Бізнес-тиждень: арешти бізнесменів, ажіотаж з електрокарами та підготовка до блекаутів
Бтиждень (Колаж: Дарина Дмитренко, LIGA.net)

Шмигаль повертає "килимові" перевірки бізнесу, інвестори шукають варіанти виводу грошей із ринку новобудов, а США арештували для України російські активи на $1 млрд.       

Читайте про бізнес без політики на каналі LIGA.Бізнес

Чим ще запам'ятався тиждень - у дайджесті на LIGA.net.

Банки посилять контроль за рахунками українців

Бізнес-тиждень: арешти бізнесменів, ажіотаж з електрокарами та підготовка до блекаутів

НБУ з 7 вересня 2023 року запровадив для банків нові вимоги фінансового моніторингу рахунків фізосіб. Вони викладені у постанові правління НБУ №110 від 5 вересня.

Що будуть робити банки:

- реагувати на випадки перевищення максимальної суми фінансових операцій, яка заявлена клієнтом;

- використовувати додаткові індикатори підозрілості фінансових операцій клієнта. А саме – перевищення більш ніж удвічі на місяць максимальної суми фінансових операцій, заявленої клієнтом до встановлення ділових відносин, та нетипова активність за рахунками клієнта;

- віддалений контроль ділових відносин клієнтів, що є електронними резидентами (е-резидентами), та їх ідентифікація та верифікація.

Майже втричі зріс рівень купівлі електромобілів

Бізнес-тиждень: арешти бізнесменів, ажіотаж з електрокарами та підготовка до блекаутів

В серпні цього року українці купили 3841 електромобіль, що у 2,6 раза більше проти серпня 2022 року.

80% куплених електромобілів – вживані. Нових електрокарів – 684.

До п'ятірки нових електромобілів у серпні увійшли:

- Volkswagen ID.4 – 275 авто;

- Volkswagen ID.6 – 58 авто;

- Audi Q8 e-tron – 40 авто;

- Toyota BZ4X – 39 авто;

- Honda E – 34 авто.

П'ятірка вживаних електромобілів серпня:

- Nissan Leaf – 505 авто;

- Volkswagen e-Golf – 422 авто;

- Tesla Model 3 – 361 авто;

- Tesla Model Y – 218 авто;

- Renault Zoe – 183 авто.

З початку року першу реєстрацію в Україні пройшли близько 19 990 електромобілів, що у 2,7 раза більше проти аналогічного періоду минулого року.

Міста готуються до блекаутів, а СБУ шукає поновлену енергетичну інфраструктуру

Бізнес-тиждень: арешти бізнесменів, ажіотаж з електрокарами та підготовка до блекаутів

4-8 годин без світла щодоби: такою буде зима в кращому випадку. Про це сказав директор ДТЕК "Дніпровські електромережі" Андрій Терещук. За його словами, неможливо відновити на 100% пошкодження, яких зазнала українська енергосистема під час обстрілів РФ. Він зауважив, що відключень електроенергії не уникнути. Тому варто готуватись до відсутності світла за графіками.

"За поточних умов та того, що люди будуть заощаджувати, якщо ми будемо переживати цю зиму по нашій області з таким же графіком і в такому режимі, як минулу зиму, то це буде дуже добре. Тому відключення будуть. Я думаю, що вони будуть за графіком, ми впораємося з його виконанням, як і минулого року. Ми дуже багато працювали над тим, щоб наше обладнання не виходило з ладу під час цих відключень-включень. Якщо ми будемо жити без електроенергії 4-8 годин на добу, це буде добре", – відповів він.

В Полтаві з метою підготовки до зими АТ "Полтаваобленерго" 14 вересня проведе тренування щодо застосування графіків погодинного відключення електроенергії з умовно-реальними діями персоналу.

Разом із цим СБУ провела понад 20 обшуків у кількох областях через зловживання на відновленні енергетичної інфраструктури України. Так, у вівторок, 5 вересня, правоохоронці прийшли з обшуками додому до виконувача обов’язків міського голови Чернігова Олександра Ломака. Він зазначив, що підставою для обшуків є рішення Шевченківського суду Києва. "Що шукатимуть: мабуть, трансформатор, який Чернігів купив, щоб врятуватися взимку після обстрілів орками енергосистеми міста", – прокоментував Ломако.

