Бізнес-тиждень: нова газова ера, Xiaomi – спонсор війни, SkyUp – перевізник перших осіб
Україна відновила експорт електроенергії до Польщі та Молдови, розширила зону вільної торгівлі з Канадою та розпочала "нову газову еру", SkyUp став офіційним перевізником топпосадовців, а Xiaomi – міжнародним спонсором війни.
Чим ще запам'ятався бізнес-тиждень – добірка LIGA.net
Україна знову експортує електроенергію до Польщі та Молдови
Після піврічної перерви, спричиненої російськими обстрілами, Україна відновила експорт електроенергії.
11 квітня Укренерго провело перший аукціон із розподілу пропускної спроможності міждержавних мереж для експорту електроенергії до Молдови.
За результатами аукціону серед чотирьох учасників було розподілено 330 МВт із 650 МВт усієї доступної пропускної спроможності мереж у напрямку Молдови.
З 12 квітня почала експортувати електроенергію до Польщі.
Також ведуться переговори щодо відкриття експорту до Словаччини.
Україна почала експортувати електроенергію до Євросоюзу влітку 2022 року, і вона швидко стала одним з основних експортних товарів. З 11 жовтня 2022 року через російські удари по енергосистемі експорт припинився.
Проблеми з українським зерном тривають
15 квітня, Польща офіційно заборонила імпорт сільськогосподарської продукції з України.
Заборона є директивним рішенням Ради Міністрів. Вона вводитиметься до 30 червня 2023 року та торкнеться таких видів сільськогосподарської продукції як зерно, цукор, сухі корми, насіння, хміль, льон та коноплі, фрукти та овочі, перероблені плодоовочеві продукти, вино, яловичина та телятина, молоко, баранина та козлятина, яйця, м'ясо птиці, етиловий спирт сільськогосподарського походження, продукти бджільництва та інше.
Напередодні в Польщі заявили про створення спеціальної слідчої групи з розслідування практики нелегального імпорту українського зерна до Польщі.
Щоб урегулювати кризу, 7 квітня Україна погодилася тимчасово припинити експорт зерна до Польщі до нового врожаю.
Також заборонити обробку імпортного зерна з України та продаж продукції з українських зернових на внутрішньому ринку цього тижня вирішило Міністерство сільського господарства Словацької Республіки. Таке рішення ухвалили після того, як в одній із партій пшениці з України знайшли сліди забороненого в ЄС пестициду.
З початку року у Польщі відбулося кілька протестів фермерів. Вони вважають, що українське зерно обвалило внутрішні ціни, і місцеві виробники змушені працювати собі на збиток. Навесні 2023 року подібні протести розпочалися у Румунії та Болгарії, а більш прискіпливий контроль – в Угорщині.
Xiaomi – у переліку міжнародних спонсорів війни
14 квітня Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) внесло китайську корпорацію Xiaomi до переліку міжнародних спонсорів війни. Про це агентство повідомило на своєму сайті.
Xiaomi – лідер з продажу смартфонів у Росії. Це найбільший виробник смартфонів у світі після Samsung і Apple, його частка у 2022 році становила майже 13%.
НАЗК вказує, що у липні 2022 року Xiaomi та її суббренд POCO разом займали 42% російського ринку смартфонів.
У НАЗК зазначають, що зараз Xiaomi активно відновлює набір персоналу до своїх російських офісів та оголосила про офіційний старт продажу флагманських смартфонів, що свідчить про наміри компанії відновити повноцінну присутність у Росії.
"Так Xiaomi Corporation спонсорує військову агресію терористичної держави і має понести як репутаційні, так і юридичні наслідки своїх дій", – йдеться у заяві НАЗК.
Після цього у Xiaomi висловили протест через рішення НАЗК та відкинули звинувачення.
"Ми не підтримуємо жодних військових дій. Ми повністю підтримуємо мир у всьому світі. Наша місія — дозволити кожному у світі насолоджуватися кращим життям за допомогою інноваційних технологій", – заявила компанія на своєму сайті.
