Бізнес-тиждень: НБУ знизив ставку, Коломойському продовжили арешт, а новий зерновий коридор працює

Нацбанк встановив облікову ставку на рівні 16%, Ігорю Коломойському продовжили арешт до 2 грудня 2023 року, коридор з/до портів Великої Одеси поновив роботу.

Добірка LIGA.net головних новин зі сфер бізнесу та фінансів за тиждень.

Чому НБУ різко знизив облікову ставку і як це вплине на курс гривні

Правління Національного банку ухвалило рішення з 27 жовтня 2023 року встановити облікову ставку на рівні 16%, зрівнявши її зі ставкою за депозитними сертифікатами (ДС) овернайт.

Більшість експертів напередодні нинішнього рішення очікували менш помітне зниження – до 18%.Тож рішення регулятора викликало певний подив знавців фінансового ринку.

LIGA.net з’ясовувала, чому Нацбанк пішов на цей крок і як він може вплинути на ключові показники української фінансової системи – відсотки за кредитами та депозитами, курс гривні?

Зниження рівня орієнтира, який покликаний визначати вартість грошей в країні відбулося на тлі значних покращень прогнозів НБУ щодо розвитку економічної ситуації.

Зокрема, Нацбанк поліпшив прогноз інфляції на кінець 2023 року з 10,6% до 5,8% та прогноз зростання реального ВВП з 2,9% до 4,9% у 2023 році. 

Загалом таким чином НБУ дав сигнал економіці про дешеві гроші. Поки що вплив цього рішення мінімальний. У разі відсутності блекаутів будуть подальші кроки.

"Наш прогноз передбачає, що в грудні буде зроблено наступний крок і буде знижена облікова ставка на один відсотковий пункт", – зазначив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.

Чи призведе зниження ставки до зміни рівня відсотків за кредитами та депозитами?

З врахуванням особливостей рішення НБУ експерти кажуть про те, що це практично не вплине на ставки за депозитами чи кредитами найближчим часом.

Ключовим фактором у випадку з курсом нацвалюти є не так рівень ставки, як ритмічність та темпи надходження міжнародної допомоги. Тож нинішнє рішення на нього майже не буде впливати.

Читайте: Вже 16. Чому НБУ різко знизив облікову   і як це вплине на курс

 Що дасть кредитним спілкам новий статус

З початку наступного року кредитні спілки отримають новий закон. Регулятор має серйозні очікування щодо розвитку цього ринку. Чому?

На небанківському ринку 143 кредитні спілки. Однак їх функціонування важко назвати ефективним. Проблема – в застарілому законодавстві. Сьогодні діє Закон "Про кредитні спілки" від 2001 року. За його визначенням кредитна спілка – це неприбуткова організація із обмеженим переліком послуг: кредитування та надання фінансових послуг коштом об’єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Попри "неприбутковість" організації ризики втратити свої гроші у таких спілках дуже великі. Держава не гарантує повернення коштів вкладникам у разі банкрутства кредитної спілки. А останнє може мати місце як через непрофесійні дії керівництва спілок, так і зумисно.

Загалом, повертати свої гроші членам таких організацій часто доводиться через суд. Знайти такі справи можна в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Перше, на що звертає увагу LIGA.net юристка Stron Legal Services Марина Хеленюк, це те, що новий закон змінює саме визначення "кредитної спілки". Тепер це фінансова установа, створена на засадах кооперації з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових та інших послуг. А також здійснення іншої діяльності завдяки об'єднанню грошових внесків членів кредитної спілки та інших визначених джерел.

Також розширюється перелік тих, хто може стати членами такої спілки. Це фізичні особи, фізичні особи-підприємці та юридичні особи. Загалом нововведення дає можливість стати членами кредитної спілки фермерським господарствам, кооперативам, мікропідприємствам, професійним спілкам зі статусом первинних або місцевих, релігійним організаціям, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків та мікропідприємствам.

Читайте: "Неприбутковість" поза законом. Що дасть кредитним спілкам новий статус

З портів Великої Одеси вийшли ще чотири судна після триденної перерви

Тимчасовий гуманітарний коридор з/до портів Великої Одеси 27 жовтня поновив роботу після триденної перерви. Як свідчать  дані сервісу моніторингу руху суден marinetraffic, відразу чотири судна прямують на вихід з одеських портів – Propus, Iasos, Gloria G, Manassa Queen.

Крім того, до українських чорноморських портів зараз ідуть танкер Mavka, балкер Golden Arrow та судно для перевезення генеральних вантажів Maranta, повідомляє The Guardian.

