Бізнес-тиждень: нафтові перспективи, нові можливості для бізнесу і де краще збирати гроші
Колаж: Дарина Дмитренко, LIGA.net

Мінекономіки визнало, що помилилося у своїх прогнозах ВВП. Для великого бізнесу держава готує альтернативу "5-7-9". Е-декларування відновлюється. Прибутки приватних перевізників визначають шляхом експерименту. А забудовники "грають" на квадратних метрах, щоб заробити.

Читайте нас в Telegram: головні новини коротко

Чим ще запам’ятався бізнес-тиждень?

 

Е-декларування відновлюється

Бізнес-тиждень: нафтові перспективи, нові можливості для бізнесу і де краще збирати гроші
Фото: пресслужба Слуги народу

Уже на початку осені Верховна Рада планує ухвалити закон про відновлення електронного декларування. Дату 15 вересня голова фракції Слуга народу, співавтор законопроєкту Давид Арахамія, назвав дедлайном у зобов'язаннях перед Міжнародним валютним фондом (МВФ).  

У березні 2023 року Україна отримала від МВФ нову чотирирічну кредитну програму розширеного фінансування, а на початку квітня – перший транш розміром $2,7 млрд. Ще один транш на $900 млн Рада директорів МВФ погодила наприкінці червня.

Однією з вимог до неї зі сторони МВФ є набрання чинності законом, що відновить подання декларацій посадовими особами, які прямо не залучені до мобілізації та воєнних дій, та відновлення функції НАЗК із перевірки та верифікації декларацій.

Крім того, до кінця жовтня 2023 року Україна має спростити систему декларування активів шляхом прив'язання до інших баз даних та реєстрів.

Зараз законопроєкт знаходиться на стадії підготовки до другого читання. На цьому етапі автори законопроєкту важливим бачать "відокремити відмазки" тих, хто волів би уникнути декларування, від реальних проблем.

До другого читання плануються поправки, які зобов'яжуть військових із територіальних центрів комплектування (ТЦК) декларувати свої активи, не чекаючи кінця війни.

Ще один чутливий момент стосується декларування місця перебування дітей за кордоном, сказав депутат.

У першому читанні законопроєкт №9534 про відновлення електронного декларування Верховна Рада підтримала 27 липня.

Читайте також: Арахамія: Рада відновить е-декларування не пізніше середини вересня

 

Нових родовищ стає більше, прибутки Укрнафти зростають

Бізнес-тиждень: нафтові перспективи, нові можливості для бізнесу і де краще збирати гроші

ПАТ "Укрнафта" до кінця 2023 року збирається розпочати будівництво дев'яти нових свердловин. Про це повідомив директор компанії Сергій Корецький.

Чотири з них – власними силами, п'ять – із залученням сторонніх бурових компаній.

Наступного року планується пробурити 30 нових свердловин.

Також Укрнафта поновила дію одного спеціального дозволу на користування надрами, ще один – продовжила, до чотирьох внесли зміни і для 12 готуються документи на розширення меж.

Паралельно триває робота щодо придбання нових спецдозволів.

Окрім того, планується введення в експлуатацію свердловин Укрнафти в межах спецдозволів інших надрокористувачів. 

Наприкінці травня Укрнафта визначила 20 родовищ, до розробки яких планує залучати інвесторів. Також компанія збирається розвивати ринок нафтовидобувних сервісів в Україні.

Наприкінці червня Укрнафта підписала угоду з нафтосервісною компанією з "великої четвірки" - швейцарською Weatherford International.

Чистий прибуток Укрнафти уже за перші чотири місяці 2023 року сягнув 7 млрд грн – більш ніж увесь річний прибуток компанії за 2020 та 2021 роки.

Згідно з фінпланом на 2023 рік, Укрнафта планує збільшити дохід на 80%.

Читайте також: Укрнафта анонсувала будівництво нових свердловин – залучать сторонніх підрядників

 

Хитрощі забудовників збільшують дохід

Бізнес-тиждень: нафтові перспективи, нові можливості для бізнесу і де краще збирати гроші

Часто ми стикаємося з тим, що в результаті будівництва отримуємо не те, чого очікуємо від забудовника (девелопера). Або ж не те, що він пообіцяв. Завищена кількість метрів квартири, лоджія замість балкону, за яку треба ще доплатити, кудись дівся дитячий майданчик, який ніби мав бути. Чому так відбувається, на що звернути увагу, щоб не дати себе обдурити? І як можна уникнути "сюрпризів"? В цьому розбирався LIGA.net.