Одна гривня страхування ЕКА підтримує вісім гривень українського експорту

Бізнес-тиждень: арешти бізнесменів, ажіотаж з електрокарами та підготовка до блекаутів

В інтерв’ю LIGA.net голова "Експортно-кредитного агентства" (ЕКА) Руслан Гашев розказав, як ця компанія підтримує український експорт та шукає перспективи. Нагальне завдання – страхування воєнно-політичних ризиків для інвестицій в Україні. Для цього агентство має збільшити свій статутний капітал із 2 млрд грн до 7 млрд грн.

На сьогодні провідним продуктом ЕКА є страхування кредитів на виконання експортних контрактів. Найкраще він зайшов у державному Укргазбанку. Найбільші кейси з підтримки експорту здійснені в Дніпропетровській і Запорізькій областях.

Окрім цього, Руслан Гашев розповів в інтерв’ю LIGA.net про свої відносини з першою віцепрем'єр–міністеркою економіки Юлією Свириденко і про те, що виніс із конфлікту з ексміністром економіки Олексієм Любченком і своїм ексзаступником В’ячеславом Поповим.

Ще один аспект – це наміри допомогти експорту для дрібного бізнесу.  

"Зараз, скажімо, для нас основне, щоб у клієнта, який до нас приходить, був або проєкт експортного контракту, або вже підписаний експортний контракт. А є дуже багато маленьких бізнесів, у яких таких контрактів немає. Вони торгують на Amazon, Etsy, eBay тощо. І ми зараз думаємо з колегами, яким чином допомогти їм. Запустити підтримку для них", – сказав Руслан Гашев.

Арешти "бізнес-імператорів": чи буде в камері Бориса Кауфмана менше сонця, ніж у Ігоря Коломойского?


Навколо арешта Бориса Кауфмана, власника бізнес-імперії з одеським корінням, значно менше шуму, ніж щодо затримання Ігоря Коломойського. Хоча прокурори САП висунули обом звинувачення у створенні злочинних груп, але грошова оцінка операцій неспівставна. Одесит із своєю свитою опікувався схемою з Одеським аеропортом на 2,5 млрд грн. Дніпровський олігарх із колегами – ПриватБанком, лише один епізод щодо якого "тягне" на 9,2 млрд грн (всього прокурори підготували чотири епізоди). Отже, відповідно, і суми застави різні. Для першого – 268,4 млн грн, а для другого – майже 510 млн грн.

Якщо, скорше за все, пан Кауфман внесе заставу, то Ігор Коломойский вже відмовився це робити. Злі язики вже поквапилися припустити, що, можливо, це пов’язано зі значно комфортнішими умовами утримання старшого бізнесмена.

Шмигаль пропонує скасувати мораторій на податкові перевірки всього бізнесу з 1 жовтня

Бізнес-тиждень: арешти бізнесменів, ажіотаж з електрокарами та підготовка до блекаутів

Кабінет міністрів схвалив та передав до Верховної Ради законопроєкт про скасування мораторію на податкові перевірки бізнесу. Перевірки пропонується відновити з 1 жовтня.

Відновлять документальні (планові і позапланові) перевірки, що були заборонені до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України.

До цього, 30 червня парламент ухвалив у другому читанні законопроєкт №8401 щодо скасування воєнних податкових пільг. Повернення довоєнних податків – одне із зобов'язань України в межах меморандуму з Міжнародним валютним фондом.

Перевірки для бізнесу, заборонені на час воєнного стану, тоді відновили частково - для підакцизних товарів (алкоголь, тютюн, пальне), грального бізнесу та фінансових послуг.

МВФ не зараховує Україні виконання "маяка" за законопроєктом №8401 і вимагає повернення податкових перевірок, заявив перший заступник парламентського податкового комітету Ярослав Железняк.

За його словами, у фінальній версії №8401 була значно краща редакція, де фактично перевірки поверталися тільки для підприємств від 40 млн грн обороту. Але "в останню мить" внесли правки, які не було погоджено з МВФ.

Рішення Кабміну прокоментував голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Він зазначив, що дізнався про схвалення законопроєкту про відновлення перевірок усього бізнесу "з неабияким подивом".

"Маю надію, що уряд та пан Шурма (заступник глави Офісу президента Ростислав Шурма. – ред.) так саме весело зберуть на цей законопроєкт голоси в залі, як весело збивали компромісну, погоджену з МВФ норму про часткове поновлення перевірок виключно для ризикових платників, у законопроєкті 8401", – зазначив голова профільного комітету.

