Бізнес-тиждень: Блокування експорту зерна, скандали з держбюджетом, проблеми міграції
Загроза "торговельної війни" із сусідами через агроекспорт та шляхи її уникнення, скандальні рішення, які вже супроводжують розгляд Держбюджету-2024, вплив міграції на економіку України. А ще – як СБУ перехопила Коломойського у НАБУ та хто, зрештою, контролює стратегічні родовища титану України?
Все це у новому бізнес-огляді тижня від LIGA.net
Україна на вимогу ЄС змінила правила експорту зерна: вводяться ліцензії до п'яти країн
Нову процедуру експорту чотирьох видів продукції до п'яти держав-членів ЄС 19 вересня схвалив Кабінет міністрів. Про це повідомило Мінагрополітики.
У ній передбачено, що чотири культури – кукурудза, ріпак, соняшник, пшениця, які йдуть в режимі експорту до Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії та Болгарії, – мають отримати ліцензію Мінекономіки за погодженням із Мінагрополітики.
"Ми погоджуємо з Єврокомісією і з країнами-імпортерами необхідний перелік і обсяг аграрної продукції з чотирьох культур, вони, своєю чергою, визначають, чи готові приймати ці культури, коли і в яких обсягах. Лише після цього ми видаємо дозволи нашим підприємствам на експорт тієї чи іншої продукції. Тобто Україна контролює свій експорт і погоджує його з країнами, що приймають", – пояснив міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський під час онлайн-виступу на засіданні аграрного комітету Європарламенту.
Український міністр висловив сподівання, що така схема роботи задовольнить усі сторони. І навіть ті три країни, які зараз виступають проти українського аграрного експорту, доєднаються до цього плану.
Україна опинилася на межі торговельної війни із сусідніми країнами, що є союзниками проти російської агресії. Яка ціна торговельного конфлікту?
Наразі три країни – Польща, Словаччина та Угорщина – наглухо зачинили двері для українського зерна. Гучніше за всіх дверима обмежень грюкає Польща.
Кожного наступного разу польські політики роблять це все драматичніше. Словаки та угорці на їх фоні непомітні.
Та чи на часі це?
Замість вв’язуватись у сумнівну торговельну війну, Україні вигідніше рухатися альтернативними шляхами, яких декілька.
По-перше, це відновлення маршрутів експорту аграрної продукції через Чорне море.
По-друге, це розвиток внутрішнього перероблювання аграрної сировини. Наприклад, це перероблювання кукурудзи та цукрових культур для виробництва біоетанолу, причому з перспективами його експорту. Ще один варіант – розвиток м’ясної галузі. Бізнес із вирощування великої рогатої худоби або свиней – це перероблювання збіжжя в продукцію із доданою вартістю, яка має попит. LIGA.net писала про те, що через брак пропозиції дефіцит м'яса в Україні зріс до 30% від річного споживання. Наразі його закривають постачанням із тих же країн-сусідок. Додатково на зовнішніх ринках також зростає попит на м’ясо.
Друге судно вийшло з Чорноморська створеним Україною коридором, назустріч ідуть ще три
У п'ятницю, 22 вересня, з порту Чорноморська вийшло судно Aroyat (прапор Палау) з 17 600 тоннами української пшениці для Єгипту. Воно стало другим судном, яке скористалося новим чорноморським коридором, створеним Україною після виходу Росії із зернової ініціативи, повідомив міністр інфраструктури Олександр Кубраков.
Раніше у Чорноморськ успішно зайшло та вийшло судно Resilient Africa. Воно везе 3000 тонн українського зерна.
Пізніше Кубраков повідомив, що в напрямку українських портів "Південний" і "Чорноморськ" під завантаження йдуть ще три судна: Azara, Ying Hao 01 та Eneida.
Вони мають забрати 120 000 тонн аграрної продукції та залізної руди і вирушити в напрямку Китаю, Єгипту й Іспанії.
Позбавлення громад доходів від зарплат військових та скасування витрат на будівництво доріг – найскандальніші рішення в держбюджеті-2024
У Верховній Раді 20 вересня почалось обговорення державного бюджету на наступний 2024 рік – проєкт закону №10000.
Далі ці пропозиції депутатів будуть зводитися. І до 20 жовтня має бути перше голосування.
Вже зараз це супроводжується доволі резонансними пропозиціями, які цілком можна назвати скандальними.
Перше – дороги.
