Адаптація, інтеграція, інвестиції. Як ритейл залучає до роботи осіб з інвалідністю

Згідно з останніми даними Міністерства реінтеграції, в Україні налічується 3 мільйони осіб з інвалідністю. Для порівняння: у 2021 році в Україні проживало 2,7 мільйона таких осіб. На жаль, ці цифри не можна вважати остаточними, адже через війну кількість українців, які отримують інвалідність, постійно збільшується.

Серед них чимало молодих, енергійних та амбітних людей, які прагнуть професійної реалізації і хочуть забезпечувати себе і свої сім’ї самостійно. На фоні кадрового голоду, який переживає український ринок праці, особи з інвалідністю не тільки можуть, а й мають стати затребуваними фахівцями у компаніях.

Статистика і законодавство

Наразі в Україні роботу мають 400 тисяч осіб з інвалідністю (не враховуючи самозайнятих), що становить 13,3% від загальної їх кількості. Слід враховувати і той факт, що існує певний відсоток людей з важкою формою інвалідності стосовно яких може йтися не про працевлаштування, а про якісний і доступний догляд. Тобто, говорячи про працевлаштування осіб з інвалідністю, маються на увазі люди, які, попри порушення фізичного чи ментального здоров’я, можуть виконувати професійні обов’язки.

У 2024 році держава планує допомогти роботодавцям облаштувати 10 тисяч робочих місць, на що у бюджеті закладено 660 млн грн. Однак цей напрям потребує не лише фінансування, а й змін в законодавчому врегулюванні. Наразі стосунки між державою та бізнесом у сфері працевлаштування осіб з інвалідністю існують більше у примусово-каральній парадигмі.

Згідно зі статтею 19 закону "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю", кожен бізнес зобов’язаний брати на роботу особу з інвалідністю. Якщо у компанії понад 25 співробітників, то їх кількість має становити 4% від загальної чисельності працівників. Якщо працює від 8 до 25 осіб, підприємство має взяти на роботу одного працівника з інвалідністю. За не дотримання квоти передбачені штрафні санкції. І лише у серпні цього року уряд ухвалив постанову, яка передбачає роботодавцям компенсацію вартості облаштування робочого місця для особи з інвалідністю.   

Втім, держава задекларувала свій намір змінити правила. У травні цього року в першому читанні парламент проголосував законопроєкт 5344-д, в якому пропонуються нові підходи до працевлаштування осіб з інвалідністю. З наглядача держава має намір перетворитися на партнера бізнесу у цьому питанні.

Законопроєкт передбачає, щоб замість штрафу роботодавці, які не взяли на роботу особу з інвалідністю, сплачували цільовий внесок до спеціального фонду держбюджету. За організацію робочого місця особи з інвалідністю, її професійного навчання – компенсації та дотації.

Пропонується також створення підприємств трудової інтеграції, які матимуть право на пільги зі сплати податків, отримання позик, фінансової допомоги, дотацій. Такого статусу зможе набути будь-який суб’єкт господарювання за умови відповідності законодавчо визначеним критеріям. Також автори законопроєкту пропонують створення підприємств захищеного працевлаштування, які матимуть на меті не отримання прибутку, а забезпечення працевлаштування осіб із важкими формами обмежень функціонування. Втім, нормативний акт ще не ухвалено і бізнес залишається працювати в наявних умовах.

Про те, як з особами з інвалідністю та ветеранами працюють зараз та готуються до їх прийому на роботу в майбутньому, а також, яка допомога від держави була б актуальна бізнесу, LIGA.net розповіли у групі компаній Fozzy Group (мережа магазинів "Сільпо" та "Фора") Володимира Костельмана, АТ "Концерн Галнафтогаз" (мережа автозаправок ОККО) Віталія Антонова, компанії "Аврора" Тараса Панасенка та Лева Жиденка, яка є власницею однойменної мережі магазинів, та групі компаній "Епіцентр К" (мережа торгових центрів "Епіцентр") Олександра та Галини Герег.

Кількість працівників та їх адаптація

У всіх опитаних компаніях зазначили, що вже мають у колективі осіб з інвалідністю та ветеранів. В мережі магазинів "Аврора" працює 466 таких осіб, в групі компаній Fozzy Group серед співробітників — 746 людей з інвалідністю та 276 учасників бойових дій.

В АТ "Концерн Галнафтогаз" працює приблизно 400 людей з інвалідністю.

