Бізнес-тиждень: Ахметов багатший, протистояння в Казахстані, зміна акціонерів у WOG

Національний залізничний перевізник Укрзалізниця може з 11 січня призупинити перевезення пасажирів, протести в Казахстані призвели до здорожчання урану та зниження вартості біткоїну, найбагатший українець Рінат Ахметов за минулий рік збільшив статки наполовину.

Чим запам'ятався перший бізнес-тиждень року?

Укрзалізниці можуть призупинити ліцензію на перевезення пасажирів

6 січня стало відомо, що Укрзалізниця (УЗ) може призупинити перевезення пасажирів вже з 11 січня.

Про це заявила на своїй сторінці у Facebook голова тимчасової слідчої комісії парламенту Юлія Гришина (Слуга народу). У повідомленні йшлося, що Укртрансбезпека призупинила дію ліцензії Укрзалізниці на перевезення пасажирів та небезпечних вантажів. Це означає, зазначила Гришина, що 11 січня 2022 року УЗ має припинити залізничні перевезення. Причиною такого рішення відомства вона назвала те, що УЗ не дотримується ліцензійних умов і не виконує всіх необхідних вимог контролювального органу щодо організації перевезень пасажирів та небезпечних вантажів.

Пізніше голова Укртрансбезпеки Євген Зборовський повідомив на своїй сторінці у Facebook, що наказ про припинення дії ліцензії набуває чинності лише, якщо УЗ не виправить виявлені порушення. Він зазначив, що 24 грудня закінчилася позапланова перевірка УЗ, під час якої і було виявлено низку порушень, що тривали роками.

"Фактично (наказ) – це попередження про можливе скасування ліцензії, а не саме скасування", – пояснив Зборовський. Він додав, що під час перевірки команда Міністерства, Укртрансбезпеки та УЗ спільно працювали над усуненням порушень. "Звичайно, порушення будуть виправлені й ніхто залізницю зупиняти не збирається", – підсумував Зборовський. В УЗ LIGA.net підтвердили, що всі зауваження контролювального органу у чіткий термін усунуть. "Отже, всі можуть спокійно планувати свої залізничні подорожі", – повідомили в УЗ.

Протести в Казахстані: біткоїн подешевшав, уран подорожчав, збитки бізнесу в країні досягли $198 млн

Приводом для протестів, що охопили Казахстан, стало дворазове підвищення цін на скраплений нафтовий газ у Мангістауській області на заході країни. Мирні протести, що розпочалися 2 січня, переросли в зіткнення з силовиками. 5 січня у всій країні вимкнули інтернет та припинили роботу банки.

Ситуація спричинила не тільки падіння котирувань казахстанських компаній, а й зниження вартості біткоїна та подорожчання урану.

Читайте також: "Продукти закінчуються, грошей немає". Що відбувається в Казахстані і навіщо Путін ввів війська

Криптовалюта цього дня подешевшала на 7% до $42 505 – це найнижчий рівень з моменту обвалу у грудні 2021 року. Річ у тім, що Казахстан є великим центром майнінгу крипти.

Ціни на уран, до вечора 5 січня, зросли майже на 8% до $45,25 за фунт (з $42 у вівторок, 4 січня).

Також постраждав і український бізнес, який працює у Казахстані. Місцеві ЗМІ писали, що було розграбовано магазин взуттєвої мережі Інтертоп. Чи були інші факти мародерства торговельних точок ритейлу невідомо. В Інтертопі не відповіли на запит LIGA.net. Загалом у країні працює 40 магазинів мережі.

Читайте також: Працівники залишилися без повноцінних зарплат вдома: український бізнес про труднощі роботи в Казахстані

Через простої, мародерство та заворушення на вулицях великих міст станом на вечір 7 січня постраждав 1021 об'єкт бізнесу, заявив голова правління Національної палати підприємців "Атамекен" Аблай Мирзахметов передає агентство Інтерфакс з посиланням на ефір телеканалу Хабар 24. Сукупні збитки склали 2 млрд тенге, або $198 млн. Переважна частина цієї суми припадає на Алмати – 85,8 млрд тенге ($198 млн).

Влада Казахстану 7 січня оголосила про відновлення порядку в країні. Проте за фактом протистояння тривають. LIGA.net веде хроніку подій у Казахстані, яку можна читати тут.

Рінат Ахметов наполовину подвоїв особисті статки за 2021 рік – Bloomberg

Особисті статки Ріната Ахметова за 2021 рік зросли на 55% або на $4,14 млрд, свідчать дані Bloomberg Billionaires Index.

На початок січня в рейтингу 500 найбагатших людей планети Ахметов посідає 190 місце зі статками $11,7 млрд.

За підрахунками агентства Bloomberg, статки Ахметова можна порівняти з 0,0558% ВВП США, на свої гроші він може купити 6,4 млн унцій золота або 150 млн барелів нафти.

Ахметов – єдиний представник України у Bloomberg Billionaires Index.

