Бізнес-тиждень: довічний фінмоніторинг чиновників, бюджет на 2024 рік, 50 млрд євро від ЄС

Верховна Рада проголосувала за введення довічного фінансового моніторингу PEP, підозра в ухиленні від сплати податків на обшуки в ресторанному холдингу !FEST, зміна рішення суду щодо Київстару і lifecell, ЄС виділить 50 млрд євро Україні протягом чотирьох років.

Ці та інші головні бізнес-новини тижня — у добірці  LIGA.net.

Уряд ввів довічний фінмоніторинг чиновників

Верховна Рада 17 жовтня проголосувала законопроєкт про введення довічного фінансового моніторингу політично значущих осіб (PEP). Його підтримали 276 депутатів.

Це була одна з двох ключових вимог Міжнародного валютного фонду для отримання Україною третього траншу наприкінці цього року. Також ухвалення законопроєкту необхідне для початку перемовин про вступ України до Євросоюзу.

Голова фракції Слуга народу Давид Арахамія в коментарі LIGA.net пояснював, що окремі депутати, по суті, розглядали цю вимогу як голосування проти власних родин, тому законопроєкт просувався так складно.

Політично значущими особами в Україні вважаються люди, які обіймають чи обіймали важливі державні посади (президенти, прем'єри, міністри та їхні заступники, депутати, політичні діячі вищих рангів, високопосадовці судової системи, правоохоронних органів, юстиції, оборони, керівництво Національного банку тощо), члени їхніх сімей і пов'язані особи (наприклад, ділові й бізнес-партнери).

Водночас голова Нацбанку Андрій Пишний пообіцяв, що колишнім чиновникам і їхнім родинам, попри ухвалений закон, не загрожуватиме посилений фінмоніторинг до кінця життя.

Рада ухвалила державний бюджет на 2024 рік у першому читанні

Верховна Рада 19 жовтня ухвалила проєкт державного бюджету на 2024 рік у першому читанні. Проєкт передбачає доходи 1,75 трлн грн і видатки 3,31 трлн грн. Його підтримали 285 депутатів.

Отже, у наступному році половина державних видатків піде на потреби безпеки й оборони – це 1,62 трлн грн, або 21,6% від ВВП. В уряді не виключають, що протягом 2024 року ці витрати доведеться збільшувати, якщо війна не закінчуватиметься.

Граничний обсяг дефіциту державного бюджету  пропонується на рівні 1,53 трлн грн. Прожитковий мінімум з 1 січня 2024 року збільшиться з 2589 грн до 2920 грн, а мінімальна зарплата – до 7100 грн з 6700 грн. З 1 квітня 2024 року вона підвищиться ще раз до 8000 грн. Підвищення податків, крім як для банків, не передбачається.

Кабінет міністрів має два тижні на доопрацювання бюджету до другого читання з урахуванням того, що проголосували депутати. Друге читання проєкту закону має завершитися не пізніше 20 листопада.

!FEST підозрюють в ухиленні від сплати 50 млн грн податків

У Львові викрили схему ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах холдингом, до складу якого входять 60 ресторанів та торгових точок. Йдеться про компанію !FEST.

Бюро економічної безпеки стверджує, що близько 2000 співробітників закладів, що входять до холдингу, отримують заробітну плату двома частинами: першу – офіційно, мінімальну зі сплатою всіх обов’язкових платежів, а другу – неофіційно.

БЕБ заявляє, що задля виплати неофіційної зарплати кожен співробітник під час працевлаштування оформлював до картки для виплат зарплати — дублікат, який передавав до відділу кадрів. Така "тіньова" зарплата надходила на картки один-два рази на місяць, заявляють правоохоронці. За даними Бюро, збитки, завдані державі, попередньо, становлять понад 50 млн грн.

17 жовтня детективи БЕБ прийшли в головний офіс холдингу з обшуком, він тривав 16 годин і закінчився лише вранці наступного дня. Було вилучено 415 банківських карток працівників, зарплатні документи та 8 млн грн готівки.

