Бізнес-тиждень: непотрібне зерно, відстрочка боргу, інфляція і повернення McDonald’s

Другий тиждень серпня виявився багатим на події. Спочатку покупець відмовився від української кукурудзи, оскільки була затримка на п`ять місяців. Потім банківська система втратила одного гравця: збанкрутів Банк Січ. І загалом банки зафіксували значні збитки за першу половину року.

Підписуйтесь на корисний легкий контент в Instagram

З іншого боку мережа ресторанів McDonald’s оголосила про відновлення роботи в Україні (і річ далеко не лише у бігмаках), з ТРЦ Ocean Plaza і рахунків його власника було знято арешт. Насамкінець кредитори України офіційно погодилися на пропозицію уряду щодо відстрочення боргу. Проте це зачепило український кредитний рейтинг.

Що важливого у сфері бізнесу та фінансів відбулося за минулий тиждень?

Покупець у Лівані відмовився від зерна, яке перше з лютого покинуло Україну. Шукають нового покупця

Фото: depositphotos.com

Покупець у Лівані відмовився від зерна на судні, яке на початку серпня перше вийшло з Одеси, оскільки терміни постачання були прострочені на понад п'ять місяців. 8 серпня стало відомо, що відправник вантажу шукає іншого вантажоодержувача.

Посольство України у Лівані повідомило у Twitter, за інформацією відправника вантажу, кінцевий покупець відмовився прийняти вантаж через затримку термінів.

Йдеться про судно Razoni з вантажем 26 500 тонн кукурудзи, яке вийшло 1 серпня з Одеси й вирушило до Лівану через Стамбул. У Стамбулі корабель пройшов інспекцію Спільного координаційного центру.

На цьому першому прикладі остаточно узгоджувалися та відпрацьовувалися всі необхідні заходи щодо контролю та координації вивезення українського зерна між Україною та партнерами-підписантами – ООН та Туреччиною.

Станом на вечір понеділка, 8 серпня, за даними Bloomberg, судно перебувало в Середземному морі. Там воно очікує на нового покупця та нове місце призначення.

З лютого збанкрутував вже другий банк. Банк Січ спеціально пішов у дефолт перед НБУ

Колаж: Дарина Дмитренко/LIGA.net

Національний банк України 9 серпня відніс Банк Січ до категорії неплатоспроможних. Причиною до банкрутства банку, який у липні займав лише близько 0,3% від ринку, став його борг за кредитами рефінансування перед Нацбанком.

За даними НБУ, Банк Січ у кінці липня не погасив заборгованість за кредитами рефінансування: банк мав заплатити у липні майже 68 млн грн, маючи ліквідності на понад 750 млн грн. Відповідне рішення ухвалили у наглядовій раді й правлінні банку наприкінці липня. 

Не отримавши відсотки, регулятор надіслав банку вимогу сплатити весь борг за рефінансом — понад 3 млрд грн. Ця сума більше ніж в чотири рази перевищувала наявні у банку кошти, тому з банку стягнули цінні папери, які були заставою за кредит.

Через відсутність грошей регулятор оголосив банк банкрутом. На наступний день — 10 серпня, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочав процедуру виведення з ринку Банка Січ та ввів тимчасову адміністрацію терміном на один місяць.

Банк винен громадянам близько 1,2 млрд грн. З огляду на дію закону про повне гарантування таких вкладів, фізособи мають отримати повне відшкодування.

Повернення вкладів юридичним особам відбуватиметься, тільки якщо вистачить коштів, одержаних з продажу майна банку. Проте, як зазначали в НБУ, більша частина вкладів юросіб у банку — пов’язані з керівництвом банку компанії.

Україна отримала згоду власників єврооблігацій на відтермінування боргу

Фото: depositphotos.com

Утримувачі єврооблігацій України погодилися на відтермінування платежів. 10 серпня з повідомлення Міністерства фінансів України стало відомо, що українська сторона отримала згоду на відтермінування виплат та строків погашення за ними на два роки.

