Бізнес-тиждень: Звільнення Вітренка, держбюджет-2023 та корупційний скандал на Дніпропетровщині
Українці продовжують потерпати від перебоїв з електрикою, що негативно впливає й на очікування бізнесу. Також цього тижня сталося кілька важливих подій — народні депутати ухвалили держбюджет на 2023 рік, Росія після невдалої спроби шантажу повернулась до зернової угоди, а в Нафтогазі змінився керівник. Головні події тижня в нашому дайджесті.
Перебої зі світлом тривають
Українці низки регіонів продовжують страждати від відключень електроенергії, спровокованої російськими обстрілами по енергооб’єктах.
Напередодні в Укренерго повідомили про зменшення кількості регіонів з відключеннями — з 10 до 7. Однак у цих семи областях та в Києві не вистачило планових відключень, тож розпочались аварійні.
В Укренерго вкотре наголосили на необхідності заощаджувати електроенергію, особливо в години ранкового та вечірнього пікового споживання.
Мер Києва Віталій Кличко не виключив повного блекауту в місті, але запевнив, що влада робить все, аби цього не допустити. А сьогодні, 6 листопада, The New York Times написала про те, що в разі повного відключення світла з Києва планують евакуювати всі 3 мільйони жителів, бо без електрики не буде води і каналізації.
Про таке газеті заявив голова департаменту муніципальної безпеки КМДА Роман Ткачук. Водночас він наголосив, що нині ситуація контрольована і причин для евакуації немає.
Тим часом порушення логістики та руйнування інфраструктури погіршили очікування бізнесу, йдеться в опитуванні Нацбанку.
Допомоги Україна очікує від західних партнерів та ООН. Йдеться про поставки мобільних котелень, генераторів, іншого обладнання, зокрема для ремонту енергетичної інфраструктури.
Країни Великої сімки (G7) заявили, що допоможуть Україні з ремонтом розбомблених об'єктів енергетики. А Швейцарія пообіцяла майже $100 млн на відновлення енергоінфраструктури.
Держбюджет-2023
Понад 1 трлн гривень на безпеку та оборону — це головна стаття державного бюджету України на 2023 рік, який депутати Ради ухвалили 3 листопада.
Це рекордний за видатками бюджет в історії країни — наступного року влада планує витратити 2,6 трлн грн. Водночас лише половину з цих коштів уряд планує отримати завдяки доходам (податки, митниця тощо).
Іншу половину доведеться позичати, насамперед у міжнародних партнерів. Від них влада хоче отримати наступного року $38 млрд (близько 1,6 трлн грн за прогнозованим курсом).
Детальніше про головні цифри та цікаві моменту держбюджету-2023 ми розповідали в матеріалі.
Нафтогаз з новим головою
1 листопада в Нафтогазі повідомили, що Кабінет міністрів ухвалив рішення про звільнення голови компанії Юрія Вітренка.
Про причини звільнення в компанії не розповіли, проте за кілька днів у черговому пресрелізі Нафтогаз повідомив про отримані збитки в розмірі 57 млрд грн за підсумками півріччя.
Новим керівником Нафтогазу уряд призначив міністра розвитку громад і територій Олексія Чернишова. За словами депутата Ярослава Железняка з Голосу, Чернишов пояснив депутатам перехід у Нафтогаз піклуванням про енергетичну безпеку, за яку він відповідає як керівник штабу з підготовки об’єктів житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу до осінньо-зимового періоду.
Прем’єр Денис Шмигаль поставив новому очільнику компанії 5 завдань:
- стабільне проходження опалювального сезону;
- управління ТЕЦ, що передані в управління Нафтогазу;
- накопичення газу протягом усього опалювального сезону;
- нарощення власного газовидобутку;
- забезпечення фінансового ресурсу для стабільної роботи компанії.
Що цікаво, Кабмін призначив Чернишова на нову посаду попри заяву Національного агентства з протидії корупції, що це незаконно.
Нагадаємо, 28 квітня 2021 року Кабмін звільнив попереднього голову правління Нафтогазу Андрія Коболєва і призначив на його місце Юрія Вітренка. Це спровокувало кризу корпоративного управління в Нафтогазі, наслідком якої став розпуск наглядової ради та вихід з правління усіх топуправлінців, які працювали в команді Коболєва.
Цікаво, що і тодішнє призначення Вітренка в НАЗК назвали незаконним, але уряд це проігнорував.
Зернова слабкість Росії
Після атаки дронів на Чорноморський флот РФ у Севастополі російська влада відповіла тим, що вийшла з зернової угоди — вона дозволяє Україні вивозити продовольство з чорноморських портів.
Однак Україна за підтримки ООН та Туреччини продовжила вивозити зерно й без погодження з Москвою. Згодом РФ повідомила про повернення до зернової угоди — Україна нібито надала письмові гарантії, що не використовуватиме зерновий коридор для атак на російський флот.
Читайте також: Глава МЗС Британії про зерновий коридор: Путін вистрілив собі в ногу
У Міністерстві закордонних справ України наголосили, що не давали жодних нових гарантій росіянам, а зерновий коридор українські сили ніколи й не використовували для військових атак.
За словами речника МЗС Олега Ніколенка, Росія повернулася до зернової угоди завдяки активній дипломатії генсека ООН Антоніу Гутерріша і президента Туреччини Реджепа Ердогана. У координації з Україною "вони знайшли слова, які зрозумів Путін".
"Це була позиція сили, а не поступок. Повернення Росії до виконання своїх зобов'язань у межах зернової ініціативи яскраво ілюструє дієву формулу: сильна позиція + рішучі дії = результат", – підсумував Ніколенко.