"У державному бюджеті на 2024 рік коштів на будівництво нових доріг не передбачено. Дороги будуватимуть лише за окремими рішеннями Кабміну за гроші з резервного фонду", – розповіла LIGA.net голова комітету Верховної Ради з питань бюджету, нардепка від Слуги народу Роксолана Підласа.
Водночас як Мінінфраструктури, так і власне його очільник Олександр Кубраков не схильні коментувати ці ініціативи.
Натомість джерела в парламенті чітко зазначають, що цей крок Мінфіну та уряду викликаний не так економічними причинами, як політичними.
Інший його колега зазначає, що це свідоме обмеження можливостей Кубракова, який у 2023 році активно опікувався відбудовою, та переспрямування грошових потоків на користь інших міністерств, які менш самостійні у своїх рішеннях щодо Офісу президента.
Водночас, на думку джерел, мовчання Кубракова пов'язано з надією "розв'язати питання" без зайвого галасу на рівні президента Володимира Зеленського.
Друге – збір податків із зарплат військових.
Після початку війни деякі з громад тільки завдяки розташуванню на їхніх територіях військових частин, без жодних додаткових зусиль, почали отримувати колосальні надходження, яких не мали до того. Не рідко вони почали витрачати ці кошти на не дуже нагальні речі під час війни – ті самі ремонти доріг місцевого значення, облагородження адмінбудівель чи стадіонів.
Натомість в інших громадах, яким не пощастило мати цих додаткових надходжень від військових, таких ресурсів не було.
Щодо розв'язання цього питання було декілька ініціатив. Та влада обрала найпростіший і найрадикальніший: усі кошти з податків військових переспрямувати в державний бюджет.
Недостатньо робочих рук. Скільки зараз працівників в Україні
Питання про кількість робочої сили в Україні хвилює і державних керівників, і власників бізнесів, і фахівців сфери управління персоналом. Але точної відповіді не знає ніхто.
LIGA.net розбиралася, чому?
Статистичних даних немає. Ситуація на окупованих територіях не піддається обрахуванню. Аналітики та експерти вимушені керуватися непрямими даними. Наприклад – за кількістю сім-карток, які перебувають географічно в Україні.
Активісти громадської організації "Опора" підрахували кількість активованих SIM-карток і дійшли висновку, що в Україні живуть 33,8 млн осіб.
Ще потенціально до нас можуть повернутися до 7 мільйонів українців. Певна частина з них є активними учасниками ринку праці, бо переважна більшість біженців – це жінки та діти. Найбільшою є частка жінок віком 35–49 років – 18%.
За попередніми оцінками Міністерства економіки, аби Україні досягти довоєнних темпів зростання економіки, додатково потрібно 4,5 мільйона робочих рук.
Згідно з даними, які опрацювали аналітики Служби зайнятості, на кінець минулого року рівень безробіття в Україні сягнув рекордних 33,3%. Водночас майже третина (30%) роботодавців зазначили, що мали труднощі із найманням персоналу.
Серед основних причин дефіциту кадрів працедавці найчастіше називали недостатню кількість кандидатів (33,4%) та незадовільний рівень кваліфікації претендентів на посади (22,9%).
Наразі ситуація з вакансіями стала ще гіршою для роботодавців. Ринок праці відновився швидко і провокує додаткову конкуренцію між роботодавцями за фахівців.
Євросоюз продовжує тимчасовий захист для чотирьох мільйонів українців до 2025 року
Європейська комісія виступила з офіційною пропозицією продовжити до березня 2025 року дію статусу тимчасового захисту для українців, які виїхали до Євросоюзу через воєнну агресію Росії. Про це повідомляється на порталі Єврокомісії.
ЄС активував Директиву про тимчасовий захист 4 березня 2022 року одноголосним рішенням держав-членів, і її дію автоматично продовжили на рік. У серпні Україні вдалося домовитись із ЄС про продовження тимчасового захисту до 4 березня 2024 року.
Пропозиція Єврокомісії про продовження тимчасового захисту має бути схвалена Радою ЄС.
Директива про тимчасовий захист забезпечує українцям доступ до прав у ЄС, включно з правом на проживання, доступом до ринку праці, житла, соціальної допомоги, медичної та іншої допомоги.
Інвестувати в облігації: де і що можна зараз купувати
Найдохідніші на сьогодні цінні папери – облігації внутрішньої державної позики (ОВДП).
