Бізнес-тиждень: Причини стрибка цін, вартість харчування військових і хто контролює допомогу від ЄС

Збільшуються виплати для сімей загиблих цивільних і виплати на харчування військових. Президент України Володимир Зеленський анонсує нову економічну політику держави. Держстат фіксує стрибок цін: інфляція в Україні вже випереджає "найпесимістичніші прогнози".

Про нові правила відкриття банківських рахунків, різницю між Visa і Masterсard, хто буде контролювати надані ЄС кошти для України, перспективи експорту зброї і чим ще запам’ятався бізнес-тиждень – у новому огляді від LIGA.net

Стрибок цін

За даними Держстату, зараз вартість свіжих овочів десь на 60-70% є вищою, ніж вартість у жовтні 2023 року.

На ціни борошна, круп, молока та м'яса вплинуло збільшення вартості сировини, кормів і виробничих витрат, зокрема на електроенергію,. Ці самі чинники, на думку експертів Нацбанку, призвели до того, що здешевлення яєць цього року суттєво сповільнилося.

За даними Держстату, у жовтні 2024 року споживча інфляція в річному вимірі (рік до року, р/р) пришвидшилася до 9,7% з 8,6% у вересні. Тільки за другий місяць осені ціни для споживачів на товари та послуги зросли на 1,8%.

Інфляція в Україні вже випереджає "найпесимістичніші прогнози", і навіть Нацбанк визнає, що вона "стрімко пришвидшилась".

Ще у травні середні темпи зростання цін в Україні були значно нижчими – близько 4-5%. Це було навіть менше, ніж планував Національний банк.

Головна причина, яку озвучують чиновники та експерти, – різке зменшення врожаю в сільському господарстві. Воно сталося через несприятливі погодні умови впродовж і наприкінці літа.

"Спекотна погода без дощів улітку та на початку осені цього року позначилася на врожайності, термінах дозрівання та якісних параметрах низки овочів та фруктів, що вплинуло на їхню пропозицію", – кажуть в НБУ.

Серед інших факторів – дефіцит кваліфікованої робочої сили, через який роботодавці змушені підвищувати офіційну зарплатню стрімкими темпами – близькими до 20%.

Ще один фактор – девальвація гривні, яка становить понад 10% з того моменту, коли Нацбанк перейшов до режиму керованої гнучкості курсу гривні у жовтні 2023 року.

Читайте також: Що відбувається з цінами в Україні і чого очікувати у 2025 році

155 гривень на їду для військового

Закупівельна агенція Міністерства оборони – Державний оператор тилу (ДОТ) – розпочала закупівлі продуктів харчування для Збройних Сил України на перше півріччя 2025 року. Добова вартість харчування на одного військовослужбовця становитиме 154,98 грн, що на 11% більше, ніж у другому півріччі 2024 року (139,38 грн).

"Станом на сьогодні вже оголошені дві процедури на загальну суму понад 20 млрд грн. Очікувана вартість одного комплекту продуктів становить 154 грн 98 коп. Це на 11% вище, ніж заявлена очікувана вартість на друге півріччя 2024 року (вартість комплекту була визначена у 139 грн 38 коп.)", – зазначили в пресслужбі ДОТ.

Як пояснили в ДОТ, забезпечення харчування відповідає калорійності, різноманітності та стандартам якості для потреб військовослужбовців.

У методології визначення вартості враховано поточну ринкову ситуацію та прогноз інфляції на 2025 рік відповідно до бюджетної декларації.

Закупівлю харчування для армії на перше півріччя 2025 року ДОТ оголосив 15 листопада. Очікувана вартість – понад 20 млрд грн. Модель торгів передбачає, що постачальник самостійно визначає виробників для товарів, що постачаються армії.

Читайте також: Харчування в ЗСУ: на одного військового виділили по 155 грн на наступний рік

Збільшення виплат для сімей загиблих цивільних

Кабінет міністрів подає до Верховної Ради законопроєкт, яким пропонується збільшити виплати родинам загиблих цивільних, які стали на захист держави, але не були військовими. Про це повідомив прем'єр Денис Шмигаль.

