Бізнес-тиждень: українців випускатимуть за кордон, податкова реформа та мінус 1 трлн з бюджету
Генсек ООН Антоніу Гутерреш в Одесі (Фото: Міністерство інфраструктури)

Українців випускатимуть за кордон під заставу 

Бізнес-тиждень: українців випускатимуть за кордон, податкова реформа та мінус 1 трлн з бюджету
Кордон з Румунією (Фото – Мустафа Найєм Facebook)

Уряд розширив можливості для виїзду чоловіків за кордон, дозволивши військовозобов'язаним виїжджати у складі бізнес-делегацій. Відправляти своїх працівників зможуть компанії, але лише ті, що підпадають під такі критерії: 

  • компанія працює "вбілу"; 
  • орієнтована на експорт; 
  • не має податкового боргу;
  • середня зарплата – не менше як 20 000 грн. 

Якщо все це є, від такої компанії за кордон можуть виїхати не більш ніж 10% працівників (але й не більш як 10 чоловіків). Окрім цього, потрібна буде ще й застава — умовою для виїзду делегацій буде гарантований платіж у розмірі 200 000 грн. 

Як вказує директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський, вдалим є рішення встановити планку щодо зарплатні в компанії. У такому випадку скористатися дозволом не зможуть ті, хто платить мінімалку, а решту додає "у конверті". 

Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що обмеження на виїзд за кордон для чоловіків віком 18-60 років збережеться до закінчення воєнного стану. Такою була його відповідь на петицію із закликом скасувати обмеження.  

Комунальні тарифи заморожені 

Бізнес-тиждень: українців випускатимуть за кордон, податкова реформа та мінус 1 трлн з бюджету
Комуналка (Колаж: Аліна Подлєсна/LIGA.net)

А ось закон щодо замороження комунальних тарифів Зеленський підтримав і підписав. Мораторій на підвищення комуналки діятиме упродовж воєнного стану та ще шість місяців після його закінчення. Мораторій стосується: 

  • тарифів на послуги з розподілу природного газу;
  • тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) та послуги з постачання теплової енергії;
  • тарифів на постачання гарячої води;
  • цін на газ для побутових споживачів. 

Раніше в уряді казали, що наступний опалювальний сезон буде найскладнішим в історії України. Аби допомогти країні його пройти, Нафтогаз закликає українців сумлінно оплачувати платіжки за газ. 

"7,96 грн — це незначні гроші в сучасних українських реаліях. Пам’ятайте, що кожен сплачений рахунок — підтримка в тилу, крок до перемоги та стабільний опалювальний сезон 2022/2023", — наголосили в компанії. 

Чи вистачить газу взимку? 

Бізнес-тиждень: українців випускатимуть за кордон, податкова реформа та мінус 1 трлн з бюджету
Голова Нафтогазу Юрій Вітренко

Для проходження опалювального сезону уряд дав завдання Нафтогазу закачати у сховища 19 млрд кубометрів газу. Однак голова держкомпанії Юрій Вітренко сумнівається, що такого результату вдасться досягнути. 

"До опалювального сезону малореально закачати загалом ці 19 млрд кубометрів газу. Через величезну ціну та купу грошей, які потрібні для фінансування такого імпорту. І вже є технологічні обмеження щодо того, скільки газу на добу можна імпортувати та скільки — закачувати", — сказав він.  

Водночас Вітренко вважає, що менша кількість блакитного палива у сховищах буде некритичною, до того ж можна буде імпортувати газ і взимку, хоч тоді ціни, ймовірно, будуть ще вищими, ніж зараз. 

Знайти гроші для закупівлі газу — одна з головних проблем Нафтогазу. Компанія вдруге не змогла домовитись із кредиторами про відстрочення виплат за єврооблігаціями. За словами Вітренка, переговори йдуть "дуже складно і вкрай болюче". 

На допомогу Україні прийшла Канада, яка дає понад 12 млрд грн допомоги на закупівлю газу.  

Про непросту зиму попередив мер Києва Віталій Кличко. Він розповів, що температура в домівках буде на кілька градусів нижчою за норму (норма — +21 градус, а очікується +18...+19) і порадив запасатись теплими ковдрами й одягом. 

Газовий шантаж РФ. Нова серія 

Бізнес-тиждень: українців випускатимуть за кордон, податкова реформа та мінус 1 трлн з бюджету
Північний потік-2 (Фото: Stefan Sauer/ЕРА)

Очікування складної зими в Україні та Європі пов’язані з поведінкою Росії, яка відкрито вдається до газового шантажу — це чи не останній інструмент, доступний режиму Путіна. 

Ще раніше Газпром скоротив постачання газу до Європи газопроводом Північний потік до 20% від його максимальної потужності. Тепер російська компанія вирішила взагалі його зупинити.  

Офіційно йдеться про необхідність "проведення технічного обслуговування та планово-попереджувальних робіт". Знадобиться на все це три доби. Це вже не перша зупинка трубопроводу — 11-21 липня він не працював через "щорічні регламентні роботи". 

Газпром заявляє, що через санкції не може отримати газову турбіну Siemens, хоча в Німеччині неодноразово казали, що готові її передати, але саме Росія відмовляється її забирати. У Siemens кажуть, що "Росія продовжує чіплятися до документів з незрозумілими претензіями". 

Німецька компанія навіть пожартувала з того, що турбіна залишається наодинці, запропонувавши створити для неї плейлист у Spotify, адже "бідоласі самотньо". 

