Що таке мікроменеджмент

Це коли ви тотально контролюєте все і вся, до коми в реченнях. Мікроменеджмент – це фактично зворотна сторона делегування, там де погано з делегуванням, часто з’являється і мікроменеджмент.

У нас про мікроменеджмент говорять обережно, бо коли з’являється оце "мікро", то нібито все обезцінюється, а мікроменеджер – це щось без статусу, поваги до себе/від інших і адекватного сприйняття (такий собі "маленький" менеджер). 

Чому мікро менеджмент з’являється 

- Перфекціонізм та бажання контролювати у зв’язку з недовірою до себе та як результат – до інших. Тут треба розбиратись у своїх внутрішніх блоках, бо фактично це, перш за все, про неготовність/невміння вірити в себе/собі. Це до психолога/психотерапевта/коуча. 

- Тиск ззовні + надвідповідальність. Коли немає часу, а від вас вимагають, або коли патова ситуація. Коли немає ресурсів і є тиск – то це може бути пов'язане з культурою управління в компанії. І це також проблема, бо в таких умовах ніхто/ніщо не розвивається, всі кудись біжать. На якомусь етапі ті, хто біжить швидше/робить більше, просто вмирає від перенапруги та емоційного спустошення та вигорання. Тут бажано пам’ятати, що люди – люди, і в кожного є своя "стеля можливостей". 

Якщо  з вами сталась така ситуація, згадайте, що ваші сили не безмежні, і здоров’я одне…і отже краще проговорити ситуацію з керівником (або з тим самим коучем, якщо все ж таки хочеться "вистояти"). 

- Відсутність досвіду і невміння делегувати щось-комусь. Якщо здорова культура в компанії, то з таких "штанців" швидко виростають і переймають кращий досвід. Тут супер, якщо є "правильний" ментор чи наставник. 

Але якщо в компанії не прийнято делегувати і прийнято керівникам "бути в курсі всього на рівні виконавця", то звичайно, що новачок перенесе в свою практику ці моделі поведінки. І тут вже мікро менеджмент буде просто стандартом керування в компанії і новий керівник стане "таким, як всі" (або…змінить організаційну парадигму, чому б ні). 

Що робити з усім цим

Навчитись довіряти собі та іншим, розвивати впевненість та позбавитись комплексів.

Знайти потужного ментора/коуча/психолога/наставника (залежить від вас та потреб).

Планувати свою роботу через призму стратегічності (робота менеджера – створювати умови, а не виконувати завдання, ви ж не виконавець, а лідер, залиште вже хоч щось своїм підлеглим). Вчитись делегувати та домовлятись з працівниками, коли і куди вони вас долучають як "додатковий ! погляд на ситуацію".

Берегти власну ресурсність, енергію та здоров’я – без цього вкрай складно бути ефективним лідером. Невеличка помилка вашого працівника забудеться, а ваша неефективність буде на поверхні для всіх.

Менеджмент (той, що не мікро) – це про скіли, навички, цьому вчаться, а на це потрібен час. І ще трішки на те, щоб перевчитись з мікро- на не мікро-. 

Тому просто дайте собі цей час, сформулюйте ціль і рухайтесь до неї. Все вийде.