Бізнес-тиждень: Ще €5 млрд Україні від ЄС, газова війна та проблемний польський кордон
Газова вишка (Фото: EPA)

Найскладніша зима 

Підписуйтесь на корисний легкий контент в Instagram

Бізнес-тиждень: Ще €5 млрд Україні від ЄС, газова війна та проблемний польський кордон
газ

"Майбутня зима стане випробуванням для нашої віри в перемогу", — заявив президент Володимир Зеленський. 

За його словами, Росія зробить усе, щоб цієї зими "зламати спротив України, спротив Європи та спротив світу". Це її останній аргумент, наголосив глава держави. 

Про те, що це буде найскладніша зима для України та ЄС, заявив і прем’єр Денис Шмигаль. Водночас він зазначив, що цьогоріч запаси вугілля в Україні становлять близько 2 млн тонн, що у 2,5 раза більше, ніж торік.  

Більш того, обговорюючи підготовку до зими з польським колегою Матеушем Моравецьким, Шмигаль заявив, що Україна готова розглянути відкриття квот на експорт вугілля до Польщі, а саме постачання 100 000 тонн. 

У межах підготовки до зими уряд продовжив правило, за яким ціна газу для виробників тепла залишиться незмінною. Воно діятиме до 30 квітня 2023 року.  

"Рішення уряду дозволить забезпечити надійне й безперебійне постачання природного газу та надійність функціонування ринку газу в Україні", — наголосив Шмигаль.  

Також прем’єр заявив, що США можуть виділити Україні $ 1,5 млрд на закупівлю газу.  

Інфляція втрачає темп, а ВВП скоротився на третину

Бізнес-тиждень: Ще €5 млрд Україні від ЄС, газова війна та проблемний польський кордон
продукти Liga net

Інфляція в Україні в серпні досягнула 23,8% у річному вимірі. Найбільше подорожчання упродовж місяця Держстат зафіксував на яйця (на 15,4%), а подешевшання — на овочі (на 13,5%). Водночас у порівнянні з минулим роком ціни на овочі зросли вдвічі.  

У Міністерстві економіки заявили, що темпи інфляції знижуються, і до кінця року така тенденція продовжуватиметься. Заступник міністра економіки Денис Кудін зазначив, що на уповільнення темпів інфляції, серед іншого, впливає зниження світових цін на продовольство, що триває вже 5 місяців поспіль.  

Національний банк очікувано залишив облікову ставку на рівні 25%, зазначивши, що вона є достатньою "для збереження курсової стабільності й керованості інфляційними процесами". 

Окрім інфляції, Держстат опублікував статистику щодо ВВП у другому кварталі. Так, у річному вимірі українська економіка впала на 37,2%

Через складну ситуацію в економіці в уряді вирішили не збільшувати розмір мінімальної зарплатні у 2023 році (зараз 6500 грн, але в жовтні за планом вона зросте до 6700 грн). В умовах воєнного стану пріоритетом державного бюджету на 2023 рік буде сектор безпеки й оборони, наголосив заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев.  

Фінансова допомога від ЄС

Бізнес-тиждень: Ще €5 млрд Україні від ЄС, газова війна та проблемний польський кордон
Єврокомісія (Фото – EPA)

На тлі складної ситуації в економіці Україна продовжує отримувати фінансову допомогу від західних партнерів. Цього тижня про виділення €5 млрд оголосили в Євросоюзі.  

"Ситуація в Україні вимагає нашої неослабної підтримки. Сьогодні Єврокомісія пропонує Україні додаткові €5 млрд макрофінансової допомоги. Це доповнює €10 млрд, які Європейський Союз уже надав у вигляді фінансової, гуманітарної та військової допомоги", — заявила президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн. 

За два дні після цієї заяви Рада Євросоюзу схвалила пропозицію Єврокомісії щодо виділення Україні вказаних коштів. Міністр фінансів Чехії Збінек Станюра зазначив, що наполягатиме на виділенні Україні ще €3 млрд допомоги. 

Ще в серпні Україна отримала рекордні $4,6 млрд від партнерів (з яких $3 млрд — грант від США), завдяки чому золотовалютні резерви України зросли на $3 млрд — до $25,4 млрд. 

Гроші на відновлення України 

Бізнес-тиждень: Ще €5 млрд Україні від ЄС, газова війна та проблемний польський кордон
Денис Малюська (Фото – Мін'юст)

У питанні післявоєнного відновлення України обійтися десятками мільярдів доларів/євро не вийде.  

У Світовому банку заявили, що на відновлення треба буде витратити щонайменше $349 млрд. Це розрахунки Світового банку разом з Єврокомісією й українським урядом. Також наголошується, що ця сума буде тільки збільшуватися, адже війна триває. 

