Бізнес-тиждень: підвищення цін на електроенергію, приватизація та дефіцит бензину в Росії

З 1 вересня бізнесу доведеться платити ще більше за електроенергію. Проте підвищення тарифів на розподіл електроенергії може допомогти обленерго погасити 20 млрд грн боргу перед оператором систем передачі – НЕК "Укренерго".

Німецька компанія хоче створити на Київщині вітропарк потужністю 400 МВт. А уряд шукає інвестора для видобутку та виробництва в Україні літію. Тим часом чинний інвестор судиться з українською державою через призупинення ліцензій на газовидобуток та вимагає компенсації за збитки.

Як і чому наростає дефіцит бензину в Росії? Скільки Україна хоче заробити на продажу Одеського припортового заводу? Які ціни виставила Укрпошта на 30 000 кв. м своєї нерухомості? Чим завершилася приватизація Білгород-Дністровського порту? Хто придбав два українські цементні заводи? Читайте в дайджесті ділових новин LIGA.net за останній тиждень.

Енергорегулятор НКРЕКП підвищив тарифи обленерго для бізнесу з 1 вересня

Фото: depositphotos.com

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), з 1 вересня підвищила тарифи на послуги з розподілу електричної енергії для непобутових споживачів (для населення тариф на електроенергію фіксований і не змінювався) у більшості регіонів. Як повідомляє LIGA.net, таке рішення ухвалили члени комісії на засіданні у вівторок.

Розмір тарифу залежить від компанії. В середньому зростання становить 13,5% для першого класу напруги й 23% для другого класу напруги.

Зараз споживачі платять операторам системи розподілу (обленерго) тарифи за двома класами:

• перший клас – великі споживачі, які заживлені на лінії напругою понад 27,5 кВ або споживають більш як 150 000 МВт/год на місяць;
• другий клас – споживачі, які заживлені на лінії напругою менш ніж 27,5 кВ.

У великих споживачів менші втрати в мережах, тому їх обслуговування для обленерго обходиться дешевше. Для них встановлено тариф, який учетверо-ушестеро менший, ніж для другого класу.

Підвищення тарифів пов'язане з необхідністю погашення заборгованості обленерго перед оператором системи передачі – НЕК "Укренерго". Загальна заборгованість ОСР перед оператором систем передачі становить близько 20 млрд грн.

Народна депутатка Вікторія Гриб назвала рішення болісним, але необхідним, оскільки без нього ОСР не зможуть погасити заборгованість.

"Ми ці ресурси не будемо тримати, це не для Укренерго. Ми будемо їх давати іншим учасникам ринку для того, щоб наповнювати ліквідністю", – сказав член правління Укренерго Іван Юрик.

Для деяких компаній, таких як ДТЕК Одеські електромережі, це також допоможе прискорити відновлення мереж після пошкоджень унаслідок ворожих атак.

Інвестор з Німеччини планує побудувати під Києвом вітропарк потужністю 400 МВт

Фото: Вадим Токар

Інвестор з Німеччини планує збудувати на території Макарівської громади Київської області серію вітрових електростанцій загальною потужністю 400 МВт. Як повідомляє LIGA.net, про це заявив макарівський голова Вадим Токар.

Для реалізації проєкту громада підписала меморандум про співпрацю з німецькою компанією Notus Energy – інвестором у сфері відновлюваної енергетики, що працює на міжнародному ринку та "впроваджує інноваційні рішення у зеленій енергетиці.

Очікується, що вітропарк налічуватиме близько 60 турбін і стане одним із наймасштабніших у регіоні.

За словами Токара, проєкт передбачає створення нових робочих місць, залучення інвестицій у розвиток інфраструктури й генерацію зеленої енергії без шкідливих викидів.

"У нинішніх умовах воєнного стану питання енергетичної безпеки є особливо важливим, – наголосив Токар. – Впровадження сучасних рішень у сфері відновлюваних джерел енергії дозволить зробити нашу громаду більш стійкою та незалежною".

