Аэронавигация раздора: повышение ставок Украэрорухом = рост цен на авиабилеты

Спостерігаючи за черговою "хвилею" повідомлень про перегляд ставок оплати послуг за аеронавігаційне обслуговування (АНО), відзначив для себе кілька важливих "але". На жаль, усі залучені до даної проблематики журналісти та "експерти", сприймають проблему поверхнево. Загальну увагу сконцентровано лише на роздумах про "погано" чи "добре" для ініціатора процесу – державного підприємства монополіста з надання відповідних послуг Украерорух. Та мало хто розібрався у ситуації по суті. Отже, стисло про головні "але".

Про правду і кривду

Почну з того, що відповідні ініціативи провайдера аеронавігаційного обслуговування в Україні та Міністерства інфраструктури передчасні та не відповідають важливим нормативним вимогам.

Для початку всім слід зважити, що, відповідно до Повітряного кодексу України та документів  Євроконтролю, ставки плати за АНО не можуть змінюватись посеред року. Будь-які зміни в можна вносити лише починаючи з 1 січня відповідного року. На сьогодні достатньо того факту, що Мінінфраструктуриоприлюднило проект наказу про зміну розміру ставок 16 січня. Щоб підсумувати – процедура відбувається не за правилами та попри них.

Читайте також - В Україні дорогі авіаквитки. Причина не в МАУ, а в Коломойському

До всього слід враховувати, що за тими ж міжнародними правилами, зміні ставок мають передувати змістовні консультації.

А тепер ще одне "але" - ці консультації мають проводитися заздалегідь - протягом попереднього року за певним визначеним графіком. У випадку наміру провайдера АНО чи іншого компетентного органу провести перегляд зборів чи ввести нові збори, рекомендується завчасно, однак не менше як за чотири місяці, направляти відповідне повідомлення користувачам повітряного простору. Однак, протягом червня – листопада 2019 року жодних консультацій з користувачами повітряного простору щодо ставок на 2020 рік не проводилося. Відповідно, знову виникають думки про певний "ручний режим" усього затіяного процесу.

Крім того, мало хто займався фактчекінгом висловлювань ініціатора цих змін. Наприклад, озвучено, що нові ставки узгоджено з Євроконтролем. Але станом на сьогодні, всупереч твердженням МІУ, організація нічого подібного не розраховувала та не погоджувала. Наразі з міжнародним регулятором лише  тривають консультації щодо нових ставок плати за послуги з АНО для України на 2020 рік. Жодних підтверджень та "благословень", лише обговорення і не більше.

Читайте також - Загадковий або "золотий" Duty Free терміналу F "Борисполя"

Після запиту представниками МАУ відповідного погодження, виявилося, що оператор-монополіст апелював до Проекту документу. Водночас, у даному Проекті наголошується, що підтвердження для Украероруху не буде, допоки з користувачами повітряного простору України не будуть проведені належні консультації щодо запровадження нових ставок плати за послуги з АНО. Отже, впадає в око досить смілива і вільна трактовками позиції Євроконтролю. 

Про економіку та "економність"

Дана ініціатива щодо підвищення ставок відбувається виключно для покращення фінансового стану ініціатора процесу без врахування справжніх інтересів авіакомпаній та інших суб’єктів ринку. Крім того, введення єдиної ставки плати за АНО на підході та в районі аеродрому є економічно необґрунтованим та дискримінаційним для авіаперевізників, які здійснюють польоти в аеропорт "Бориспіль". 

За стандартами ICAO та Євроконтролю, розмір ставки має визначатися виходячи з розміру витрат провайдера, необхідних при наданні послуг з АНО авіакомпаніям. Так от, вартість АНО в районі  аеропорту "Бориспіль" в рази менше, аніж вартість АНО в районі інших аеропортів.

Читайте також - Новий президент МАУ: про Коломойського, Майберга і 5 млрд від держави

Наразі ж провайдер хоче ввести крос-субсидіювання інших аеропортів за рахунок "Борисполя". Тобто урівняти ставки "під одну лінійку", збільшивши платню за АНО на підході та в районі аеродрому - до 396,57 євро (замість діючих ставок у розмірі 210,0 євро). 

Таким чином, у разі введення нових ставок, більше 50% доходів Украероруху генеруватимуть виключно авіакомпанії, які обслуговуються в аеропорту "Бориспіль". При цьому, витрати провайдера на надання таких послуг будуть становити трохи більше 20% у загальній структурі витрат, решта 80% - витрати на обслуговування інших аеропортів, які субсидіюватимуться "Борисполем". Що й казати, дуже непропорційна і не логічна логіка… І головне – у авіакомпаній немає права вибору, оскільки свої послуги Украерорух надає монопольно. Хочеш літай, не хочеш – не літай. 

До всього, вагомий аргумент проти раціональності ініціатив провайдера - запропоновані ставки АНО є найвищими в Європі. І це при загальноєвропейському тренді останніх років на зниження даних ставок.

Відповідно, Україна, яка постійно декларувала проєвропейські орієнтири, у тому числі на зниження вартості пасажирських авіаперевезень, раптом виступає на рівні чиновників з ініціативами діаметрально протилежного характеру – підштовхує ринок до підвищення цін. І це на фоні падіння пасажиропотоку, яке вперше чекатиме на нас за останні п’ять років.

Колонка написана у співавторстві з головою комітету наглядової ради МАУ по оптимізації витрат В'ячеславом Чумаковим