На тлі стабілізації курсу гривні та рівня інфляції ставки за ОВДП у 2023 році дозволяють не тільки зберегти заощадження, а й заробляти на цих інвестиціях.
Певно, обсяги їх купівлі зростатимуть, бо населення зберігає в ОВДП загалом близько 4,5% від тих коштів, які в нього є на банківських рахунках.
Придбати ОВДП можна, наприклад, через Дію. Хоча вона лише торговельний майданчик. Безпосередньо купувати треба буде через установи, які прямо співпрацюють з Дією: державні Укргазбанк, Сенс Банк. А також брокери – інвесткомпанії ICU, КІНТО, BTC Broker (операції під ім'ям Bond UA).
Генерали титанових руд. Хто контролює стратегічні родовища України
Держава, Буткевич, Бродський, Фірташ – хто розвідує та видобуває титановмісні руди в Україні?
Стратегічні корисні копалини – ті, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави. В Україні перелік із 37 таких корисних копалин існує з 2021 року.
І це – шанс для нашої країни заявити про себе.
Більшість руд, які добувають в Україні, використовують для виготовлення двоокису титану. Він надає білого кольору фарбі, паперу, косметиці, пластику, зубній пасті тощо. Основні споживачі двоокису титану – Китай, Індія, США, Японія та Німеччина.
Донедавна металевий титан виробляли в 7 країнах: Індії, Казахстані, Китаї, США, Росії (яка до повномасштабної війни сировину завозила з України), Україні та Японії.
Та війна Росії проти України змінила ринок цих копалин. Вона змушує світ активніше опиратися впливу Китаю та РФ на розвиток економік, зокрема, змінювати джерела та ланцюги постачання стратегічної сировини.
Водночас ситуація навколо самих родовищ також неоднозначна.
В Україні руду добуває ОГХК (Об’єднана гірничо-хімічна компанія, або UMCC Titanium), яку контролює Фонд держмайна. Керівництво компанії систематично звинувачують у постачаннях товару в РФ через "прокладки" – посередників, у яких осідає маржа.
Є Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат (ДемГЗК), який розташований на території Демуринського старостинського округу Дніпропетровської області. Має кар’єр, збагачувальну фабрику та спецдозвіл на видобуток цирконово-рутилово-ільменітових розсипів Вовчанського родовища. Як і ОГХК, не лише видобуває сировину, а й виготовляє концентрати. ДемГЗК нещодавно конфіскували в російського бізнесмена Михайла Шелкова в межах застосованих до нього санкцій. Частину активів, пов’язаних із ДемГЗК, ФДМУ вже виставив на продаж.
Ще чотири титанові спецдозволи належать ТОВ "Житомирбуррозвідка" (ЖБР). 90% фірми контролює держава через НАК "Надра України", ще 10% належить фірмі з імовірно підставним співвласником. Зараз ЖБР нічого не видобуває та переважно збиткова.
Гірничодобувна компанія Велта бізнесмена з Дніпра Андрія Бродського донедавна володіла двома спецдозволами – на Бирзулівське та Лікарівське родовища Кіровоградської області. ГЗК Велти розташований біля м. Новомиргород на Кіровоградщині, комерційні постачання титанової сировини там розпочали в 2012 році. Потужність комбінату – до 270 000 тонн ільменітового концентрату на рік.
Чотири спецдозволи на титанові надра мають фірми з групи компаній Дмитра Фірташа. Український олігарх під санкціями з 2021 року, зараз живе в Австрії, але під загрозою екстрадиції до США.
Компанія Буткевича. Дозвіл на геологічне вивчення Юрівської ділянки апатит-ільменітових руд на Житомирщині має ТОВ "Апатит-ільменітова група" Геннадія Буткевича. За даними Forbes, Буткевич посів 16-те місце серед 100 найбагатших українців 2020 року зі статками $415 млн. Він є співвласником мережі "АТБ-Маркет" і власником мережі супермаркетів "Коло". Консолідує свої добувні активи в інвестиційній групі BGV Group Management (BGV).
"Кольорові метали". Ще один дозвіл на видобування надр ділянки "Західної" родовища "Крута Балка" має ТОВ з іноземними інвестиціями "Кольорові метали". Бенефіціаром цієї компанії значиться Євген Коссов. Але понад 90% фірми належить через ТОВ "Юмин" іншій компанії – "Земресурси". Бенефіціаркою останньої є Ніна Візгалова.