Шмигаль підкреслив, що багато українців, які на початку війни взяли зброю та захищали країну, не мали офіційного статусу військовослужбовців. Збільшення виплат, за його словами, є "правильним і справедливим кроком".

Головні деталі законопроєкту:

• Збільшення виплат: планується підвищення одноразової виплати для родин загиблих цивільних із 1,9 млн грн до 15 млн грн.
• Чіткий період: компенсація стосується цивільних, які з 24 лютого до 25 березня 2022 року брали участь у заходах оборони разом із військовими формуваннями та загинули.
• Доплати: передбачено також доплату тим, хто раніше отримав меншу суму.

Читайте також: Не 1,9 млн грн, а 15 млн грн: Сімʼям загиблих цивільних хочуть збільшити виплати

Контроль над допомогою від ЄС

Кабінет міністрів постановою №1318 затвердив порядок управління, моніторингу та контролю видатків за програмою європейської макрофінансової допомоги на 50 млрд євро Ukraine Facility. Про це повідомляється на урядовому порталі.

Згідно з документом, Держаудитслужба здійснюватиме державний фінансовий контроль витрат, передбачених на виконання кроків Плану України для Ukraine Facility. Зокрема, контролюватимуться витрати на публічні закупівлі, виплату компенсацій та кредитів.

План України включає понад 150 індикаторів у 69 напрямках реформ, виконання яких заплановано на період до 2027 року.

"Ми вдосконалюємо інструментарій для проведення фінансової перевірки та аудиту та розширюємо інституційну здатність Служби, щоб у максимально прозорий та ефективний спосіб забезпечити контроль усіх коштів, які Україна отримує від Європейського Союзу, та виконання індикаторів з інвестицій та реформ", – прокоментувала очільниця Держаудитслужби Алла Басалаєва.

За її словами, фінансовий контроль у рамках Ukraine Facility – один із головних пріоритетів Держаудитслужби на найближчі роки.

Фінансування України Євросоюзом у рамках Ukraine Facility передбачає виділення протягом 2024-2027 років 50 млрд євро, спрямованих насамперед на підтримку реформ, необхідних для вступу України в ЄС. З цих грошей Україна отримає 38,27 млрд євро бюджетної підтримки, 6,97 млрд євро в інвестиційний фонд, 4,76 млрд євро  технічної та адміністративної підтримки.

Читайте також: В Україні призначили відповідального за контроль над 50 млрд євро допомоги від ЄС

Відкриття-закриття банківських рахунків по-новому

Національний банк України (НБУ) затвердив оновлений порядок відкриття та закриття рахунків користувачами платіжних послуг з 21 листопада.

Це рішення зумовлене змінами в законодавстві щодо електронних довірчих послуг і потребою врегулювання певних питань на платіжному ринку.

Ключові зміни:

• Нові права для небанківських надавачів платіжних послуг. Вони тепер можуть відкривати рахунки іншим небанківським установам виключно для операцій із власними коштами.
• Електронні підписи. Користувачі отримали право підписувати електронні документи за допомогою кваліфікованого електронного підпису, цифрового власноручного підпису чи іншого електронного підпису, узгодженого за договором із надавачем послуг.
• Скасування обов’язкового зразка власноручного підпису. Це спрощує процедури для фізичних осіб, які через хворобу чи інші обставини не можуть підписувати документи власноруч.
• Уточнення статусу спеціальних рахунків. Поточні рахунки зі спеціальним режимом використання тепер офіційно прирівняні до звичайних поточних рахунків.
• Чіткіші правила для осіб, які керують рахунком. Внесено уточнення щодо тих, хто має право підписувати платіжні інструкції та розпоряджатися рахунком.

Читайте також: Нацбанк оновив порядок відкриття та закриття рахунків: що зміниться

Вибір між Visa і Masterсard

До початку 2025 року Monobank зобов’язав своїх клієнтів замінити картки Mastercard на Visa. Продовжувати користуватися картками Mastercard банк дозволив тільки преміумклієнтам. Очевидною причиною цього є запропоновані банку кращі умови співпраці від основного конкурента Mastercard на ринку платіжних систем Visa.

