підтвердити речі, які і так висіли в повітрі.
Протягом останніх років засоби масової інформації поширювали десятки міфів про земельну реформу. При цьому, продумана та системна комунікація цього питання з боку влади була фактично відсутньою. Як наслідок, навіть серед землевласників, рівень поінформованості щодо земельної реформи дуже низький.
Разом з тим, хоча й землевласники слабко розуміють, що мається на увазі під поняттям "земельна реформа", абсолютна більшість з них хотіли б самостійно вирішувати, що робити зі своєю землею (здавати в оренду чи продавати). Думки власників паїв більш ніж достатньо, аби рішення про відкриття ринку землі вважалося легітимним.
Крім того, більшість міфів, пов’язаних із землевласниками, є суттєво перебільшеними. Результати опитування показали, що землевласники не готові продати своє майно за безцінь, вони відповідально ставляться до питання продажу землі, для них важливо, хто стане покупцем їхньої ділянки та як він використовуватиме цю ділянку в майбутньому.
Є надія, що, дізнавшись думки та інтереси землевласників, представники влади та пересічні українці зрозуміють, що земельна реформа - це, перш за все, про відновлення прав семи мільйонів українців, які протягом 19 років не можуть розпоряджатись своїм майном.
Матеріал підготовлено за участю Вадима Федчишина, економічного аналітика EasyBusiness
Хотите стать колумнистом LIGA.net - пишите нам на почту. Но сначала, пожалуйста, ознакомьтесь с нашими требованиями к колонкам.