Україна домовилася про це з власниками бондів, у портфелі яких знаходиться сумарно не менше 75% від сукупної основної суми цінних паперів, що перебувають у обігу. Також було виконано умови наявності згоди від власників не менше 50% кожного із 13 випусків єврооблігацій.

Аналогічну згоду Україна отримала від власників державних деривативів, також відомих як ВВП-варанти. На голосуванні були присутні 93% власників цінних паперів, а рішення про відстрочку підтримав 91%.

Мова йде про доручення уряду про переговори з інвесторами щодо відстрочення платежів за боргом за єврооблігаціями та ВВП-варантами.

Міжнародні партнери України у G7 і члени Паризького клубу кредиторів погодилися на відстрочення виплат одразу після пропозиції уряду.

McDonald’s частково відновлює роботу в Україні. Це сигнал для інших компаній

Фото: Mcdonaldsukraine/Instagram

Мережа ресторанів McDonald’s вирішила частково відновити роботу в Україні. Старший віцепрезидент компанії Пол Помрой заявив, що у компанії вирішили відновити роботу деяких ресторанів у Києві та на заході України.

Топменеджер попередив, що повернення до роботи не буде моментальним. Компанія розробила поетапний план на територіях, де інші бізнеси безпечно відновили роботу.

Протягом наступних місяців компанія займатиметься відновленням ланцюгів постачання продуктів у ресторани, підготовкою до обслуговування клієнтів, а також впровадженням розширених процедур і протоколів для підтримки безпеки працівників і клієнтів.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба привітав це рішення. За його словами, річ далеко не лише у бігмаках, за якими так скучили мільйони українців.

"Повернення великої американської компанії — це насамперед сигнал для міжнародного бізнесу про можливість працювати в Україні, навіть попри умови війни", – наголосив він.

У першій половині 2022-го українські банки отримали збиток. Вперше за останні п'ять років

Фото: Flickr Національного банку

За підсумками першої половини 2022 року чистий збиток українських банків становив 4,6 млрд грн. Основний збиток був зафіксований саме у другому кварталі 2022-го — майже 4,5 млрд грн.

Нацбанк 11 серпня оприлюднив дані щодо фінансового результату української банківської системи за перші шість місяців цього року. Близький до нуля результат за січень-березень змінився значним мінусом у квітні-червні.

Банки були вимушені витрачати кошти на формування резервів під очікувані збитки через наслідки війни. Загалом за пів року — резервів на 57,9 млрд грн, з них більшу частину у березні-червні — на 52,1 млрд грн.

Як зазначив заступник голови НБУ Ярослав Матузка, до першої за останні п'ять років збитковості банківського сектора призвела реалізація кредитного ризику внаслідок повномасштабної війни. Очікується, що резерви по кредитних збитках зростатимуть і надалі.

Зростання чистого відсоткового доходу сповільнилося (з 35% у січні-лютому до 19% за березень-червень у річному обчисленні), як і чистий комісійний дохід (скоротився за березень-червень на 35% р/р у порівнянні зі зростанням на 15% р/р у січні-лютому)

Операційний результат банків залишався позитивним: чистий операційний прибуток до відрахувань до резервів за підсумками другого кварталу становив 33,5 млрд грн проти 23,5 млрд грн у другому кварталі 2021 року.

Станом на 1 липня 2022 року з 68 платоспроможних банків 47 банків були прибутковими та отримали чистий прибуток у розмірі 10 млрд грн, 21 – збитковими зі збитками 14,6 млрд грн.

Арешт будівлі ТРЦ Ocean Plaza і арешт рахунків його власника скасовано судом

Фото: Ocean Plaza

З будівлі ТРЦ Ocean Plaza та банківських рахунків її власника – ТОВ "ІС Либідь", було знято арешт. Так ще 2 серпня вирішив Печерський районний суд Києва, про що стало відомо 12 серпня.

У суді вважають, що накладений арешт унеможливлює здійснення господарської діяльності торговельного центру, який має понад 350 орендарів та 7000 працівників і забезпечує надходження до бюджетів різних рівнів близько 3 млрд грн на рік.

Тому арешт є надмірно обтяжливим та неспівмірним із завданнями кримінального провадження.