"Час від часу платіжні системи переглядають умови роботи з банками. VISA запропонувала більш вигідні умови роботи для нас на наступні 5 років. Ці умови дозволяють нам зберегти поточні стандарти якості обслуговування, тому ми пропонуємо деяким клієнтам перейти на VISA", – пояснили LIGA.net своє рішення у Monobank.

Рішення відмовлятися від однієї платіжної системи на користь іншої заради своєї економічної вигоди називають неправильним в інших українських банках.

"Можна скільки завгодно шукати фінансову вигоду для себе від співпраці з тим чи іншим партнером, але завжди головним був і залишається клієнт. Нав'язувати клієнту щось – неправильно. Тим паче коли клієнти вже цим користуються і вже до чогось звикли, мають купу платних підписок по картці тощо", – говорить LIGA.net заступник голови правління з роздрібного бізнесу ПУМБ Дмитро Поліщук.

Водночас у коментарі LIGA.net заступниця голови правління Глобус Банку Анна Довгальська каже про те, що орієнтовно до 30% громадян України не дадуть миттєву відповідь, карткою якої системи користуються. А для переважної більшості клієнтів, що знаходяться в Україні, особливої різниці в картках різних систем немає. Адже їх функціонал плюс-мінус однаковий. Умови за картками різних систем (оплата в магазинах, зняття коштів у банкоматах) не відрізняються.

Платіжна система має значення у випадках розрахунків за кордоном, коли може застосовуватися подвійна конвертація. Для країн ЄС (країн зони євро) більш вигідною є платіжна система Masterсard, бо її базовою валютою є євро, тож гривня одразу конвертується в євро. Для США – Visa (базова валюта – долар).

Загалом вибір платіжної системи банкіри називають важливим через велику кількість нюансів. У когось це особиста лояльність, у когось це вимога у партнерських відносинах, у когось країна, для якої вибирають карту тощо. Та головне – давати клієнту право такого вибору.

Читайте також: Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard

Зброя на експорт

До бюджету на 2025 рік закладено рекордні кошти на виробництво та закупівлю зброї.

"Всі податки громадян та бізнесу наступного року будуть спрямовані на оборону й безпеку нашої країни. Загальний ресурс, який буде направлений на сектор безпеки й оборони, становитиме 2,23 трлн грн", – повідомив прем’єр Денис Шмигаль.

Загалом у 2025 році держава планує збільшити фінансування оборонних потреб на 2,2%, або на 47,6 млрд грн проти 2024 року. Очікується, що видатки на цей напрям досягнуть 26,3% внутрішнього валового продукту (ВВП). Зокрема, на озброєння та військову техніку в 2025 році держава планує витратити на 4,8%, або на 34,1 млрд грн більше проти 2024 року.

"Рекордні кошти будуть спрямовані на виробництво та закупівлю зброї. Передбачили на це 739 млрд грн. Буде більше фінансування на модернізацію нашого оборонно-промислового комплексу, а також на закупівлю дронів", – пояснив очільник уряду.

На тлі збільшення обсягу коштів на фінансування оборони українські виробники зброї кажуть, що ці гроші не покривають їхні виробничі можливості. Порятунком може стати дозвіл на експорт зброї під час війни. Різні гілки влади вже готові до такого рішення. Дискусії йдуть про параметри експорту та комунікаційну стратегію.

В цілому проєкт Державного бюджету на 2025 рік Верховна Рада затвердила 19 листопада . Головний кошторис країни становлять рекордні видатки у 3,94 трлн грн. Дохід очікується на рівні 2,3 трлн грн.

Читайте також: Держзамовлення не покриває потужності. Чому влада розглядає можливість експорту зброї

Блокада кордону польськими фермерами

23 листопада з 09:00 польські фермери розпочнуть страйк перед пунктом пропуску "Медика -– Шегині". Про це повідомляє пресслужба Львівської митниці.

За інформацією польської митниці, блокада руху автомобілів триватиме до кінця 2024 року.

Протестувальники мають намір пропускати автобуси та легкові автомобілі в обидва напрями без змін.

