Ляшко VS Герус: что происходит на самом деле

Три із семи кіловат-годин української електроенергії - із російського палива. Один із дев’яти кіловат-годин електроенергії українських ТЕС – із російського вугілля. Такі висновки можна зробити із прогнозів виробітку електроенергії на 2019 рік, опублікованих Міненерго у вересні-жовтні 2018 року.

По факту, частка російського палива в українській енергії в цьому році буде меншою, оскільки російська сторона обмежила постачання нам енергетичного вугілля. Меншою навіть з урахуванням того, що Україна може імпортувати електроенергію з Росії. Так, один лише ДТЕК недоімпортує в 2019 році 1,3 млн тон вугілля з Росії - еквівалент 2,5 млрд кВт*г електроенергії. При тому, що увесь імпорт електроенергії на 2019 рік – і не лише з Росії – запланований в обсязі 1,5 млрд кВт*г. Але сама можливість імпортувати електроенергію з Росії, чомусь, сильно збуджує патріота, колись впливового політика, Олега Ляшка. Запланований імпорт вугілля з Росії, натомість, особливих заперечень у Ляшка не викликав.

Читайте также - Нет свободному рынку: как власти пытают сферу энергетики

Рік тому Міненерго оприлюднило план купівлі в Росії 3,8 млн тонн енергетичного вугілля у 2019 році, з якого в Україні мало бути вироблено майже 5% електроенергії. З цього обсягу, 2,3 млн тонн мали отримати електростанції ДТЕК Рината Ахметова.

Погоджуся з паном Ляшком: купувати російський струм – це фінансувати російську державну компанію (Інтер-РАО), російських енергетиків та російський бюджет. Але ж купувати вугілля із ростовських шахт ДТЕКу – це також фінансувати російську держкомпанію (Сбербанк, який забирає з тих шахт більшість зароблених коштів), російських шахтарів та російський бюджет. Чомусь не пішов пан Ляшко минулого року до керівників ДТЕК чи Міненерго, щоб рвати на них сорочки за зраду.

Читайте также - Проблемы с СЭС, или "Калифорнийская уточка" под украинским соусом

Очевидно, імпорт електроенергії з Росії задля боротьби за здешевлення тарифів в Україні – сумнівний варіант. Але ж він дієвий.

Із діаграм вище добре видно, в чому саме полягає залежність української енергетики від Росії, і де ми можемо значно посилити нашу незалежність. Та ця залежність - точно не в імпорті електроенергії, який складе за результатами року менше 1%.