"Більшість із них обіймають офісні посади: ІТ, фінанси й бухгалтерський облік тощо. Але є й ті, хто працює на автозаправках чи нафтобазах", — зазначають у пресслужбі компанії.

У компанії "Епіцентр" з початку повномасштабного вторгнення загалом мобілізували близько 4 000 співробітників мережі, з яких демобілізовано 600 осіб. У компанії і далі виплачують зарплату тим, хто воює, а після демобілізації приймають назад на роботу.

Практично в усіх опитаних компаніях або вже існують, або створюються окремі посади чи навіть відділи по роботі з даним напрямом. На них і покладені обов’язки з адаптації таких осіб на робочому місці та в колективі загалом.

Зокрема, про спеціально виокремлений відділ навчання та розвитку персоналу структурі департаменту HR розповідають у компанії "Епіцентр". Там працюють фахівці з психологічною освітою. Одним з пріоритетних завдань цього відділу є спеціальне навчання, робота з демобілізованими, а також із менеджерами з персоналу безпосередньо в торговельних центрах.

"Кількість демобілізованих постійно збільшується, вони часто потребують не лише психологічної допомоги, а й додаткового часу на інтеграцію в робочий процес. Особливо гостро питання стоїть у населених пунктах, віддалених від великих міст. Враховуючи власний досвід і важливість інтеграції демобілізованих захисників у мирне життя, співвласники мережі ініціювали розробку глобальної програми психологічної підтримки населення України в мережі "Епіцентр". Ми зараз працюємо над проєктом, залучаємо підрядників і волонтерів, щоб у торговельних центрах спільними зусиллями надавати психологічну та юридичну допомогу демобілізованим співробітникам і місцевим жителям", — зазначає HR бізнес-партнер ТОВ "Епіцентр К" Ксенія Бєляєва.

В "Аврорі" проводяться комунікаційні кампанії для підвищення обізнаності щодо інклюзії серед працівників. Усі співробітники проходять внутрішнє навчання за корпоративним Кодексом етики, який торкається теми інклюзивності та толерантності. Для працівників із порушенням слуху чи мовлення в компанії розроблені іменні бейджі з відповідним написом та з проханням у разі потреби звернутися до іншого співробітника

"Маємо реєстр працівників з інвалідністю. Компанія виплачує щомісячну допомогу працівникам з інвалідністю, непередбачену державою", — зазначає директор з людського капіталу компанії "Аврора" Ольга Правда.

У Fozzy Group зазначили, що заручилися підтримкою кваліфікованих партнерів, які можуть надавати підтримку кожному працівнику. Також кожен працівник проходить навчання про рівні можливості, в якому надаються поради для покращення взаємодії з людьми з інвалідністю.

Інвестиції у просторову доступність  

Окрім готовності приймати на роботу осіб з інвалідністю, необхідно створити умови для їх роботи. Одна з них — це просторова доступність приміщення. Для людей на візках це має бути вхід в рівень з вулицею. За неможливості цього мають бути облаштовані "правильні" пандуси. Згідно з нормативами — це пандус з поруччям висотою 70–90 см, з нахилом 4,6 градуса або з кутом нахилу 8 %. Прийнятна ширина проходу – 90 см, коридору — мінімум 1,2 м. Для осіб з порушенням зору — навігація, виділена контрастним кольором тощо.

В опитаних компаніях зазначили, що частина їхніх приміщень пристосована для роботи осіб з інвалідністю, а нові вони шукають або будують згідно з новими будівельними нормами.

В АТ "Концерн Галнафтогаз" розповіли, що дозволяють працівникам працювати за віддаленим чи змішаним графіком, якщо це допускають функціональні обов’язки. А офіси та АЗК облаштовані для зручного пересування людей з обмеженою мобільністю. Так, АЗК обладнані широкими розсувними дверима, окремими туалетами для таких клієнтів (де це дозволяє площа), пеленальними та годувальними столиками.

"Всі нові АЗК мережі з 2008 року будуються з урахуванням норм безбар’єрності. На території відсутні бордюри, і де це можливо, передбачені марковані паркомісця для клієнтів на інвалідних візках. У 2024 році компанія планує реконструювати 70 АЗК з урахуванням норм безбар’єрності. В продовження цієї політики мережа ОККО підписала із першою леді України Оленою Зеленською декларацію про втілення принципів безбар'єрності в бізнесі", – зазначили в компанії.

