Бізнес-тиждень: бізнесу повертають податкові перевірки, Prozorro без аукціонів та суд над Жеваго
На початку січня уряд продовжив підбивати підсумки 2022 року, який був чи не найскладнішим для української економіки за всю історію незалежності. Утім, і позитиву на цьому тлі місце знайшлося — ВВП впав не так сильно, як прогнозували, а експорт більше, ніж міг би бути.
Тим часом правоохоронці видали не по-святковому продуктивний тиждень, подарувавши декілька гучних історій, насамперед — на Одеській митниці.
Про це та про інші головні ділові новини тижня читайте в добірці LIGA.net.
Криза в енергетиці. Стало гірше
В Україну прийшли морози, у зв’язку з чим попит на електроенергію значно збільшується і, відповідно, зростає й дефіцит, заявили в Укренерго. Поки що електроенергії Україні вистачає тільки вночі, а вдень, з 08:00 до 23:00, діють ліміти споживання.
Через підвищення попиту Укренерго вкотре закликало українців споживати електроенергію ощадливіше: "Користуйтеся енергоємними приладами почергово".
Проблем додало також те, що один з блоків АЕС вивели у плановий капремонт для "забезпечення ядерної та радіаційної безпеки". Такі ремонти відбуваються раз на чотири роки.
Таким чином, найближчим часом в енергосистемі України працюватимуть вісім енергоблоків атомних електростанцій, розташованих на підконтрольній державі території. Шість блоків окупованої ЗАЕС не працюють.
Також цього тижня для бізнесу з’явився механізм, аби уникнути відключень електрики, — Кабмін дозволив не відключати ті підприємства, що імпортують електроенергію з-за кордону за ринковими цінами.
Економіка впала на третину
За підсумками 2022 року економіка України скоротилася на 30,4% [±2%], заявили в Міністерстві економіки. Це краще, ніж прогнозувало відомство та низка міжнародних організацій. Попри це, таке падіння є рекордом за часи незалежності.
Нацбанк також нещодавно опублікував макроекономічний і монетарний огляд стану української економіки, ось п’ять головних висновків з нього:
- інфляція прискорювалась, однак для країни в умовах війни її рівень помірний;
- підприємства адаптуються до відключень світла, проте їхні витрати зросли, а виробництво скоротилося;
- ситуація на ринку праці залишається складною;
- гривневі ставки продовжують зростати;
- допомога від міжнародних партнерів забезпечила підтримку державного бюджету та резервів України.
Щодо останнього, уряд озвучив цифри міжнародної допомоги для України у 2022 році — загалом ми отримали 1,1 трлн грн (понад $31 млрд). Головними донорами стали США (410 млрд грн) та країни ЄС (390 млрд). Далі йдуть МВФ (88 млрд), Канада (60) та Велика Британія (35).
А LIGA.net запитала про підсумки року й бізнес. Читайте в матеріалі, які основні уроки винесли зі складного 2022 року Uklon, Нова Пошта, EPAM, Join UP, SoftServe.
Проблеми бізнесмена Жеваго
4 січня Фонд гарантування вкладів подав позов проти олігарха Костянтина Жеваго до Господарського суду Києва на 46 млрд грн.
Ці гроші ФГВ вимагає від Жеваго як від колишнього власника збанкрутілого банку "Фінанси та Кредит". За даними позивача, з банку вивели понад $223,1 млн та 18,4 млн євро через систематичне кредитування пов'язаних із Жеваго позичальників та перерахування грошей на підконтрольні компанії за фіктивними контрактами.
Наприкінці грудня Жеваго затримали у Франції на курорті Куршевель та відправили під арешт на час розгляду запиту України про екстрадицію. Бізнесмена підозрюють у розкраданні грошей з банку "Фінанси та Кредит", у 2019 році йому заочно повідомили про підозру.
5 січня суд французького міста Шамбері відпустив Жеваго під заставу в 1 млн євро. Він не має права покидати Францію, йому наказали здати паспорти, тричі на тиждень з'являтися у поліцію та прибувати за першим викликом органів юстиції. Екстрадицію Жеваго розглянуть 19 січня.
Обшуки на Одеській митниці
На початку тижня Служба безпеки та Бюро економічної безпеки прийшли з обшуками на Одеську митницю, причина — кримінальна справа щодо ухилення від сплати податків під час експорту зернових.
За даними слідства, майже 400 компаній (ймовірно, фіктивних) скуповували зернові у приватних фермерів, сільгосппідприємств та великих агрохолдингів, після чого агропродукцію перепродавали через декілька компаній з ознаками ризиковості.
Учасники схеми заплутували сліди товару, ухилялись від сплати податків, а потім спрямовували зерно на експорт. Як стверджують правоохоронці, у серпні-вересні таким чином з України вивезли 1 млн тонн продукції, а це 20% від усього вивезеного за вказаний період зерна.
Серед підозрюваних — керівництво Одеської митниці та заступник начальника одного з департаментів Державної митної служби.
Загалом СБУ та БЕБ провели 30 обшуків в адмінбудівлях ДМС, Одеської митниці, митних постах Чорноморськ-порт, Південний порт, Одеса-порт та за місцем проживання підозрюваних.
