Бізнес-тиждень: прибутки українців, звідки чекати фінансової допомоги та 12-й пакет санкцій
Третій транш Міжнародного валютного фонду (МВФ), труднощі із виділенням фінансової допомоги для підтримки України у США і Євросоюзу, допомога від Світового банку, а також економічні та фінансові показники самої України.
Чим ще запам’ятався бізнес-тиждень – у новому огляді від LIGA.net
Українці підраховують свій прибуток від інвестицій
Доступними варіантами інвестицій у 2023 році для українців були депозити, ОВДП, криптовалюти, валюти інших країн, нерухомість, земля і золото.
Найуспішнішою інвестицією 2023 року опитані LIGA.net експерти називають найбільш ризикований та волатильний інструмент для інвестицій – криптовалюти.
З початку року вартість найвідомішої та капіталізованої криптовалюти Bitcoin зросла орієнтовно на 165% – з $16 600 до $41 200 (станом на 13 грудня 2023 року) за монету. Це найкращий результат з 2020 року.
Висока прибутковість інвестицій спостерігалася у високотехнологічному секторі. Так звана чудова сімка компаній: Apple, Alphabet, Amazon, Microsoft, META, Nvidia і Tesla — катапультували галузевий індекс Nasdaq 100 на 43% з початку 2023 року.
Це один із найкращих результатів в історії. Останній раз високотехнологічний Nadaq 100 зростав так сильно у тому ж таки 2020 році. Тоді він додав 47%.
Ціна золота з початку року зросла з $1823 до $1984 (на 13 грудня 2023 року). На початку грудня ціна золота досягла свого історичного максимуму майже $2150. Таким чином з початку року інвестор міг заробити 10,3% (17,9% на максимумі).
Особливої популярності в українців як інструмент для інвестицій набувають облігації внутрішньої державної позики – ОВДП. З початку року портфель фізосіб в ОВДП зріс на 63% і наразі перевищив 50 млрд грн. У середньому ставки по ОВДП коливалися протягом року на рівні 15-20% у гривні.
Читайте також: Які інвестиції принесли прибуток у 2023 році
Приєднання до Єдиної зони платежів в євро (SEPA) не за горами
Рішення Європейської ради про початок переговорів щодо вступу України в Євросоюз стало приводом для НБУ говорити про нові кроки в напрямку фінансової євроінтеграції.
"Ми провели ґрунтовну підготовчу роботу та в наступному році плануємо ініціювати процес приєднання України до Єдиної зони платежів в євро (SEPA), що дасть змогу нам зробити ще один крок в напрямі фінансової євроінтеграції", – повідомив голова НБУ Андрій Пишний у Facebook.
Пишний зазначив, що за останні два роки Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС, виконує необхідні рекомендації Європейської комісії, ініціативно проаналізувала відповідність свого законодавства та готує комплексну програму його адаптації до права ЄС.
За його словами, членство в ЄС передбачає забезпечення вільного руху капіталу.
"Тому, попри всі складнощі, ми працюватимемо над пом’якшенням валютних обмежень, переходом до більшої гнучкості обмінного курсу та поверненням до інфляційного таргетування відповідно до розробленої нами стратегії", – додав Пишний.
SEPA – це поширений в Європі спрощений аналог SWIFT. Він дозволяє перекази грошей лише в євро в країнах, які входять до зони SEPA. На сьогодні це 38 держав: 27 країн Євросоюзу та їхні сусіди, включно зі Швейцарією та Великою Британією.
Приєднання України до SEPA має сприяти спрощенню виходу на ринок ЄС для українського бізнесу; зменшенню технічних бар'єрів для виходу українського фінтеху на ринок фінансових послуг ЄС; зниженню вартості грошових переказів з/до країн ЄС.
Читайте також: Вступ до ЄС. НБУ планує приєднання України до Єдиної зони платежів в євро – SEPA
Міжнародна фінансова допомога для України
14 грудня прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан у X (Twitter) повідомив, що наклав вето на виділення 50 млрд євро для підтримки України з боку Європейського Союзу.
