1. Реакція на кадрові перестановки в компанії НАК Нафтогаз від "міжнародної спільноти"

Ніякої негативної реакції не видно, окрім дуже загальних твітів від представників США та ЄС. Міжнародні кредитори Нафтогазу жодної "стурбованості" не виявили – котирування єврооблігацій держкомпанії майже не змінилися за тиждень. Принаймні, на минулорічні зміни голови українського уряду та Нацбанку, облігації Нафтогазу реагували більш нервово.

Складається враження, що іноземним тримачам облігацій навіть сподобалася заміна Андрія Коболєва на Юрія Вітренка. Вітренко їм більш зрозумілий, бо він з ними однієї крові і говорить з ними зрозумілішою мовою – бо ж він колишній інвестбанкір. 

Чи буде Вітренко ефективнішим за Коболєва на посаді голови компанії – не факт, але приватні міжнародні кредитори мають на це свою думку.

2. Чи є у Вітренка конфлікт інтересів

Схоже, що призначення Вітренка таки суперечить статті 26 ЗУ  "Про запобігання корупції". Попри те, що темник Кабміну про його призначення натякає, що Вітренко на посаді першого заступника міністра енергетики не "мав повноважень для контролю та нагляду за діяльністю Нафтогазу".

Згадаємо лист Вітренка до прем’єра Дениса Шмигаля, в якому було запропоновано уряду "невідкладно розглянути питання зміни" керівництва та наглядової ради Нафтогазу. В цьому листі йдеться про те, що Міністерство енергетики (очолюване тоді Вітренком) підготувало цей лист "у межах компетенції" та "на виконання доручення" прем’єр-міністра. 

Тому дуже схоже на те, що Вітренко, який підписав того листа, "здійснював повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності" Нафтогазу (стаття 26 п 1. 1). Якщо так, то за законом він не може протягом року укладати трудові договори з Нафтогазом. Чи то може Вітренко на посаді в.о. міністра просто консультував прем’єра в позаробочий час?

3. Що не так зі звільненнями у Нафтогазі

Якби уряд звільнив усю наглядову раду та голову правління і взяв на себе обов’язки ради, поки не буде сформовано її новий склад, питань було би значно менше. Переобравши наглядову раду у повному складі, уряд підставив і себе, і Вітренка.

Себе – бо створив привід говорити про маніпуляції, дрібне шахрайство і "радянські методи". Вітренка – бо ця наглядова рада його не любить і серйозно не сприймає (як видно із листа трьох її незалежних членів до уряду), а отже як мінімум не зможе з ним ефективно співпрацювати. 

Ну, і самі підстави для звільнення Коболєва виглядають несерйозно. Збитки – то не причина (от, керівництво Укрексімбанку на повному серйозі заявило, що пишається збитками минулого року, а у першому кварталі 2021-го Нафтогаз показав чималий прибуток). Провал програми 20/20 – він стався точно не у 2021 році, а десь за два-три роки до того.

4. Що не так з наглядовою радою Нафтогазу

На мою думку, наглядова рада сама винна в тому, що об неї витерли ноги. У своєму листі до уряду, незалежні члени ради наполягали, що повноваження Коболєва було подовжено "за погодженням з КМУ та президента". Виходить, вони самі допустили президента до процесу прийняття кадрових рішень в Нафтогазі, хоча це не передбачено жодним документом. А потім переймаються порушеннями високих стандартів корпоративного урядування в компанії.

5. Ситуація навколо Бенша

Роберт Бенш скаржиться, що його не запрошують на засідання наглядової ради Нафтогазу, хоча він є членом цієї ради вже більше року. Наскільки я розумію, питання там не лише у конфлікті інтересів Бенша, а ще і в тому, що іменитим незалежним членам наглядової ради просто не хочеться сидіти за одним столом з людиною, у якої, на їх думку, "сумнівна репутація у світовій енергетичній галузі". Люди з досвідом у світовій енергетичній галузі точно щось знають про цього пана.