Бізнес-тиждень: брак пального, торгівля без квот, старт плану Маршалла, майже дефолт РФ

На українських заправках – дефіцит пального й великі черги, ЄС готується запровадити шостий пакет санкцій проти РФ та оголосив старт "плану Маршалла" для України, українська влада представила проєкт відбудови країни. Чим запам'ятався бізнес-тиждень? 

На українських заправках – дефіцит пального. Уряд обіцяє розв'язувати проблему 

Дефіцит бензину та дизелю цього тижня спостерігався не лише у Києві, а й на всій території країні. Причинами його виникнення стали знищення російським агресором потужностей Кременчуцького НПЗ, низки нафтобаз та проблеми з логістикою в Європі.

5 травня український уряд ухвалив низку рішень, які дозволяють направити на ринок 70 000 тонн бензину та близько 40 000 тонн дизеля, що має знизити поточний дефіцит за тиждень.

Тим часом білоруські НПЗ після втрати українського ринку опинилися на межі колапсу: працюють на половину потужності та майже повністю заповнили свої склади.

ЄС розкрив деталі щодо шостого пакета санкцій проти РФ

Шостий пакет санкцій ЄС для Росії очікується з дня на день. У ЗМІ з’являється все більше деталей. Зокрема, відомо, що новий пакет санкцій проти Росії складатиметься з чотирьох елементів: 

• відключення від SWIFT трьох банків (Сбєрбанк, Кредитний банк Москви та Россельхозбанк); 

•  заборону на мовлення для трьох великих російських телерадіокомпаній, які "агресивно поширюють путінську брехню та пропаганду";

• санкції проти 57 осіб та 16 компаній, зокрема доньки та дружини прессекретаря Путіна, глави РПЦ Кирила Гундяєва, російського військового командування;

• запровадження ембарго на російську нафту протягом шести-восьми місяців.
  
  Однак пакет могли оновити в частині нафтового ембарго: ці зміни дають Угорщині та Словаччині зайвий рік на відмову від російської нафти, а також додають Чехію до списку країни, які отримають відтермінування.

Натомість Євросоюз хоче додати до пакета заборону на угоди з нерухомістю із громадянами Росії: їм заборонять продаж або передачу, прямо чи опосередковано, прав власності на нерухоме майно, що знаходиться на території Євросоюзу. 

У Євросоюзі оголосили про старт "програми Маршалла" для України

5 травня у Варшаві з ініціативи Польщі та Швеції відбулася донорська конференція – вона стане відправною точкою для "певного європейського плану Маршалла для України", заявив президент Євроради Шарль Мішель.

Він окреслив три пріоритети такого плану:

→ гуманітарна підтримка;

→ ліквідність (бюджетна підтримка, гранти та кредити);

→ відновлення країни.

За його словами, важливо, що влада України "зможе найближчими днями та тижнями мати гроші, необхідні їм для досягнення цих трьох цілей".

"Мета не в тому, щоб відновити Україну минулого. Мета – побудувати сучасну, квітучу, спрямовану в майбутнє Україну", – підсумував Мішель.

Росія свідомо руйнує зернову інфраструктуру України, щоб прибрати конкурента

Бомбардування росіянами зернової  інфраструктури України свідчать про намагання ворога прибрати Україну як конкурента на експортних ринках і потім шантажувати світ, пояснив Reuters міністр сільського господарства Німеччини Джем Оздемір.

"Ми неодноразово отримували повідомлення про цілеспрямовані російські атаки на зернові елеватори, склади добрив, сільськогосподарські угіддя та інфраструктуру", – повідомив міністр. 

За словами Оздеміра, зростає підозра, що Путін прагне "у довгостроковій перспективі усунути Україну як конкурента". Адже Росія та Україна традиційно є основними конкурентами на світовому ринку зерна. Через війну в Україні ціни на зернові у світі зросли на третину. 

"В умовах голоду, що зростає у світі, Росія прагне посилити тиск. Зростання ринкових цін Росії на користь, тому що це приносить у країну додаткові гроші", – сказав Оздемір.

Також відомо, що задля досягнення своїх цілей Росія краде українське зерно з тимчасово окупованих територій на сотні мільйонів доларів. 

Крім того, Україна не може вивезти зернові через заблоковані порти. 2 травня представник Всесвітньої продовольчої програми ООН Мартін Фрік прямо вказав, що в українських портах через агресію РФ заблоковано майже 4,5 млн тонн зерна. 

Близько 300 українських компаній мають зв'язки із підприємствами Росії

У результаті аналізу реєстру юридичних осіб Росії аналітики YouControl виявили в Україні 273 компанії та організації, які мають зв'язки з підприємствами окупантів.

"40 з них входять до відомих українських фінансово-промислових груп або груп компаній, включно з СКМ, Укрпромінвестом і ТАС", – йдеться в повідомленні.

Деякі українські компанії перебувають у структурі власності одразу кількох російських підприємств, і навпаки – кілька українських компаній пов'язані з однією російською організацією одночасно.

100 компаній із проаналізованого переліку зареєстровано у Києві, 39 – в окупованому Криму, ще понад 20 компаній – на Донеччині, Дніпропетровщині та Харківщині.