Станом на 27 жовтня всього коридором на вхід скористалося 54 судна, і 37 – на вихід.

Читайте також: Окупанти намагаються засмітити Чорне море захопленими у Криму українськими мінами – ВМС

Коломойському продовжили арешт до 2 грудня

Шевченківський районний суд Києва задовольнив клопотання Бюро економічної безпеки і продовжив термін арешту бізнесмена Ігоря Коломойського до 2 грудня 2023 року включно. Таке рішення було ухвалене слідчою суддею Оленою Мєлєшак у п'ятницю, 27 жовтня.

Розмір застави залишається попереднім 1 450 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 3,9 млрд грн.

Як і суддя Інна Міхєєва три дні тому, суддя Мєлєшак зобов'язало керівництво ізолятора тимчасового тримання, де Коломойський відбуває арешт, організувати йому повне медичне обстеження.

Адвокати Коломойського кажуть, що в нього погіршився стан через панкреатит і цукровий діабет.

Читайте також: Коломойський про підозру СБУ на 6 млрд грн: Такий касовий розрив у Приваті неможливий

Навіщо був реанімований державний Укрбуд

У січні 2023 року Фонд держмайна отримав в управління Укрбуд як актив, що не підлягає приватизації. Державне акціонерне товариство "Будівельна компанія Укрбуд" засноване 2005 року. Воно не входить до складу однойменної корпорації і тим паче не пов’язане з Укрбуд девелопмент Максима Микитася, який звинувачується у відмиванні грошей та хабарі. Проте корупційна історія останньої зіпсувала репутацію всьому бренду "Укрбуд". Девелопер не мав жодного стосунку до держави, а лише використовував його логотип.

Останні декілька років компанія була у законсервованому стані та майже не працювала за своїми основними напрямками. Днями нове керівництво оголосило про її відновлення. До 1 січня 2024 року вони планують затвердити стратегію розвитку на п'ять років і змінити назву, яка асоціюється у суспільства з будівельною аферою.

Навіщо відновлюють державний Укрбуд, як він виживає зараз та як збирається заробляти у майбутньому? Про це в інтерв’ю з його керівниками.

Читайте: Національний оператор з відбудови. Навіщо був реанімований державний Укрбуд

На державному спиртзаводі знайшли підпільний цех з секретним входом 

Бюро економічної безпеки й Служба безпеки України знайшли на державному спиртзаводі в Чернігівській області підпільний цех з секретним входом. Про це повідомили Київська міська прокуратура та пресслужба БЕБ.

Підприємство кілька місяців тому втратило ліцензію через відсутність обов'язкового відеонагляду, але успішно оскаржило це рішення в суді першої інстанції і, як з'ясувалося, продовжило потайки працювати.

"Виробничі потужності були ретельно замасковані. Будівля, де вироблявся фальсифікат, не мала дверей, окрім невеликого вікна у стіні. Через нього відкривався доступ до прихованого приміщення, де зберігався контрафакт", — розказали в БЕБ. Через це вікно подавався шланг, зʼєднаний з резервуарами, за допомогою якого бочки вантажівки наповнювалися спиртом.

На території заводу знайшли 100 тонн спирту, приховані підземні резервуари та бочки з сировиною.

Виготовлений спирт продавали в Києві. Під час операції правоохоронці затримали вантажівку з 25 тоннами спирту.

"Автомобіль був обладнаний так званою запобіжною кнопкою та складним механізмом, що змінює хімічний склад вмісту бочок. До кожної з п'яти ємностей була підведена крапельниця, після натискання кнопки в бочки мали б поступити хімічні речовини, які перетворили б їх вміст на омивач для скла. Під час огляду автомобіля водій намагався натиснути запобіжну кнопку, однак правоохоронці встигли його зупинити", — розказало БЕБ.

Читайте також: Хто і для чого купує спиртові заводи

В УЗ виписали премії за вигадані роботи на 1,6 млн грн

Колишніх директора та першого заступника філії АТ "Укрзалізниця" підозрюють у виписанні премій за вигадані роботи, повідомляє пресслужба Бюро економічної безпеки.

"Службовці без погодження з членом правління АТ "Укрзалізниця" підписали наказ про заохочення коштами працівників філії за роботи, які вони фактично не виконували", – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що це призвело до розтрати понад 1,6 млн грн.

Згаданим особам повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України – привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Досудове розслідування триває.

Читайте також: Поліціянти викрили міжрегіональну злочинну групу, яка злила з локомотивів УЗ пальне на 1,5 млн грн.