Ресторанний холдинг прокоментував, що інкриміновану зарплатну схему використовує вся ресторанна галузь.

Справу підозрюваного у роботі на РФ Богуслаєва передали до суду

Правоохоронці завершили розслідування і передали до суду обвинувальний акт щодо експрезидента АТ "Мотор Січ" В'ячеслава Богуслаєва і директора зовнішньоторговельного департаменту цього товариства Олега Дзюби. Їх підозрюють у роботі на агресора.

У межах кримінального провадження накладено арешт на все майно обвинувачених на загальну суму понад 12 млрд у гривневому еквіваленті. Йдеться про кошти, нерухомість, корпоративні права обох посадовців, а також їхнє майно, яке вони здобули злочинним шляхом і оформили на своїх родичів за кордоном.

За даними слідства, у грудні 2017 року – жовтні 2022 року Богуслаєв і Дзюба налагодили діяльність підрозділу Мотор Січі на тимчасово окупованій території Донецької області. Сніжнянський машинобудівний завод сплачував податки й митні збори до бюджету терористичної "ДНР". Компанія Мотор Січ продавала авіаційні двигуни для військових гелікоптерів Росії навіть після 24 лютого. Двигуни Мотор Січі знайшли у збитих російських гелікоптерах.

Європарламент схвалив виділення 50 млрд євро для України

Європейський парламент 17 жовтня проголосував за виділення 50 млрд євро фінансової допомоги Україні протягом наступних чотирьох років. Пропозицію підтримали 512 євродепутатів, 45 проголосували проти.

Президентка Європарламенту Роберта Мецола назвала голосування життєво важливим для відновлення, реконструкції та модернізації країни.

Тепер Рада Євросоюзу має узгодити спільну позицію, а після цього розпочнуться переговори з країнами — членами ЄС. Запропонований фонд для України є частиною поточного перегляду довгострокового бюджету ЄС на 2021-2027 роки. Його мають інтегрувати у річний бюджет на наступний рік.

Однією з ключових вимог євродепутатів є те, щоб для відновлення України були використані активи РФ або інших юридичних чи фізичних осіб, безпосередньо пов'язаних з російською війною.

Через дев'ять років справу проти Клюєва направили до суду

Спеціалізована антикорупційна прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт стосовно колишнього першого віцепрем’єр-міністра Андрія Клюєва.

Клюєву інкримінують заволодіння грошима з держбюджету на загальну суму понад 195 млн грн, які призначалися на фінансування інноваційних та інвестиційних проєктів у реальному секторі економіки.

Слідство вважає, що Клюєв у змові з тодішнім головою Держагентства з інвестицій та розвитку заволодів державними грошима, які виділялись на користь кількох підприємств: ВАТ "Завод напівпровідників" отримав 170 млн грн, АТ "Виробничо-комерційне підприємство "Металіст" — 3,28 млн грн, ТОВ "Рекуперація свинцю" — 22 млн грн.

Підозрюваний ексчиновник з 2014 року переховується від слідства на території Росії. Досудове розслідування у справі було розпочато 2014 року. У 2019 році справу передано за підслідністю до НАБУ.

Суд змінив рішення щодо арешту усіх акцій Київстару та lifecell

Шевченківський районний суд Києва змінив рішення про арешт акцій мобільних операторів Київстар і lifecell, який тепер стосується лише часток, що контролюються російськими олігархами.

Виявилось, що потрібно було накласти арешт тільки на 19,8% статутного капіталу lifecell та 47,85% статутного капіталу Київстару, тобто частки, які належать структурам, пов'язаним із LetterOne. Це інвестиційний холдинг, заснований росіянином Михайлом Фрідманом і його партнерами.

6 жовтня суд заарештував усі корпоративні права російських бізнесменів Михайла Фрідмана, Петра Авена й Андрія Косогова. Серед заблокованих активів – один із найбільших виробників мінеральної води на території України IDS (випускає мінеральну воду під брендами Моршинська, Миргородська) і частка в компанії Київстар. Через кілька днів виявилось, що під арештом опинились також корпоративні права ще одного мобільного оператора – lifecell.