На цьому історії з Одеською митницею не завершилися. 5 січня Держбюро розслідувань також провело там обшуки за підозрою у поборах з усіх, хто переміщає товари через кордон.
Правоохоронці знайшли схованки з грошима — під плінтусами, у комп'ютерній техніці, обігрівачах, макулатурі та навіть у туалеті. За даними ДБР, лише за декілька годин митники "зібрали" 65 000 грн.
Також під час рейду затримали митника, що вимагав гроші у бізнесмена за безперешкодне ввезення генераторів та електроприладів в Україну.
Затриманий брав гроші за нестворення штучних проблем під час митного оформлення генераторів, попри те що зараз діють пільгові умови їх розмитнення.
Успіхи експорту
Попри війну, за рік Україна змогла експортувати майже 100 млн тонн товарів, повідомили в Міністерстві економіки. Звісно, це значно менше, ніж минулого року, — за масою експорт скоротився на 38,4%, а у грошах — на 35% (до $44,1 млрд).
"У звичайних умовах показники торгівлі могли б видатися катастрофічними. Проте в умовах війни це подвиг", — наголосив заступник міністра економіки Тарас Качка.
Головний експортним товаром України у 2022 році стала кукурудза — 24,99 млн тонн на $5,94 млрд. Це на 1% більше, ніж у 2021-му. Далі йдуть:
- соняшникова олія — 4,29 млн тонн на $5,46 млрд (-14,4%);
- залізна руда — 23,9 млн тонн на $2,9 млрд (-57,8%);
- пшениця — 11,2 млн тонн на $2,6 млрд (-44,7%).
Окремо Мінекономіки розповіло про деталі експорту зернових за 10 місяців війни: загалом йдеться про 39 млн тонн, водночас обсяг збільшився з 332 000 тонн у березні до 6,7 млн тонн — у грудні.
Лідер, як і загалом в експорті, кукурудза — 15,6 млн тонн за час війни, це майже 40% загального обсягу. Далі:
- пшениця — 8,6 млн тонн (21,98%);
- соняшникова олія — 3,3 млн тонн (8,37%);
- ріпак — 3 млн тонн (7,75%);
- насіння соняшника — 2,7 млн тонн (6,92%).
2023 рік повертає податкові перевірки бізнесу
Державна податкова служба опублікувала план-графік податкових перевірок на 2023 рік.
Згідно з документом, податківці планують перевірити 2085 компаній, 140 фінансових компаній-нерезидентів та 1461 ФОП.
97% плану-графіка припадають на платників, які не пройшли у 2022 році планові перевірки, та ті бізнеси, що за результатами подання звітності мають високі ризики несплати податків.
Водночас адвокат Яків Воронін пояснив: не слід плутати публікацію плану-графіка перевірок і їх фактичне проведення. Якби ДПС не опублікувала план-графік у встановлений законом строк, то не змогла б провести перевірки навіть після скасування мораторію у 2023-му.
Юрист нагадав, що за меморандумом з МВФ уряд повинен скасувати мораторій на планові перевірки з 1 липня, тож слід очікувати, що парламент законодавчо оформить це.
Prozorro залишилося без аукціонів
30 грудня, "під ялинку", уряд ухвалив постанову, яка тимчасово скасовує проведення аукціонів під час закупівель у системі Prozorro. Відомо про це стало 2 січня.
Причина такого рішення, як пояснили в Кабміні, — перебої з електропостачанням, через що учасники аукціонів можуть пропускати торги.
Це рішення викликало хвилю обурення та побоювання, що це буде кроком до скасування системи Prozorro як такої — однієї з успішних реформ в Україні. Однак у Мінекономіки поспішили запевнити, що проблем у цьому немає й самі тендери у Prozorro залишаються.
Коли із закликом змінити постанову виступили навіть провладні депутати з фракції "Слуга народу", Мінекономіки провело брифінг, на якому пояснило причини тимчасового скасування аукціонів.
LIGA.net розбиралася, чому ж уряд вирішив обмежити Prozorro та чи матиме це негативний вплив.
"Смотрящий" за Мін’юстом у розшуку
Національне антикорупційне бюро оголосило в розшук бізнесмена Андрія Довбенка, якого називали смотрящим за Мін'юстом часів Павла Петренка.
За даними слідства, Довбенко організував злочинну групу, що займалася махінаціями з арештованим майном на мільйони гривень. Йдеться про майно, передане в управління Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління корупційними активами (АРМА).
Відомим на всеукраїнському рівні Довбенко став після перемоги Володимира Зеленського на виборах президента у 2019 році, коли тодішній глава Офісу президента Андрій Богдан поїхав до нього на весілля в Сен-Тропе у День Незалежності України.
Також тоді журналісти-розслідувачі стверджували, що Довбенко брав участь в офіційних нарадах у Мін'юсті разом із головою відомства Павлом Петренком, а керівні посади міністерства були зайняті людьми "смотрящего".
За даними НАБУ, Довбенко впродовж кількох років мав опосередкований вплив на формування та реалізацію державної правової політики Міністерства юстиції України, АРМА, ДП "СЕТАМ".