Про те, що більшість магазинів "Сільпо" є доступними для маломобільних груп населення, зазначають і у Fozzy Group. У цих магазинах або вхід в один рівень з тротуаром, або ж є пандус чи підйомник. Частина магазинів мають контрастно промарковані вхідні двері. Також у низці супермаркетів передбачено місце для паркування та вбиральні для людей з інвалідністю.

"Наявність цих зручностей часто залежить від площі магазину, архітектурних особливостей будівлі, і, на жаль, не скрізь ми можемо зробити простір більш доступним. З 2018 року, у нас змінені стандарти до побудови нових магазинів з фокусом на просторову доступність та інклюзивність. На наступний рік у нас запланований черговий перегляд стандартів та формування планів робіт у магазинах", – зазначають у компанії.

В компанії "Епіцентр" наголошують, що впродовж багатьох років під час будівництва торговельних центрів враховуються потреби людей з особливостями. Торгові центри будувались із широкими дверима, вантажними ліфтами, траволаторами, зручними під’їздами тощо. Цього, між іншим, потребує і специфіка асортименту продукції мережі. Нині ж відбудова й будівництво нових торговельних центрів здійснюється згідно з оновленими Державними будівельними нормами. Вони передбачають створення безбар’єрного простору для всіх людей.

Процес адаптації приміщень та територій існуючих торгових точок проходить і в мережі магазинів "Аврора" та триває в кілька етапів. Зокрема, встановлюють пандуси, розширюють вхідні проходи відповідно до державних вимог. У 2023 році компанія на адаптацію простору витратила 3 млн грн. На 2024 рік заплановано витратити близько 19 млн грн.

Крім того, компанії починають співпрацювати з громадськими організаціями, які адвокатують тему доступності в суспільстві. В "Аврорі" та Fozzy Group розповіли про співпрацю з громадською організацією  "Доступно.UA". У Fozzy Group разом з організацією розробили операційні стандарти обслуговування гостей з інвалідністю, також – перевірили супермаркети та розробили рекомендації для покращення доступності. В "Аврорі" зазначили, що фахівці організації мають допомогти компанії у визначенні точок зростання та навчити відповідальних працівників метрикам оцінки доступності у мережі.

Очікування від держави

Крім того, що торгові мережі самі вкладають в адаптацію та реабілітацію осіб з інвалідністю та ветеранів, деяких кроків бізнес чекає і від держави.

В "Епіцентрі" наголошують на тому, що державі необхідно актуалізувати законодавство з охорони праці відповідно до особливостей, що обмежують діяльність та тієї кількості людей, які повертаються на роботу й повертатимуться в найближчій перспективі.

"Також на державному рівні мають бути розроблені програми професійної перекваліфікації і навчання під ті посади, що необхідні для бізнесу. Синергія бізнесу і влади була б більш ефективною, оскільки бізнес немає достатньої компетенції робити все власними силами", – зазначають у компанії.

Одним з важливих напрямів допомоги бізнесу може бути залучення іноземних інвестицій на внутрішні програми для працівників компаній та для поліпшення офлайн-просторів бізнесу, зазначають у Fozzy Group.

Низку пропозицій озвучують і в компанії "Аврора", зокрема, наголошують на сприянні інклюзивному розвитку на рівні державної політики. Зокрема:

• навчання та консультування: доступ до спеціалізованих тренінгів та ресурсів щодо взаємодії з людьми з інвалідністю; можливість звернутися за консультацією до експертів з питань інклюзивного найму та створення сприятливого робочого середовища;
• сприяння у побудові інклюзивної корпоративної культури: програми, які допомагають компаніям розробляти та впроваджувати політики, спрямовані на створення інклюзивного середовища та більш ефективної комунікації;
• введення системи сертифікації для компаній, що ефективно реалізовують програми інклюзивного найму та управління.

"Крім того, на законодавчому рівні варто впровадити диференційований підхід до квотування робочих місць; створити єдиний реєстр осіб з інвалідністю, які шукають роботу, оскільки такий крок допоможе зменшити забюрократизованість. Також – внести зміни, у законодавство, щоб у працюючих осіб з інвалідністю ІІ групи після працевлаштування залишалася соціальна пенсія. Це стимулюватиме осіб з інвалідністю до пошуку роботи та допоможе бізнесу вирішити питання нестачі кадрів", – кажуть у компанії.