За даними судового реєстру, в 2019 році Кольорові метали почали банкрутувати, накопичили борги за оренду надр, через що держава розірвала з компанією договір.
ЦентрУкрГеологія. У 2023 році Держгеонадра подовжила спецдозвіл на геологічне вивчення титанових руд Аврамівського родовища за 20 км від міста Кропивницький – ЦентрУкрГеології. Це дочірнє підприємство НАК "Надра України".
Практично кожна четверта видобувна компанія в Україні позиватиметься до РФ за збитки
В Україні 23% видобувних компаній планують вимагати компенсації за завдані Росією збитки своїм активам. Про це йдеться у дослідженні Європейської Бізнес Асоціації "Надрокористування в умовах реформи галузі та перспективи розвитку".
У 13% бізнесів об'єкти надрокористування отримали різного роду пошкодження з початку повномасштабного вторгнення, а у 18% є об'єкти на окупованих або деокупованих територіях.
З початку російської агресії діяльність 54% видобувних компаній було зупинено, але наразі повністю або частково відновлено, 18% компаній досі не працюють.
З 24 лютого 2022 року не змінилися доходи лише 16% видобувних компаній, решта відчули падіння доходів. Зокрема, 42% повідомили про падіння до 50% від доходів, 13% – про падіння на 50-75%, 29% – про падіння у понад 75%.
Водночас 74% опитаних компаній продовжують інвестувати в українські надра протягом війни, 18% ще не мають ухваленого рішення щодо інвестицій, і лише 8% поки що не інвестують.
СБУ у міжвідомчій конкуренції перемогла НАБУ, коли арештувала олігарха Ігоря Коломойського
Між правоохоронними органами розв'язалась міжвідомча конкуренція за те, хто посадить Коломойського.
Національне антикорупційне бюро (НАБУ) вже декілька років розслідує епізоди щодо крадіжок із націоналізованого в 2016 році ПриватБанку та напівдержавних Укрнафти та Укртатнафти.
Водночас Служба безпеки України (СБУ) та Бюро економічної безпеки (БЕБ) збирали інформацію про Коломойського з кінця 2022-го, коли Укрнафта та Укртатнафта перейшли під контроль держави.
Несподівано 2 вересня БЕБ та СБУ вручили свою підозру Коломойському, а Шевченківський суд Києва відправив його під арешт в ІТТ СБУ на два місяці із заставою 509 млн грн, хоча до цього активно готувалось саме НАБУ.
НАБУ підготувало свою підозру лише через п’ять днів після БЕБ – 7 вересня. Хоча активне розслідування справи, за словами джерел в Бюро, тривало останні п’ять місяців.
Щоб повідомити про неї, детективам довелось отримати дозвіл в СБУ на відвідування арештанта в ІТТ. Але коли вони приїхали туди, невідомі телефонні терористи "замінували" ізолятор. Втім, цей хід лише відтермінував вручення підозри менш ніж на годину.
В пресслужбі СБУ підтвердили LIGA.net факт "мінування" і підкреслили, що всі заходи щодо перевірки пройшли швидко, через 40 хвилин детективи НАБУ мали доступ до Коломойського.
15 вересня Коломойський отримав ще одну підозру від БЕБ та СБУ. Тепер бізнесмена звинувачують у незаконному заволодінні 5,8 млрд грн. Як результат — суд збільшив розмір застави до 3,8 млрд грн.
В чому причина конкуренції?
"Всі розуміють, що Коломойський – серйозна фігура. І, звісно, хто перший дасть йому підозру, той і виграє інформаційно. Особливо на фоні цієї історії, коли президент говорив про необхідність передання корупційних економічних розслідувань до СБУ, — зазначає заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції (ЦПК) Олена Щербан у коментарі LIGA.net. – Друга причина: всі розуміють, що Коломойський – потужний носій інформації про корупцію в Україні".
Джерела в СБУ, навпаки, зазначають що в ІТТ Коломойський опинився за рішенням суду саме для забезпечення його надійної охорони, щоб не було можливості впливати на свідків. Двох із них вже допитали в суді через погрози життю з боку невстановлених осіб.
В Бюро економічної безпеки запевнили LIGA.net, що їхнє розслідування і запобіжний захід Коломойському жодним чином не перешкоджають детективам НАБУ розслідувати свою справу. Проте тепер для кожного доступу до Коломойського НАБУ потрібно отримувати дозвіл від БЕБ.
Розслідування тривають…