Рішення суду забороняє ІС Либідь здійснювати видаткові операції за межі України, а також виплачувати дивіденди громадянам та юридичним особам іноземних держав та будь-які інші виплати на рахунки, які відкриті в іноземних банках, та рахунки нерезидентів України.

Водночас корпоративні права ІС Либідь та її прямого власника, компанії Авангард-Віларті, досі залишаються під арештом. Іншим рішенням суду від 5 серпня їх передали Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління корупційними активами.

На Закарпатті з’явиться найбільший в Україні видобуток солі

Фото: Віктор Микита\Facebook

Голова Закарпатської обласної державної адміністрації Віктор Микита повідомив про облаштування на Закарпатті найбільшого в Україні родовища для видобутку солі. За інформацією фахівців, вже через шість місяців Закарпаття матиме першу добуту сіль.

В результаті геологічних досліджень на території перспективного родовища раніше виявили величезний соляний пласт (від 35 до 500 метрів). У перспективі родовище зможе забезпечити 100% потреби України у технічній солі, яку постачатимуть для утримання доріг у зимовий період.

Нині потреба країни в технічній солі – до 450 000 тонн на сезон.

Фото: Віктор Микита\Facebook

Там вже розпочали інженерні роботи з будівництва під’їзної дороги, розмітки бурових майданчиків, облаштували місця для працівників. Після планового розвитку інфраструктури підприємство розпочне постачання столової солі для населення.

Роботи стартували в межах інвестиційної угоди з фірмою Катіон інвест.

Інфляція в Україні перевищила 22%. Фрукти й одяг уповільнили її, але вона незабаром прискориться

Фото: depositphotos.com

Інфляція в Україні у липні  прискорилася до 22,2% в річному вираженні. У порівнянні з червнем інфляція становила 0,7%, а з початку року – 18,2%, йдеться в даних Державної служби статистики, оприлюднених 10 серпня.

Найбільше за останній місяць подорожчали яйця (на 8,7%), а подешевшали – фрукти (на 5,4%). Овочі у липні стали дешевші на 1,9%, але у порівнянні з минулим роком ціни на них удвічі вищі.

Схожа ситуація з пальним – у липні воно подешевшало на 4,4%, але є на 77% дорожчим, ніж торік.

Як вважають у Нацбанку, висока інфляція зумовлена наслідками терористичних дій Росії та тимчасової окупації окремих територій. Серед основних причин: порушення ланцюгів постачання, руйнування виробничих потужностей, інфраструктури, скорочення пропозиції, збільшення виробничих витрат та значна вимушена міграція всередині країни.

Проте у регуляторі відмітили, що зростання інфляції було нижчим за їх очікування.

Загалом стримують зростання цін фіксація тарифів на газ і тепло, а також часткове налагодження ланцюгів постачання. У липні інфляція зростала повільніше, ніж очікувалося, оскільки зростання вартості пального та цін на фрукти й окремі овочі відбувалося повільніше, зокрема завдяки розширенню пропозиції.

Водночас в НБУ прогнозують, що до кінця року інфляція в Україні перевищить 30% і залишатиметься вище норми щонайменше два роки. Повернення інфляції в Україні до цілі 5% очікується лише у 2025 році.

Fitch і S&P знизили кредитний рейтинг України

Фото: depositphotos.com

Рейтингові агенції Fitch та Standard & Poor's погіршили кредитні рейтинги України до "обмеженого дефолту". Причиною зниження стало відтермінуванням платежів за державним боргом на два роки.

У Fitch заявили, що розглядають завершення операції з управління державними борговими зобов’язаннями як обмін проблемного боргу. Тому там знижують рейтинг України до RD (restricted default), а усіх випусків облігацій – до D. За шкалою S&P, рейтинг України тепер знаходиться на рівні SD (selective default), а євробондів – на рівні D.

Коли реструктуризація комерційного боргу у іноземній валюті набуде чинності, агентства зможуть вважати, що Україна вийшла з дефолту, а її рейтинг буде підвищено з SD.

Водночас завдяки реструктуризації зовнішнього боргу за два наступні роки Україна зможе зекономити майже $6 млрд.