Чому приватні компанії не хочуть брати участь у державній відбудові

Приватні будівельні компанії не хочуть брати участі в тендерах на відбудову цивільної інфраструктури. Забудовники з великим досвідом, які могли б якісно відбудовувати зруйноване росіянами житло, не мають бажання працювати з державними органами та бюджетом. Одні мають негативний досвід, а інші не хочуть брати з них приклад. LIGA.net розбиралася, чому так сталося.

З початку повномасштабної війни попит на нерухомість впав. Забудовники почали відтерміновувати завершення наявних об’єктів та не починають нових. Водночас відсутність продажів все одно не може змусити приватні компанії брати участь у державних тендерах на відбудову.

Київські забудовники неохоче коментують цю тему. Наразі девелопери найперше зацікавлені в тому, щоб добудувати свої розпочаті проєкти. За інформацією компанії DIM, темпи введення в експлуатацію в 2022 році скоротились на 38%. Знадобиться щонайменше 6-8 років, щоб відновити втрачене. Тому девелоперам є чим займатися.

Проте навіть ті приватні компанії, які наважуються прийти на державні тендери, часто стикаються з неякісною або неповною проєктно-кошторисною документацією. Саме ці документи можуть робитися "під когось", виставлятися у неповному обсязі та з вартістю робіт, яка не відповідає ринковій. 

Читайте: Чому приватні компанії не хочуть брати участь у державній відбудові

Китайський бізнесмен, який був другим за статками в Азії, втратив 98% багатства

Китайський бізнесмен Хуей Ка Ян, який ще кілька років тому був другою за рівнем статків людиною Азії, втратив майже 98% свого багатства і наприкінці жовтня 2023 року вибув зі списку мільярдерів, пише Bloomberg.

Хуей – засновник та голова ради директорів китайського забудовника Evergrande, який перебуває на межі банкрутства. У 2017 році його особисті статки оцінювалися у $42 млрд, а тепер вони впали до $979 млн слідом за падінням ціни акцій Evergrande через кризу на ринку нерухомості Китаю.

З серпня акції Evergrande на Гонконзькій біржі подешевшали на 86%.

Найбільший будівельно-інвестиційний конгломерат Evergrande у Китаї зіткнувся зі значними фінансовими труднощами у 2021 році, що призвело до призупинення робіт на будівельних майданчиках та прострочення передання попередньо проданої нерухомості.

У липні 2023 року стало відомо, що Evergrande за два роки втратив $81 млрд, а у серпні він подав заяву про банкрутство у США.

На сайті Evergrande вказано, що забудовник реалізує понад 1300 проєктів у понад 280 містах Китаю. До складу групи також входить автомобільна компанія, яка виробляє електромобілі, й футбольний клуб.

Борги Evergrande перевищують $300 млрд. Зараз група намагається реструктуризувати майже $32 млрд боргів за межами Китаю, ця сума містить облігації, заставу та зобов'язання зі зворотного викупу.

Читайте також: У Китаї криза нерухомості. Один із найбільших забудовників уперше допустив дефолт

Від 20 кур'єрів до 50 тисяч за 5 років. Керівники Glovo про те, чому ринок зростає під час війни

За п’ять років роботи в Україні сервіс доставлення Glovo інвестував 85 млн євро у цей ринок. Попри війну й те, що багато українців виїхало за кордон, середня кількість замовлень на одного користувача в застосунку Glovo зросла за останні 12 місяців на 56%. Вона становить 10,3 замовлення на рік, що більше, ніж було до повномасштабного вторгнення. На кінець серпня обсяг бізнесу зріс на 23% порівняно з довоєнним рівнем.

Наразі Glovo працює у 37 містах України, має тут понад вісім тисяч партнерів, трохи менш як 300 працівників та 50 тисяч кур’єрів.

Компанія використовує нові формати: Glovo CookRooms (хмарні кухні), Glovo Express (даркстори) та Glovo Concepts (віртуальні бренди). 

Загалом ринок доставлення в Україні активно розвивається завдяки й іншим гравцям: Uklon розширює свій сервіс і залучає великі мережі до співпраці, it-сервіс Dots Platform допомагає ресторанам закривати "доставлення під ключ", а Bolt 2023-го зміг отримати доступ до McDonald's. 

Glovo запускає в Україні нові продукти, зростає високими темпами та хвалить випереджальну цифровізацію. Про це в інтерв'ю для LIGA.net

Читайте: Від 20 кур'єрів до 50 тисяч за 5 років. Керівники Glovo про те, чому ринок зростає під час війни