"Найбагатша людина України володіє Систем Кепітал Менеджмент, найбільшим промисловим конгломератом країни. Маріупольська компанія інвестує в металургію, видобуток корисних копалин та енергетику. Він володіє енергетичною компанією ДТЕК і контролює 71,2% акцій Метінвесту, найбільшого виробника сталі в країні", – йдеться у профайлі Ахметова на Bloomberg.

Stolitsa Group відновила добудову ЖК "Патріотика на озерах" у Києві

Відновити роботи дозволило рішення Верховного суду від 21 грудня – він відмовив у задоволенні касаційної скарги Київради та залишив у силі рішення судів двох перших інстанцій. Вони ухвалили рішення продовжити договір оренди ділянки площею 90,6 га до 2035 року (термін закінчився у 2020 році). І на день пізніше оренду продовжили ще для однієї ділянки площею 21,3 га. На цих ділянках будують житловий комплекс. Про це повідомляє пресслужба Stolitsa Group. Забудовник очікує аналогічні рішення ще на трьох земельних ділянках.

Раніше забудовником цього ЖК був банк Аркада, який збанкрутував у 2020 році. Крім ЖК "Патріотика на озерах" (43 будинки; нова назва — ЖК "Н2О"), він будував ЖК "Патріотика" (33 будинки) та "Еврика" (30 будинків). Після себе залишив 31 недобудову у двох останніх комплексах, свідчать дані Лун. У квітні 2021 року Stolitsa Group вирішив добудувати ЖК і підписав меморандум з містом, МВС, інвесторами та іншими сторонами.

"Для виконання зазначених будівельних робіт є повний пакет необхідних документів, зокрема чинний дозвіл на виконання будівельних робіт", – йдеться у заяві забудовника.

Проти забудови території виступали місцеві жителі – на цьому місці вони бачать екопарк.

Читайте також: Спадщина Аркади. Київ та Stolitsa хочуть ще 30 висоток, активісти – екопарк. Що відбувається

Uniper: Зупинка Північного потоку-2 – це ризик для енергозбереження Європи

Зупинка російського газопроводу Північний потік-2 є ризиком для енергопостачання в Європі. Німеччина покриває 90% своєї газової потреби коштом імпорту, з якого половина надходить із Росії. Про це заявив голова німецької енергетичної компанії Uniper Клаус-Дітер Маубах, повідомляє DW з посиланням на видання Rheinische Post.

"Зупинка (Північного потоку-2. – Ред.) стала б економічним ризиком для нас та ризиком для газопостачання в Європі. Це мають знати ті, хто несе політичну відповідальність", – каже Маубах. Він очікує, що газопровід отримає сертифікацію у середині 2022 року, попри суперечки у новому уряді ФРН.

Водночас Маубах наголосив на наявності "політичних ризиків" для проєкту. "У разі загострення конфлікту між Росією та Україною трубопровід може стати об'єктом санкцій США. Тут потрібна дипломатія на високому рівні", – повідомив він.

Якщо Північний потік-2 запрацює, Україна втрачатиме приблизно 1,5% ВВП, або $2 млрд на рік, говорив Reuters голова правління НАК "Нафтогаз України" Юрій Вітренко.

В АЗС WOG не залишиться сім'ї загиблого бізнесмена Ігоря Єрємєєва (один із засновників мережі)

Співвласники WOG Степан Івахів та Сергій Лагур отримали дозвіл АМКУ на купівлю акцій WOG Holding Limited (м. Нікосія, Кіпр), що дозволить кожному збільшити свою частку до 50%.

У самому повідомленні комітету йдеться про двох фізичних осіб. Але про своє рішення скористатися переважним правом викупу 25% в інших акціонерів раніше заявляли Івахів і Лагур, писало видання НафтаРинок.

За даними відкритих українських реєстрів, засновниками ключових юрособ нафтової компанії є Сергій Лагур, Степан Івахів та діти трагічно загиблого у 2015 році Ігоря Єрємєєва – Софія та Роман. Йдеться про компанії ВОГ Трейд Ресурс, ВОГ Трейдінг, Вест Петрол Маркет, ВОГ Кард. Кінцевими бенефіціарами яких виступають Єремєєви Роман та Софія – по 12,5%, Івахів Степан та Лагур Сергій – по 37,5%.

Україна експортувала товарів на рекордні $68,24 млрд за останні десять років

Про це повідомила перший віцепрем'єр-міністр, міністр економіки Юлія Свириденко на сторінці Facebook. Попередні рекордні показники експорту такого рівня Україна мала у 2011-му ($68,39 млрд) та у 2012 роках ($68,81 млрд), коли Крим та частина Донбасу не були тимчасово окуповані.

Експорт недорогоцінних металів та виробів з них, а також продуктів рослинного походження у 2021 році становив $15,98 млрд та $15,55 млрд.

Свириденко пояснила, що коли українські виробники продають свої товари за кордон, Україна отримує надходження іноземної валюти, що дозволяє фінансувати витрати на імпорт без дестабілізації валютного ринку та накопичувати міжнародні резерви для зміцнення стійкості економіки.

Також надходження від експорту збільшують доходи бюджету та, відповідно, можливості для фінансування соціальних видатків та програм розвитку, повідомила міністр економіки.