Кабмін вирішив залучити інвестора на літієву ділянку "Добра"

Фото: пресслужба Офісу президента

Кабінет міністрів у середу, 27 серпня, вирішив оголосити конкурс на укладення угоди про розподіл продукції твердих корисних копалин щодо літієвої ділянки "Добра" в Кіровоградській області. За інформацією LIGA.net, про це повідомила прем'єрка Юлія Свириденко.

"Ухвалили важливе рішення для розвитку сектору корисних копалин та залучення інвестицій в Україну. Починаємо конкурс на укладення угоди про розподіл продукції у Кіровоградській області. Ділянка містить значні запаси літію, який має стратегічне значення для енергетики та технологій", – повідомила прем'єрка за підсумками позачергового засідання.

Ділянка "Добра" розташована в Новоукраїнському районі Кіровоградської області на площі 1706,9 га біля сіл Новостанкувата й Тернове.

Основною корисною копалиною є літієві руди, супутніми – руди танталові, ніобієві, рубідієві, берилієві, олов'яні, цезієвмісні, вольфрамові та золото. Родовище складається з двох основних зон рудоносних пегматитів: Станкуватської та Надія.

Інформація щодо розвіданих запасів літію донедавна мала обмежений доступ і ще не публікувалася у відкритому доступі. Прогнозні ресурси (P1+P2) – понад 1,2 млн тонн. Окрім літію, в рудах можуть міститися інші цінні метали: тантал (перспективні й прогнозні запаси – 4700 тонн), ніобій (8200 тонн), рубідій (104 000 тонн), берилій (22 000 тонн), олово (4400 тонн), цезій (8000 тонн).

За словами Свириденко, держава шукає інвестора, який забезпечить не лише видобуток літію, але й розвиток виробництва з доданою вартістю безпосередньо в Україні.

Наступні кроки – публікація оголошення протягом двох місяців, три місяці для приймання заяв і визначення переможця.

Свириденко раніше казала, що цей проєкт може стати дебютним для Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови, заснованого в межах угоди про корисні копалини.

У лютому 2023 року Кабінет міністрів обрав 26 ділянок стратегічних надр для залучення інвесторів. Ділянка "Добра" була в цьому списку.

Компанія з групи Smart Energy розпочала міжнародний арбітраж проти України

Фото: Smart Energy

Нафтогазова компанія Enwell Energy plc з групи Smart Energy подала позов до міжнародного арбітражу проти України через низку дій українських органів влади, які, на думку компанії, порушили її права як інвестора. Як повідомляє LIGA.net, про це йдеться в заяві на сайті компанії.

Enwell Energy plc звинувачує Україну у втручанні в реєстрацію власності на дочірні компанії та активи, заморожуванні активів, обшуках офісів та виробничих об'єктів, а найголовніше – призупиненні ліцензій на видобуток газу й конденсату.

У 2023-2024 роках були призупинені ліцензії на родовищах Васищевське та Свистунівсько-Червонолуцьке, а з листопада 2024 року призупинені ліцензії на родовищах Мехедівсько-Голотовщинське, Свиридівське та знову Васищевське.

Позов подано на підставі британсько-українського договору про взаємний захист інвестицій через Міжнародний центр врегулювання інвестиційних спорів (ICSID).

"Компанія намагалася врегулювати спір з Україною мирним шляхом, зокрема через процедури, передбачені договором, однак ці зусилля не увінчалися успіхом. На думку компанії, своїми діями Україна порушила як свої зобов’язання за договором, так і права компанії", – йдеться в заяві Enwell Energy.

У межах арбітражного провадження компанія вимагає грошового відшкодування за збитки та шкоду, завдані, на її думку, діями України, а також відновлення ліцензій на строк, що залишився до завершення їхньої дії, та компенсації витрат.