Читайте також: Ердоган: Спочатку розповім Байдену, як я переконав Росію щодо зернової угоди
Корупційний скандал у Дніпрі
Від початку російського вторгнення Дніпропетровська область стала лідером в Україні за кількістю витрачених грошей на ремонт доріг — 2,3 млрд грн. Більшість із цих грошей отримала компанія "Будінвест Інжиніринг", співвласниця якої тісно пов'язана із головою області Валетнином Резніченко, повідомили Українська правда та Схеми.
Паверліфтерка та тренерка Яна Хланта, яка працює в одному з фітнес-центрів у Дніпрі, стала співвласницею Будінвест Інжиніринг (49%) у 2021 році. Того ж року компанія увійшла до десятки найбільших підрядників Укравтодору, за версією видання "Наші гроші".
Хланту журналісти-розслідувачі називають або близькою подругою, або дівчиною голови Дніпропетровщини.
Саме Резніченко очолює профільний департамент Дніпропетровської обладміністрації, що надав більшу частину з 1,5 млрд грн, які отримала Будінвест Інжиніринг на підрядах. Які саме дорожні ділянки ремонтують за ці гроші, офіційно дізнатись неможливо – така інформація через війну не публікується.
Після виходу журналістських розслідувань у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі заявили, що зареєстрували кримінальне провадження за статтями зловживання владою та відмивання грошей. Досудове розслідування проводить НАБУ.
Поштові суперечки
Цього тижня Верховна Рада ухвалила новий закон про поштовий зв'язок, який, зокрема, передбачає створення галузевого регулятора – Національної комісії з регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку.
Також документ вперше визначає відповідальність поштового оператора за неналежне виконання своїх обов'язків. З іншого боку, закон передбачає відповідальність відправників за шкоду, заподіяну поштовому оператору, якщо у відправленні будуть заборонені товари.
Схвалення нових правил викликало діаметрально протилежну реакцію від двох головних поштових компаній України — Нової пошти та Укрпошти.
Голова Укрпошти Ігор Смілянський заявив, що для нього ухвалений документ — "це символ того, що країна починає рухатись у правильному напрямі швидше". За його словами, це найліберальніший закон у Європі, який "суттєво зменшує регулювання та ставить "стоп" контрабанді".
Натомість співвласник Нової пошти Володимир Поперешнюк вважає новий закон "актом агресії під прикриттям євродиректив". Директорка з правових питань Нової пошти Інна Хомич заявила, що створення "мегарегулятора" суперечить курсу на дерегуляцію й заважатиме розвитку галузі.
"Пригадайте, 12 років тому було ліцензування у поштовій сфері. Чи багато ви можете пригадати гучних імен з переліку національних поштових операторів? Чи відбувався бум e-сommerce, експрес-доставки? Лише коли скасували ліцензування та спростили вхід у ринок, відбувся стрибок у розвитку", — наголосила вона.
Нове підвищення від ФРС
Федеральна резервна система США вкотре підвищила базову ставку, цього разу на на 75 базисних пунктів — до 3,75-4% річних.
"Інфляція залишається підвищеною, відображаючи дисбаланс попиту та пропозиції, пов'язаний з пандемією, вищими цінами на харчові продукти, енергоносії та ширшим ціновим тиском", — йдеться в заяві ФРС.
Також там зазначили, що війна Росії проти України викликає величезні людські та економічні труднощі, в підсумку сама війна та пов’язані з нею події створюють додатковий тиск на інфляцію та знижують економічну активність у світі.
Цільовий показник інфляції у США становить 2%, тоді як у вересні в країні зафіксували зростання цін на 8,2%. Тож для стримування інфляції ФРС вдалась до шостого з початку року підвищення ставки — це найагресивніший темп посилення грошово-кредитної політики в США з початку 1980-х. Зараз ставка вже на найвищому рівні з 2008 року, коли була світова фінансова криза.
Україна без несправжнього коньяку
У межах виконання Угоди про асоціацію з ЄС Україна з 1 листопада припинила імпорт продукції з етикетками Cognac/"Коньяк", яка не відповідає технічним умовам для цього найменування.
Річ у тім, що справжній коньяк виробляється на південному заході Франції у регіоні з центром у місті Cognac. Однак ще з радянського часу в Україні та в решті країн колишнього Союзу коньяком називали усі напої, вироблені за подібним рецептом.
Угода про Асоціацію між Україною та Євросоюзом передбачає взаємний захист певної кількості географічних зазначень, серед яких і "Коньяк". До 31 жовтня 2022 року в Україні діяв перехідний період, аби виробники несправжнього коньяку могли змінити свої назви.
Тепер в Україні заборонена продукція з назвою Cognac та/або "Коньяк", якщо вона не відповідає технічним умовам, встановленим для географічного зазначення Cognac.
Попит на нові автомобілі впав більш ніж удвічі
У жовтні українці зареєстрували 3100 нових автомобілів, що у 2,5 раза менше кількості реєстрацій у жовтні 2021 року. Про це розповіли в асоціації "Укравтопром". Впав попит і в порівнянні з вереснем цього року — на 8%.
Загалом же від початку року в Україні зареєстрували 30 900 нових легкових авто, що на 63% менше, ніж за аналогічний період 2021 року.
Найпопулярнішою імпортною маркою в Україні залишається Toyota, яких у жовтні зареєстрували 665 штук. Це майже вдвічі менше, ніж у жовтні 2021 року. Улюбленець українців — Toyota RAV4, яка має 300 реєстрацій.
Далі йдуть:
- Skoda — 326 авто, на 3% менше, ніж у жовтні минулого року;
- Renault — 270 реєстрацій, -71% до жовтня 2021 року;
- KIA — 269 авто (-60%);
- Mercedes-Benz — 230 авто (-17%).