"Ми повернемось до цього питання наступного року на саміті ЄС після відповідної підготовки", – заявив Орбан.
В цей же день Світовий банк оголосив про виділення Україні $1,34 млрд в межах проєкту PEACE на виплату заробітної плати вчителям та працівникам служб з надзвичайних ситуацій, пенсій та підтримку внутрішньо переміщених осіб.
Разом зі схваленим 14 грудня пакетом допомоги Світовий банк вже мобілізував понад $39 млрд екстреного фінансування на підтримку України, включно із зобов'язаннями та гарантіями донорів таких країн, як США, Японія, Велика Британія, Норвегія, Нідерланди, Іспанія, Німеччина, Канада, Швейцарія, Швеція, Данія, Австрія, Фінляндія, Ісландія, Ірландія, Індонезія, Литва, Латвія, Бельгія та Республіка Корея.
Отримувати гранти від Сполучених Штатів Україна перестала з листопада. 20 жовтня президент США Джо Байден подав запит до Конгресу на виділення коштів на допомогу Україні в сумі $61 млрд . Голосування за розгляд цього законопроєкту Сенат США нещодавно провалив.
У листопаді до держбюджету України надійшло близько $2 млрд зовнішнього фінансування. Це найменша сума за останні пів року.
Цього тижня Україна отримала третій транш Міжнародного валютного фонду (МВФ) розміром близько $900 млн (SDR 663,9 млн) у межах програми Механізму розширеного фінансування (EFF).
"Потужна та дуже важлива підтримка від Фонду допоможе своєчасно профінансувати пріоритетні витрати державного бюджету та забезпечити макроекономічну стабільність в умовах воєнного стану. Програма EFF і надалі складатиме надійну основу для розвитку економічної програми уряду України на шляху до повної інтеграції до ЄС", – прокоментував міністр фінансів Сергій Марченко.
Читайте також:
Японія підставила плече Україні, поки затримуються гроші від США і Євросоюзу
Україна отримала третій транш МВФ
12-й пакет санкцій Євросоюзу проти Росії
Лідери Європейського Союзу у ніч проти 15 грудня погодили 12-й пакет санкцій проти Росії, повідомляється в комюніке саміту.
Це відбулося без прем'єра Австрії Карла Негаммера в залі. За інформацією Politico, голосування за 12-й пакет санкцій без Негаммера вийшло випадковим – канцлер вийшов з кімнати, щоб поговорити з главою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн про вступ Румунії й Болгарії в Шенгенську зону.
Водночас відсутність прем'єра Австрії під час ухвалення рішення нагадала момент, коли лідери країн ЄС вирішили почати переговори про вступ України – тоді з зали вийшов прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який обіцяв блокувати це питання.
Зазначимо, напередодні саміту в четвер агентство Reuters повідомило про намагання Австрії заблокувати ухвалення 12-го пакета санкцій. Країна вимагала виключити Raiffeisen Bank International (RBI) зі списку міжнародних спонсорів війни.
Голова Офісу президента України Андрій Єрмак у Telegram написав, що 12-й пакет санкцій стосуватиметься експорту зварювальних апаратів, хімікатів, оборонних технологій і ліцензування програмного забезпечення. Планується запровадити ембарго на російські алмази.
Читайте також: Лідери Євросоюзу погодили 12-й пакет санкцій без канцлера Австрії – він вийшов із зали
Заправити авто стало дешевше
З 8 до 15 грудня середня роздрібна ціна на автогаз зменшилася до 32,79 грн/л, на бензин марки А-95 – до 52,43 грн/л.
Таким чином, автогаз здешевшав у середньому майже на 2,5 грн, бензин – на гривню. Про це свідчать дані моніторингу "Консалтингової групи А-95", які навело профільне видання enkorr.