• У січні 2023 року Державна служба геології та надр заблокувала ліцензії Smart Energy на видобуток газу через санкції проти Вадима Новинського як бенефіціара компанії, попри те що він передав її в траст у грудні 2022 року.
• У червні 2024 року ліцензії на видобуток відновили, однак у листопаді вдруге заблокували через санкції проти її бенефіціарів – керівників кіпрських трастів Smart Trust і Step Trust.
• З червня до листопада 2024 року Smart Energy, яка раніше входила до п'ятірки найбільших приватних газовидобувників України, видобула 96 млн кубометрів газу і стала єдиною з пʼяти компаній Smart Holding, що отримала прибуток торік.
• За три роки повномасштабної війни чистий дохід холдингу впав з 8 млрд грн до 3 млрд грн.

Другий російський регіон повідомив про повну відсутність бензину

Фото: depositphotos.com

У Ленінському районі Єврейської автономної області – віддаленому й малозаселеному регіоні Росії біля кордону з Китаєм – припинили продавати бензин для населення через гострий дефіцит. Як повідомляє LIGA.net, керівник району Валерій Самков заявив у Telegram, що продаж, імовірно, відновиться на наступному тижні.

Зараз бензин є тільки для спеціалізованої техніки та екстрених служб.

Влада регіону заявила, що дефіцит утворився через "порушення ритмічності постачання" і невиконання домовленостей між постачальниками та замовниками.

На початку тижня повністю закінчився бензин на окупованому росіянами острові Ітуруп в Тихому океані.

Далекий Схід РФ – дефіцитний регіон щодо бензину: його виробляється менше за внутрішнє споживання. В регіоні є лише два середні за потужністю нафтопереробні заводи.

Як раніше повідомляла LIGA.net, за останній час Україна завдала ударів щонайменше по 10 великих НПЗ у Росії. Щоб покрити дефіцит, уряд РФ з 1 серпня запровадив повну заборону на експорт бензину. Проте додаткові обсяги для ринку – близько 150 000 тонн на місяць – надто малі, щоб виправити ситуацію.

Україна спробує продати Одеський припортовий завод за 4,5 млрд грн

Фото: ОПЗ

Кабінет міністрів вирішив продати Одеський припортовий завод на відкритому електронному аукціоні за 4,5 млрд грн (близько $100 млн). Як інформує LIGA.net, про це повідомила у вівторок прем'єрка Юлія Свириденко.

"ОПЗ – один із найбільших хімічних комплексів України. До війни він виробляв аміак і карбамід, експортував добрива. Але з 2022 року основне виробництво зупинене. Завод працював частково – забезпечував киснем і азотом критичні потреби, виконував функції портового хабу. Підприємство має відновити повноцінну роботу. Це можливо лише через залучення приватного власника та інвестицій", – сказала Свириденко.

Україна намагається приватизувати ОПЗ не перший рік. У 2009 році афілійована з групою "Приват" компанія "Нортіма" виграла конкурс з приватизації 99,567% акцій ВАТ "Одеський припортовий завод", запропонувавши за нього 5 млрд грн ($625 млн). Крім неї участь брали афілійована з російським Сибуром компанія "Азот-Сервіс" та "Фрунзе-Флора" Костянтина Григоришина. Результати аукціону скасували через підозру в змові.

У 2012 році тодішній голова Фонду державного майна Олександр Рябченко казав, що від приватизації ОПЗ можна отримати 5-7 млрд грн ($625-875 млн), залежно від конкурсних умов.

У 2015 році один з його наступників Ігор Білоус казав, що, за його оцінками, від продажу ОПЗ можна очікувати не менше ніж $500 млн, а прем'єр-міністр Арсеній Яценюк називав ціну $1 млрд.

Остання на сьогодні спроба приватизації ОПЗ була у 2016 році – його виставляли на продаж спочатку за 13,175 млрд грн ($530 млн), а потім 5,16 млрд грн ($200 млн). Заявок на участь у конкурсі від потенційних інвесторів не було, хоча інтерес до підприємства виявляли близько 10 потенційних покупців і четверо з них навіть готували пакет документів.

