Бізнес-тиждень: ідея "розвернути" трубопровід, зняття валютних обмежень, продаж майна росіян онлайн

Чим ще запам'ятався бізнес-тиждень – у дайджесті LIGA.net.

Україна запропонувала "розвернути" трубопровід, який будували для російського газу

Трансбалканський газопровід може з'єднати газові ринки Південної й Центральної Європи через Україну.

Оператор газотранспортної системи України запропонував створити гарантовану потужність для роботи Трансбалканського газопроводу в реверсному режимі, йдеться на сайті компанії.

Це дасть змогу з'єднати газові ринки Південно-Східної Європи, де незабаром може виникнути значний профіцит газу, з ринками Центральної Європи.

Проєкт представили на зустрічі з операторами газових мереж Болгарії, Греції, Словаччини, Румунії й Угорщини, яка відбулася в Софії.

Українська компанія звернула увагу на необхідність розширити потужності болгарської та румунської газотранспортної системи, бо пропускна здатність саме болгарської ГТС є критичною точкою для забезпечення додаткового потоку.

Завдяки наявній інфраструктурі Трансбалканський газопровід уже частково працює в реверсі: у 2023 році цим маршрутом прокачали понад 0,5 млрд куб. м природного газу.

Трансбалканський газопровід – це магістральний газопровід, що проходить територією України, Молдови, Румунії, Болгарії та Туреччини. Раніше використовувався для постачання російського газу на Балкани. У 2019 році частину інфраструктури Трансбалканського газопроводу на території Туреччини та Болгарії включено до складу газопроводу Балканський потік.

Читайте також: Україна хоче стати "газовим сейфом" Європи – Шмигаль

НБУ скасував усі обмеження на обсяги продажу готівкової валюти населенню 

Національний банк з 1 грудня переглянув валютні обмеження для населення та бізнесу, повідомляють на сайті регулятора.

Зокрема скасовані всі обмеження для банків та інших фінансових установ на обсяги продажу готівкової іноземної валюти населенню.

Нацбанк вважає, що це сприятиме мінімізації різниці між готівковим і безготівковим курсами, дозволить стабілізувати курсові очікування й підвищити стійкість валютного ринку.

По-друге, НБУ дозволив Експортно-кредитному агентству (ЕКА) переказувати за кордон гроші для відшкодування чи компенсації витрат за договорами страхування та перестрахування, укладеними з іноземними компаніями, а також для оплати витрат ЕКА, пов’язаних зі здійсненням таких операцій.

Це зроблено для страхування воєнних ризиків експорту через порти України.

По-третє, НБУ розширив перелік послуг, для оплати яких дозволено здійснювати транскордонні перекази громадянам.

До нього увійшли послуги, пов’язані з процесом лікування чи реабілітації в іноземних медичних закладах, а також деякі послуги для студентів, які вчаться в іноземних вишах (оплата за проживання, отримання візи на період навчання, трансфери від гуртожитку до навчальних офісів, харчування, страхування, медичні послуги).

Читайте також: У банківській системі скоротилася частка проблемних кредитів — НБУ

Відсоткові ставки за кредитами та депозитами в Україні слабо реагують на скорочення ставки НБУ

Конкретно визначити банки з найнижчими відсотковими ставками за кредитами складно. Тут у самих банках відсоток залежить від цілі, на яку береться кредит, того, який це кредит за рахунком (зазвичай, на перший кредит відсоткові ставки нижчі), фінансового стану позичальника, його кредитної історії тощо.

Слабку сприйнятливість банківських ставок до зниження ставки НБУ багато хто намагається пояснити тим, що зазвичай між діями регулятора та їх впливом на економіку є тимчасовий лаг у 6-12 місяців.

Однак у коментарі LIGA.net фінансовий аналітик Максим Орищак зауважує: "Банківський сектор – це аванпост економіки, і дії регулятора, тим більше такі потужні, як зниження відсоткової ставки на 9 відсоткових пунктів, відіграються банками набагато швидше. Протягом 1-3 місяців".

Однією з імовірних причин повільного зменшення ставок за банківськими продуктами, за словами аналітика, може бути невпевненість сектору у стійкості політики НБУ.

"Річна інфляція в Україні у жовтні досягла 5,3%, але якщо виходити з форвардного індикатора на рік уперед, то її рівень буде близько 10%, а, можливо, й вище", – зазначає він.

Читайте: Ризики скасували зміни. Як скорочення облікової ставки вплинуло на кредити й депозити

Україна буде продавати конфісковане російське майно на онлайн-аукціонах

Рішення Кабміну: Фонд держмайна буде продавати через Prozorro.Продажі активи, які держава конфісковує у Росії.

Передане у Фонд держаного майна конфісковане російське майно будуть продавати через Prozorro.Продажі, повідомило у п'ятницю Міністерство економіки.