Найбільше здешевшання за тиждень зафіксовано в мережах Shell, Автотранс, BVS і Рур груп. Тепер пальне у цих мережах коштує в межах 51,98-54,49 грн/л (А-95), 53,99 грн/л (BVS, А-95+) і 51,98-53,49 грн/л (дизпальне).
Найменше здешевшання за тиждень – 43 коп./л і 57 коп./л – зафіксовано на бензин А-95 і дизпальне в мережі U.GO – до 51,09 грн/л. Бензин А-95+ найменше – на 45 коп./л – втратив у ціні в мережі AMIC і тепер коштує 54,39 грн/л.
Падіння цін на пальне спостерігається з початку грудня. За перший тиждень грудня ціни на пальне на АЗС в Україні зменшилися в середньому на 1 грн за літр. Це сталося, попри заяви Мінекономіки, що через блокаду кордону польськими перевізниками в листопаді на українському ринку пального знову виникла передкризова ситуація.
З 12 до 13 грудня середня ціна на пальне у роздріб впала на 27 копійок за літр. Водночас деякі АЗС за добу зменшили ціни на гривню або й дві.
На початку листопада 2023 року Нацбанк прогнозував, що ціни на пальне в Україні зростатимуть до кінця року.
Читайте також: Ціни на АЗС. За тиждень автогаз здешевшав на 2,5 грн, бензин – на гривню
Нова програма в межах "5-7-9"
Фонд розвитку підприємництва запустив нову програму з підтримки ліквідності бізнесу за договорами факторингу в межах державної програми "Доступні кредити 5-7-9%" – "Доступний факторинг". Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів.
Фінансова підтримка бізнесу за договорами факторингу передбачатиме компенсацію відсоткової ставки за факторинг на рівні до 13% річних. Фактор надаватиме факторинг у розмірі до 95% дебіторської заборгованості, але сума фінансування не може перевищувати 150 млн грн, включно з коштами, отриманими за програмами "Доступні кредити 5-7-9%" та "Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%".
Послуга доступна для підприємств будь-якого розміру, що здійснюють постачання товарів, виготовлених українським товаровиробником, на умовах відстрочення платежу. Це може бути ФОП, компанія з українським власником, сільськогосподарський виробник.
Фонд розвитку підприємництва планує реалізовувати програму через банки-партнери: Креді Агріколь Банк, ОТП Банк, ТАСкомбанк, Комінбанк, Банк Глобус та МТБ Банк.
Факторинг – це фінансова операція, що дозволяє підприємству негайно отримати гроші та відновити свою ліквідність для виробництва нових товарів. Для цього воно за певний відсоток має поступитися факторинговій компанії (уповноваженому фактору) своїм правом вимоги до покупця за неоплачені товари й послуги (дебіторська заборгованість).
Читайте також: Держава запустила нову програму з підтримки ліквідності бізнесу в межах "5-7-9"
Сповільнення інфляції та нижча облікова ставка НБУ
Правління Національного банку ухвалило рішення з 15 грудня 2023 року знизити облікову ставку з 16% до 15%.
Це рішення узгоджується зі сповільненням інфляції та покращенням інфляційних очікувань, що сприятиме збереженню привабливості гривневих інструментів для заощаджень, йдеться у заяві Нацбанку.
Інфляція у листопаді сповільнилася до 5,1% — нижчого рівня, ніж очікувалося раніше.
Сповільненню інфляції сприяло як розширення пропозиції харчових продуктів з нового врожаю, так і поліпшення очікувань на тлі міцнішого курсу гривні.
За оцінками НБУ, показники інфляції у грудні залишатимуться близькими до поточних рівнів.
Водночас зберігаються ризики прискорення інфляції через логістичні труднощі на західних кордонах і вичерпання ефектів від значних урожаїв, насамперед овочів.
Розпочав цикл зниження облікової ставки НБУ 7 липня 2023 року. Тоді вона становила 22%. 15 вересня регулятор знизив облікову ставку до 20%. 26 жовтня — до 16%.