Повідомлялося про інтерес з боку Укрнафтобуріння (на той час – Ігоря Коломойського і Віталія Хомутинніка), Glenshee Holdings Олександра Ярославського, американської IBE Trade Алекса Ровта і компанії Amjad Investment арабського шейха Сухаіла Саліма Бахвана.

Фонд держмайна пояснював, що головним фактором відсутності заявок стала негативна цінова кон'юнктура на світових ринках мінеральних добрив, висока ціна на природний газ, збиткова діяльність підприємства і продовження нарощування боргів, зокрема перед Ostchem Holding.

За часів Віктора Януковича компанії Дмитра Фірташа були основними постачальниками газу на державний Одеський припортовий завод. Після зміни влади бізнесмен втратив контроль над активом, але продовжив впливати на розклад сил навколо ОПЗ. Саме газовий борг у розмірі $250 млн перед Ostchem став однією з перешкод для приватизації заводу у 2016 році.

4 квітня 2022 року державне хімічне підприємство "Одеський припортовий завод" законсервували через воєнний стан.

Укрпошта виставила на розпродаж нерухомість у всій Україні

Фото: Prozorro.Продажі

Укрпошта, починаючи з 25 серпня, виставила на аукціони понад чотири десятки об'єктів нерухомості у всій Україні. Як повідомляє LIGA.net, про це свідчать дані Prozorro.Продажі.

Загалом на торги виставлено понад 30 000 кв. м нежитлової нерухомості на загальну суму більш ніж 333 млн грн.

До лотів увійшли як окремі приміщення, так і цілі комплекси будівель, розташовані у різних регіонах України. Найдорожчими об'єктами стали три комплекси будівель у Рівному: на площі Привокзальній (стартова ціна 26 млн грн), на вулиці В'ячеслава Чорновола (понад 20 млн грн) і на вулиці Марка Вовчка (більш як 20 млн грн).

Серед великих лотів також виділяються об'єкти в Івано-Франківську: будівля на Привокзальній оцінена майже у 20 млн грн, а комплекс будівель у Микитинецькому провулку – в 18,3 млн грн.

Географія продажів охоплює практично всю країну: від західних областей (Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська) до центральних і південних регіонів. У списку є об'єкти в Харкові, Кривому Розі, Миколаєві, Херсоні, а також у менших населених пунктах.

Найменшою за вартістю є частина будівлі у селі Жденієво Закарпатської області – її стартова ціна становить лише 408 000 грн за приміщення площею 69,6 кв. м.

• На момент корпоратизації Укрпошти у 2017 році активи компанії становили 8,8 млрд грн, з них нерухомість – 6,3 млрд грн. Колишній голова Фонду держмайна Дмитро Сенниченко (нині підозрюваний) казав, що з 1,25 млн кв. м Укрпошта більш-менш за призначенням використовує близько половини.
• Генеральний директор Укрпошти Ігор Смілянський у 2020 році розповідав, що в Укрпошти понад 12 000 об'єктів нерухомості, з них у власності – близько 5000. Він підтверджував, що лише половина приміщень, що належать підприємству, використовуються за призначенням і приносять прибуток. Решта, за його словами, це баласт.

Білгород-Дністровський порт офіційно перейшов у власність компанії Продивуса

Фото: Вікіпедія

У середу, 27 серпня, завершився процес передання права власності на єдиний майновий комплекс державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" приватній компанії ТОВ "Топ-Оффер". Як повідомляє LIGA.net, про це повідомила CEO порту Оксана Кіктенко.

Процес тривав понад чотири роки. У березні 2020 року Фонд державного майна ухвалив рішення про приватизацію порту.

У квітні 2021 року Міністерство інфраструктури затвердило акт приймання-передання порту, після чого в травні того ж року його офіційно передали до сфери управління ФДМУ.