Понад 20% загальної кількості компаній, що мають зв'язки України з російським бізнесом, працюють у сфері операцій з нерухомим майном.

Близько 13% – гуртова торгівля різними товарами. Майже 8% – у галузі будівництва, понад 5% – у сільському господарстві.

Більш ніж половина українських компаній із проаналізованого переліку є власниками суттєвої участі російських компаній, тобто володіють 50% і більше статутного капіталу.

Україна та Велика Британія підписали угоду про скасування торгових мит та квот на рік

Україна та Велика Британія юридично закріпили скасування ввізного мита та тарифних квот у двосторонній торгівлі, підписавши відповідну угоду. Документ діятиме 12 місяців, але може бути продовжений на новий термін за домовленістю між сторонами.

Наразі українські товаровиробники зможуть експортувати більше продукції на британський ринок. Йдеться, насамперед, про борошно, зерно, молочну продукцію, м'ясо птиці та напівфабрикати, томатну пасту, мед, кукурудзу, пшеницю, соки, гриби, цукор тощо. Саме ці товари Україна традиційно експортує до Великої Британії.

У перспективі український бізнес також зможе збільшити експорт товарів із високою доданою вартістю.

Водночас Велика Британія заборонила британським компаніям надавати Росії послуги у сфері управлінського консалтингу, бухгалтерської справи та піару.

Росії вдалося відкласти можливий дефолт на три тижні

3 травня доларові платежі за двома випусками російських єврооблігацій на $650 млн почали надходити інвесторам, що означає, що Росія уникла дефолту за 11 годин до встановленого крайнього терміну. 

Щоб розплатитися облігаціями, Росія залучила свої доларові резерви, бо ще на початку квітня американський Мінфін заблокував російські платежі з рахунків у США.

Дата можливого дефолту Росії переноситься на 25 травня, коли закінчується термін дії виключення з обмежень США, що дозволяє виплачувати відсотки та пов'язані з ними виплати власникам російських облігацій. Казначейство США ще не вирішило, чи слід продовжувати строк дії винятку.

Наступні платежі за російськими облігаціями зі строком погашення у 2026 та 2036 роках мають бути здійснені до 27 травня. Оплата облігацій 2036 року, номінованих у євро, включає використання рублів як крайній захід.

Облігації 2026 року, номіновані у доларах, допускають оплату в євро, швейцарських франках або фунтах стерлінгів, а також виплату відсотків у доларах на рахунки за межами Нью-Йорка, наприклад, у Швейцарії, Великій Британії чи Євросоюзі.

Відбулося перше погашення за військовими облігаціями України

Наприкінці минулого тижня відбулося перше погашення за військовими облігаціями внутрішньої позики: близько тисячі юридичних та фізичних осіб отримали 3,3 млрд грн.

Частина з цих коштів повторно вкладена у нові військові ОВДП для подальшої підтримки України.

З початку повномасштабного нападу Росії на Україну Міністерство фінансів провело 23 аукціони з продажу військових облігацій, залучивши до державного бюджету майже 50 млрд грн, $93,8 млн та 176,5 млн євро.Найбільший портфель військових ОВДП сконцентрований серед банків – первинних дилерів.

Кількість роздрібних вкладників – близько 11 800. Обсяг вкладень українських громадян та бізнесу у цінні папери станом на 2 травня становить близько 3,5 млрд грн, $38,3 млн та 25,4 млн євро, а нерезидентів – понад 66 млн грн.

Відмова від сировинної економіки – влада окреслила деталі плану відновлення України

2 травня Офіс президента представив план економічного відновлення України. Він передбачає:

- повний доступ до ринків ЄС та країн G7; 

- набуття статусу кандидата, а потім повноправне членство в ЄС;

- побудову економіки на засадах дерегуляції та лібералізації;

- створення логістичних маршрутів у західному напрямку;

- перехід від експорту сировини до перероблювання у галузях, що дають найбільший експортний виторг – локалізація має складати щонайменше 60%;

- розвиток вітчизняного військово-промислового комплексу;

- самодостатність в енергетиці за 3-5 років та кліматична модернізація.

План відновлення України від наслідків воєнної агресії Росії матиме два виміри: регіональний та параметричний, повідомив 3 травня прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду.

Регіональний – це коли країни-партнери, чи міста-побратими, чи корпорації допомагають у відновленні конкретного українського міста чи регіону.

Параметричний підхід – це програма Національної ради з відновлення, яка напрацьовує параметри відновлення та трансформації кожного сектора економіки.

Україна запустила глобальну ініціативу United24 для збору коштів

5 травня президент України Володимир Зеленський оголосив про запуск глобальної ініціативи United24 для збору коштів на допомогу українській армії, цивільним, а також відновлення українських міст.

Першою складовою глобальної ініціативи є онлайн-платформа для збору коштів – зробити донейт можна в один клік із будь-якої країни світу. Незабаром, як анонсував президент, будуть й інші проєкти та програми.

Усі пожертвування будуть переведені на рахунки Нацбанку та закріплені за відповідними міністерствами. Звіти про збір коштів оновлюватимуться кожні 24 години.

Серед варіантів пожертвувань – оборона та розмінування, гуманітарна та медична допомога, відновлення України.