Порядок продажу санкційного майна Кабінет міністрів затвердив минулого тижня.

Йдеться про нерухомість, транспортні засоби, акції та частки в компаніях, цінні папери, майнові комплекси, гроші тощо.

"ФДМУ реалізовує державне майно на онлайн-аукціонах у системі Прозорро.Продажі вже понад пʼять з половиною років, і за цей час до держбюджету надійшло майже 12 млрд гривень. Реалізація санкційного майна через Прозорро.Продажі дозволить так само прозоро й конкурентно управляти ним на користь держави", – прокоментував рішення уряду гендиректор Прозорро.Продажі Сергій Бут.

Прозорро.Продажі – державна компанія, що забезпечує роботу електронної торгової системи, в якій відбуваються онлайн-аукціони з реалізації публічних активів.

Читайте також: У вересні 2023 року Володимир Зеленський повідомив, що Україна створить оборонний фонд коштом конфіскованих російських активів

В української агропродукції нові проблеми в ЄС. Тепер претензії до цукру

Незадоволення європейських фермерів через імпорт української сільгосппродукції поширилося на ринок цукру, пише Bloomberg. Французькі виробники цукрових буряків вимагають, щоб цукор з України реекспортувався за межі Європи.

Імпорт українського цукру до ЄС може досягти 700 000-800 000 тонн у сезоні 2023-2024 років, заявила французька група виробників цукрових буряків CGB.

За даними Європейської комісії, це приблизно вдвічі більше від обсягів імпорту в попередньому сезоні й значно вище за середній показник 21 500 тонн за п'ять років до цього.

Раніше Україна заявляла, що цього сезону обмежить експорт продукції на рівні 650 000 тонн у всіх напрямках.

Читайте також: Цукор знову біле золото. Чи вистачить його для внутрішнього споживання

Найбільший виробник яєць в Україні йде з Лондонської біржі

AvangardCo Бахматюка подала заявку на делістинг із LSE.

Компанія AvangardCo Investments Public Ltd., найбільший виробник яєць в Україні, подала заявку на делістинг із Лондонської фондової біржі. Про це йдеться у повідомленні компанії.

Вона не пояснює свій крок.

"Компанія направила лист-повідомлення до лістингового комітету Лондонської фондової біржі з проханням скасувати допуск її глобальних депозитарних розписок із ISIN US05349V2097 до офіційного списку й до торгів на основному ринку Лондонської фондової біржі", – йдеться у повідомленні компанії.

Делістинг має відбутися не пізніше 28 грудня 2023 року.

Агрохолдинг "Авангард" провів IPO на Лондонській фондовій біржі навесні 2010 року, розмістивши 22,5% акцій на загальну суму близько $208 млн. Найбільшим власником холдингу із часткою 77,5% є Ukrlandfarming PLC, у якому 95% належить Олегу Бахматюку.

У 2022 році найбільша птахофабрика Авангарду в Чорнобаївці була розграбована росіянами та зруйнована.

Читайте також: Хабар на 722 млн грн. НАБУ завершило розслідування проти Бахматюка

Потужності ОПК України перевищили можливості бюджету. Кабмін звернувся до ЄС із пропозицією

Глава Мінстратегпрому Камишін у Брюсселі зустрівся з єврокомісаром Тьєррі Бретоном.

Міністр із питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін у Брюсселі зустрівся з єврокомісаром Тьєррі Бретоном, який відповідає за оборонну індустрію. Обговорили спільні виробництва та  проєкти з європейськими компаніями, повідомив Камишін у Telegram.

"Найважливіше — налагодити постачання вибухових речовин і порохів у достатніх для України обсягах. Питання складне, бо щодо цих позицій існує глобальний дефіцит", – повідомив Камишін.

Серед іншого йшлося про залучення грошей ЄС для фінансування роботи підприємств українського оборонно-промислового комплексу. 

Читайте також: П'ять італійських компаній увійшли в оборонний альянс України: хто вони

Складська нерухомість як інвестиція. Хто будує складські приміщення? Скільки коштує їх оренда? Тенденції. Ризики. Перспективи

Виробничо-складська нерухомість як інвестиції може бути привабливим інструментом стабільного доходу. Вона, за певних умов, має переваги над житловою нерухомістю — більшу дохідність, низькі амортизаційні витрати, кращу капіталізацію.

Як стверджують у коментарі для LIGA.net у компанії з управління комерційною нерухомістю Alterra Group, дохідність у цьому сегменті за їх проєктами у Львові, навіть на тлі повномасштабної війни, становить 11-13% річних у доларах. 

Це вище, ніж ставка за депозитами в банках чи дохідність від облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП).

Однак ризиків, особливо й через війну, на ринку складської нерухомості України теж багато.

Як заробляти на складській нерухомості?