Обмеження стосуються лише вантажних автомобілів: на в'їзд до України — по одній вантажівці протягом години, виїзд з України – рух вантажівок вагою понад 3,5 т повністю блокується.

У жовтні фермери вже попереджали про блокування пункту пропуску "Медика – Шегині" до 31 грудня 2024 року, проте так і не розпочали страйк.

• 29 квітня 2024 року польські фермери завершили багатомісячну блокаду українського кордону.
• На початку травня польські фермери блокували протягом одного дня рух вантажівок на пункті пропуску "Довгобичів – Угринів" також на знак протесту проти сільгоспполітики Євросоюзу.

Читайте також: Польські фермери відновлюють блокаду кордону: перекриють пункт пропуску до кінця року

Підвищення зарплат

В Україні 87% компаній підвищили зарплату співробітникам, 56% інвестували у розвиток персоналу, 88% – відкрили нові вакансії у 2024 році. Про це свідчать результати дослідження ринку праці України, проведеного Європейською Бізнес Асоціацією (ЄБА) спільно з Тетяною Пашкіною, експертом з аналітики ринку праці.

Загалом у 2024 році компанії фокусувалися на комплексній підтримці своїх працівників, поєднуючи фінансові стимули, турботу про здоров'я та розвиток, а також створюючи комфортні умови для роботи та життя, йдеться у дослідженні.

Найбільш поширеним способом підтримки були виплати заробітної плати у повному обсязі (98%) та премій (84%). Надавали психологічну підтримку працівникам та їхнім рідним 46% компаній, а 21% роботодавців допомагали працівникам з орендою житла.

У 2024 році 18% компаній підвищили заробітну плату на менше ніж 10%, 43% компаній на 10-15%, 21% – на 15-20%, а 5% компаній — на понад 20%.

У 2025 році 88% компаній планують підвищення рівня заробітної плати: 16% компаній планують підвищення на 5-10%, 24% – на 10-15%, 11% – на 15-20% і лише 1% компаній планують підвищення заробітної плати більш ніж на 20%. Третина (36%) компаній планують підвищення зарплати, але ще не визначились із розміром.

У дослідженні також зазначено, що чверть (25%) компаній дозволяють працювати дистанційно всім категоріям працівників, тоді як 63% – лише частині співробітників, 12% компаній не надають своїм працівникам можливості працювати дистанційно.

Більшість опитаних компаній – 71% – відчувають значний дефіцит кваліфікованих кадрів.

Читайте також: В Україні 87% компаній підвищили зарплату, щоб підтримати працівників — дослідження ЄБА

Нова економічна політика від Зеленського

Президент Володимир Зеленський під час виступу у Верховній Раді 19 листопада анонсував нову економічну політику, яка має базуватися на трьох основних принципах: пріоритет локального виробництва, зниження тиску на бізнес і детінізація.

Кінцева мета цієї політики – досягнення сталого економічного зростання, забезпечення оборонних потреб країни та створення умов для реалізації людського потенціалу в Україні.

"Все, що можна виробляти тут, в Україні, має вироблятися тут. І закуповуватися, при всій повазі до партнерів, має закуповуватися в українського виробника", – сказав Зеленський, назвавши це першим пунктом нової економічної політики.

Другим важливим принципом має стати зниження тиску на білий бізнес від усіх державних інституцій. "Абсолютно всіх, які контролюють діяльність інших, а не самі створюють додану вартість. Сприятливість українській юрисдикції, залучення інвестицій невіддільні від захищеності кожного білого бізнесу в Україні", – сказав Зеленський.

Третім принципом є чесність у відносинах, яка з боку бізнесу має полягати у детінізації.

"Потрібен стимул до детінізації, а не новий тиск. Потрібна довіра, якісне ненадмірне регулювання державою суспільних відносин. І саме така економічна політика може привести Україну до стійкого економічного зростання", – сказав Зеленський.

• У 2023 році проти бізнесу були відкриті рекордні 43 138 кримінальних проваджень.
• У березні 2024 року опитування показало, що більшість українців не вважають тиском кримінальні справи проти бізнесу.

Читайте також: Зеленський анонсував нову економічну політику в Україні: три принципи