Наступним етапом став аукціон, який відбувся в листопаді 2024 року. Переможцем стало ТОВ "Топ-Оффер". Уже в грудні сторони підписали попередній договір купівлі-продажу, а 27 лютого 2025 року – основний договір.

У липні 2025 року угоду погодив Антимонопольний комітет. 22 серпня підписали акт приймання-передання порту між ФДМУ та новим власником.

Фінальним кроком стала державна реєстрація майна за ТОВ "Топ-Оффер", що відбулася 27 серпня 2025 року.

ТОВ "Топ-Оффер" належить колишньому депутату Верховної Ради Володимиру Продивусу.

Український і грузинський порти з’єднає новий поромний маршрут

Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут. Фото: facebook.com/oksana.kiktenko.2025

Білгород-Дністровський морський порт підписав меморандум з Batumi International Container Terminals LLC (BICT), що управляє контейнерними та поромними терміналами порту Батумі (Грузія). За інформацією LIGA.net, про це повідомила CEO Білгород-Дністровського порту Оксана Кіктенко.

Це вже другий подібний документ, спрямований на розвиток Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту (ТМТМ), також відомого як "Середній коридор".

Меморандум передбачає створення нового поромного маршруту, що з'єднає український і грузинський порти.

Також заплановано будівництво автомобільно-залізничного поромного комплексу в Білгород-Дністровському порту з урахуванням потреб вантажопотоків "Середнього коридору".

Метою меморандуму є залучення додаткових обсягів вантажів через "Середній коридор".

"Білгород-Дністровський порт планує стати найбільшим хабом ТМТМ з європейської сторони маршруту", – зазначила Кіктенко.

В червні повідомлялося, що Білгород-Дністровський морський порт уклав меморандум про співпрацю з APM Terminals Poti – підрозділом компанії Maersk, яка є власницею найбільшого морського порту Грузії в Поті.

Автодилери з Ірландії стали співвласниками двох цементних заводів в Україні

Фото: depositphotos.com

Ірландська компанія Divinereach Ltd стала співвласницею цементних заводів "Волинь-Цемент" (Здолбунів) і "Югцемент" (Ольшанське) в Україні. Як повідомляє LIGA.net, про це йдеться в публікації видання The Irish Times.

Ці підприємства входять до складу компанії ПрАТ "Віпцем" (раніше – ПрАТ "Дікергофф цемент Україна"), яку у 2024 році італійська група Buzzi Unicem продала ірландській CRH за 100 млн євро. За умовами Антимонопольного комітету, CRH зобов'язалася протягом дев'яти місяців продати 25% акцій компанії незалежній третій стороні – саме цю частку купила Divinereach.

Незалежний акціонер матиме право вето на рішення правління CRH.

На сайті АМКУ повідомляється, що він погодив інвестицію Divinereach у червні 2025 року.

Divinereach Ltd – компанія, яка контролюється родиною О'Рейлі (власники дистриб'ютора Hyundai в Ірландії).

Irish Times наводить коментар Конфедерації будівельників України, яка ставить під сумнів кваліфікацію Divinereach, оскільки компанія була зареєстрована лише в березні й не має досвіду у виробництві цементу.

Українська будівельна група "Ковальська" зараз оскаржує рішення АМКУ, який у 2024 році погодив концентрацію CRH. Вона наполягає, що купівля двох цементних заводів дала CRH можливість зосередити в одних руках понад 50% ринку.

Генеральний директор "Ковальської" Сергій Пилипенко в інтерв'ю LIGA.net казав, що дозвіл АМКУ було видано з численними порушення. Суд першої інстанції з цим погодився, але апеляційний суд відхилив позов. Крапку в суперечці найближчим часом повинен поставити Верховний суд.

CRH вийшла на ринок України у 1999 році з придбанням ПАТ "Подільський цемент". У 2011 році купила контрольний пакет акцій ТОВ "Цемент" (Одеса), а у 2013 році – ПАТ "Миколаївцемент".