Раніше Гетманцев казав, що єдиним органом, що займатиметься перевірками бізнесу, про необхідність створення якого заявляв президент Зеленський, має стати Бюро економічної безпеки після його перезапуску.

За даними Опендатабот, із набранням чинності норм закону №8401 з 1 серпня 2023 року податкові пільги втратили 54 896 компаній.

Три варіанти повернення грошей, інвестованих у житлове будівництво

Бізнес-тиждень: арешти бізнесменів, ажіотаж з електрокарами та підготовка до блекаутів

Рієлтори кажуть, що наразі продається 20% від того, що продавалося до війни. LIGA.net проаналізувала ризики трьох чинних варіантів повернення грошей, вкладених у будивництво житла.

Судитися.

Найпростіше, що спадає на думку, – звернутися до суду. І прийти до забудовника з готовим рішенням, яке просто зобов'яже його розірвати з вами договір і видати гроші. Мінуси такого рішення – справу можуть затягувати. Забудовник може дотягнути до часу введення в експлуатацію. А там і повернути гроші можна, бо вартість квартири зростає. Тим паче що повернення буде в гривні. Рахуватиметься від старої ціни, а не нової. І враховуватиме штраф за розірвання договору.

Крім того, суд може просто встати на бік забудовника. Прикладом може бути ситуація на вулиці Ракетній у столиці, де щодо житлових комплексів, які будувалися ще за часів популярного колись у Києві забудовника Анатолія Войцеховського, вже винесено понад сотня судових рішень на повернення грошей. Суми в районі 150 000 – 200 000 грн тягнуться ще з початку 2010-х, коли долар був за 8 грн. І люди грошей не отримали.

Утім, є приклади, коли це було ефективно. Наприклад, Віталій, який проживає на Троєщині в Києві, допоміг родичці звернутися до суду у випадку зі скандальною забудовою комплексу, який не вводили в експлуатацію понад 10 років. За цей час за певною схемою забудовник спробував підселити у квартиру мешканки інших осіб – своїх родичів. Люди домоглися судового рішення щодо відселення осіб, які незаконно перебували у квартирі. І почали підбурювати інших людей подавати позови щодо повернення грошей через невиконання зобов'язань договору. Після чого забудовник просто звернувся з пропозицією викупити у неї квартиру за хорошу ціну, щоб вона просто відчепилася.

Домовлятися.

"Якщо у вас великий мережевий забудовник, у якого десятки об'єктів, можна просити про обмін – однієї квартири на іншу, меншу за площею, але в більшій стадії готовності", – пропонує експерт.

Логіка проста: тоді гроші лишаються у забудовника. Але ви вирішуєте купу питань щодо іншого об'єкта або міняєте об'єкт на більш вигідний.

"У хід може піти все. Можна говорити про комору, підвал, паркомісце. Все, що ви можете викупити у забудовника, щоб покращити собі життя в іншій квартирі, якщо в одному ЖК їх у вас дві", – каже експерт.

Продати права на житло.

Переуступка – хороший вихід для тих, хто хоче позбавитися квартири. Особливо, якщо вона на виплат. По-перше, ціна на неї стара. По-друге, курс долара стабілізувався. І наразі є можливість розстрочку платити. По-третє, продаж робите ви, а не забудовник. Ви можете ставити свою ціну, без його маржі – виграти якісь додаткові гроші. Втім, є проблема – доведеться ставити ціну нижче за ринкову.

США заарештували російського майна на $1 млрд. Його хочуть передати Україні

За словами заступниці генерального прокурора США Лізи Монако, за півтора року з початку повномасштабної війни Росії проти України США наклали арешт на більш як $1 млрд приватних російських активів у всьому світі.

"Ми затримували літаки у Швейцарії та на Близькому Сході. Заарештовували контрабандистів у Італії, Німеччині, Латвії. Також висунули звинувачення за відмивання грошей у Великій Британії. Таким чином, ми показали, що сховатися ніде", – заявила вона.

Офіс Монако керує робочою групою KleptoCapture – підрозділом Мін’юсту, створеним у березні 2022 року для забезпечення дотримання санкцій проти російських олігархів та пошуку їхніх прихованих активів у всьому світі. За словами заступниці генпрокурора, ця робота спирається на широку співпрацю з іноземними партнерами.