SkyUp став офіційним перевізником вищого керівництва країни
Найвищі керівники України під час закордонних візитів тепер пересуватимуться літаками українського лоукостера SkyUp. Це стало можливим після того, як авіакомпанія виграла тендер та уклала договір із державним авіаційним підприємством "Україна".
Як стало відомо LIGA.net, тендер було організовано 5 грудня 2022 року. Заявку подала лише одна авіакомпанія – SkyUp. Сума пропозиції становить майже 37 млн грн.
Згідно з умовами договору, до кінця 2023 року компанія повинна виконати 60 літерних (тобто спецрейсів, що перевозять цінні вантажі або перших осіб держави), середньомагістральних рейсів з Борисполя чи інших аеропортів України (у разі відкриття повітряного простору України для цивільних суден) або летовищ за кордоном.
Окрім цього, авіакомпанія має забезпечити технічну перевірку літаків, підготовку екіпажу та забезпечити готовність екіпажу до здійснення зворотних рейсів.
Як розповіли LIGA.net у пресслужбі компанії, для перевезення спеціально літаки не переробляли та конкретні авіасудна не бронювали.
10 квітня на одному з літаків SkyUp вирушив із робочим візитом до Канади прем'єр-міністр України Денис Шмигаль – він став першим високопоставленим пасажиром компанії.
Легальний обсяг грального ринку зріс у 3,5 раза за місяць
Обсяг легальних операцій грального ринку зріс у 3,5 раза за березень проти лютого, до понад 10 млрд грн. Про це повідомив голова парламентського комітету з фінансів та податків Данило Гетманцев.
Зростання обсягу легальних операцій є прямим наслідком роботи тимчасової слідчої комісії парламенту з питань економічної безпеки грального ринку, упевнений Гетманцев.
"Переважна більшість операторів вийшли "вбілу" і почали платити податки. Банки припинили сприяти ухиленню від оподаткування", – написав голова комітету в соцмережах.
Він також заявив про збільшення податкових надходжень у березні від грального ринку, хоч суму зібраних податків не вказав.
Водночас Гетманцев наголосив на збільшенні попиту на отримання ліцензій компаніями, які хочуть стати учасниками грального ринку в Україні.
В Україні під'єднали до газової мережі перший завод із виробництва біометану
АТ "Чернігівгаз" під'єднало до газової мережі перший в Україні біометановий завод, який належить агрохолдингу "Галс Агро".
Підприємство здатне виробляти близько 3 млн куб. м газу.
Біометан, який виробляє підприємство, нічим не відрізняється від природного газу та одразу може споживатися домогосподарствами та промисловістю.
На першому етапі газ надходитиме у мережу тільки в осінньо-зимовий період. Після будівництва другої черги та кільцювання мереж подавання стане цілорічним.
Біометановий завод у Чернігівській області був збудований у 2018 році та спочатку працював на виробництво біогазу, з якого вироблялась електроенергія. У 2021 році підприємство обладнано модулем із виробництва біометану.
У другій половині 2023 року інвестори планують встановити ще один модуль із виробництва біометану такої самої потужності у Київській області. Сировина для виробництва біометану – відходи аграрного сектора.
"Сьогодні розпочинається нова ера розвитку газу в Україні", – заявив генеральний директор РГК Олексій Тютюнник. За його словами, Україна має величезний потенціал виробництва біометану на рівні з Євросоюзом, де працює понад 1200 заводів потужністю 3,5 млрд куб. м на рік. Зокрема, біометан має потенціал стати в Україні третім повноцінним джерелом газу після власного видобутку та імпорту.
Google Maps повернули відгуки та рейтинги для українських бізнесів та локацій
Сервіс Google Maps повернув для українських бізнесів та організацій додавання відгуків, фото та рейтингів на мапах.
Функції закрили від початку повномасштабного вторгнення РФ для боротьби із навідниками та шкідливою інформацією.