Читайте також: НБУ знизив облікову ставку: сповільнилася інфляція
Товарообіг України зріс до $90 млрд
Товарообіг України за 11 місяців 2023 року становив $90 млрд. Про це повідомляє Державна митна служба.
В Україну імпортували товарів на суму $57,2 млрд, а експортували — на $32,8 млрд за звітний період.
Країни, з яких найбільше імпортували товарів в Україну: Китай – $9,3 млрд, Польща – $5,9 млрд і Німеччина – $4,5 млрд.
Здебільшого в Україну завозять машини, обладнання та транспорт ($17,7 млрд), продукцію хімічної промисловості ($10,1 млрд), паливно-енергетичні товари ($9,6 млрд).
Експортували з України найбільше до Польщі ($4,4 млрд), Румунії ($3,5 млрд) і Туреччини ($2,2 млрд).
Україна експортувала продовольчі товари ($19,6 млрд), метали й вироби з них ($3,6 млрд), машини, обладнання та транспорт ($2,7 млрд).
На початок вересня 2023 року товарообіг України становив $66 млрд.
Читайте також: Товарообіг України досяг $90 млрд. Більша частина — імпорт
Укренерго в європейській мережі операторів ENTSO-E
Генеральна Асамблея Асоціації Європейської мережі операторів системи передачі електроенергії ENTSO-E надала Укренерго статус повноправного члена. Про це повідомляє пресслужба компанії.
"Це означає, що Україна стала невіддільною частиною "енергетичного Євросоюзу", – йдеться у заяві Укренерго.
Формально оператор української енергосистеми стане 40-м членом ENTSO-E з 1 січня 2024 року.
Укренерго отримає доступ до всіх прав та обов'язків повноправного члена ENTSO-E. Матиме право голосу під час засідань Генеральної Асамблеї та правління ENTSO-E, що дозволить впливати на ухвалення стратегічних рішень стосовно функціонування та розвитку загальноєвропейської енергетичної мережі.
Голос Укренерго буде четвертим за кількістю споживачів в енергосистемі після Франції, Італії та Іспанії. У Німеччині — чотири системні оператори, які мають рівну кількість балів під час голосування.
"Це важливий історичний крок, який значною мірою сприятиме підвищенню енергетичної безпеки, стабільності нашої енергосистеми, а також стабільності електропостачання", – прокоментував голова правління Укренерго Володимир Кудрицький.
Читайте також: Укренерго стало повноправним членом європейської мережі операторів ENTSO-E
Українці почали їсти більше м’яса
Споживання свинини, яловичини та м'яса птиці у 2023 році в Україні зросло до 54,7 кг на особу. У 2022 році українці з’їдали в середньому 54,1 кг м’яса на особу. Такі дані оприлюднила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Українці почали споживати більше м'яса птиці (27 кг) та яловичини (7,4 кг). Минулого року ці показники становили 26,2 кг та 7 кг відповідно.
Водночас у 2023 році зменшилося споживання свинини до 19,8 кг в середньому на одну особу. У 2022 році було 20,3 кг.
Відповідно до споживання збільшилося й виробництво.
М'яса птиці вироблено більше на 32 000 тонн – до 1,28 млн тонн, яловичини на 4000 тонн – до 272 000 тонн.
Нарощування власного виробництва дало змогу зменшити кількість імпорту обох видів м'яса на 19 000 тонн. М'яса птиці було імпортовано на 17 000 тонн менше (загалом 61 000 тонн), а яловичини – на 2000 тонн менше (5000 тонн). Зменшився імпорт свинини з 74 000 тонн до 41 000 тонн.
Імпорт усіх трьох видів м'яса знизився на 52 000 тонн – до 108 000 тонн.
Читайте також: Українці стали їсти менше свинини, більше яловичини та м'яса птиці — Мінагрополітики
