Бізнес-тиждень: заморожування боргу, багато змін від НБУ, зернова угода й нові умови праці
Діловий український тиждень розпочався з неочікуваних пропозицій уряду щодо 2-річного заморожування зовнішнього боргу. У середині тижня інформаційне поле підігрів Нацбанк, своїми валютними змінами. А завершило тиждень підписання зернової угоди, яку російська сторона вже встигла порушити.
Найважливіше за тиждень у підбірці LIGA.net.
Уряд пропонує заморозити зовнішні борги на два роки. Захід підтримав ідею
Кабінет Міністрів доручив Міністерству фінансів запропонувати власникам єврооблігацій України відстрочення платежів за ними.
Термін, на який уряд пропонує відстрочку — два роки. Нарахування відсотків за євробондами продовжується попри заморожування (навіть нараховуються відсотки на відсотковий дохід).
Водночас уряд залишає за собою право частково або повністю виплатити суму основного й додаткового відсоткового доходу, як і заплатити за облігації шляхом додаткового випуску облігацій. Граничну суму доходу власників євробондів обмежили у $3 млрд і 300 млн євро для всіх облігацій, що оплачуються в доларах чи євро відповідно.
Того ж дня група найбільших країн-кредиторів України дала зелене світло. Паризький клуб виступив із заявою, в якій підтримав прохання українського уряду.
У повідомленні від імені 21 країни йдеться, що прохання України є обґрунтованим. Держава досі взірцево обслуговувала свої борги, однак зараз опинилась у виняткових обставинах.
Тому вони закликали окремих власників українських облігацій, які ще мають схвалити замороження, дати згоду на відстрочення. Це прохання до бондхолдерів вони підтримали власним прикладом: запровадити мораторій на отримання виплат від України (діятиме він із серпня 2022 року до кінця 2023-го).
Низка важливих рішень від НБУ: курс і обмеження
Національний банк України вперше з лютого змінив фіксований офіційний курс, змінив і ввів нові валютні карткові обмеження та вирішив не змінювати облікову ставку. Водночас регулятор змінив свої прогнози на більш песимістичні.
Офіційний курс гривні до долара збільшився до 36,5686 грн за $1. Його вперше з початку війни підняли на 25% із зафіксованого рівня в 29,25 грн/$, але досі не "відпустили".
Умови для утворення курсу продажу й купівлі валюти не змінилися:
у безготівковому сегменті — за курсом, що не може більш як на 1% відхилятися від офіційного.
у готівковому сегменті — ринковий курс визначатиметься попитом і пропозицією на ньому.
Водночас змінилися умови валютних карткових розрахунків:
місячний ліміт на зняття готівкової валюти "порізали" на тижневий — з еквівалента 50 000 грн на місяць до 12 500 грн на тиждень;
втричі зменшили ліміт на карткові перекази громадян за кордон із гривневих карток — з 100 000 грн до 30 000 грн;
встановили новий ліміт на розрахунки за кордоном з гривневих карток з усіх рахунків в одному банку — до 100 000 грн на місяць.
Також з’явилася альтернатива інвестиціям у готівкову валюту — купівля валюти під валютні депозити. Регулятор дозволив банкам продавати безготівкову валюту, але лише за умови майбутнього розміщення на депозиті (мінімум тримісячного, без права дострокового розірвання, а максимальний ліміт — еквівалент 50 000 грн на місяць).
Парламент схвалив два нововведення у регулюванні праці
На початку тижня Верховна Рада схвалила законопроєкти №5161 та №5371 про нововведення у регулюванні праці. Документи стосуються нестандартних форм зайнятості (фрилансу) та договірного режиму трудових відносин для малого і середнього бізнесу.
Перший законопроєкт передбачає введення нової форми трудового договору — з нефіксованим робочим часом. За ним працівник виконуватиме роботу тільки коли вона є та без гарантій постійних завдань.
Роботодавець і фрилансер отримують такі нові права і можливості:
роботодавець визначає необхідність, час залучення працівника до роботи, її обсяг, але має враховувати вимоги щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку;
кількість базових годин не може перевищувати 40 годин на тиждень, а кількість базових днів – 6 днів на тиждень;
зарплата виплачується за фактично відпрацьований час (не менше ніж за 32 години протягом місяця);
фрилансеру не можна забороняти виконувати роботу за іншим договором в іншого роботодавця.
Другий законопроєкт стосується вільного трудового договору. За ним сторони зможуть на власний розсуд врегулювати свої стосунки: визначати систему/режим оплати, влаштування та звільнення, часу роботи тощо.
Зі свого боку профспілки називали нововведення антинародним і виступили проти нього. Нібито вільний трудовий договір значно обмежує основоположні конституційні трудові права, а працівникам нав'язуватимуться невигідні умови.
Облікова ставка залишилася 25%, але з’явилися нові невтішні прогнози
Національний банк України вирішив не змінювати рекордну облікову ставку, встановлену півтора місяця тому. Водночас регулятор погіршив прогнози щодо інфляції та розвитку економіки.
Облікова ставка залишилася на рівні 25%. Це рішення пов'язане зі збереженням високої інфляції, яка на кінець року, за очікуванням регулятора, має перевищити 30%.
За базовим сценарієм нині передбачається збереження облікової ставки на цьому рівні щонайменше до другого кварталу 2024 року. В разі погіршення ситуації (тривала війна, розбалансування державних фінансів, посилена еміграція, світова рецесія) центробанк може піти на додаткові заходи.
Зернова угода з Туреччиною й ООН і перше порушення
Україна, Туреччина й ООН з одного боку та Туреччина, ООН і Росія з іншого підписали домовленості про деблокування українських портів. Договір передбачає розблокування портів "Одеса", "Чорноморськ" і "Південний" для експорту продовольства без їхнього розмінування.
Домовленість створює можливість експортувати близько 20 млн тонн зерна та звільнити на складах місце для зерна нового врожаю. Також це дозволить економіці України отримати значні валютні надходження.
Угода передбачає, що контроль за портами й українськими територіальними водами повністю залишається за українською стороною. На вході/виході до/з Турецької протоки торгові судна перевірятиме турецька інспекційна група у гаванях.
На наступний день після підписання угоди окупанти здійснили обстріл Одеського морського торговельного порту крилатими ракетами "Калібр".