Експорт зерна нарощується 

Бізнес-тиждень: українців випускатимуть за кордон, податкова реформа та мінус 1 трлн з бюджету
Судно з українським зерном (Фото: Міністерство інфраструктури)

Ще одна загроза, якою РФ намагалася шантажувати, — блокада експорту продовольства з України. Але віднедавна за посередництва Туреччини та ООН вдалося домовитися про вивіз зерна з українських портів. 

Наприкінці липня угода запрацювала і відтоді "кількість заявок на захід суден до портів Великої Одеси збільшується, власне як і динаміка надходження таких заявок", заявили в Адміністрації морських портів України. 

18 серпня "зерновим коридором" з України вийшло 25-те судно — балкер I MARIA з 33 000 тонн кукурудзи. Він прямує до Єгипту. 

Наступного дня до Одеси завітав генсек ООН Антоніу Гутерреш, який проінспектував роботу "зернового коридору". 

Також цього тижня США оголосили про виділення $68 млн на закупівлю української пшениці Всесвітньою продовольчою організацією ООН для розв'язання продовольчої кризи. 

Натомість українська влада визначилася з порядком надання компенсацій фермерам, які постраждали від військової агресії РФ. Отримати можна буде до 530 000 грн допомоги. Детальніше про умови тут

Видатки держбюджету наблизились до 1 трлн грн 

Бізнес-тиждень: українців випускатимуть за кордон, податкова реформа та мінус 1 трлн з бюджету
Українські військові (фото – Генштаб ЗСУ)

Через широкомасштабну війну Росії видатки держбюджету України значно зросли та вже наближаються до позначки 1 трлн грн (988,1 млрд), повідомили в Міністерстві фінансів. 

Найбільша сума видатків — 386,6 млрд грн — спрямована на оплату праці з нарахуваннями. З цієї суми на грошове утримання військовослужбовців спрямовано 287,8 млрд грн. 

Попри такі витрати, цього тижня парламент ухвалив закон, що передбачає збільшення видатків держбюджету на 270 млрд грн, з яких майже все (269,4 млрд) піде на забезпечення національної безпеки та оборони. 

Через величезні витрати на оборону Мінфін планує переглянути та оптимізувати видатки бюджету на 2023 рік.  

LIGA.net розбиралась, які зараз в уряду є варіанти для економії коштів. 

У 2022 році економіка впаде на 35-40% 

Бізнес-тиждень: українців випускатимуть за кордон, податкова реформа та мінус 1 трлн з бюджету
Немирівський спиртзавод

Проблема планування бюджету на 2023 рік пов’язана зокрема зі складними макрофінансовими показниками. Цього тижня Мінекономіки поділилось своїм прогнозом щодо падіння ВВП у 2022 році. 

"За нашими підрахунками, згортання економіки до кінця року може бути на рівні 35-40%", — заявила міністерка економіки Юлія Свириденко. Прогноз відомства гірший, ніж у Нацбанку. За його базовим сценарієм, економіка скоротиться на 33,4%. 

Також цього тижня Держстат повідомив, що за перше півріччя експорт товарів з України скоротився на 24% у порівнянні з минулим роком — до $22,7 млрд. Імпорт скоротився на 19,1% — до $25,2 млрд. Негативне сальдо торгівлі становило $2,5 млрд проти $1,2 млрд у першому півріччі 2021 року. 

А ось НБУ "порадував", що за три роки купівельна спроможність гривні знизиться удвічі. Зокрема, зараз у річному вимірі інфляція в Україні перевищила 22%, хоча у Мінфіні вважають, що це некритично як для країни у стані війни.  

Радикальна податкова реформа 

Бізнес-тиждень: українців випускатимуть за кордон, податкова реформа та мінус 1 трлн з бюджету
Ростислав Шурма (Фото: пресслужба Офісу президента)

В умовах війни Мінфіну як ніколи складно поповнювати державний бюджет. Але це не зупинило головного з економіки чиновника Офісу президента Ростислава Шурму від пропозиції провести радикальну податкову реформу.  

Заступник голови ОП пропонує суттєво знизити ставки податків, але натомість посилити контроль за їхнєю сплатою.  

"Остаточного рішення ще немає. Але – так, ми дійсно обговорюємо модель, що називається "10-10-10": 10% — податок на прибуток, 10% — ПДФО і 10% — ПДВ, а також скасування ЄСВ і воєнний збір 3%. Однак разом з тим – майже повне скасування усіх пільг, посилення відповідальності за порушення податкового законодавства", — розповів Шурма. 

Остаточного рішення щодо впровадження такої моделі ще немає, але заступник голови ОП сподівається на ухвалення нової податкової реформи вже упродовж найближчих місяців. 

Імпорт пального повністю відновився, а уряд хоче повернути акциз 

Бізнес-тиждень: українців випускатимуть за кордон, податкова реформа та мінус 1 трлн з бюджету
Фото: depositphotos.com

У липні імпорт пального до України вийшов на довоєнний рівень, розповів заступник міністра економіки Денис Кудін.  

"Україна імпортувала орієнтовно 760 000 тонн бензину, дизелю і газу. Це співставний обсяг з імпортом в аналогічному місяці, коли не було війни", — зазначив він. 

За словами Кудіна, попит і пропозиція в цілому збалансовані з переважанням пропозиції — "ринок перелитий".  

Повернення довоєнних умов влада хоче й у питанні акцизів на пальне. Так, уряд вніс до парламенту законопроєкту, який повертає акциз на паливо, однак депутати поки відмовляються підтримувати цю ідею.