Квартира в Україні – частіше не товар, а інвестиція. Коли ми чуємо від когось "купив квартиру", у 80% випадків мається на увазі "вклався в котлован". Колись дану квартиру побудують. І саме з цього виростають усі проблеми.

Перш за все потрібно звернути увагу на статус землі. Якщо у забудовника не все гаразд із земельною ділянкою, на якій має вестись будівництво – це вже фундамент серйозних проблем, які виправити буде майже неможливо.

Друге – метраж житла. Він може суттєво відрізнятися, причому в бік збільшення. Іноді це просто фантастичні цифри. Так, наприклад, 1-кімнатна квартира замість 46 кв. м може стати площею в 50,5 кв. м.

Архітектор Дмитро Макагон каже, що бізнес зацікавлений продати побільше метрів. Бо це чистий прибуток. Тому, наприклад, щоб додати бодай трохи площі до квартири, може бути зменшений загальний коридор.

Якщо в будинку 25 поверхів на 5 квартир на поверх і на кожній робити зайві 2—3 метри, то це буде 12-15 метрів на поверх, або ж понад 350 квадратів на будинок. За середньої вартості метра в новобудові зараз у Києві на рівні 25 000 грн, то в результаті забудовнику накапає "зайвих" майже 9 млн грн.

Важливо також розуміти різницю між балконом, лоджією, заскленою лоджією. 

Балкон площею у 3 кв. м буде порахований як +1 метр до вашого житла. Лоджія такої ж площі – як +1,5 метра до вашого житла. А якщо забудовник ту лоджію засклить – то це +3 повноцінних метри до площі житла.

Читайте також: Не та квартира. Як не бути обдуреним забудовниками

 

КМДА хоче контролювати обсяг доходів приватних перевізників

Бізнес-тиждень: нафтові перспективи, нові можливості для бізнесу і де краще збирати гроші
Фото: Київпастранс

Наразі ніхто не володіє цифрами – скільки виторгу отримують компанії-перевізники готівкою.

Згідно з інформацією Департаменту транспорту КМДА, місцева влада не може втручатись у господарську діяльність приватних автомобільних перевізників. Даними про пасажирський трафік та виторг приватних перевізників вони не володіють. Обсяг доходів, які отримують перевізники під час виконання своїх послуг, не може контролювати і Державна податкова служба (ДПС).

Вирішенням цієї проблеми можуть стати валідатори – прилади для оплати проїзду або ідентифікації пільги пасажира.

В травні київська влада разом з автоперевізником ТОВ "Союз-Авто" Юрія Нестерчука запровадила експеримент та встановила валідатори для безконтактного розрахунку за проїзд у маршрутних таксі, які курсують за 444 маршрутом від ст. метро "Звіринецька" до вулиці Метрологічної.

За період експерименту, який тривав до липня, компанія-перевізник заробила 176 500 гривень. Для порівняння – виторг на маршруті тролейбуса №43 у червні 2023 року становив 652 300 гривень.

Різницю у виторгу транспортний експерт Олександр Гречко пояснює тим, що під час експерименту в маршрутці №444 була можливість платити готівкою водію і не було можливості розрахуватися через транспортну картку або застосунок "Київ Цифровий"

До того ж тролейбуси здатні перевозити більше людей, якщо порівнювати із маршрутками. Водночас у комунальному транспорті вартість проїзду вдвічі менша, ніж у приватних перевізників.

Зараз київська влада вивчає досвід використання валідатора в маршрутному таксі 444, і якщо визнає його вдалим, обіцяє "продовжити експеримент".

Читайте також: Валідатори в маршрутках. Як взяти під контроль сірий бізнес приватних перевізників

 

Популярні платформи для збору коштів

Бізнес-тиждень: нафтові перспективи, нові можливості для бізнесу і де краще збирати гроші

Популярна у ковідні часи краудфандингова платформа для збору коштів Patreon, через блокування проукраїнських сторінок і діяльність багатьох відверто проросійських, із початком повномасштабної війни втратила симпатію низки впливових українських проєктів. Вони почали шукати альтернативні шляхи збору коштів.

Як варіант серед інших американських платформ такою може бути Buy Me a Coffee (BMC), а серед українських – Donatello.