KleptoCapture не лише шукає поплічників Кремля, які приховують активи, а також і тих, хто допомагає олігархам уникати санкцій.

"Банкам, авіаційній галузі, страховим компаніям, усім, хто збирається виводити російські активи, – це знак і попередження: будьте обережні з тими, з ким маєте справу, тому що ми спостерігаємо, – сказала Монако. – І будуть наслідки, якщо ви допомагатимете і сприятимете ухиленню від санкцій".

Торік Міністерство юстиції конфіскувало на Фіджі супер’яхту вартістю $300 млн, яка належала олігарху Сулейману Керімову, а також затребувало конфіскації яхти вартістю $90 млн біля берегів Іспанії, яка належала олігарху Віктору Вексельбергу.

Серед предметів розкоші, які Міністерство юстиції США намагається конфіскувати від початку війни, – літак Gulfstream вартістю $60 млн і літак Boeing ($350 млн), зареєстровані на мережу з п'яти підставних компаній і анонімного трасту, які пов'язані з російським мільярдером Романом Абрамовичем.

"Ми прагнемо отримати від Конгресу повноваження, які дозволять нам використовувати отримані кошти на користь українського народу", – сказала Монако.

Власник качиної ферми купив ТРЦ "Магелан" вп'ятеро дешевше від стартової ціни

Бізнес-тиждень: арешти бізнесменів, ажіотаж з електрокарами та підготовка до блекаутів
ТРЦ Магелан – з висоти пташиного політу

ТОВ "Птахоплемзавод "Коробівський" сплатило 620 млн грн за пул активів закритого МР Банку (колишній Сбєрбанк). В пул входив київський торговельно-розважальний центр "Магелан" (площа 28,5 тис кв.м) та  майновий комплекс площею 13 000 кв. м у селі Крупець Хмельницької області.

Уперше Фонд гарантування вкладів спробував продати столичний ТРЦ "Магелан" 12 жовтня 2022 року. Стартова ціна лота тоді становила 3,16 млрд грн.

ТОВ "Птахоплемзавод "Коробівський" розташовано у с. Кедина гора Черкаської області. Це підприємство виробляє м'ясо качки пекінської породи під торговою маркою "Смачне каченя".

Власником, директором і керівником компанії є адвокат Сергій Юрійович Сподін. На сайті компанії вказано, що птахоплемзавод "Коробівський" – найбільша качина ферма, заснована в 1964 році.

Побудований у 2004 році ТРЦ "Магелан" належав бізнесмену Анатолію Юркевичу. Пов'язана із ним компанія "Край Проперті" у 2011 році відкрила дві кредитні лінії на суму $56,2 млн у Сбєрбанку. Девелопер мав повернути гроші до кінця березня 2017 року, але не зміг розплатитися вчасно. У 2018 році Сбєрбанк забрав ТРЦ собі.

Торговий небаланс: імпорт майже вдвічі перебільшує експорт

Бізнес-тиждень: арешти бізнесменів, ажіотаж з електрокарами та підготовка до блекаутів

За січень-серпень 2023 року в Україну імпортували товарів на суму $41,1 млрд, а експортували — на $24,5 млрд. Про це повідомляє Державна митна служба.

Країни, з яких найбільше імпортували товарів в Україну: Китай – $6,5 млрд, Польща – $4,4 млрд і Туреччина – $3,4 млрд.

Експортували з України найбільше до Польщі — на $3,4 млрд, Румунії — на $2,6 млрд і Китаю — на $1,8 млрд.

У загальних обсягах завезених у січні-серпні 2023 року товарів 66% склали такі категорії товарів:

– машини, обладнання та транспорт – $12,3 млрд. Під час митного оформлення цих товарів до бюджету сплачено 87,4 млрд грн, що становить 30% надходжень митних платежів;

– продукція хімічної промисловості – $7,4 млрд: до бюджету сплачено 50,6 млрд грн (18% надходжень митних платежів);

– паливно-енергетичні товари – $7 млрд (55,9 млрд грн,17%).

До трійки товарів, що найбільш експортуються з України, увійшли:

– продовольчі товари – $14,6 млрд;

– метали та вироби з них – $2,7 млрд;

– машини, обладнання та транспорт – $2,1 млрд.

Під час митного оформлення експорту товарів, на які встановлено вивізне мито, до бюджету сплачено 465,8 млн грн.