Фрідмана в Україні підозрюють у відмиванні $1,2 млн та 1,93 млн євро, а також умисному ухиленні від сплати податків у розмірі 18 млн грн службовими особами банку, який Україна націоналізувала у липні 2023 року.

Тігіпко продав Кузню на Рибальському, отримавши від Порошенка та Кононенка рахунок на $290 млн

Компанія Сергія Тігіпка продала підприємство суднопрому – завод "Кузня на Рибальському", отримавши від фондів Петра Порошенка та Ігоря Кононенка рахунок на $290 млн.

У грудні 2022 року група Concorde Capital Ігоря Мазепи повідомила, що опосередковано стала власником 94% акцій ПрАТ "Завод "Кузня на Рибальському". З’ясувалося, що це передувало отриманню Тігіпком вимоги від попередніх власників – фондів Порошенка та Кононенка – повністю розрахуватися за підприємство.

За даними "Економічної правди", під час купівлі заводу Тігіпко заплатив їм лише аванси розміром $7,9 млн та $2,1 млн, домовившись віддати решту до листопада 2025 року. Однак вони внесли в контракт із ТАС можливість достроково вимагати сплату основної суми. У листопаді-грудні 2022 року фонди Порошенка і Кононенка такою вимогою скористалися і попросили компанію Тігіпка переказати їм $227,9 млн і $62 млн відповідно.

Ані новий власник, ані його поручитель не виконують таку вимогу. Господарський суд Києва відкриває справу про банкрутство "Кузні" .

Директор колишніх Епіцентрів на окупованому Донбасі отримував зарплату від Герег до 2022 року

Директор колишніх Епіцентрів на окупованому Донбасі з 2014 до 2022 року отримував зарплату від власників мережі Олександра і Галини Герег.

Мережа "Епіцентр" на окупованій РФ Донеччині змінила назву на "Галактика". Протягом восьми років вважалося, що Галактика є вкраденим у Герег бізнесом, з яким вони більше не мають жодних зв’язків.

Проте журналісти "Схем" з’ясували, що головний управитель Галактики Геннадій Гальчук як до повномасштабного вторгнення, так і після нього щомісяця отримував зарплату від Герег, їздив на підконтрольну Україні територію та фінансував засновану власниками Епіцентру партію.

Після 2014 року Гальчук разом з родиною залишився на окупованій території і перейшов на бік Росії. Восени 2023 року він обрався депутатом від путінської політичної партії "Единая Россия" на Донеччині.

Гальчук регулярно приїжджав з окупації на підконтрольну Україні територію. У 2019 році, наприклад, приїжджав щомісяця, бувало й декілька разів. Крім того, відповідно до даних НАЗК, Гальчук фінансово підтримував партію "За конкретні справи", засновниками якої є Гереги. ТОВ "Епіцентр К" із вересня 2013 року і щонайменше до липня 2022 року щомісяця нараховувало зарплатню Геннадію Гальчуку. Її загальна сума становить майже 1,5 млн грн.

Уряд проголосував за скасування мораторію на перевірки бізнесу

Верховна Рада 17 жовтня проголосувала у першому читанні законопроєкт №10016-д про скасування мораторію на податкові перевірки з 1 листопада. Його підтримали 237 депутатів.

Відновлення перевірок бізнесу — одна з двох ключових вимог Міжнародного валютного фонду для отримання Україною третього траншу наприкінці цього року.

Депутати, голосуючи за скасування єдиного податку 2%, частково зняли мораторій на податкові перевірки, але цього виявилося недостатньо. У вересні Кабінет міністрів схвалив законопроєкт про повне скасування мораторію, але потім з МВФ вдалося домовитись, що він залишиться частковим, але буде розширеним.

Згідно з новим законопроєктом, з 1 листопада 2023 року до 31 грудня 2024 року документальні планові перевірки можуть відбуватися у виробників і продавців підакцизної продукції; грального бізнесу; компаній, які надають фінансові та платіжні послуги; нерезидентів, які працюють через відокремлені підрозділи.