Patreon одразу забирає від 5% до 12% грошей із передплати. Решту коштів можна отримувати на карткові банківські рахунки через PayPal чи Payoneer.

Раніше, аби вивести з платіжної системи Payoneer кошти, потрібно було мати рахунок в іноземному банку. Зараз все простіше. Кошти можна вивести за кілька кліків на картку українського банку. Щоправда, тут зберігається комісія – 2%.

Для виведення коштів із Patreon потрібно мати на рахунку не менш як $25.

У Buy Me a Coffee "мінімалка" для виводу — $20. Збирати можна в австралійських, новозеландських, канадських доларах, євро й англійському фунті. Сервіс бере 5% комісійних у момент виводу коштів із платформи. Є можливість разових донатів.

У BMC стверджують, що на їхньому сервісі 60% доходу за перший місяць творці отримують від одноразових платежів. Ця опція відсутня у Patreon, і його автори відповідно фактично втрачають їх.

Buy Me a Coffee також працює з українськими банками та дозволяє переказувати гроші через PayPal, Credicard, Stripe, Apple Pay та Google Pay.

На Donatello є три рівні передплати, і відповідно до них комісія може становити 5%, 3%, 2% + збір платіжної системи.

Оплата донатів здійснюється за допомогою українських платіжних систем LiqPay та Fondy з використанням міжнародних платіжних систем Visa та MasterCard.

У LiqPay і Fondy розмір комісії становитиме 2-2,2% залежно від суми. Але, що важливо, – збір коштів проводиться в гривні.

Потрібно пам’ятати, що в Україні за кошти, які надходять на картки фізосіб, в принципі потрібно сплачувати 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 1,5% військового збору. Оплата відбувається щороку, після подання річної декларації. Або ж податки можна сплачувати як фізична особа-підприємець (ФОП). Для третьої групи ФОП, яку використовують творці, це буде 5%.

Читайте також: Монетизувати популярність. Яку платформу обрати для збору коштів

 

Врожай буде більшим

Бізнес-тиждень: нафтові перспективи, нові можливості для бізнесу і де краще збирати гроші

Українська зернова асоціація (УЗА) оновила оцінку потенційного врожаю 2023 року, збільшивши її на 7,8 млн тонн – до 76,8 млн тонн зернових та олійних. Про це повідомляє пресслужба асоціації.

У 2022 році врожай за оцінкою УЗА досяг 73,8 млн тонн зернових та олійних.

Збільшення прогнозу цьогорічного врожаю викликано сприятливими погодними умовами та кращою, ніж очікувалося, врожайністю культур. Водночас засіяні площі менші проти минулого року на 2,2 млн га.

Експорт з України у новому сезоні 2023/2024 потенційно може становити майже 48 млн тонн. Минулого сезону (який закінчився 30 червня 2023) за оцінкою УЗА експорт досяг 58 млн тонн. Виторг України від експорту зернових, олійних та олії за минулий маркетинговий рік становив близько $20 млрд.

Експорт зернових та олійних у новому 2023/2024 МР очікується на вказаному рівні, якщо Україна зможе експортувати через свої чорноморські порти, а також у разі покращення та здешевлення логістики альтернативних маршрутів, зокрема й Дунайського шляху, додають в асоціації.

За даними Мінагрополітики, в Україні вже зібрано 16,7 млн тонн зерна нового врожаю. Збір ранніх зернових та зернобобових культур станом на початок серпня проведено на площі 3,7 млн га за врожайності 44 ц/га.

Читайте також: Більше зберемо, але менше продамо: Зернова асоціація підвищила прогноз врожаю-2023

 

Мінекономіки помилилося з прогнозом

Бізнес-тиждень: нафтові перспективи, нові можливості для бізнесу і де краще збирати гроші
Юлія Свириденко (колаж – Дарина Дмитренко, LIGA.net)

Міністерство економіки припускає, що поспішило, погіршивши прогноз зростання ВВП після знищення Каховської гідроелектростанції росіянами. Про це сказала директорка Департаменту стратегічного планування та макроекономічного прогнозування Мінекономіки Наталя Горшкова.

У червні у зв’язку із підривом росіянами Каховської ГЕС та через песимістичні прогнози урожаю Мінекономіки скоригувало свій попередній прогноз щодо зростання ВВП у 2023 році на 3,2% до 2,8%.

За поточними прогнозами міністерства, в цьому році економіка України має можливість вийти на реальне зростання 5%.