Сотні мільярдів Україна розраховує отримати від Росії як репарації. За словами міністра юстиції Дениса Малюськи, компенсація Москви має бути не менш ніж $300 млрд. Збитки оцінюються вище, але саме стільки заморожено валютних резервів РФ, і до них хоче отримати доступ Україна. 

Також Малюська вимагає доступу до закордонних активів російських державних компаній і конфіскованого майна російських олігархів. 

Газова війна в розпалі 

Бізнес-тиждень: Ще €5 млрд Україні від ЄС, газова війна та проблемний польський кордон
Газпром (Фото: depositphotos.com)

Якщо військову агресію Росія веде проти України, то з ЄС вона воює через газову залежність. Москва не відновлює роботу трубопроводу "Північний потік", вимагаючи зняття санкцій. Європейський Центробанк уже перевіряє банки на готовність до дефолтів енергетичних компаній.  

А третій за величиною імпортер газу в Німеччині VNG (Verbundnetz Gas) звернувся до уряду за допомогою.  

У Великій Британії влада вирішила допомогти населенню, на два роки заморозивши тарифи на газ і світло.  

Також у ЄС шукають альтернативи російському газу. В Іспанії планують перезапустити LNG-термінал після десятирічного простою, щоби поставляти звідти газ до Німеччини. А в Нідерландах 8 вересня відкрили новий термінал для зрідженого природного газу з річним обсягом 8 млрд кубометрів. Термінал використовують три компанії: нідерландська Shell, французька Engie і чеська ČEZ. 

Попри це, Європа стикатиметься з дефіцитом газу до 2025 року, пише Bloomberg.  

Однак від втрати європейського ринку серйозно постраждає і сама РФ. Згідно з внутрішнім звітом, підготовленим для російського уряду, газова галузь Росії обвалиться. Загалом у цьому звіті вказано, що через санкції на РФ чекає глибока рецесія.  

ЄС розглядає можливість додаткового удару по російській газовій галузі через встановлення граничної ціни на блакитне паливо з РФ. Однак поки країни ЄС не змогли домовитися про це. За даними Financial Times, щонайменше 10 країн співдружності не підтримали ідею введення цінової "стелі" для російського газу.  

Арешти російських активів в Україні 

Бізнес-тиждень: Ще €5 млрд Україні від ЄС, газова війна та проблемний польський кордон
Brocard (Фото – прес-служба компанії)

Цього тижня суд заарештував 420 млн грн і продукцію мережі магазинів Brocard, якою володіє росіянка Тетяна Володіна. Йдеться про корпоративні права й активи компанії, справа пов'язана з підозрою в ухиленні від сплати податків на 50 млн грн. 

Арешт накладено на 700 000 одиниць продукції, банківські рахунки з 420 млн грн і корпоративні права компаній ТОВ "Брокард-Україна" та ТОВ "Егзагон" на загальну суму 881 000 грн. 

Також суд арештував майно ексдепутата Держдуми РФ Володимира Крупчака на понад 1 млрд грн. Йдеться про корпоративні права й майно підприємств, що є одними з найбільших виробників паперу та картону. Відомо, що у власності росіянина є Київський картонно-паперовий комбінат (Обухів). 

ТОВ "Твоя беттингова компанія", що працювала під брендом 1xBet, позбавили ліцензії на роботу в Україні. Таке рішення ухвалила комісія з регулювання азартних ігор і лотерей. Причина — документальні підтвердження про зв'язки компанії з російськими власниками. 

А ось у російського олігарха, уродженця Львова Михаїла Фрідмана суд цього тижня нічого не арештував. Натомість як пише The Wall Street Journal, він сам запропонував вкласти $1 млрд власних статків у Альфа-Банк, що працює в Україні, в обмін на зняття санкцій Великої Британії.

Проблемний польський кордон

Бізнес-тиждень: Ще €5 млрд Україні від ЄС, газова війна та проблемний польський кордон
Очередь грузовиков на границе Украині и Польши (Фото: Мустафа Найем)

На початку вересня заступник міністра інфраструктури Мустафа Наєйм розповів про "критичну ситуацію" на кордоні між Польщею й Україною, де утворилися багатокілометрові затори з вантажівок. 8 вересня затор з української сторони сягнув 52 кілометрів. 

"Головна причина цих черг усім відома — це низька ефективність роботи польських служб, що проводять фітосанітарний і ветеринарний контроль", — наголосив Найєм. 

Уряди Польщі й України розпочали консультації щодо способів якнайшвидшого вирішення цієї ситуації.  

9 вересня ситуація покращилася, й рух вантажівок відновився, розповів усе той же Найєм. Водночас він підкреслив, що головна причина повільної роботи пунктів пропуску — низька ефективність польського фітосанітарного й ветеринарного контролю — не зникла. 

"Поки що переговори тривають. Зараз це одна з головних причин заторів. Ми знаємо про нестачу кадрів, про низьку зарплату (у польських службах. — Прим. Ред.), але прийшов час щось змінити", — заявив заступник міністра інфраструктури.