"Тепер у регіонах, які працюють над відновленням, ми почнемо знову дозволяти публікацію зображень в режимі "Перегляд вулиць", можливість переглядати оновлені супутникові зображення та розміщувати відгуки, фотографії та рейтинги", — повідомили у Google.
Обмеження діятимуть на Донеччині, Луганщині, Запоріжжі та Херсонщині – у регіонах, де тривають бойові дії.
Незабаром на Google Maps для України також можуть повернути можливість додавати бізнеси.
Україна експортуватиме до Канади весь видобутий уран та домовилась про розширення зони вільної торгівлі
11 квітня Україна та Канада завершили переговори про модернізацію двосторонньої угоди про вільну торгівлю (CUFTA), яка набула чинності 2017 року. Вони тривали понад рік.
"Погоджено 18 глав, дев'ять із яких були абсолютно новими", – заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль на церемонії підписання спільної декларації про завершення переговорів.
Основною відмінністю нової угоди стане те, що на додаток до скасування тарифів Україна і Канада розширюють можливості для підприємств, які мають не тільки українську, а ще й іноземну складову у своїй продукції.
Також один із розділів містить угоду про цифрову торгівлю – це другий подібний документ, підписана Україною. Першу уклали з Великою Британією в січні 2023 року.
Крім того, нова угода регулює фінансові послуги, тимчасовий в'їзд для ділових осіб, телекомунікації, торгівлю та гендер, торгівлю і малі та середні підприємства, а також питання торгівлі та корінних народів.
Також 11 квітня НАЕК "Енергоатом" підписала із канадською компанією Cameco останню угоду для початку експорту уранового концентрату з України на перероблення в Канаду.
Договір передбачає, що весь уран, який видобувається на державному підприємстві "СхідГЗК", експортуватимуть до Канади для подальшої конверсії та постачання природного гексафториду урану (UF6) на збагачення.
Натомість Cameco протягом 2024-2035 років на 100% задовольнятиме потреби Енергоатому в гексафториді природного урану, забезпечуючи його послугами з конверсії урану для реакторів Рівненської, Хмельницької та Південноукраїнської атомних електростанцій. Така сама можливість передбачена і для Запорізької АЕС після її деокупації.
Звільнення очільника Бюро економічної безпеки
11 квітня, Кабінет міністрів України звільнив Вадима Мельника з посади директора Бюро економічної безпеки України.
Він був першим і поки що єдиним головою БЕБ, яке створили у 2021 році замість податкової міліції.
У новому меморандумі з МВФ Україна зобов'язалася реорганізувати БЕБ, посиливши його аналітичну функцію. Реорганізація передбачає перегляд правової основи Бюро, запровадження прозорих процесів добору персоналу та керівництва на конкурсній основі, атестацію персоналу та запровадження контрактної системи для працівників.
Після реформи БЕБ мають передати у підпорядкування Міністерства фінансів.
У Верховній Раді вже зареєстрували законопроєкт про перезавантаження БЕБ, але його ще не розглядали в залі.
Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев вважає, що перезавантаження Бюро економічної безпеки з призначенням нового керівника та переатестацією працівників може відбутися вже до кінця 2023 року.
Рахункова палата – без голови
10 квітня депутати Верховної Ради 250 голосами висловили недовіру голові Рахункової палати Валерію Пацкану, якого Національне антикорупційне бюро підозрює у корупції. Пацкана звільнили з посади голови та члена Рахункової палати.
Першу спробу звільнити Пацкана Верховна Рада провалила у грудні минулого року. Для відповідного рішення не знайшлося достатньої кількості голосів.
Голову Рахункової палати звільнили відповідно до норми ст. 12 Закону "Про правовий режим воєнного стану", а саме шляхом висловлення недовіри від не менше ніж однієї четвертої складу народних депутатів. Для цього вистачило зібраних підписів 113 депутатів.
Очікується, що новим головою Рахункової палати стане Геннадій Пліс.
Верховна Рада призначила Валерія Пацкана головою Рахункової палати у березні 2018 року. Термін повноважень голови Рахункової палати становить шість років.