Ще раніше, 27 липня, Національний банк (НБУ) заявив, що економіка України відновлюється швидше, ніж очікувалося, і це дозволяє покращити прогноз зростання ВВП на 2023 рік – з 2% до 2,9%.

Читайте також: "Поспішили". В Мінекономіки припускають, що дарма погіршили прогноз ВВП через Каховську ГЕС

 

Зв’язки з РФ не завада для ведення бізнесу в Україні

Бізнес-тиждень: нафтові перспективи, нові можливості для бізнесу і де краще збирати гроші

Лише 5% українських компаній зі зв'язками у РФ та Білорусі зазнали змін у складі бенефіціарів. Таких компаній є понад 1000 серед загальної кількості в 20 000 компаній, свідчать дані дослідження аналітиків R&D центру YouControl.

Близько половини цих компаній розташовані в Києві, ще 6,5% знаходяться у Київській області. За видами діяльності майже 27% із них займаються торгівлею, 14% – переробною промисловістю та нерухомістю.

За час повномасштабної війни також було виявлено 39 нових компаній, у яких знайшли осіб, пов'язаних із Росією чи Білоруссю. Більшість із цих компаній належить до благодійних організацій. Майже половина з них зареєстрована в Києві, 14 організацій розташовані на заході України, а також по 3 – на півдні та сході країни. Значна кількість (24) із цих компаній була створена у 2022 році.

В Україні продовжують працювати та створювати компанії зі зв’язками у РФ та Білорусі

 

Прогнози НБУ не передбачають підвищення тарифів ЖКГ до 2025 року

Бізнес-тиждень: нафтові перспективи, нові можливості для бізнесу і де краще збирати гроші
Комунальні платежі (Фото – Київтеплоенерго)

Мораторій на підвищення тарифів на опалення, гарячу воду та газ, що був встановлений Верховною Радою у 2022 році, на час війни та шість місяців після її завершення, згідно з прогнозами свіжого інфляційного звіту НБУ, збережеться до 2025 року.

Наразі річні темпи зростання адміністративно регульованих цін знаходяться на рівні 12,5%. У 2025 році можуть прискоритися до 19%.

З огляду на високу соціальну значущість цього питання НБУ очікує, що підвищення тарифів буде поетапним і триватиме впродовж кількох років разом із розширенням соціальної підтримки.

Саме підвищення тарифів, з точки зору НБУ, буде мати значний вплив на інфляцію.

Базовий сценарій Національного банку ґрунтується на припущенні про суттєве зниження безпекових ризиків із середини 2024 року.

Тарифи на електроенергію для населення до 2,64 грн/кВт-год були підвищені з 1 червня 2023 року рішенням Кабміну.

Підвищити тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення в середньому на 32% планувалося з 1 липня 2023 року. Регулятор скасував своє рішення після втручання президента України Володимира Зеленського.

Читайте також: НБУ очікує збереження мораторію на підвищення тарифів ЖКГ до 2025 року

 

Альтернатива "5-7-9"

Бізнес-тиждень: нафтові перспективи, нові можливості для бізнесу і де краще збирати гроші

На вимогу Міжнародного валютного фонду (МФ) Україна має залишити кредитну програму "5-7-9" лише для малих та середніх компаній.

Державна програма "5-7-9%" офіційно стартувала у лютому 2020 року. Її суть полягає у тому, що держава компенсує з бюджету для банків частину відсотків за кредитами, які вони видають для бізнесу.

Наразі для великих підприємств Кабінет міністрів готує альтернативу. Про це розказала міністерка економіки Юлія Свириденко виданню Forbes.

Нова програма буде стосуватися енергетичних компаній і тих, що працюють у напрямку відновлення критичної інфраструктури, яка була зруйнована під час війни. Наприклад, портової.

Роль держави у цій програмі буде, знову ж таки, у компенсуванні відсоткової ставки. Інших деталей ймовірної нової кредитної програми в Мінекономіки поки що не наводять.

Отримати 5 млрд грн за аналогом урядової програми пільгового кредитування "5-7-9%" уже розраховує ДТЕК Енерго. Гроші компанії потрібні для відновлення ТЕЦ і ТЕС після обстрілів РФ.

Наразі в українських банках-партнерах державної програми "5-7-9" в очікуванні урядової альтернативної програми уже лежить по кілька заявок від великих компаній.

Читайте також: Кабмін готує для великого бізнесу аналог кредитної програми "5-7-9"