Інвестування у складські приміщення може бути вигідним за певних умов, пояснює LIGA.net інвестиційний директор Dragon Capital Михайло Сакун. Зокрема, цей тип нерухомості може стати інструментом отримання прибутку через стабільні орендні платежі та потенціал зростання вартості.

Тобто заробити можуть власники, які отримують дохід від оренди, та/або інвестори, які хочуть заробити на збільшенні вартості нерухомості.

Хоча можуть бути й похідні від цих варіанти. Так, на українському ринку вже присутні компанії, які надають послуги з управління комерційною нерухомістю.

Вони пропонують взяти на себе всі операційні процеси: від пошуку орендарів до обслуговування їхніх потреб. Деякі навіть надають можливість слідкувати за роботою свого приміщення прямо зі смартфона через спеціальний застосунок.

Однак у такому разі ви мусите змиритися з обмеженнями в можливостях щодо оперативного управління своєю власністю чи часткою у спільній власності.

Детальніше читайте: Інвестиції у склад. Який потенціал ринку складської нерухомості в Україні

Податковий експерт, консультант, бухгалтер Михайло Смокович розповів про різні варіанти використання ПРРО, штрафи та захист від свавілля податківців

РРО, ПРРО – це реєстратори розрахункових операцій. Тому ті з підприємців, у кого є розрахункові операції, мають реєструвати їх через РРО/ПРРО. 

Однак є перелік тих, хто  може не використовувати РРО.  Він чітко визначений у Законі про РРО, в 9 статті. І в Податковому кодексі. 

Зокрема, перша група ФОПів може взагалі не хвилюватися за використання РРО, тому що Податковий кодекс говорить, що їм необов'язково їх застосовувати, навіть коли в них є готівкові операції.

Ті підприємці, які отримують виключно безготівкові платежі на свої рахунки ФОП за реквізитами в банках, можуть не використовувати РРО. Це у нас всі айтівці, люди, які надають послуги, ФОПи, які займаються гуртовим продажем і тільки на свій розрахунковий рахунок приймають платежі. 

І є ще деякі винятки. Це, наприклад, 14-й пункт 9-ї статті закону про РРО, який говорить, що коли ФОП просто надає послуги і приймає сплату не готівкою, а за допомогою дистанційних оплат, теж може РРО не застосовувати. Я от бухгалтер, який працює дистанційно, – не зустрічаюся з клієнтами й байдуже, як мені будуть люди платити. Головне, аби не готівкою. Я теж можу РРО не застосовувати. 

Це якщо взяти найбільш масові випадки.

Штрафи за невикористання реєстраторів – найбільші з податкових.

Та зараз у нас основна маса – це фактичні перевірки, які не несуть в собі дуже великих ризиків для підприємців. Якщо будуть уже документальні перевірки і будуть суттєві порушення підприємця, як те ж саме не надання чеків, – це вже буде зовсім інша історія. 

Детальніше читайте: Податковий експерт Смокович про РРО для ФОП, штрафи та чеки у разі відправлення Новою поштою

Бізнес-омбудсмен Роман Ващук розповів про те, чому податківці "малюють" штрафи бізнесу, попри на гарантоване їх скасування в судах, і що потрібно міняти в інвесткліматі

Колишній канадський дипломат, який із січня 2022 року працює бізнес-омбудсменом в Україні в інтерв’ю LIGA.net розповів, що  впровадження європейських правил законами нівелюється їх "совковим" виконанням.

Більше "хороших" законів країні не допоможе. Треба змінювати концепцію роботи та чисельність податкової, митниці, поліції, прокуратури.

Бо, за сумною українською традицією, податківець не може повернутися з перевірки платника податків без "результату". Тобто, якщо він не нарахує штраф, то інші перевіряльники – прокуратура або Державне бюро розслідувань (ДБР) – можуть звинуватити податківця в недбалості.

Так виникають абсурдні кейси, коли платнику нарахували мільйон гривень штрафу за пропущену літеру в адресі приміщення: ДПС розцінила це, як "приховування акцизного складу".

Водночас 90% нарахувань штрафів скасовуються в судах. Тобто кошти платників податків ідуть на діяльність інспекторів, ревізорів, суддів та їхніх апаратів, що не приносить коштів до бюджету.

Водночас це заважає працювати легальному бізнесу, який цей бюджет наповнює.

Щобільше – відверто "чорні бізнеси" не потерпають від штрафів. Найперше від ДПС потерпає саме легальний або умовно напівлегальний бізнес.

А ще ДПС не виконує рішень судів про розблокування податкових накладних. Відбувається це з надуманих причин: не підвезли паперового рішення, воно в іншому департаменті, подана чергова апеляція тощо.

Читайте детальніше: Бізнес-омбудсмен про перевірки, захист ФОПів і мільйонний штраф за пропущену літеру